Ухвала суду № 71550439, 03.01.2018, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/13572/17

провадження № 1-кп/753/965/17

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" січня 2018 р. м. Київ

Дарницький районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Домарєва О.В.

при секретарі Марченко Л.В.,

за участю прокурора Мізерного П.П.,

захисника Вигулярного І.В.,

обвинуваченого ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12017100120000898 від 05.05.2017 р. за звинуваченням ОСОБА_3 у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,

ВСТАНОВИВ :

У судовому засіданні від захисника надійшло клопотання про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності за ч.1 ст. 309 КК України з підстав, передбачених ч.4 ст. 309 КК України у зв'язку з тим, що ОСОБА_3 під час досудового пройшов лікування від наркотичної залежності.

Обвинувачений підтримав свого захисника.

Прокурор в судовому засіданні не заперечував проти задоволення клопотання про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності.

Вислухавши думки учасників судового провадження, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч.4 ст. 309 КК України - особа, яка добровільно звернулася до лікувального закладу і розпочала лікування від наркоманії, звільняється від кримінальної відповідальності за дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до п. 3 ч. 23 постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 26.04.2002 р. «Про судову практику в справах про злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів» - вирішуючи питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності з цієї підстави, суду необхідно з'ясовувати, чи дійсно особа страждала на наркоманію і потребувала лікування від неї, чи дійсно вона звернулася до лікувального закладу і розпочала лікування добровільно, а не вимушено і чи дійсно ставить за мету вилікуватися від наркоманії, а не ухилитись у такий спосіб від кримінальної відповідальності за вчинений злочин.

Аналіз наведених вимог закону дозволяє суду зробити висновок про те, що клопотання захисника є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, оскільки в матеріалах провадження відсутні будь-які дані, що підтверджують те, що обвинувачений ОСОБА_3 страждає на наркоманію, а відтак потребує відповідного лікування.

При цьому суд не приймає до уваги посилання обвинуваченого на довідку Київської міської наркологічної лікарні «Соціотерапія» від 05.12.2017 р., оскільки цей документ підтверджує лише факт проходження лікування з 16.11.2017 р. по 01.12.2017 р. в режимі денного станціонару з діагнозом: розлади психіки та поведінки внаслідок вживання стимуляторів, та в якій не зазначено про необхідність лікування обвинуваченого від наркоманії. Крім того, суд враховує, що обвинувачений звернувся до медичного закладу вже після закінчення досудового розслідування та направлення обвинувального акту до суду.

Аналіз наведених обставин та положень закону дозволяє суду зробити висновок про те, що звернення обвинуваченого до медичного закладу з метою пройти курс лікування від наркозалежності не є підставою для застосування положень ч.4 ст. 309 КК України та звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності, у зв'язку з чим суд розцінює зазначене клопотання як намагання ухилитись у такий спосіб від кримінальної відповідальності за інкримінований злочин.

На підставі викладеного та керуючись ч.4 ст. 309 КК України, ч.3 ст. 314 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання захисника Вигулярного І.В. "Про звільнення обвинуваченого ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності" - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.В. Домарєв