Ухвала суду № 71554612, 19.12.2017, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

308/3750/15-к

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.12.2017 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого – судді Придачук О.А.

суддів - Бенца К.К., Данко В.Й.

за участю секретаря - Бомбушкар В.П.

прокурора – Толочко А.О.

захисника – ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015070030000486 про обвинувачення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 187 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Ужгородського міськрайонного суду знаходиться кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015070030000486 про обвинувачення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 187 КК України.

В судовому засіданні прокурор звернувся до суду з клопотанням про обрання відносно обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, мотивуючи таке тим, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення проти власності, зокрема, дії останнього кваліфіковано за ч. 3 ст. 187 КК України, за вчинення яких законом України про кримінальну відповідальність передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років із конфіскацією майна, ОСОБА_2 раніше неодноразово судимий за вчинення умисних корисливих злочинів. Ужгородською місцевою прокуратурою на стадії досудового розслідування, зібрано достатньо доказів, які підтверджують існування окремих ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, зокрема того, що обвинувачений ОСОБА_2, з метою ухилення від кримінальної відповідальності, зможе переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілу у цьому ж кримінальному провадженні , оскільки остання безпосередньо контактувала з обвинуваченим у момент вчинення кримінального правопорушення та може його впізнати; вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки вже неодноразово судимий, а також вчинив кримінальне правопорушення в період іспитового строку, та свідчать про неможливість застосування до ОСОБА_2 більш м»яких запобіжних заходів. Існування зазначених ризиків обґрунтовується встановленими фактичними обставинами кримінального правопорушення, зокрема, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_2 офіційно ніде не працює, не одружений, його майновий стан є незадовільним, міцних соціальних зв»язків не має, а також те, що він вчинив кримінальне правопорушення проти власності, права на яку гарантуються Конституцією України, а відповідно до ст.3 Конституції України людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Крім того прокурор мотивуючи своє клопотання про обрання відносно обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді тримання під вартою зазначив, що у даному кримінальному провадженні, щодо ОСОБА_2 був обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою, однак клопотання про продовження такого не було розглянуте у судовому засіданні оскільки був неповний склад колегії і розгляд такого був неможливий, незважаючи на дану обставину обвинувачений залишився перебувати під вартою, оскільки відбував покарання призначене за вироком іншого суду. Однак стало відомо, що згідно ухвали Ужгородського міськрайонного суду від 24.11.2017 року якою задоволено клопотання ОСОБА_2 і йому в строк відбування покарання за попереднім вироком, зараховано строк його попереднього ув"язнення один день за два дні позбавлення волі, у наслідок якого ОСОБА_2 мав виходити на волю.

В судовому засіданні прокурор клопотання про застосування відносно ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді тримання під вартою підтримав та просив суд задовольнити.

Захисник обвинуваченого в судовому засіданні просив суд у задоволенні клопотання відмовити та обрати щодо обвинуваченого більш м"який запобіжний захід, зазначивши, що клопотання прокурора є невмотивованим, ризики на які посилається прокурор в клопотанні не обгрунтовані.

Обвинувачений в судовому засіданні просив суд відмовити в задоволенні клопотання, зазначивши, що подав до апеляційного суду заяву у якій просив скасувати ухвалу Ужгородського міськрайонного суду від 24.11.2017 року.

Заслухавши думку прокурора, пояснення обвинуваченого та його захисника, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступного.

Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Частиною п»ятою статті 315 КПК України передбачено, що під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числоі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 176 КПК України, запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.

Відповідно до ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Пунктом 5 частини 2 статті 177 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою застосовується до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Враховуючи, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 187 КК України, який відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років із конфіскацією майна, беручи до уваги, що ОСОБА_2 раніше неодноразово судимий за вчинення умисних корисливих злочинів, офіційно ніде не працює, не одружений, його майновий стан є незадовільним, міцних соціальних зв»язків останній не має, злочин вчинив під час іспитового строку, суд вважає, що наявні достатні підстави вважати, що існують ризики того, що обвинувачений ОСОБА_2 буде переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілу, у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки остання безпосередньо контактувала з обвинуваченим у момент вчинення кримінального правопорушення , може вчинити інше кримінальне правопорушення.

А тому з урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що прокурором обґрунтовано заявлене клопотання про обрання відносно обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Поряд з цим, виходячи з положень п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, суд вважає, що до ОСОБА_2 не слід визначати розмір застави.

Керуючись ст. ст. 131, 132, 176-178, 181, 184, 193, 194, 196, 309, 392, 395 КПК України, суд, –

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора про застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді тримання під вартою – задовольнити.

Обрати відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_3 (Джамбула), 117, кв. 7, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 187 КК України - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Строк дії ухвали про тримання під вартою по 16 лютого 2018 року включно.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

С У Д Д І:

ОСОБА_4 ОСОБА_5 ОСОБА_6