Ухвала суду № 71553677, 12.01.2018, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 227/2710/17

Номер провадження 22-ц/775/120/2018

Категорія 23

У Х В А Л А

про залишення апеляційної скарги без руху

12 січня 2018 року м. Бахмут Донецької області

Суддя Апеляційного суду Донецької області Соломаха Л.І., розглянувши апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 на рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 13 листопада 2017 року у справі № 227/2710/17 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рута - Плюс» про розірвання договору оренди земельної ділянки, стягнення заборгованості по орендній платі (головуючий суддя І інстанції Кошля Андрій Олександрович), -

В С Т А Н О В И В:

Добропільським міськрайонним судом Донецької області 13 листопада 2017 року ухвалено рішення про відмову узадоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ТОВ «Рута-Плюс» про розірвання договору оренди земельної ділянки, стягнення заборгованості по орендній платі (а.с. 65-67).

На зазначене судове рішення позивачем ОСОБА_1 28 листопада 2017 року подано апеляційну скаргу, з якою справа надійшла до Апеляційного суду Донецької області після належного оформлення 10 січня 2018 року.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати оскаржуване нею судове рішення та ухвалити нове рішення, яким: 1) розірвати договір оренди земельної ділянки від 07 квітня 2008 року, укладений між нею та ТОВ «Рута – Плюс»; 2) стягнути з ТОВ «Рута - Плюс» заборгованість з орендної плати у сумі 14 963,51 грн., пеню у розмірі 31 978,01 грн. та 3% річних від простроченої суми у розмірі 9 567,21 грн., всього 56 508,73 грн. (а.с. 94-97).

Відповідно до п/п 11 п. 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, яка діє з 15.12.2017 року) заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не відкрито на момент набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цієї редакції Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 352 ЦПК України (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга позивача ОСОБА_1 за своєю формою та змістом відповідає вимогам ст. 295 ЦПК України (в редакції, яка діяла до 15.12.2017 року на час подання апеляційної скарги).

Підпунктом 13 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII) встановлено, що судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно з частиною 1 ст. 294 ЦПК України (в редакції, яка діяла до 15.12.2017 року) апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Згідно журналу судового засідання позивач ОСОБА_1 була присутня у судовому засіданні 13 листопада 2017 року, коли було проголошено вступну та резолютивну частини оскаржуваного судового рішення. На виконання вимог частини 2 ст. 222 ЦПК України (в редакції, яка діяла до 15.12.2017 року) позивач негайно після проголошення судового рішення отримав вступну та резолютивну частини оскаржуваного судового рішення від 13 листопада 2017 року, що підтверджується відповідною розпискою, яка є в матеріалах справи (а.с. 64). Тобто, апеляційну скаргу позивач могла подати в строк до 23 листопада 2017 року. Проте апеляційна скарга позивачем подана до суду першої інстанції 28 листопада 2017 року, з пропуском на 5 днів строку на апеляційне оскарження.

Подавши апеляційну скаргу після закінчення строків, встановлених статтею 294 ЦПК України (в редакції, яка діяла до 15.12.2017 року), позивач питання про поновлення цього строку не порушує.

Відповідно до частини 3 ст. 297 ЦПК України (в редакції, яка діяла до 15.12.2017 року) апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 294 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.

Така ж правова норма міститься і в частині 3 ст. 357 ЦПК України (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, яка діє з 15.12.2017 року), згідно якої апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до частини 4 ст. 357 ЦПК України (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII) якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Відповідно до п/п 6 пункту 1 частини 2 ст. 4 Закону України від 08.07.2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір» (в редакції, яка діяла на момент подання апеляційної скарги 28 листопада 2017 року) з апеляційної скарги на рішення суду справляється судовий збір в розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Відповідно до частини 3 ст. 6 Закону України від 08.07.2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Згідно з п/п 1, 2 пункту 1 частини 2, частини 1 ст. 4 Закону України від 08.07.2011 року №3674-VІ «Про судовий збір» (в редакції, яка діяла на момент подання позовної заяви 28 серпня 2017 року) ставка судового збору становила:

за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду;

за подання позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб,встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.

Відповідно до ст. 7 Закону України від 21.12.2016 року № 1801-VIII «Про Державний бюджет України на 2017 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2017 року встановлено у розмірі 1 600 гривень.

Тобто, з позовної вимоги немайнового характеру про розірвання договору оренди підлягає сплаті судовий збір у розмірі 640,00 грн. (1600 грн. х 0,4).

Що стосується позовних вимог майнового характеру, позивач просить стягнути з ТОВ «Рута - Плюс» заборгованість з орендної плати у сумі 14 963,51 грн., пеню у розмірі 31 978,01 грн. та 3% річних від простроченої суми у розмірі 9 567,21 грн., всього 56 508,73 грн., про що нею 13 листопада 2017 року була подана заява про уточнення позовних вимог (а.с. 60).

В апеляційній скарзі позивач оспорює рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості по орендній платі в повному обсязі.

Тобто, з позовних вимог про стягнення заборгованості по орендній платі підлягає сплаті судовий збір у розмірі 640,00 грн. (56 508,73 грн. х 1% = 565,09 грн., але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

Тобто, ставка, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви про розірвання договору оренди земельної ділянки, стягнення заборгованості по орендній платі, складає 1 280,00 грн. (640,00 – з позовних вимог про стягнення заборгованості по орендній платі; 640,00 грн. – з позовних вимог про розірвання договору оренди земельної ділянки).

Відповідно з апеляційної скарги на рішення суду від 13 листопада 2017 року підлягає сплаті судовий збір в розмірі 1 408,00 грн. (1 280,00 х 110%).

Порядок сплати судового збору визначено ст. 6 Закону України від 08.07.2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору надається документ, що підтверджує його сплату.

В порушення п. 3 частини 3 ст. 356 ЦПК України (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII) позивачемдо апеляційної скарги документ, що підтверджує сплату судового збору у встановленому законом розмірі, не додано.

Позивачем до апеляційної скарги додано квитанцію про сплату судового збору у розмірі 848,11 грн. (а.с. 93), недоплата складає 559,89 грн. (1 408,00 грн. - 848,11 грн.).

Відповідно до частини 2 ст. 357 ЦПК України (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII) до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.

Враховуючи зазначене, апеляційну скаргу позивача, яка подана з порушенням строку на апеляційне оскарження та з якої судовий збір сплачено не в повному розмірі, необхідно залишити без руху та надати позивачу строк для звернення до апеляційного суду з заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження з зазначенням підстав для його поновлення та для доплати судового збору.

Керуючись частиною 2 статті 357, частиною 2 статті 185 ЦПК України (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII), суддя, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 на рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 13 листопада 2017 року залишити без руху.

Надати позивачу ОСОБА_1 десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для:

- звернення до апеляційного суду з заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження з зазначенням підстав для його поновлення;

- доплати судового збору у розмірі 559 (п’ятсот п’ятдесят дев’ять) грн. 89 коп.

Судовий збір сплачується за такими реквізитами: отримувач – УДКСУ у м. Бахмуті Донецької області, код отримувача (за ЄДРПОУ) – 37868870, код класифікації доходів бюджету 22030101, рахунок отримувача - 31212206780015, банк отримувача – Головне управління Державної казначейської служби України у Донецькій області, МФО – 834016, призначення платежу - *; 101; _____(реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи (завжди має 10 цифр); судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут).

Роз’яснити позивачу ОСОБА_1, що неподання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження в зазначений строк є підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження, а в разі її подання – несплата судового збору є підставою для визнання апеляційної скарги неподаною та повернення її апелянту.

Ухвала в частині визначення розміру судового збору може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання ухвали.

Суддя Апеляційного суду

Донецької області ОСОБА_2