Ухвала суду № 71554437, 10.01.2018, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 127/18914/17

Провадження №1-кп/308/1098/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 січня 2018 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі головуючого судді Фазикош О.В., суддів Бедьо В.І. та Леміш О.М., за участю секретаря Рабош А.О., прокурора Гоздуп К.В., обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, захисника ОСОБА_4 розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні матеріали обвинувального акту у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань № 22017020000000095 відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, проживаючого за адресою: м. Ужгород площа Егана 2/4, раніше не судимого,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 201, ч.3 ст. 305, ч.3 ст. 28 ч.1 ст. 263, ч.2 ст. 307, ч.3 ст. 307 КК України,

ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_5, українця, громадянина України, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6,

у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 201, ч.3 ст. 305, ч.3 ст. 28 ч.1 ст. 263, ч.3 ст. 307 КК України та

ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_7, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_8, українця, особи без громадянства, раніше не судимого, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_9,

у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 201, ч.3 ст. 305, ч.3 ст. 28, ч.1 ст. 263, ч.2 ст. 307, ч.3 ст. 307, ч.1 ст. 263 КК України, суд, –

ВСТАНОВИВ:

До Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 22017020000000095 відносно ОСОБА_1, у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 201, ч.3 ст. 305, ч.3 ст. 28 ч.1 ст. 263, ч.2 ст. 307, ч.3 ст. 307 КК України, ОСОБА_2, у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 201, ч.3 ст. 305, ч.3 ст. 28 ч.1 ст. 263, ч.3 ст. 307 КК України та ОСОБА_3, у вчинені злочинів, передбачених ч.2 ст. 201, ч.3 ст. 305, ч.3 ст. 28, ч.1 ст. 263, ч.2 ст. 307, ч.3 ст. 307, ч.1 ст. 263 КК України.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду було призначено підготовче судове засідання.

У підготовчому судовому засіданні прокурор просив постановити ухвалу про призначення судового розгляду на підставі обвинувальних актів, вважаючи, що під час досудового розслідування були дотримані всі вимоги КПК України, підстав для закриття провадження чи повернення обвинувальних актів не вбачає.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 у підготовчому судовому засіданні просив повернути обвинувальний акт у кримінальному провадженні №22017020000000095 відносно ОСОБА_1, у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 201, ч.3 ст. 305, ч.3 ст. 28 ч.1 ст. 263, ч.2 ст. 307, ч.3 ст. 307 КК України, ОСОБА_2, у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 201, ч.3 ст. 305, ч.3 ст. 28 ч.1 ст. 263, ч.3 ст. 307 КК України та ОСОБА_3, у вчинені злочинів, передбачених ч.2 ст. 201, ч.3 ст. 305, ч.3 ст. 28, ч.1 ст. 263, ч.2 ст. 307, ч.3 ст. 307, ч.1 ст. 263 КК України прокурору, оскільки такий не відповідає вимогам ст.291 КПК України. Крім того, захисних клопотав про зміну запобіжного заходу обвинуваченим на інший не пов'язаний із позбавленням волі.

Обвинувачені підтримали думку свого захисника.

Прокурор в підготовчому судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання захисника про повернення обвинувального акту прокурору, посилаючись на його відповідність вимогам ст. 291 КПК України.

Вислухавши думку учасників судового провадження щодо можливості призначення судового розгляду, думку прокурора, який заперечив проти клопотання обвинуваченого та його захисника, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до п.3 ч.3 ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акту прокурору, якщо він не відповідає вимогам КПК України.

Згідно ч.4 ст.110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам передбаченим ст.291 КПК України.

У відповідності до положень ч.2 ст.291 КПК України обвинувальний акт має містити такі відомості: найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); прізвище, ім'я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; обставини, які обтяжують чи пом'якшують покарання; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими; розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); дату та місце його складення та затвердження.

З положень вказаної статті слідує, що формулювання обвинувачення має міститись у обвинувальному акті після викладення фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими та правової кваліфікації кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.

При цьому, поняття «формулювання обвинувачення» неможливо ототожнювати з поняттям «фактичні обставини кримінального правопорушення». Формулювання обвинувачення, окрім вказівки статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується підозрюваний, обов'язково має містити зазначення місця, часу, способу вчинення та наслідків злочину, форми вини і його мотивів, тобто обвинувачення слід формулювати так, щоб не було упущено жодну із вказаних істотних обставин вчинення злочину і водночас без зазначення фактів, які не мають правового значення у справі та є зайвими подробицями.

До обвинувального акта додається: 1) реєстр матеріалів досудового розслідування; 2) цивільний позов, якщо він був пред’явлений під час досудового розслідування; 3) розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта, копії цивільного позову, якщо він був пред’явлений під час досудового розслідування, і реєстру матеріалів досудового розслідування (крім випадку, передбаченого частиною другою статті 297-1 цього Кодексу); 4) розписка або інший документ, що підтверджує отримання цивільним відповідачем копії цивільного позову, якщо він був пред’явлений під час досудового розслідування не до підозрюваного; 5) довідка про юридичну особу, щодо якої здійснюється провадження, у якій зазначаються: найменування юридичної особи, її юридична адреса, розрахунковий рахунок, ідентифікаційний код, дата і місце державної реєстрації.

Відповідно до ст.109 КПК України, реєстр матеріалів досудового розслідування складається слідчим або прокурором і надсилається до суду разом з обвинувальним актом. Реєстр матеріалів досудового розслідування повинен містити: 1) номер та найменування процесуальної дії, проведеної під час досудового розслідування, а також час її проведення; 2) реквізити процесуальних рішень, прийнятих під час досудового розслідування; 3) вид заходу забезпечення кримінального провадження, дату і строк його застосування.

Так у обвинувальному акті зазначена правова кваліфікація, що умисними діями ОСОБА_1 діючи за попередньою змовою із ОСОБА_2, ОСОБА_3, вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 201 КК України - контрабанда, тобто переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю зброї та бойових припасів, вчинена за попередньою змовою групою осіб; ОСОБА_1 діючи за попередньою змовою із ОСОБА_2, ОСОБА_3, вчинив злочин, передбачений ч. 3 ст. 305 КК України - контрабанда наркотичних засобів, психотропних речовин, тобто їх переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, вчинена в особливо великих розмірах, за попередньою змовою групою осіб; ОСОБА_1, спільно із ОСОБА_2, ОСОБА_3, у складі організованої групи, вчинив злочин, передбачений ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 263 КК України - зберігання та збут вогнепальної зброї, бойових припасів без передбаченого законом дозволу, вчинені організованою групою; ОСОБА_1, спільно із ОСОБА_2, ОСОБА_3, у складі організованої групи, вчинив злочин, передбачений ч. 3 ст. 307 КК України - незаконне зберігання з метою збуту, а також незаконний збут наркотичних засобів, психотропних речовин в особливо великих розмірах, вчинені організованою групою; ОСОБА_1, діючи повторно, вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 307 КК України - незаконне зберігання з метою збуту наркотичних засобів у великих розмірах.

Крім того, в обвинувальному акті зазначена правова кваліфікація, що умисними діями ОСОБА_2 діючи за попередньою змовою із ОСОБА_1, ОСОБА_3, вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 201 КК України - контрабанда, тобто переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю зброї та бойових припасів, вчинена за попередньою змовою групою осіб; ОСОБА_2 діючи за попередньою змовою із ОСОБА_1, ОСОБА_3, вчинив злочин, передбачений ч. З ст. 305 КК України - контрабанда наркотичних засобів, психотропних речовин, тобто їх переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, вчинена в особливо великих розмірах, за попередньою змовою групою осіб; ОСОБА_2, спільно із ОСОБА_1, ОСОБА_3, у складі організованої групи, вчинив злочин, передбачений ч. З ст. 28, ч. 1 ст. 263 КК України - зберігання та збут вогнепальної зброї, бойових припасів без передбаченого законом дозволу, вчинені організованою групою; ОСОБА_2, спільно із ОСОБА_1, ОСОБА_3, у складі організованої групи, вчинив злочин, передбачений ч. 3 ст. 307 КК України - незаконне зберігання з метою збуту, а також незаконний збут наркотичних засобів, психотропних речовин в особливо великих розмірах, вчинені організованою групою.

Крім того, в обвинувальному акті зазначена правова кваліфікація, що умисними діями ОСОБА_3, діючи за попередньою змовою із ОСОБА_2, ОСОБА_1, вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 201 КК України - контрабанда, тобто переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю зброї та бойових припасів, вчинена за попередньою змовою групою осіб; ОСОБА_3, діючи за попередньою змовою із ОСОБА_2, ОСОБА_1, вчинив злочин, передбачений ч. 3 ст. 305 КК України - контрабанда наркотичних засобів, психотропних речовин, тобто їх переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, вчинена за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах; ОСОБА_3, діючи за попередньою змовою із ОСОБА_2, ОСОБА_1, у складі організованої групи, вчинив злочин, передбачений ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 263 КК України - зберігання та збут вогнепальної зброї, бойових припасів без передбаченого законом дозволу, вчинені організованою групою; ОСОБА_3, діючи за попередньою змовою із ОСОБА_2, ОСОБА_1, у складі організованої групи, вчинив злочин, передбачений ч. З ст. 307 КК України - незаконне зберігання з метою збуту, а також незаконний збут наркотичних засобів, психотропних речовин в особливо великих розмірах, вчинені організованою групою; ОСОБА_3, діючи повторно, вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 307 КК України - незаконне придбання та зберігання з метою збуту психотропних речовин у великих розмірах; ОСОБА_3, діючи повторно, вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 263 КК України - зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу.

Відповідно до зазначеного обвинувального акту вказані такі фактичні обставини кримінального правопорушення, що на початку березня 2017 року ОСОБА_1, завдяки своїм особистим якостям, організаторським здібностям, вольовим рисам характеру, зв’язкам серед криміногенного середовища країн Східної Європи і України, створив та очолив стабільну згуртовану злочинну групу, для вчинення контрабандного переміщення та подальшого збуту на території України вогнепальної зброї іноземного виробництва, бойових припасів до них, а також наркотичних засобів і психотропних речовин, до якої залучив ОСОБА_2, ОСОБА_3 та інших невстановлених на даний час осіб.

Як організатор та керівник злочинної групи, ОСОБА_1, з метою досягнення спільного та відомого всім учасникам організованої групи плану, направленого на вчинення вищевказаних злочинів, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_2 та ОСОБА_3, та іншими невстановленими слідством особами, контрабандним шляхом перемістив на митну територію України вогнепальну зброю, наркотичних засобів, психотропних речовин, які в подальшому доручав збувати ОСОБА_2 та ОСОБА_3, координуючи та спрямовуючи їх дії на досягнення єдиної для всіх учасників організованої групи мети – збуту вогнепальної зброї, бойових припасів, наркотичних засобів, психотропних речовин та отримання прибутків від даної злочинної діяльності.

ОСОБА_2, виконуючи визначену йому роль виконавця у складі групи, виконував вказівки ОСОБА_1, а саме безпосередньо підшуковував покупців, домовлявся про всі умови їх збуту: ціну, час, місце і збував вогнепальну зброю, бойові припаси, наркотичні засоби, психотропні речовини, а отримані кошти передавав ОСОБА_1

ОСОБА_3, виконуючи визначену йому роль виконавця у складі групи, виконував вказівки ОСОБА_1 та ОСОБА_2, а саме зберігав за місцем свого проживання переміщені контрабандним шляхом на митну територію України вогнепальну зброю, бойові припаси, наркотичні засоби і психотропні речовини. За вказівкою ОСОБА_2 приносив їх на місце збуту, де як особисто, так і спільно з останнім збували їх.

Вказані особи зорганізувались у стійке об’єднання з метою вчинення умисних злочинів, пов’язаних із незаконним обігом вогнепальної зброї, бойових припасів, наркотичних засобів та психотропних речовин, із визначенням відомого всім учасникам конкретного плану, направленого на тривалу реалізацію на території України вогнепальної зброї, бойових припасів, наркотичних засобів та психотропних речовин в особливо великих розмірах та особистого збагачення від цієї злочинної діяльності за наступних обставин.

Так, протягом березня-травня 2017 року, ОСОБА_1 за попередньою змовою із ОСОБА_2, ОСОБА_3 та іншими невстановленими на даний час особами, достовірно знаючи про заборону переміщення на митну територію України вогнепальної зброї, наркотичних засобів, психотропних речовин, усвідомлюючи незаконність своїх дій, в зоні діяльності Закарпатської митниці ДФС України, перемістили на митну територію України з приховуванням від митного контролю пістолет моделі «Grand Power» з глушником, пістолет моделі «VZOR 70», пістолет моделі «VZOR 50» та 147 бойових припасів калібру 9мм та 7,65мм, пістолет-кулемет моделі Scorpion, серійний номер Z8310, калібру 7,65мм; пістолет-кулемет моделі Scorpion, серійний номер L6766, калібру 7,65мм; 15 патронів калібру 7,65мм; 2 пістолета-кулемети моделі Scorpion калібру 9мм, 349 патронів калібру 9мм, 2 пістолета моделі «Grand Power» та 100 патронів до них калібру 9мм.

В подальшому, а саме 24.03.2017, 29.04.2017 та 18.05.2017 ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 збули вищевказану вогнепальну зброю та бойові припаси ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в ході проведення негласних слідчих (розшукових) дій - контролю за вчиненням злочину у формі оперативних закупок.

Також, протягом березня-травня 2017 року, ОСОБА_1 за попередньою змовою із ОСОБА_2, ОСОБА_7 та іншими невстановленими на даний час особами, достовірно знаючи про заборону переміщення на митну територію України вогнепальної зброї, бойових припасів, наркотичних засобів, психотропних речовин, усвідомлюючи незаконність своїх дій, в зоні діяльності Закарпатської митниці ДФС України, перемістили на митну територію України з приховуванням від митного контролю наркотичний засіб - кокаїн та психотропну речовину - метамфетамін, які зберігали на території м. Ужгорода, з метою подальшого збуту.

В подальшому, а саме 21.04.2017 та 18.05.2017, ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 збули вищевказаний наркотичний засіб - кокаїн та психотропну речовину - метамфетамін ОСОБА_5 та ОСОБА_8 в ході проведення негласних слідчих (розшукових) дій - контролю за вчиненням злочину у формі оперативних закупок.

Крім того, ОСОБА_1, діючи умисно, з корисливих мотивів, спільно із ОСОБА_2 та ОСОБА_3 В.1., у складі організованої групи, протягом березня- квітня 2017 року, в порушення «Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення, та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом МВС України № 622 від 21.08.1998 умисно зберігали і збули вогнепальну зброю та бойові припаси без передбаченого законом дозволу.

Так, протягом березня-травня 2017 року, ОСОБА_1 за попередньою змовою із ОСОБА_2, ОСОБА_3 та іншими невстановленими на даний час особами, усвідомлюючи незаконність своїх дій, в зоні діяльності Закарпатської митниці ДФС України, перемістили на митну територію України з приховуванням від митного контролю пістолет моделі «Grand Power», пістолет моделі «VZOR 70», пістолет моделі «VZOR 50» та 147 бойових припасів калібру 9мм та 7,65мм, які зберігали з метою подальшого збуту за місцем проживання ОСОБА_3 у АДРЕСА_1.

На виконання спільного та відомого всім учасникам організованої групи ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 плану злочинної діяльності, направленого на збут вогнепальної зброї та бойових припасів, ОСОБА_2 підшукав та домовився із ОСОБА_5 та ОСОБА_9 про збут вищевказаних одиниць вогнепальної зброї та бойових припасів до них.

24.03.2017 біля Крестовоздвиженського собору по вул. Духновича м.Ужгорода Закарпатської області, у ході проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, за вказівкою ОСОБА_1, збули ОСОБА_5 та ОСОБА_10 пістолет моделі «Grand Power» з глушником за ціною 3000 евро, пістолет моделі «VZOR 70» за ціною 1500 евро, пістолет моделі «VZOR 50» за ціною 1500 євро та 147 бойових припасів до них калібру 9мм та 7,65мм.

Крім того, протягом березня-травня 2017 року, ОСОБА_1 за попередньою змовою із ОСОБА_2, ОСОБА_3 та іншими невстановленими на даний час особами, достовірно знаючи про заборону переміщення на митну територію України вогнепальної зброї, наркотичних засобів, психотропних речовин та усвідомлюючи незаконність своїх дій, в зоні діяльності Закарпатської митниці ДФС України, перемістили на митну територію України з приховуванням від і митного контролю наркотичний засіб - кокаїн, психотропну речовину - метамфетамін, які зберігали з метою подальшого збуту на території м.Ужгорода.

На початку квітня 2017 року, на виконання спільного та відомого всім учасникам організованої групи плану злочинної діяльності, направленого на збут наркотичних засобів, психотропних речовин, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, підшукали та домовилися із ОСОБА_5 та ОСОБА_9 про збут їм вищевказаного наркотичного засобу - кокаїн та психотропної речовини - метамфетамін.

11.04.2017 на вимогу ОСОБА_2 про надання йому завдатку за психотропну речовину - метамфетамін, ОСОБА_5 та ОСОБА_11 у ході проведення негласної слідчої (розшукової) дій - контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, перебуваючи у відділенні №8 «Нова Пошта» за адресою м. Вінниця, вул. Пушкіна, буд. 10, згідно експрес-накладної №59000250730149 було оформлено поштове відправлення за наданими ОСОБА_2 реквізитами, а саме: «відділення №2 «Нової Пошти» м.Ужгород вул. Станційна, 16/1, ОСОБА_2, телефон 380665869298», в якому останньому було відправлено завдаток грошових коштів у розмірі 400 евро.

21.04.2017 приблизно о 19 годині, біля Крестовоздвиженського собору по вул. Духновича м.Ужгорода Закарпатської області, у ході проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, за вказівкою ОСОБА_1, збули ОСОБА_5 та ОСОБА_8 коробку з-під чаю марки «CURTIS Sunny lemon» із порошкоподібною речовиною та три паперових газетних згортки скріплені резинками із кристалічною речовиною. Крім того, ОСОБА_2 спільно з ОСОБА_3 за вказівкою ОСОБА_1, з метою збуту вогнепальної зброї та бойових припасів, одержали від ОСОБА_12 завдаток у розмірі 600 евро за два пістолета-кулемета моделі Scorpion.

26.04.2017, у ході проведення негласної слідчої (розшукової) дії – контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, на вимогу ОСОБА_2, ОСОБА_5 було додатково передано 3000 євро через службу кур’єрської доставки «Нова Пошта» за реквізитами які надав йому ОСОБА_2, а саме «відділення №2 «Нової Пошти» м.Ужгород вул.Станційна, 16/1, ОСОБА_2, телефон 380665869298» згідно експрес-накладної №59000253844819.

В ніч з 28.04.2017 на 29.04.2017, у ході проведення негласної слідчої (розшукової) дії – контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, ОСОБА_1 спільно із ОСОБА_2, ОСОБА_3, збули ОСОБА_5 вищевказані пістолет-кулемет моделі Scorpion серійний номер Z8310, калібру 7,65мм, пістолет-кулемет моделі Scorpion, серійний номер L6766, калібру 7,65мм та 15 патронів до них калібру 7,65мм, шляхом передачі їх у вагоні №6 потягу №130 сполученням «Ужгород-Київ» до залізничної станції «Вінниця», де о 08 год. 24 хв. 29.04.2017 вони були одержані ОСОБА_5

16.05.2017 на вимогу ОСОБА_2 про перерахунок йому завдатку у розмірі 1000 евро за вогнепальну зброю, ОСОБА_13 у ході проведення негласної слідчої (розшукової) дій - контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, перебуваючи у приміщенні відділення КБ «Приват Банк» за адресою: м. Вінниця вул. Театральна, 7, через банківський термінал, перерахував двома траншами грошові кошти на вищевказаний ОСОБА_2 банківський картковий рахунок КБ «ПриватБанк» 5457 0822 3612 4728, а саме 13567 грн. та 15075 грн., що еквівалентно зазначеному вище розміру завдатку.

18.05.2017 у ході проведення негласної слідчої (розшукової) дії – контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, ОСОБА_1 спільно із ОСОБА_2, ОСОБА_3, у складі організованої групи збули ОСОБА_5 та ОСОБА_10 два пістолета-кулемета моделі «Scorpion», 349 патронів калібру 9мм, отримавши від них 1000 євро та 3700 доларів США.

Разом із цим, в ніч з 18.05.2017 на 19.05.2017, у ході проведення огляду місця події, а саме площі перед входом у Боздошський парк м.Ужгорода, в автомобілі марки БМВ, реєстраційний номер Словацької Республіки MI532D1, користувачем якого є ОСОБА_14 та водієм якого був ОСОБА_15, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, виявлено та вилучено поліетиленовий пакет, який ОСОБА_2 передав ОСОБА_15, в якому знаходились два глушники, два пластмасові кейси з двома пістолетами «Grand Power» та 100 патронами калібру 9мм, які ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зберігали з метою подальшого збуту ОСОБА_5І та ОСОБА_10

Разом із цим, протягом березня-травня 2017 року, ОСОБА_1 за попередньою змовою із ОСОБА_2, ОСОБА_3 та іншими невстановленими на даний час особами, достовірно знаючи про заборону переміщення на митну територію України вогнепальної зброї, наркотичних засобів, психотропних речовин та усвідомлюючи незаконність своїх дій, в зоні діяльності Закарпатської митниці ДФС України, перемістили на митну територію України з приховуванням від митного контролю два пістолета-кулемета моделі Scorpion, калібру 9мм, 349 патронів калібру 9мм, два пістолета моделі «Grand Power» та 100 патронів до них калібру 9мм, а також наркотичний засіб - кокаїн, які зберігали на території м.Ужгорода з метою подальшого збуту.

На виконання спільного та відомого всім учасникам організованої групи плану злочинної діяльності, направленого на збут вогнепальної зброї, бойових припасів та наркотичного засобу - кокаїн, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, діючи повторно, домовилися із ОСОБА_5 та ОСОБА_8 про їх збут.

18.05.2017 перебуваючи у номері готелю «Дует» м. Ужгорода по вул.Челюскінців, у ході проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, ОСОБА_2 за вказівкою ОСОБА_1, повторно збув ОСОБА_5 та ОСОБА_10 два пістолета-кулемета моделі «Scorpion», 349 патронів калібру 9мм, отримавши від них несправжні імітаційні засоби у вигляді 3700 доларів США, які в подальшому передав ОСОБА_1, а також наркотичний засіб - кокаїн.

Він же, протягом березня-травня 2017 року, за попередньою змовою із ОСОБА_2, ОСОБА_3 та іншими невстановленими на даний час особами, достовірно знаючи про заборону переміщення на митну територію України вогнепальної зброї, наркотичних засобів, психотропних речовин та усвідомлюючи незаконність своїх дій, в зоні діяльності Закарпатської митниці ДФС України, перемістили на митну територію України з приховуванням від митного контролю наркотичний засіб - кокаїн, який зберігав з метою подальшого збуту за місцем свого фактичного проживання, а саме за адресою: м. Ужгород площа ЕганаАДРЕСА_2.

19.05.2017 у ході проведення обшуку за місцем фактичного проживання ОСОБА_1, а саме за адресою: м. Ужгород площа ЕганаАДРЕСА_3 у побутовій кімнаті на верхній частині металевого бойлеру виявлено та вилучено згорток серветки білого кольору всередині якого містилась згорнута у фольгу порошкоподібна речовина, згідно висновку експерта – кокаїн, загальною масою 4,816 г.

Крім того, згідно обвинувального акту, ОСОБА_3 протягом 2017 року, незаконно придбав у невстановлених слідством осіб психотропну речовину – апрофен, яку зберігав з метою подальшого збуту за місцем свого фактичного проживання, а саме за адресою АДРЕСА_4 та умисно зберігав бойові припаси без передбаченого законом дозволу за місцем свого фактичного проживання.

В ніч з 18.05.2017 року на 19.05.2017 року у ході проведення обшуку за місцем фактичного проживання ОСОБА_3, а саме за адресою АДРЕСА_4, виявлено та вилучено 212 ємностей із спресованими таблетками, відповідно до висновку експерта - апрофен, який відноситься до психотропних речовин, обіг яких обмежено і стосовно яких допускаються виключення деяких заходів контролю, загальною масою 25,8г.

Крім того, виявлено та вилучено два патрони різного калібру, відповідно до висновку експерта 1 (один) патрон є - бойовим припасом-автоматним патроном калібру 5,45x39мм, зразку 1974 року, призначеним для стрільби із автоматів та кулеметів конструкції Калашнікова, придатним для стрільби; 1 (один) патрон є - бойовим припасом до нарізної вогнепальної зброї - патроном калібру 7.62x53мм, призначеним для стрільби з гвинтівок та карабінів конструкції Мосіна, ручних кулеметів Дегтярьова, снайперських гвинтівок Драгунова, придатним для стрільби.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №22017020000000095, обвинувальний акт відносно ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 не відповідає вимогам ст.291 КПК України. Так, обвинувальний акт не містить формулювання обвинувачення та правову кваліфікацію кримінальних правопорушень з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.

В обвинувальному акті зазначено лише фактичні обставини, які встановлені слідчим під час досудового розслідування кримінального провадження та міститься вказівка на те, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 201, ч.3 ст. 305, ч.3 ст. 28 ч.1 ст. 263, ч.2 ст. 307, ч.3 ст. 307 КК України, ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 201, ч.3 ст. 305, ч.3 ст. 28 ч.1 ст. 263, ч.3 ст. 307 КК України та ОСОБА_3, підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 201, ч.3 ст. 305, ч.3 ст. 28, ч.1 ст. 263, ч.2 ст. 307, ч.3 ст. 307, ч.1 ст. 263 КК України.

Прокурор, затверджуючи такий обвинувальний акт, також не звернув уваги на те, що складені слідчим обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22017020000000095 не відповідав вимогам п.5 ч.2 ст. 291 КПК України.

Відповідно до вимог п.5 ч.2 ст.291 КПК України обвинувальний акт повинен обов’язково містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Крім того, вказуючи в обвинувальному акті про умисні дії ОСОБА_1, а саме повторне вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, як незаконне зберігання з метою збуту наркотичних засобів у великих розмірах та про умисні дії ОСОБА_3, а саме повторне вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України - незаконне придбання та зберігання з метою збуту психотропних речовин у великих розмірах, вказує про предмети, вилучені під час обшуків за місцем проживання певних осіб. Жодної конкретизації дій кожного з обвинувачених, які б містили ознаки злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, при цьому не наводиться.

Крім того, при формулюванні обвинувачення стосовно вчинення злочинів організованою групою, зазначенню підлягають не тільки ознаки конкретного злочину, а й ті ознаки, які вказують на його вчинення саме організованою групою - щодо виду об'єднання, мети його створення і плану злочинної діяльності, тривалості існування, матеріальної бази, кількісного складу, вербування нових членів, структури та ієрархії об'єднання, існування певних правил поведінки його членів, розподілу між ними функцій тощо. При цьому, має бути зазначено те, коли саме і протягом якого часу було утворено організовану групу чи злочинну організацію, як довго вона функціонувала, відомості про організаторів об'єднання та характер стосунків, які склалися між ними і членами останнього.

Крім того, у відомостях про фактичні обставини кримінального правопорушення в обвинувальному акті вказується про вчинення злочину організованою групою, а в правовій кваліфікації кримінального правопорушення вказується про вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб та організованою групою.

Обвинувальний акт містить істотні суперечності щодо такої обтяжуючої покарання обставини, як вчинення злочину організованою групою, оскільки згідно обвинувального акту вказано про вчинення ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3 за попередньою змовою злочинів передбачених ч. 2 ст. 201 КК України, ч. 3 ст. 305 КК України та одночасно вказано про вчинення ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3 у складі організованої групи, злочинів передбачених ч. З ст. 28, ч. 1 ст. 263 КК України та ч. 3 ст. 307 КК України.

Тобто, наявна неконкретність пред’явленого обвинувачення, та обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3 не відповідає вимогам його складання, що передбачені та встановлені ст. 291 КПК України, оскільки зміст обвинувачення в ньому викладений також суперечливо.

В судовому засіданні прокурор не зміг пояснити вказані розбіжності в тексті обвинувального акту. Крім того, прокурор не навів обґрунтованих доводів відсутності формулювання обвинувачення в самому обвинувальному акті.

Крім того, частинами 1 та 2 статті 109 цього Кодексу встановлено, що реєстр матеріалів досудового розслідування складається слідчим або прокурором і надсилається до суду разом з обвинувальним актом.

Реєстр матеріалів досудового розслідування повинен містити: 1) номер та найменування процесуальної дії, проведеної під час досудового розслідування, а також час її проведення; 2) реквізити процесуальних рішень, прийнятих під час досудового розслідування.

Таким чином, в реєстрі матеріалів досудового розслідування повинні міститись усі процесуальні дії та рішення, які здійснювались або приймались під час досудового розслідування по кримінальному провадженню. Разом з тим, в реєстрі матеріалів досудового розслідування доданому до обвинувального акту відсутні усі процесуальні дії та рішення, які здійснювались або приймались під час досудового розслідування по кримінальному провадженню.

Так, відповідно до вимог ч. 3 ст. 283 КПК України відомості про закінчення досудового розслідування вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Однак, в реєстрі матеріалів досудового розслідування відсутні відомості про закінчення досудового розслідування.

Крім того, в реєстрі в порушення вимог п. 1 ч. 2 ст. 109 КПК України не зазначено час проведення процесуальних дій, а вказано лише їх дату, що не є часом проведення цих дій, а саме вказано про надання доступу до матеріалів кримінального провадження підозрюваним та їх захиснику 04.09.2017 року.

Разом з тим, в судовому засіданні, обвинувачені та їх захисник вказували про ознайомленні з матеріалами кримінального провадження на досудовому розслідуванні протягом декількох днів, враховуючи їх обсяг.

Дані факти свідчать про неконкретність викладення фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачуються ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та відповідно до п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування законодавства, яке забезпечує право на захист у кримінальному судочинстві» № 8 від 24.10.2003 року про порушення права обвинуваченого на захист.

Суд вважає, що при складанні обвинувального акту вказано ознаки підозри та не сформульоване обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 201, ч.3 ст. 305, ч.3 ст. 28 ч.1 ст. 263, ч.2 ст. 307, ч.3 ст. 307 КК України, ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 201, ч.3 ст. 305, ч.3 ст. 28 ч.1 ст. 263, ч.3 ст. 307 КК України та ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 201, ч.3 ст. 305, ч.3 ст. 28, ч.1 ст. 263, ч.2 ст. 307, ч.3 ст. 307, ч.1 ст. 263 КК України, що є порушенням п.5 ч.2 ст.291 КПК України та унеможливлює подальший розгляд справи.

Відповідно до п.13 ч.1 ст.3 КПК України обвинувачення – це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.

У відповідності до положень п.(а) ч.3 ст.6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, кожен, кого обвинувачено у вчиненні злочину, має право бути негайно і детально проінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення проти нього.

Європейський суд з прав людини у справі «Абрамян проти Росії» від 09.10.2008 року зазначив, що у тексті підпункту «а» п.3 ст.6 Конвенції вказано на необхідність приділяти особливу увагу роз’ясненню «обвинувачення» особі, стосовно якої порушено кримінальну справу. Деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він вважається офіційно письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави пред’явленого йому обвинувачення (див. рішення від 19 грудня 1989 р. у справі «Камасінскі проти Австрії», № 9783/82, п.79). Крім того, Суд нагадує, що положення підпункту «а» п. 3 ст.6 Конвенції необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п.1 цієї статті. У кримінальній справі надання повної, детальної інформації щодо пред’явленого особі обвинувачення та, відповідно, про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду (див.: рішення від 25 березня 1999 р. у справі «Пелісьє та Сассі проти Франції» [ВП], № 25444/94, п.52; рішення від 25 липня 2000 р. у справі «Матточіа проти Італії», № 23969/94, п.58; рішення від 20 квітня 2006 р. у справі «І.Н. та інші проти Австрії», № 42780/98, п. 34).

Справедливість під час провадження у справі необхідно оцінювати, беручи до уваги розгляд справи в цілому (див. рішення від 1 березня 2001 р. у справі «Даллос проти Угорщини», № 29082/95, п. 47). Крім того, право бути поінформованим про характер і причини обвинувачення потрібно розглядати у світлі права обвинуваченого мати можливість підготуватися до захисту, гарантованого підпунктом «b» п. 3 ст. 6 Конвенції (див. зазначені рішення у справі «Пелісьє та Сассі проти Франції», п. 54, а також «Даллос проти Угорщини», п. 47).

Разом з тим, закріплення в КПК України вимог до обвинувального акту є однією із форм реалізації на національному рівні положень статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини, яка гарантує право на справедливий суд, закріплюючи принцип верховенства закону, на якому будується демократичне суспільство. При цьому, при визначені справедливості судового розгляду необхідно розглядати кримінальне провадження в цілому, оскільки справедливий характер розгляду може суттєво зачіпатися, якщо на початкових етапах слідства такі вимоги не дотримані (Imbrioscia v. Switzerland, 24 November 1993).

В даній ситуації виклад фактичних обставин справи і формулювання конкретного обвинувачення охоплюється положеннями підпунктів а та b п. 3 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини, які гарантують право обвинуваченого бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього та мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту.

Так, Європейський Суд з прав людини зазначив, що межі гарантій, передбачених підпунктом «а» пункту 3 статті 6 Конвенції, мають оцінюватись, зокрема, у світлі більш загального права на справедливий судовий розгляд, гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції. У кримінальних справах надання повної та докладної інформації щодо висунутих особі обвинувачень, які в подальшому можуть бути сприйняті судом як юридична кваліфікація діяння, є неодмінною передумовою забезпечення справедливості провадження. У цьому зв’язку необхідно зазначити, що підпункт «а» пункту 3 статті 6 Конвенції не накладає жодних формальних вимог щодо способу, у який обвинувачений має бути проінформований про характер і причини висунутих щодо нього обвинувачень. Суд також зазначає, що підпункти «a» і «b» пункту 3 статті 6 Конвенції взаємопов’язані та що право бути поінформованим про характер і причини висунутих обвинувачень слід розглядати у світлі права обвинуваченого на підготовку свого захисту (пункт 37 рішення «Жупнік проти України»).

З огляду на те, що кримінальним процесуальним законом встановлено вичерпний перелік документів, які надаються суду до початку судового розгляду кримінального провадження, і на підставі яких судом вирішуються питання, пов'язані з підготовкою до судового розгляду, наявність будь-яких недоліків або суперечностей є недопустимим.

Окрім того, у рішенні від 25.07.2000 року Європейський Суд у справі «Матточіа проти Італії» зазначив, що обвинувачений у вчиненні злочину має бути негайно і детально проінформований про причину обвинувачення, тобто про ті факти матеріальної дійсності, які нібито мали місце і є підставою для висунення обвинувачення; а також про характер обвинувачення, тобто юридичну кваліфікацію згаданих фактів. Хоча ступінь "детальності" інформування обвинуваченого залежить від обставин конкретної справи, однак у будь-якому випадку відомості, надані обвинуваченому, повинні бути достатніми для повного розуміння останнім суті висунутого проти нього обвинувачення, що є необхідним для підготовки адекватного захисту. У цьому відношенні обсяг та доречність наданої обвинуваченому інформації слід оцінювати крізь призму положення, закріпленого у п. "b" ч. 3 ст. 6 Конвенції. Аналогічно слід оцінювати інформацію про зміни, які мали місце в обвинуваченні, включаючи зміни причини обвинувачення.

Згідно з ч.1 ст.337 КПК України судовий розгляд справи проводиться в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, який є важливим процесуальним документом і основою для захисту обвинуваченого в суді.

Тобто, обвинувальний акт є тим підсумковим документом досудового розслідування, який не може містити в собі жодних внутрішніх суперечностей, а всі складові частини цього документу повинні бути узгоджені між собою; висунуте обвинувачення має бути конкретним, що є прямим обов’язком органу досудового розслідування та невід»ємною частиною права обвинуваченого на захист.

Згідно ст. 91 КПК України, у кримінальному провадженні, окрім іншого, підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення).

Відповідно до роз’яснень, що містяться в інформаційному листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 223-1430/0/4-12 від 03.10.2012 року «Про порядок здійснення підготовчого судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України» повернення обвинувального акту прокурору передбачає не формальну невідповідність такого акту вимогам закону, а наявність у ньому таких недоліків, які перешкоджають суду призначити судовий розгляд.

Тому в даному випадку зазначені вище порушення можуть бути розцінені як порушення права обвинувачених на захист, тобто як істотне порушення норм кримінального процесуального закону, яке в майбутньому перешкодить чи може перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, що свідчить про наявність у обвинувальному акті таких недоліків, які перешкоджають суду призначити судовий розгляд.

Статтею 7 КПК України визначені основні засади кримінального провадження, до яких, зокрема, відноситься: рівність перед законом і судом; забезпечення права на захист; змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості; забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності тощо.

Частиною першою статті 24 КПК України визначено, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Враховуючи вищевикладене, суд вбачає підстави для повернення обвинувального акту прокурору, який його затверджував, для усунення порушень вимог КПК України, протягом місяця з дня отримання матеріалів кримінального провадження.

Суд звертає увагу, що зазначені висновки суду є результатом розгляду обвинувального акту та доданих до нього документів, а не результатом дослідження доказів.

Згідно з ч.1 ст. 92 КПК України, обов’язок доказування обставин, передбачених ст. 91 цього Кодексу, покладається на слідчого та прокурора.

Разом з тим, посилання захисника обвинувачених про необхідність повернення обвинувального акту з підстав необхідності проведення повного та всебічного розслідування шляхом об’єднання із іншим кримінальним провадженням, ст. 314 КПК України не передбачено. Таким чином, вказані обставини, зазначені захисником обвинувачених, не можуть слугувати підставою для повернення обвинувального акту прокурору, оскільки зазначення усіх доказів по справі в обвинувальному акті та їх оцінка при складенні вказаного процесуального документу чинним КПК не передбачена, право оцінки доказів належить суду і проводиться під час ухвалення судового рішення, обов’язок доказування покладається на слідчого та прокурора.

Крім того, захисник обвинувачених клопотав про зміну запобіжного заходу обвинуваченим на інший не пов'язаний із позбавленням волі.

Частиною 3 ст. 315 КПК України передбачено, що під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. Виходячи з положень ст.ст. 22, 201 КПК України обов'язок доказування наявності підстав для зміни запобіжного заходу покладається на сторону, яка звернулася із клопотанням про зміну раніше застосованого запобіжного заходу.

Під час розгляду клопотання захисника про зміну застосованого до обвинувачених запобіжного заходу, стороною захисту не надано будь-яких доказів на підтвердження того, що ризик переховування цих обвинувачених, а також ризик їх впливу на інших учасників процесу, або взагалі перестали існувати, або зменшилися настільки, що й такий запобіжний захід як інший не пов'язаний із позбавленням волі здатний їм запобігти, а тому підстав для зміни застосованого до обвинувачених запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на інший не пов'язаний із позбавленням волі суд не вбачає.

Таким чином клопотання захисника ОСОБА_4 - обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 підлягає задовольню частково.

Гл.28 КПК України, якою врегульовано процедуру судового розгляду, не передбачено процедури виправлення недоліків обвинувального акту, реєстру матеріалів досудового розслідування.

Залишення ж у матеріалах кримінального провадження обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування з недоліками є неприпустимим, оскільки це свідчить про неповагу до закону, до встановлених ним норм та вимог.

Єдиним процесуальним шляхом виправлення недоліків обвинувального акту, реєстру матеріалів досудового розслідування, передбаченим КПК України, є повернення обвинувального акту прокурору з метою усунення ним недоліків протягом розумного строку.

Процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування, відповідно до положень ч. 4 ст. 110 КПК України, є обвинувальний акт, який повинен відповідати вимогам, передбаченим у ст. 291 цього Кодексу. Тобто, обвинувальний акт є тим підсумковим документом досудового розслідування, який не може містити в собі жодних внутрішніх суперечностей, а всі складові частини цього документу повинні бути узгоджені як між собою, так і з доданими до обвинувального акта додатками згідно вимог ч.4 ст.291 КПК України. При цьому реєстр матеріалів досудового розслідування має відповідати вимогам ч.2 ст.109 КПК України.

Таким чином, враховуючи все вищевикладене, приймаючи до уваги, що ст. 314 КПК України передбачено вичерпний перелік рішень, який може прийняти суд, що не підлягає розширеному тлумаченню, суд приходить до висновку про неможливість призначення обвинувального акту та додатків до нього у цьому кримінальному провадженні до судового розгляду, у зв'язку із їх невідповідністю вимогам Кримінального процесуального кодексу України (в редакції 2012 року), а також про необхідність у зв'язку із наведеними фактами істотних порушень вимог КПК України повернення обвинувального акту по матеріалам кримінального провадження, прокуророві для усунення недоліків у зв'язку з невідповідністю вимогам діючого законодавства.

Враховуючи вищенаведене, зазначені порушення позбавляють суд можливості призначити судовий розгляд такого обвинувального акту і розглянути його.

За правилами п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення: повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу. Оскільки у даному випадку обвинувальний акт не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, його слід повернути.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 109, 176-178, 183, 199, 314, 372 КПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання захисника ОСОБА_4 - обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 задовольнити частково.

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22017020000000095 від 16.03.2017 року по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 201, ч.3 ст. 305, ч.3 ст. 28 ч.1 ст. 263, ч.2 ст. 307, ч.3 ст. 307 КК України, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 201, ч.3 ст. 305, ч.3 ст. 28 ч.1 ст. 263, ч.3 ст. 307 КК України та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_7, у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 201, ч.3 ст. 305, ч.3 ст. 28, ч.1 ст. 263, ч.2 ст. 307, ч.3 ст. 307, ч.1 ст. 263 КК України, - повернути прокурору, для усунення порушень вимог КПК України, протягом місяця з дня отримання матеріалів кримінального провадження.

В іншій частині клопотання відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Закарпатської області через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом семи днів з дня її оголошення.

Головуючий Фазикош О.В.

Судді Леміш О.М.

ОСОБА_16