Ухвала суду № 71550293, 12.01.2018, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/793/82/18 Справа № 704/1099/17 Категорія: ч. 2 ст. 263 КК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2018 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого суддів ОСОБА_2 ОСОБА_3Биби Ю. В., ОСОБА_4Дмитренка М. І.

секретаря судового засідання Єгорової С. А.

з участю прокурора Очеретяного М. С.

обвинуваченого ОСОБА_5

захисника ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу заступника прокурора Черкаської області Носенка В. О. на вирок Тальнівського районного суду Черкаської області від 30 серпня 2017 року відносно

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_4, одруженого, має на утриманні малолітню дитину, працює робітником «Мошурівського консервного заводу», раніше не судимого,

визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України.

Затверджено угоду про визнання винуватості від 11 серпня 2017 року між прокурором Тальнівського відділу Звенигородської місцевої прокуратури ОСОБА_7, якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 12017250240000441, та ОСОБА_5

На підставі угоди про визнання винуватості призначено узгоджене сторонами покарання, передбачене ч. 2 ст. 263 КК України, у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн. 00 коп.

Стягнуто на користь держави 593 грн. 22 коп. за проведення судової експертизи холодної зброї № 1/1580 від 25.07.2017 р. Вирішено долю речових доказів,

в с т а н о в и л а :

Згідно з вироком суду ОСОБА_5 04.07.2017 р. близько 17.45 год. в с. Білашки Тальнівського району, будучи на подвір’ї домоволодіння по вул. Незалежності, 41, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, під час конфлікту з ОСОБА_8, з метою залякування останнього демонстрував ніж, який згідно з висновком судової експертизи холодної зброї №1/580 від 25.07.2017 р. є холодною зброєю колюче-ріжучої дії – ножем мисливським «Сігал» промислового виробництва фірми «Нієто», Іспанія, який ОСОБА_5 незаконно, протиправно, умисно, без передбаченого законом дозволу носив при собі, та якого під час конфлікту забрав у ОСОБА_5 ОСОБА_8 і в подальшому передав працівникам поліції.

Дії ОСОБА_5 кваліфіковані за ч. 2 ст. 263 КК України, як носіння холодної зброї без передбаченого законом дозволу.

Не погоджуючись з вироком суду, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просить скасували вирок Тальнівського районного суду Черкаської області від 30.08.2017 р. та призначити новий розгляд кримінального провадження в суді першої інстанції зі стадії підготовчого провадження.

В якості доводів апеляційної скарги прокурор, не заперечуючи доведеності вини обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, вказує, що вирок суду є незаконним, у зв’язку з істотним порушенням кримінального процесуального закону. Зазначає, що місцевий суд в порушення ч. 3 ст. 374, ч. 2 ст. 475 КПК України не виклав формулювання обвинувачення, яке визнав доведеним, натомість лише навів обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_5 обвинувачується органом досудового розслідування згідно з обвинувальним актом.

У судовому засіданні прокурор, підтримавши апеляційну скаргу, просив скасувати вирок та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник заперечили проти апеляції прокурора. ОСОБА_5 указав, що ним ще в серпні 2017 року повністю сплачена визначена судом сума штрафу.

Захисник у своїх запереченнях указала, що відповідно до вимог ст. ст. 475 та 394 КПК України вирок суду, ухвалений на підставі угоди про визнання винуватості, може бути оскаржений прокурором виключно з кількох чітко передбачених у КПК підстав. Оскільки прокурор оскаржує вирок з іншої підстави, його вимоги не можуть бути задоволені.

Заслухавши суддю-доповідача, думки учасників судового провадження, вивчивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає наступне.

Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції на підставі угоди між прокурором та обвинуваченим про визнання винуватості може бути оскаржений прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.

Згідно з вимогами ч. 4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо: 1) кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів; 2) особливо тяжких злочинів, віднесених до підслідності Національного антикорупційного бюро України за умови викриття підозрюваним чи обвинуваченим іншої особи у вчиненні злочину, віднесеного до підслідності Національного антикорупційного бюро України, якщо інформація щодо вчинення такою особою злочину буде підтверджена доказами.

Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв’язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні, в якому бере участь потерпілий, не допускається.

Таким чином, з аналізу вищезазначених вимог закону вбачається, що вирок суду першої інстанції на підставі угоди між прокурором та обвинуваченим про визнання винуватості, яка була укладена відповідно до вимог глави 35 КПК, може бути оскаржений прокурором виключно з підстав:

1) призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди;

2) затвердження судом угоди в іншому кримінальному провадженні, окрім як щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої тяжкості, злочинів середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам;

3) затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому бере участь потерпілий.

Наведений перелік підстав для оскарження прокурором вироку суду першої інстанції на підставі угоди між прокурором та обвинуваченим про визнання винуватості є вичерпним.

Оскільки вирок Тальнівського районного суду Черкаської області від 30 серпня 2017 року щодо ОСОБА_5 оскаржений прокурором лише з однієї підстави, з якої він не може бути оскаржений згідно з положеннями п. 2 ч. 4 ст. 394, ч. 4 ст. 469 КПК України, а саме з підстави не зазначення у мотивувальній частині вироку формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, колегія суддів вбачає, що апеляційне провадження має бути закрито.

Тому, керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 408 КПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційне провадження за апеляційною скаргою заступника прокурора Черкаської області Носенка В. О. на вирок Тальнівського районного суду Черкаської області від 30 серпня 2017 року щодо ОСОБА_5 закрити.

Ухвала може бути оскаржена до Верховного Суду протягом трьох місяців шляхом подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції.

Головуючий :

Судді :