Ухвала суду № 71555506, 11.01.2018, Токмацький районний суд Запорізької області

328/72/18

11.01.2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2018 року м. Токмак

Суддя Токмацького районного суду Запорізької області Курдюков В.М., розглянувши справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Запорізькій області про оскарження повідомлення про повернення документів та визнання дій протиправними в порядку ст.ст.287, 382 КАС України,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, яким просить: 1) відкрити провадження у справі і розглянути її в порядку письмового провадження; 2) встановити порушення відповідачем ст.ст.24,25 ЗУ «Про виконавче провадження»; 3) встановити порушення відповідачем ст.ст.3,8,19,1291 Конституції України; 4) встановити, що положення пункту 4 Інструкції з організації примусового виконання рішень суперечать ст.ст.24,25 ЗУ «Про виконавче провадження» і не підлягають застосуванню в частині визначення підвідомчості; 5) встановити повторне порушення відповідачем його законних прав на виконання судового рішення, яке призвело до нанесення стягувачу неочікуваних додаткових втрат; 6) визнати протиправним повідомлення відповідача про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 03.01.2018 року та встановити професійну непридатність ОСОБА_2; 7) зобов'язати відповідача, не на користь якого повторно ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання цього судового рішення.

Вивчивши зміст позовних вимог та підстави, якими вони обґрунтовані, приходжу до висновку, що вказана позовна заява не підсудна Токмацькому районному суду Запорізької області як адміністративному суду.

Згідно п.4 ч.1 ст.171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

Статтею 20 КАС України розмежовано предметну юрисдикцію адміністративних судів.

Так, місцевим загальним судам як адміністративним судам, відповідно до ч.1 ст.20 КАС України, підсудні лише:

1)адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності;

2) адміністративні справи, пов’язані з виборчим процесом чи процесом референдуму, щодо: оскарження рішень, дій чи бездіяльності дільничних виборчих комісій, дільничних комісій з референдуму, членів цих комісій; уточнення списку виборців; оскарження дій чи бездіяльності засобів масової інформації, інформаційних агентств, підприємств, установ, організацій, їх посадових та службових осіб, творчих працівників засобів масової інформації та інформаційних агентств, що порушують законодавство про вибори та референдум; оскарження дій чи бездіяльності кандидата у депутати сільської, селищної ради, кандидатів на посаду сільського, селищного голови, їх довірених осіб;

3) адміністративні справи, пов’язані з перебуванням іноземців та осіб без громадянства на території України, щодо: примусового повернення в країну походження або третю країну іноземців та осіб без громадянства; примусового видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України; затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України; продовження строку затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України; затримання іноземців або осіб без громадянства до вирішення питання про визнання їх біженцями або особами, які потребують додаткового захисту в Україні; затримання іноземців або осіб без громадянства з метою забезпечення їх передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію;

4) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, визначених пунктами 1-3 частини першої цієї статті.

Всі інші адміністративні справи, крім визначених ч.1 ст.20 КАС України, підсудні окружним адміністративним судам, що встановлено ч.2 ст.20 КАС України.

Предметом спору у даній справі є оскарження повідомлення про повернення Відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Запорізькій області виконавчого документу та визнання його дій протиправними в порядку ст.ст. 287, 382 КАС України, що є справою іншої категорії, ніж передбачено пунктами 1-3 частини першої статті 20 КАС України, тому зазначена справа відповідно до ч.1 ст.20 КАС України предметно не підпадає під юрисдикцію Токмацького районного суду Запорізької області, як адміністративного суду, тобто є не підсудна цьому суду, оскільки предметно підсудна за ч.2 ст.20 КАС України Запорізькому окружному адміністративному суду.

Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 р., Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 р. № 3477-IV, інститут підсудності безпосередньо пов'язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, закріпленого у п. 1 ст. 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.

Відповідно до усталеної прецедентної практики Суду термін «встановленим законом» у статті 6 Конвенції спрямований на гарантування того, «що судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом» ( рішення у справі «Занд проти Австрії» (Zand v. Austria), заява № 7360/76, доповідь Комісії від 12 жовтня 1978 року).Суд повторює, що, як було раніше визначено, фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі «Занд проти Австрії», Комісія висловила думку, що термін «судом, встановленим законом» у пункті 1 статті 6 передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…).

Зазначена правова позиція дає можливість виділити дві умови відповідності критерію «суд, встановлений законом»: організаційну (організація судової системи повинна регулюватися законами у їх буквальному значенні) та юрисдикційну (суд повинен діяти у спосіб та відповідно до повноважень, передбачених законом, у межах своєї компетенції).

Відповідно до п. 2 ч.1 ст.29 КАС України суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Діюче процесуальне законодавство не передбачає можливості повернення позовної заяви у разі її предметної непідсудності суду чи відмови у відкритті провадження за такою заявою.

В той же час статтею 29 КАС України не передбачено і можливості передачі адміністративної справи з одного адміністративного суду до іншого відповідно до предметної юрисдикції, тому суд відповідно до вимог частини 6 статті 7 КАС України застосовує до правовідносин аналогію п.2 ч.1 ст. 29 КАС України.

Виходячи з аналізу положень КАС України, Конвенції про захист прав і основоположних свобод, прецедентної практики ЄСПЛ, суд приходить до висновку про необхідність направлення означеної справи для розгляду по суті за підсудністю до Запорізького окружного адміністративного суду, якому ця справа предметно підсудна, в силу вимог ст.20 КАС України, оскільки Токмацький районний суд Запорізької області не є судом, повноважним згідно закону на розгляд справи цієї категорії.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.5, 7, 20, 29, 30, 241, 248, 256, 294 КАС України, суддя,-

УХВАЛИВ:

Передати адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Запорізькій області про оскарження повідомлення про повернення документів та визнання дій протиправними в порядку ст.ст287, 382 КАС України за підсудністю на розгляд до Запорізького окружного адміністративного суду.

Передача адміністративної справи з одного суду до іншого на підставі відповідної ухвали, яка підлягає оскарженню, здійснюється не пізніше наступного дня після закінчення строку на оскарження такої ухвали, а в разі подання апеляційної скарги - після залишення її без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається на ухвалу суду - протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків. Визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Суддя: