Рішення № 71551781, 10.01.2018, Бершадський районний суд Вінницької області

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

Справа № 126/3085/17

Провадження № 2/126/245/2018

"10" січня 2018 р. м. Бершадь

Бершадський районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді Губко В. І.

секретар Бурлака А. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бершадь цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до М'якохідської сільської ради Бершадського району Вінницької області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -

ВСТАНОВИВ:

30 серпня 2007 року померла ОСОБА_2, після смерті якої відкрилась спадщина на, належне померлій майно, єдиним спадкоємцем на яке є її син ОСОБА_1.

Так як померла була людиною похилого віку та часто хворіла, її син, який постійно проживав у Київській області, змушений був приїхати в с. М’якохід та доглядати хвору матір. Після її смерті він повернувся до свого місця проживання, де й проживає дотепер. При цьому, він вважав, що прийняв спадщину належним чином, оскільки проживав з ОСОБА_2 на день її смерті.

Звернувшись до нотаріуса, він хотів отримати свідоцтво про право на спадщину, однак йому повідомили, що спадкову справу після смерті ОСОБА_2, яка померла 30.08.2007 року, зареєструвати неможливо, оскільки спадкоємець не прийняв спадщину відповідно до вимог ЦК України. Так позивач з померлою в одному будинку на час смерті не був зареєстрований та у шестимісячний термін не звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, тобто пропустив визначений законом строк для прийняття спадщини.

Причиною пропуску строку для звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини є те, що він невірно трактував норми ЦК України, та вважав, що якщо він певний період проживав з матір’ю та здійснював догляд за нею, то є таким що фактично прийняв спадщину. Однак, при цьому, він з нею в одному будинку не проживав так, як місцем його постійного проживання є м. Тетіїв Київської області.

З урахуванням викладеного, представник позивача ОСОБА_3 звернулась в суд в суд в інтересах ОСОБА_1 з позовом, в якому просить визначити ОСОБА_1 додатковий двохмісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2, яка померла 3 серпня 2007 року.

Представник позивача до початку розгляду справи по суті надала до суду письмову заяву про підтримання позовних вимог та розгляд справи за його відсутності.

Від М'якохідської сільської ради до суду також надійшла заява про визнання позовних вимог та розгляд справи за їх відсутності.

За вказаних обставин, суд проводить розгляд справи у відсутності сторін без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу за правилами ч.2 ст.247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що 30 серпня 2007 року померла ОСОБА_2, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії І –АМ № 078184, виданим 01.09.2007 року М’якохідською сільською радою.

Згідно з довідкою М'якохідської сільської ради №794 від 03.10.2017 року, єдиним спадкоємцем на майно померлої є її син - ОСОБА_1.

З роз'яснень нотаріуса від 13.10.2017 року вбачається, що спадкоємець пропустив визначений законодавством шестимісячний строк для прийняття спадщини, а тому відсутні підстави для оформлення спадщини.

З позовної заяви вбачається, що так як померла була людиною похилого віку та часто хворіла, її син - ОСОБА_1, який постійно проживав у Київській області, змушений був приїхати в с. М’якохід та доглядати хвору матір. Після її смерті він повернувся до свого місця проживання, де й проживає дотепер. При цьому, він вважав, що прийняв спадщину належним чином, оскільки проживав з ОСОБА_2 на день її смерті.

Причиною пропуску строку для звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини позивач вказує те, що він невірно трактував норми ЦК України, та вважав, що якщо він певний період проживав з матір’ю та здійснював догляд за нею, то є таким що фактично прийняв спадщину.

Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно вимог ч. 3 ст. 1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

В п. 24 Постанови №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» Пленум Верховного Суду України висловив наступну правову позицію, що у випадку, коли особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Згідно із ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає за необхідне позов задовольнити та визначити позивачеві додатковий достатній строк для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Враховуючи відсутність розрахунку судових витрат, відповідно до вимог ч. 2 ст. 134 ЦПК, суд вважає що судові витрати відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 263, 264, 265 ЦПК України, ст.ст. 1270, 1272 ЦК України суд,-

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 додатковий двохмісячний строк, для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2, яка померла 30 серпня 2007 року.

Визначений строк обраховувати з дати набрання даним рішенням законної сили.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п. 15.5 перехідних положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя В. І. Губко