Рішення № 71554321, 13.12.2017, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/7037/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

13 грудня 2017 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі:

головуючої судді – Лемак О.В.

при секретарі судового засідання – Віраг Е.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за розпискою,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення боргу за розпискою. Свої позовні вимоги мотивує тим, що 23 липня 2014 року ним було надано відповідачу ОСОБА_2 грошову позику – грошові кошти в розмірі 20000,00 дол. США., які останній зобов’язався повернути повністю до 23.10.2014 р., про що в присутності двох свідків була складена розписка. Проте, відповідач не виконав зобов'язань за договором позики, у зв'язку з чим позивач був вимушений звернутися до суду.

На підставі наваленого просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 на його користь суму боргу в розмірі 20000,00 дол. США, суму 3% річних від простроченої суми в розмірі 1633,97 дол. США, суму пені (подвійної облікової ставки НБУ) від простроченої суми в розмірі 21083,29 дол. США.

В судове засідання позивач не з'явився, про час та місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином, однак від представника надійшла заява з проханням проводити розгляд справи без його участі, позов підтримав в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився. Про час та місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив. Заяву про розгляд справи за його відсутності до суду не надав.

Згідно ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, виходячи із їх належності та допустимості, суд приходить до наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, 23 липня 2014 року ОСОБА_1 надав ОСОБА_2 у борг грошові кошти в розмірі 20000,00 дол. США, які останній зобов’язався повернути до 23.10.2014 р., про що останній власноручно та в присутності свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 написав розписку.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно дост. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальник) грошові кошти або речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Згідно ч. 2ст. 1047 ЦК України, на підтвердження укладання договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 взяті на себе зобов’язання не виконав, грошові кошти до цього часу не повернув.

З розрахунку суми заборгованості вбачається, що у відповідача ОСОБА_2 виникла заборгованість перед позивачем ОСОБА_1, яка станом на 01.07.2017 року складає 42717,26 дол. США, з яких : 20000,00 дол. США – сума боргу за розпискою; 1633,97 дол. США – три відсотки річних від простроченої суми; 21083,29 дол. США – пеня (подвійна облікова ставка НБУ) від простроченої суми.

Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно ч.1 ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549 - 552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Відповідно до ч.3 ст.549 ЦК України пенею (як форма неустойки) обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч.1,2 ст. 551 ЦК України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань» Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Отже, та обставина, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання, в судовому засіданні знайшла своє підтвердження, тому вимоги про сплату коштів в розмірі 42717,26 дол. США, з яких : 20000,00 дол. США – сума боргу за розпискою; 1633,97 дол. США – три відсотки річних від простроченої суми; 21083,29 дол. США – пеня (подвійна облікова ставка НБУ) від простроченої суми, доведені, обґрунтовані та такі, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. За таких обставин з відповідача на користь позивача слід стягнути 8000,00 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст.11, 509, 526, 530, 610, 612, ЦК України, ст.ст.10, 11, 60, 61, 212, 213, 215, 224, 225, 226 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за розпискою – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму боргу в розмірі 42717,26 дол. США, з яких : 20000,00 дол. США – сума боргу за розпискою; 1633,97 дол. США – три відсотки річних від простроченої суми; 21083,29 дол. США – пеня (подвійна облікова ставка НБУ) від простроченої суми.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму судового збору в розмірі 8000 (вісім тисяч гривень) грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів після проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається до апеляційного суду Закарпатської області через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_5