Постанова № 71550173, 10.01.2018, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/122/18Головуючий у І інстанції Тептюк Є.П. Доповідач в апеляційній інстанції Фетісова Т.Л. Категорія: на ухвалу

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2018 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого Фетісової Т.Л.

суддів Карпенко О.В., Нерушак Л.В.

за участю секретаря Анкудінова О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на ухвалу Черкаського районного суду Черкаської області від 27 листопада 2017 року у справі за скаргою ОСОБА_3 на бездіяльність старшого державного виконавця Черкаського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області Яворського О.М.,:

в с т а н о в и в :

ОСОБА_3 звернулася до суду зі скаргою, в якій просила визнати протиправною бездіяльність старшого державного виконавця Яворського О.М. щодо не перерахування коштів, та просить зобов'язати останнього здійснити перерахунок залишку коштів, отриманих від реалізації предмету іпотеки в межах ВП № 54273450, мотивуючи про те, що на виконанні у Черкаському РВ ДВС ГТУЮ у Черкаській області перебуває виконавчий лист Черкаського районного суду Черкаської області №707/761/14-ц від 07.03.2017 про погашення заборгованості за кредитним договором, шляхом звернення стягнення на предметі іпотеки. 11.07.2017 старшим державним виконавцем Яворським О.М. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №54273450 та 02.10.2017 іпотечне майно було реалізовано на публічних торгах ДП «СЕТАМ» за 559714,40 грн. Проте сума боргу ОСОБА_3 по кредитним зобов'язанням, що підлягала стягненню на підставі виконавчого листа № 707/761/14-ц, становила - 134633,24 грн., тобто значно менше вартості реалізованого майна. У зв'язку з цим скаржник 18.10.2017 звернулася до начальника Черкаського РВ ДВС ГТУЮ із заявою про перерахування коштів, отриманих від реалізації предмету іпотеки. Проте станом на день звернення до суду із скаргою зазначена заява державним виконавцем не розглянута, жодних заходів реагування не вжито. Крім того, ОСОБА_3 вказує на наявність інших виконавчих проваджень по виконанню рішень судів про стягнення боргу шляхом звернення стягнення на заставне майно, зокрема: ВП №№ 51205991,43933973,45537009. Оскільки за всіма провадженнями чітко визначено порядок виконання судових рішень та встановлено погашення боргу за рахунок коштів від реалізації конкретно визначеного майна, яке не є предметом виконавчого провадження № 54273450, зазначена бездіяльність ДВС про повернення скаржнику коштів від реалізації предмета іпотеки є протиправною.

Ухвалою Черкаського районного суду Черкаської області від 27.11.2017 дану скаргу залишено без задоволення.

Не погоджуючись з цією ухвалою суду першої інстанції, скаржник подала апеляційну скаргу в якій, посилаючись на неправильне встановлення обставин справи, просить скасувати ухвалу суду та задовольнити її скаргу. В обґрунтування вказано на те, що вимоги стягувачів у інших виконавчих провадженнях забезпечено конкретно визначеним заставленим майном. Отже вимоги кредиторів, забезпечені заставленим майном, погашаються саме за рахунок його реалізації, а не за рахунок іншого майна. Виконавче провадження №45537009 станом на 27.11.2017 закінчене з підстав того, що коштів, які надійшли від реалізації заставленого майна, недостатньо для задоволення вимог стягувача-заставодержателя. Державний виконавець має вчиняти виконавчі дії саме у спосіб, визначений виконавчим документом, тобто, у даному випадку, шляхом реалізації заставленого майна боржника, а не будь-якого іншого майна цього боржника. У разі залишення коштів, одержаних від реалізації заставленого майна боржника, після задоволення вимог стягувача вказані кошти мають бути повернуті боржнику.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з'явилися у судове засідання, вивчивши та обговоривши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав та мотивів.

Відмовляючи у задоволенні скарги, суд першої інстанції виходив із того, що вимоги стягувача по іншим зобов'язанням за якими ОСОБА_3 виступає поручителем, щодо яких є відповідні рішення судів і відкриті виконавчі провадження, на загальну суму 1434530,54 грн. (що значно перевищує суму залишку від реалізованого предмета іпотеки) за рахунок заставного майна не задоволені, що є перешкодою для перерахування боржнику коштів, які лишилися від реалізації предмета іпотеки.

Однак погодитися з правильністю таких висновків суду першої інстанції колегія суддів не може, виходячи з наступного.

При судовому розгляді встановлено, що 11.07.2017 старшим державним виконавцем Черкаського РВ ДВС ГТУЮ у Черкаській області Яворським О.М. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження за №54273450 на підставі виконавчого листа №707/761/14-ц від 07.03.2017, виданого Черкаським районним судом Черкаської області про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Брокбізнесбанк» в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №9-2007 боргу в розмірі 134633,24 грн. шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки: склад під літерою «А1», загальною площею 679 кв.м., що знаходиться по АДРЕСА_1.

02.10.2017 вказане іпотечне майно було реалізовано на публічних торгах ДП «СЕТАМ» за 559714,40 грн., внаслідок чого залишок коштів від реалізації предмету іпотеки становить 383494,25 грн.

18.10.2017 ОСОБА_3 звернулася до начальника Черкаського РВ ДВС ГТУЮ у Черкаській області із заявою про перерахунок коштів, що залишилися після реалізації предмета іпотеки, проте будь-яких заходів реагування з приводу даної заяви виконавчою службою вжито не було.

Крім того, скаржник ОСОБА_3 виступає поручителем перед ПАТ «Брокбізнесбанк» по іншим зобов'язанням, щодо яких є відповідні рішення судів і відкриті виконавчі провадження № 51205991 та № 43933973, які наразі не закрито, а вимоги кредитора на загальну суму 1434530,54 грн. не задоволено.

Так у виконавчому провадженні № 51205991 (а.с.8), відкритому на виконання наказу господарського суду Черкаської області від 27.10.2014, вирішується питання про зверення стягнення на предмет застави (різноманітні станки) шляхом продажу на прилюдних торгах для погашення заборгованості ОСОБА_3 перед ПАТ «Брокбізнесбанк», а у виконавчому провадженні № 43933973 (а.с.9), відкритому на виконання виконавчого листа Придніпровського районного суду м. Черкаси від 26.05.2014, вирішується питання про звернення стягнення на предмет застави (екскаватори та трактор) для погашення заборгованості зазначеного боржника перед ПАТ «Брокбізнесбанк»,

Правовідносини, які виникли між сторонами у ході примусового виконання рішення суду, регламентуються нормами ЗУ «Про виконавче провадження».

Так згідно ч. 6 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження» стягнуті з боржника кошти, що залишилися після задоволення всіх вимог за виконавчими документами, перераховуються боржнику (крім випадків повернення коштів іншим особам).

Зазначену норму права в даній справі покладено скаржником в основу її вимог.

Крім того, відповідно до положень ст. 1 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно п.1 ч.2 ст.18 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Таким чином, враховуючи те, що у виконавчих провадженнях (№ 51205991 та № 43933973) стосовно боржника ОСОБА_3 зазначено конкретний спосіб виконання судових рішень для погашення заборгованості (звернення стягнення на заставлене майно), кошти, одержані від реалізації предмету іпотеки в окремому виконавчому провадженні, використані для погашення заборгованості у інших виконавчих провадженнях бути не можуть та мають бути перераховані боржнику у порядку, визначеному ч. 6 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження», адже виконавець не може виконати виконавчі документи у інший спосіб, ніж ними визначено (п.1 ч.2 ст.18 ЗУ «Про виконавче провадження»).

Колегія суддів також вважає, що посилання суду першої інстанції на вимоги ст.554 ЦК України є неправомірними оскільки даною нормою права врегульовано правовідносини інституту особистої поруки, разом з тим ОСОБА_3 є заставодавцем нерухомого майна (іпотекодавцем), відповідно, на неї не поширюються вимоги вищевказаного закону.

Відповідно до положень п.9 Перехідних положень ЦПК України 2017 року справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Отже, у даному випадку при апеляційному розгляді даної справи мають застосовуватися положення ЦПК України 2017 року.

Так згідно ст.447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

З системного аналізу викладених норм права слідує, що правовою підставою для задоволення скарги сторони виконавчого провадження на бездіяльність ДВС є порушення прав заявника неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю ДВС.

Згідно ч.1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Таким чином ухвалу Черкаського районного суду Черкаської області від 27.11.2017 у даній справі слід скасувати у зв'язку з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, та постановити ухвалу в порядку ст. 451 ЦПК України, якою вимоги скарги у справі задовольнити повністю.

Згідно ст. 452 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом скарги, покладаються судом на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника; ч.13 ст.141 ЦПК України - якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Отже з органу ДВС на користь скаржника належить стягнути судові витрати, які складаються з судового збору за розгляд справи у суді першої інстанції та апеляційному суді.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 381-384 452 ЦПК України, колегія суддів,

п о с т а н о в и в :

апеляційну скаргу - задовольнити.

Ухвалу Черкаського районного суду Черкаської області від 27 листопада 2017 року у справі за скаргою ОСОБА_3 на бездіяльність старшого державного виконавця Черкаського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області Яворського О.М., - скасувати.

Скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність державного виконавця - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність старшого державного виконавця Черкаського РВ ДВС ГТУ юстиції в Черкаській області Яворського Олександра Миколайовича щодо не перерахування боржнику залишку коштів, отриманих від реалізації предмета іпотеки на прилюдних торгах в межах виконавчого провадження №54273450.

Зобов'язати Черкаський РВ ДВС ГТУ юстиції в Черкаській області перерахувати залишок коштів, отриманих від реалізації предмета іпотеки на прилюдних торгах в межах виконавчого провадження №54273450 боржнику ОСОБА_3 за такми реквізитами:

банк ТВБВ №10023/043 філії Черкаське обласне управління АТ «Ощадбанк»; МФО 354507, ЄДРПОУ 02767059, отримувач ОСОБА_3 (ідентифікаційний код НОМЕР_1), рахунок НОМЕР_2.

Стягнути з Черкаського РВ ДВС ГТУ юстиції в Черкаській області на користь ОСОБА_3 320,00 грн. судового збору.

Постанова апеляційного суду набирає чинності з моменту прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом 30 днів з дня проголошення, в порядку та за умов, визначених цивільним процесуальним законодавством.

Головуючий

Судді