Ухвала суду № 71553726, 10.01.2018, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/266/18

Провадження № 1-кс/234/251/18

УХВАЛА

тримання під вартою

10 січня 2018 року м. Краматорськ

Слідчий суддя Краматорського міського суду Донецької області Пікалова Н.М., за участі секретаря Романенко К.П., прокурора Краматорської місцевої прокуратури ОСОБА_1,старшого слідчого СВ Краматорського ВП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_2 , підозрюваного ОСОБА_3,

розглянув клопотання старшого слідчого СВ Краматорського ВП ГУНП в Донецькій області капітана поліції ОСОБА_2 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, не одруженого, який на утриманні неповнолітніх дітей не має, в силу ст. 89 КК України не судимого, який мешкає АДРЕСА_1, який зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_3

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. ч.2 ст.186, ч.3 ст.357 КК України , -

ВСТАНОВИВ:

До суду звернувся слідчий з клопотанням про застосування запобіжного заходу підозрюваному у вигляді тримання під вартою, в якому він просить обрати ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

10.01.2018 року о 09-00 годині ОСОБА_3 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 186, ч.3 ст.357 КК України.

В обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що 20.12.2017 приблизно о 08 годині 00 хвилин ОСОБА_4 разом зі своїм знайомим ОСОБА_3 знаходячись в стані алкогольного сп’яніння, перебували в коридорі першого поверху будинку № 49, розташованому по вул. Лікарняна в м. Краматорську, де також знаходився ОСОБА_5 Перебуваючи у вказаному місці у ОСОБА_3 виник злочинний умисел спрямований на відкрите викрадення чужого майна поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого ОСОБА_5, за попередньою змовою групою осіб. Про свій злочинний намір ОСОБА_3 повідомив ОСОБА_4, запропонувавши йому прийняти співучасть у скоєнні відкритого викрадення чужого майна поєднаного з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, на що останній погодився тим самим вступив у злочинну змову з ОСОБА_3

Реалізуючи свій злочинний умисел ОСОБА_3 підійшов до ОСОБА_5 та наніс йому один удар кулаком в обличчя. Від отриманого удару ОСОБА_5 присів, після чого ОСОБА_3 спільно з ОСОБА_4 нанесли ОСОБА_5 приблизно по десять ударів кожний ногами в область обличчя, тулуба, рук та ніг, спричинивши потерпілому ОСОБА_5 наступні тілесні ушкодження: садно лобної ділянки голови, садно лівої скроневої області голови, синці правої вушної раковини, синці століття обох очей, субконьюктівальное крововилив лівого ока, садно лівої брови, синці лобової області, носа, садно правої величної області, крововилив на слизових губ, забиті рани слизової верхньої губи, синець шиї, синці грудної клітини, синець лівого плечового суглоба, синець, припухлість м'яких тканин і садно правої кисті, садна колінних суглобів, які утворилися в результаті дії тупих предметів і відносяться до легких тілесних ушкоджень, таким чином подавивши волю останнього до супротиву.

Після цього ОСОБА_3 та ОСОБА_4 скориставшись тим, що ОСОБА_5 внаслідок отриманих тілесних ушкоджень не чинить опору, діючи відкрито, умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, застосовуючи насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я зняли з ОСОБА_5, одягнену на ньому куртку «RUNNING RIVER», вартістю 364,17 гривень, та заволоділи майном, яке перебувало в кишенях куртки, а саме:

*мобільний телефон «Samsung GT-S5610», вартістю 494,00 гривень;

*сим-карта оператора мобільного зв’язку «Водофон», яка для потерпілого немає ніякої цінності;

*грошовими коштами на загальну суму 700 гривень,

після чого з місця скоєння кримінального правопорушення зникли, а викраденим майном розпорядились на власний розсуд. В результаті злочинних дій ОСОБА_3 та ОСОБА_4 потерпілому ОСОБА_5 було завдано матеріальну шкоду на загальну суму 1558,17 гривень.

Крім цього, 20.12.2017 приблизно о 08 годині 00 хвилин ОСОБА_3 разом зі своїм знайомим ОСОБА_4, знаходячись в стані алкогольного сп’яніння, перебували в коридорі першого поверху будинку № 49, розташованому по вул. Лікарняна в м. Краматорську, де діючи відкрито, умисно, з корисливих мотивів, застосовуючи насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я зняли з ОСОБА_5, одягнену на ньому куртку та заволоділи майном, яке перебувало в кишенях куртки. Під час огляду кишені забраної у ОСОБА_5 куртки, ОСОБА_3 знайшов особисті документи на ім’я ОСОБА_5 В цей момент у ОСОБА_3 виник злочинний умисел спрямований на незаконне заволодіння особистими документами ОСОБА_5, а саме паспортом та водійським посвідченням.

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне заволодіння паспортом та іншими важливими документами ОСОБА_3 діючи умисно, таємно, незаконно заволодів, забравши з кишені куртки, паспорт громадянина України на ім’я ОСОБА_5, серія ВА номер 781765; водійське посвідчення на ім’я ОСОБА_5, серія АВЛ номер 759628 та водійське посвідчення на ім’я ОСОБА_5, серія AQ номер 211750 видані Magistrat Pragi.

10.01.2018 ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю ІНФОРМАЦІЯ_4, громадянину України, українцю, не одруженому, ІНФОРМАЦІЯ_5, який на утриманні неповнолітніх дітей не має, офіційно не працевлаштованому, який в силу ст. 89 КК України не судимий, який зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2, вручене письмове повідомлено про підозру у вчиненні відкритого викрадення чужого майна (грабіж), за попередньою змовою групою осіб, з застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого, тобто у скоєнні кримінального правопорушення, передбачене ч. 2 ст.186, ч. 3 ст. 357 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 3 ст. 357 КК України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженнями доказами: протоколом огляду місця події від 20.12.2017, протоколом допиту потерпілого ОСОБА_5, протоколами допиту свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, вилученим речовими доказами, матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.

Підозрюваний ОСОБА_3 вчинив тяжкий злочин, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 4 до 6 років, у зв’язку з чим до нього відповідно до п. 5 ч.2 ст. 183 КПК України може бути застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Відповідно до ст. 3 Загальної декларації прав людини, ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, п.3 Постанови ВСУ від 25 квітня 2003 року № 4 «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строку тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства», запобіжний захід у вигляді взяття під варту обирається лише тоді, коли на підставі наявних у справі фактичних даних із певною вірогідністю можна стверджувати, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного, обвинуваченого.

Підозрюваний знає особу свідків та потерпілого, місце їх мешкання, тому є ризик того, що ОСОБА_3 з метою уникнення покарання за вчинене кримінальне правопорушення, може здійснювати негативний психологічний вплив на свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, та потерпілого ОСОБА_5

Беручи до уваги вищевикладене, наявність обґрунтованих ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, враховуючи тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_3, вагомість наявних доказів вчинення ним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, враховуючи його вік, стан здоров’я, міцність соціальних зв’язків, факт того, що підозрюваний не працевлаштований, у зв’язку з чим не має постійного джерела доходів, може переховуватись від органів досудового розслідування або суду, може незаконно впливати на потерпілих чи свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м’яких запобіжних заходів.

У судовому засіданні прокурор та слідчий підтримали клопотання та просили його задовольнити, застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів без визначення розміру застави.

Підозрюваний не заперечував проти застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під варту. Суду пояснив, що він в нетверезому стані дійсно хотів після скоєного злочину розібратись з потерпілим за обставини справи. Допускає думку, що потерпілий міг злякатися цього і зрозуміти його дії , як тиск.

Заслухавши прокурора, слідчого, підозрюваного, дослідивши матеріали клопотання, якими обґрунтовується необхідність застосування до ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд дійшов висновку, що зазначене клопотання підлягає задоволенню за таких підстав.

Як вбачається з досліджених судом матеріалів клопотання, ОСОБА_3 органом досудового розслідування підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ст. 186 ч. 2, 357 ч.3 КК України.

Відповідно до Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства», наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів і відомостей, на підставі яких об’єктивний спостерігач зробив би висновок про те, що дана особа могла вчинити злочин.

Надані слідчим докази, а саме: протокол огляду місця події, протокол допиту потерпілого ОСОБА_5, протоколи огляду предмету за участю потерпілого ОСОБА_5, висновок експерта № 688, протоколи допитів свідків ОСОБА_6, ОСОБА_8, вилучені речові докази, протоколи огляду предметів, свідчать про наявність обґрунтованої підозри за вказаним злочином.

10.01.2018 року органом досудового розслідування ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. ч. 2 ст. 186, ч. 3 ст. 357 КК України.

Суд також вважає, що прокурором обґрунтовано наведений перелік ризиків, що передбачений ст. 177 КПК України, а саме те, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на достовірність показань потерпілого та свідків у кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Крім того, перебуваючи на свободі підозрюваний ОСОБА_3 може впливати на свідків та потерпілого, оскілький підозрюваний знає особу свідків та потерпілого, місце їх мешкання, тому є ризик того, що ОСОБА_3 з метою уникнення покарання за вчинене кримінальне правопорушення, може здійснювати негативний психологічний вплив на свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, та потерпілого ОСОБА_5.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Феррарі – Браво проти Італії», затримання і тримання особи під вартою допустимі не лише у випадку доведеності факту скоєння злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою попереднього розслідування, досягненню мети якого і є тримання під вартою. Факти, що викликали підозру, не обов’язково повинні бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження, або навіть пред’явлення обвинувачення, що являється завданням наступних етапів кримінального процесу.

Як вбачається з матеріалів клопотання, ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від чотирьох до шести років, у зв’язку з чим до нього відповідно до п. 5 ч.2 ст. 183 КПК України може бути застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою.

При застосуванні відносно ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує також обставини, передбачені ч. 1 ст. 178 КПК України, а саме те, що ОСОБА_3 не одружений, неповнолітніх дітей не має, офіційно не працевлаштований, у зв’язку з чим, не має постійного джерела доходів, може переховуватись від органів досудового розслідування або суду, має зв’язки у кримінальному середовищі, що свідчить про відсутність міцних соціальних зв’язків, наявні вагомі докази про вчинення ним злочинів, передбачених ст.ст. ч. 2 ст. 186, ч. 3 ст 357 КК України, та тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні злочину, у вчиненні якого він підозрюється.

Таким чином, враховуючи ту обставину, що сторонами кримінального провадження не надані докази, які б свідчили про достатність застосування до ОСОБА_3 більш м’якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, для запобігання зазначеним вище ризикам, суд дійшов висновку, що до ОСОБА_3 необхідно застосувати винятковий запобіжний захід – тримання під вартою.

Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

Враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 злочинів, передбачених ст.ст. ч. 2 ст. 186, ч. 3 ст 357 КК України, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний ОСОБА_3 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_3 тяжкого злочину проти власності, вчиненого із застосуванням насильства, суд не визначає розмір застави.

На підставі викладеного, керуючись вимогами статей 40, 131, 132, 176-178, 182, 183, 184, 194, 196, 309, 395 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого СВ Краматорського ВП ГУНП в Донецькій області капітана поліції ОСОБА_2 – задовольнити.

Застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Арештному домі Державній установі «Бахмутська установа виконання покарань (№6) в Донецькій області підозрюваному ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, без визначення розміру застави, для розслідування кримінального провадження №12017050390003541 від 20 грудня 2017 року, на строк 60 (шістдесят) діб, тобто до 10 березня 2018 року.

Ухвала про застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою становить 60 (шістдесят) діб, тобто до 10 березня 2018 року.

Продовження цього строку можливе у порядку передбаченому ст.199 КПК України

Вручити копію цієї ухвали підозрюваному негайно після її оголошення.

Копію ухвали направити в Арештний дім Державної установи «Бахмутська установа виконання покарань №6» в Донецькій області.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Краматорської місцевої прокуратури ОСОБА_1.

На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга протягом п’яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. А особою, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення. Подача апеляційної скарги на ухвалу не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя: Н.М.Пікалова