Ухвала суду № 71549654, 04.01.2018, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Апеляційне провадження № 11сс/790/8/18 Слідчий суддя: Гуляєва Г.М.

Справа № 614/1315/14-к Доповідач: Цілюрик В.П.

Категорія: ст.173 КПК України

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

4 січня 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого - Цілюрика В.П.,

суддів - Чопенка Я.В., Яковлевої В.С.,

за участю секретаря - Ілюхіної К.А.,

прокурора - Колеснікова Д.І.,

представника власників майна - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові матеріали за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на ухвалу слідчого судді Борівського районного суду Харківської області від 4 грудня 2017 року, якою задоволено клопотання слідчого у кримінальному провадженні № 12013220230000106 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 197-1, ст. 356, ч. 4 ст. 190 КК України, та накладено арешт на майно, -

В С Т А Н О В И Л А :

Цією ухвалою слідчого судді було задоволено клопотання слідчого у кримінальному провадженні № 12013220230000106 та накладено арешт на майно, детальний перелік якого визначений в ухвалі. Слідчий суддя посилався на те, що прокурором доведені підстави для накладення арешту на майно, визначені ст. 170 КПК України, та ризики відчуження, пошкодження, передачі цього майна іншим особам. З таким рішенням слідчого судді не погодився захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_1, який також представляє інтереси власника майна ОСОБА_4, і подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді Борівського районного суду Харківської області від 4 грудня 2017 року скасувати та зобов’язати посадових осіб Борівського ВП Ізюмського ВП ГУНП В Харківській області негайно повернути ОСОБА_3 та ОСОБА_4 тимчасово вилучене майно. В апеляційній скарзі її автор зазначає, що 29.11.2017 року на підставі ухвали слідчого судді слідчими, які не мали на це повноважень, без участі власників, у нічний час було проведено обшуки автомобілів, що належать ОСОБА_3 та ОСОБА_4 Дозвіл на вилучення цих транспортних засобів не надавався. У клопотанні не зазначено всіх ідентифікуючих ознак автомобілів. Крім того, не доведено яке доказове значення мають транспортні засоби, а сама ОСОБА_4 не має жодного процесуального статусу у цьому кримінальному провадженні. Відсутні докази обгрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України. Слідчим надано матеріали, які можуть свідчити про обгрунтованість підозри за ч. 2 ст. 190 КК України, яка не передбачає конфіскації майна, не наведено розміру заподіяної шкоди, не заявлено цивільних позовів. Захисник зазначає, що ОСОБА_3 має ряд захворювань. ОСОБА_4 використовує автомобіль для відвідування лікарні. Вилучення документів та печатки унеможливлює діяльність БО «БФ Взаємодопомога». Крім того, ОСОБА_3 є лише засновником та не наділений організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими обов’язками, а кримінальне провадження не здійснюється стосовно юридичної особи. Документи неідентифіковані, відсутнє обгрунтування вилучення документації за весь період діяльності БО «БФ Взаємодопомога». Клопотання не містить ідентифікуючих ознак незаконно отриманих грошових коштів, тоді як вилучено вся готівку. Кошти є особистою власністю ОСОБА_3, ОСОБА_4, та їх близьких родичів. Частина коштів була призначена для сплати за спожиті енергоресурси. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників власників майна, які підтримали апеляційну скаргу, думку прокурора, який заперечував проти її задоволення, дослідивши матеріали провадження, колегія суддів встановила підстави для часткового задоволення апеляційної скарги. Відповідно до клопотання слідчого до Єдиного реєстру досудових розслідувань були внесені відомості за № 12013220230000106 були внесені відомості про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 197-1, ст. 356, ч. 4 ст. 190 КК України. Зокрема, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_3. ІНФОРМАЦІЯ_1, будучи засновником та фактичним власником БО «БФ Взаємодопомога» (ЕДРПОУ 36796842) протягом 2012-2017 років не маючи правовстановлюючих документів на право розпорядження та користування лісовими земельними ділянками, розташованими в 90, 100, 101 кварталах Борівського лісництва ДП "Куп'янське лісове господарство", самовільно зайняв вказані земельні ділянки земель державного лісового фонду України, загальною площею 32.9 га, що перебувають у постійному користуванні Борівського лісництва ДП «Куп’янське лісове господарство». Внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок державного лісового фонду України, ОСОБА_3 спричинив Борівському лісництву ДП «Куп’янське лісове господарство» значну шкоду у розмірі 324733,03 грн. Крім того, ОСОБА_3 протягом 2012-2017 років переслідуючи мету незаконного збагачення, діючи з корисливих мотивів, створивши у громадян усвідомлення правомірності своїх дій, не маючи права користуватися та розпоряджатися земельними ділянками, розташованими в 90, 100, 101 кварталах Борівського лісництва ДП "Куп’янське лісове господарство", на платній основі за грошові кошти, у розрахунку 27000 грн. за 0,01 га, незаконно укладав з громадянами договори тимчасового користування зазначеними земельними ділянками державного лісового фонду строком на 49 років, з правом будівництва тимчасових споруд, внаслідок чого, незаконно передав громадянам 32,9 га. земель державного лісового фонду розташованих в 90, 100, 101 кварталах Борівського лісництва ДП «Куп’янське лісове господарство». Внаслідок вказаних дій ОСОБА_3 шляхом обману, незаконно заволодів коштами, громадян на загальну суму близько 30 000 000 гривень. 30.11.2017 року ОСОБА_3 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 197-1 та ч. 4 ст. 190 КК України. Санкція ч. 4 ст. 190 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна. Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. Частиною 4 ст. 170 КПК України визначено у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України. Частина 5 ст. 170 КПК України передбачає у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна. Враховуючи, що ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні корисливих злочинів, санкція одного з яких передбачає додаткове обов’язкове покарання у виді конфіскації майна, існують достатні підстави вважати, що вилучений автомобіль TOYOTA LAND CRUISER, державний номер НОМЕР_1, належний ОСОБА_3, може підлягати конфіскації у випадку визнання останнього винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України. З огляду на обставини повідомленої ОСОБА_3 підозри, відповідно до якої ОСОБА_3 внаслідок вчинення злочину заволодів грошовими коштами в сумі близько 30 000 000 гривень, колегія суддів вважає, що рішення слідчого судді про накладення арешту на вилучені грошові кошти в даному випадку є обгрунтованим, оскільки стосовно них може бути застосована спеціальна конфіскація. При цьому, посилання представників власників майна на ту обставину, що вилучені кошти є особистою власністю ОСОБА_4, та її близьких родичів, не знайшли свого підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, оскільки доказів, які б це підтвердили суду не надано. Крім того, вказані кошти були вилучені не за місцем мешкання ОСОБА_4, а в кабінеті, розташованому в приміщенні тимчасового будинку на земельній ділянці 90 кварталі Борівського лісництва ДП « Куп’янський лісгосп». З метою забезпечення збереження вказаного майна на час проведення досудового розслідування колегія суддів не вбачає підстав для скасування його арешту. Обгрунтованими в даному випадку є посилання органу досудового розслідування та слідчого судді на п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, оскільки вилучені паперові та електронні носії інформації можуть містити данні, необхідні для встановлення обставин вчинення кримінальних правопорушень, у зв’язку з чим існує необхідність у їх дослідженні органом досудового розслідування. Щодо доводів представників власників майна про те, що вилучення документів та печатки перешкоджає діяльності БО «БФ Взаємодопомога», то апеляційному суду таких доказів не було надано. Крім того, відповідно до змісту клопотання виявлені ноутбуки не були вилучені, а інформація з них за допомогою спеціаліста була скопійована на флеш-накопичувачі. Заслуговують на увагу доводи сторони захисту про відсутність у кримінальному провадженні заявленого цивільного позову. Проте, вказана обставина не є підставою для скасування ухвали слідчого судді в частині накладення арешту на вказане вище майно, оскільки апеляційним судом встановлені інші підстави, передбачені ст. 170 КПК України, які передбачають умови накладення арешту на майно, які в даному випадку доведені органом досудового розслідування. Разом з цим, колегія суддів приходить до висновку, що ані слідчим, ані прокурором не обгрунтовано необхідності накладення арешту на транспортний засіб CADILLAC ESCALADE, державний номер НОМЕР_2, який відповідно до фотокопії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу 23.03.2017 року був зареєстрований на ОСОБА_4 Відповідно до наданих суду матеріалів ОСОБА_4 не є підозрюваною у даному кримінальному провадженні, що було підтверджено прокурором у судовому засіданні. Зміст клопотання не містить жодних посилань щодо наявності підстав для накладення арешту на автомобіль, належний ОСОБА_4, у клопотанні слідчого та ухвалі слідчого судді взагалі не вказано, яке відношення вона має до діяльності БО «БФ Взаємодопомога». Відповідно до постанови про визнання та приєднання до матеріалів кримінального провадження речових доказів від 30.11.2017 року (а.с. 130-132) слідчий вказав, що вказаний транспортний засіб був знаряддям вчинення кримінального правопорушення, посилаючись на те, що в ньому було вилучено блокнот з чорновими записами, виконаними кульковою ручкою. Таку позицію підтримав і прокурор в судовому засіданні, посилаючись ще на те, що ніби то свідок ОСОБА_5 бачив, як підозрюваний ОСОБА_3 приїжджав на вказаному автомобілі, та збирав гроші. Проте, з урахуванням кваліфікації кримінальних правопорушень та обставин їх вчинення, викладених у клопотанні та повідомленні про підозру, безпідставними в даному випадку є доводи слідчого та прокурора про відповідність транспортного засобу CADILLAC ESCALADE ознакам, що характеризують знаряддя вчинення злочину. До того ж, прокурор, посилаючись на пояснення свідка ОСОБА_5, який був нібито допитаний слідчим, не долучив копію протоколу допиту цього свідка, а слідчий на пояснення цієї особи у клопотанні про арешт майна не посилався, тому посилання на свідчення ОСОБА_5 не можуть бути оцінені як підстава для накладення арешту на цей транспортний засіб, враховуючи, що відповідно до фотокопії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобі він зареєстрований саме за ОСОБА_4 Обставин, які б свідчили про те, що вказаний автомобіль набутий в результаті вчинення злочину та може підпадати під спеціальну конфіскацію, органом досудового розслідування у клопотанні не наведено, як і не зазначено, яке відношення ОСОБА_4 має до цього кримінального провадження. Однак, з метою забезпечення встановлення всіх обставин у кримінальному провадженні, колегія суддів вважає, що рішення про накладення арешту на вилучені в автомобілі CADILLAC ESCALADE паперові носії інформації не є безпідставним, оскільки зміст їх ще не досліджений, а враховуючи, що їх вилучення відбулось на території, яка згідно змісту клопотання була незаконно зайнята БО «БФ Взаємодопомога», у органу досудового розслідування є необхідність вивчення цієї інформації. Фотокопії висновків експертних досліджень, надані представником власників майна апеляційному суду, не були предметом оцінки слідчого судді під час розгляду клопотання про арешт майна, тому апеляційний суд позбавлений можливості приймати вказані висновки до уваги при прийнятті рішення, що не позбавляє власників майна та їх представників звернутися до слідчого судді в порядку ст. 174 КПК України з клопотанням про скасування арешту майна.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_3 та ОСОБА_4 задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Борівського районного суду Харківської області від 4 грудня 2017 року, якою задоволено клопотання слідчого у кримінальному провадженні № 12013220230000106 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 197-1, ст. 356, ч. 4 ст. 190 КК України, та накладено арешт на майно скасувати в частині арешту автомобіля «CADILLAC ESCALADE», державний номер НОМЕР_2, який належить ОСОБА_4, та постановити в цій частині нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання слідчого про арешт вказаного майна відмовити, зобов’язавши слідчого негайно повернути це майно його власнику.

В решті вказану ухвалу залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий

Судді