Ухвала суду № 71553520, 12.01.2018, Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

233 Справа № 233/1607/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2018 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Мартиненко В. С.

за участю секретаря Вареніченко В. А.,

представника позивача ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2,

розглянувши заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення у цивільній справі № 233/1607/17 за позовом публічного акціонерного товариства ОСОБА_3 банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

До Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області надійшла заява ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення від 31 травня 2017 року у цивільній справі № 233/1607/17 за позовом публічного акціонерного товариства ОСОБА_3 банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором № б/н від 26 травня 2011 року. Заявник проти вимог позивача заперечує, посилаючись на те, що вона не була повідомлена належним чином про час та місце розгляду вказаної справи, а також не згодна з розрахунком заборгованості, наданим позивачем. Тому просить вищезазначене заочне рішення суду скасувати та призначити справу до розгляду у загальному порядку.

У судовому засідання заявник, відповідач у справі ОСОБА_2, підтримала заяву про перегляд заочного рішення, посилаючись на обставини, викладені у ній та повідомила про те, що під час розгляду справи не було досліджені обставини справи щодо дотримання позивачем встановленого законом порядку нарахування процентів на кредитну заборгованість. Вказані докази по справі мають бути витребуванні судом у позивача, оскільки в добровільному порядку позивач не надав відповідний розрахунок на вимогу відповідача під час особистого звернення до відділення банку.

Представник позивача у судовому засіданні не заперечував проти задоволення заяви про перегляд заочного рішення.

З’ясувавши обставини справи, дослідивши докази, подані на їх підтвердження суд дійшов до наступних висновків.

Відповідно до ч. 3 ст. 287 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: залишити заяву без задоволення; скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

Згідно із ч. 1 ст. 288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з’явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Заочним рішенням Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 31 травня 2017 року позов публічного акціонерного товариства ОСОБА_3 «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства ОСОБА_3 «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором без номеру від 26.05.2011 р. станом на 28.02.2017 р. в розмірі 10965 (десять тисяч дев’ятсот шістдесят п’ять) грн. 82 коп., а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) гривень 00 копійок.

Судом встановлено, що відповідач по справі ОСОБА_2 повідомлялась судом про час та місце розгляду справи шляхом надіслання рекомендованої кореспонденції з повідомленням про вручення на адресу зареєстрованого місця проживання відповідача, що підтверджується відомостями, наданими відділом реєстрації Костянтинівської міської ради. Проте поштова кореспонденція поверталася до суду з поміткою посадової особи установи зв’язку «у зв’язку із закінченням терміну зберігання», що підтверджується відповідними конвертами, які наявні в матеріалах справи.

У судове засідання, яке відбулось 28.04.2017 року та 31.05.2017 року, відповідач ОСОБА_2 не з’явилась, про причини неявки суд не повідомила.

Відповідно до ч. 3, 4, 8 ст. 76 ЦПК України (в редакції, що діяла на час вчинення процесуальної дії) якщо особу, якій адресовано судову повістку, не виявлено в місці проживання, повістку під розписку вручають будь-кому з повнолітніх членів сім'ї, які проживають разом з нею, а за їх відсутності - відповідній житлово-експлуатаційній організації або виконавчому органу місцевого самоврядування. У разі відсутності адресата особа, що доставляє судову повістку, негайно повертає її до суду з поміткою про причини невручення. У разі відмови адресата одержати судову повістку особа, яка її доставляє, робить відповідну помітку на повістці і повертає її до суду. Особа, яка відмовилася одержати судову повістку, вважається повідомленою.

Оскільки із вказаних конвертів, які повернулися до суду, не можливо встановити чи було дотримано встановлений законодавством порядок вручення судових повісток відповідачу посадовою особою установи зв’язку, суд дійшов до висновку про те, що відповідач не був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справу, а отже не з’явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки з поважних причин.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем не надавались до суду докази на підтвердження обставин справи щодо дотримання ним порядку зміни умов кредитного договору, а отже докази на підтвердження вказаних обставин, на які посилається відповідач, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

На підставі викладеного суд дійшов до висновку про те, що заочне рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 31 травня 2017 року у цивільній справі №233/1607/17 за позовом публічного акціонерного товариства «ОСОБА_3 банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягає скасуванню, а цивільна справа має бути призначена до розгляду за правилами загального позовного провадження, оскільки судом встановлено, що відповідач не з’явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Підсумовуючи вищенаведене, враховуючи вимоги ч. 1 ст. 196 ЦПК України, відповідно до якої для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання, суд призначає дату і час підготовчого засідання з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 178, 196, 258- 261, 288, 287, 353, п.п.15.5 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

Скасувати заочне рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 31 травня 2017 року у цивільній справі №233/1607/17 за позовом публічного акціонерного товариства «ОСОБА_3 банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та призначити справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Підготовче засідання призначити на 07 лютого 2018 року на 10-00 годину, в яке викликати сторони по справі.

Встановити відповідачу строк для подання відзиву на позов та всіх письмових доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем, та (або) клопотання про витребування доказів судом у разі неможливості самостійно надати докази, а також документів, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи, до 02 лютого 2018 року.

Повідомити відповідача, що за ч. 2 ст. 191 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи, що розглядається, - https://court.gov.ua/fair/sud0527/.

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя