Ухвала суду № 71549484, 10.01.2018, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Справа №640/6244/17 Головуючий суддя І інстанції Ніколаєнко І. В.

Провадження № 22-ц/790/640/18 Суддя доповідач Яцина В.Б.

Категорія: Інші справи позовного провадження

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2018 року м. Харків.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області в складі:

Головуючого судді - Яцина В.Б.

Суддів: - ОСОБА_1, ОСОБА_2

за участю секретаря : Баранкової В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Київського районного суду м.Харкова від 09 листопада 2017 року по цивільній справі за позовом Харківського національного університету внутрішніх справ до ОСОБА_3 про стягнення суми витрат, пов'язаних з утриманням,

встановила:

Під час розгляду апеляційної скарги представник позивача ОСОБА_4 28 грудня 2017 року за вх.№ 36696/17 подав заяву про відмову від позову та копію довіреністі, відповідно до його процесуальних прав, передбачених п.1 ч.2 ст.49 ЦПК України та наданих йому довіреністю № 7/77 від 20.12.2017 року виданою строком на один рік.

Прим цьому він вказав, що 21.12.2018 на адресу ХНУВС надійшла заява селецького Б.М., в якій останній повідомив, що відповідно до ч. 2 ст. 47, ч. 1 ст. 49, ст. 52 та ч. 1 ст. 56 Закону України "Про Національну поліцію" його поновлено на службу в поліції (Наказ № 428 о/с від 20.10.2017).

Згідно до п. 9 Порядку відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у ВНЗ із спеціфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, затвердженого полстановою КМ україни від 12 квітня 2017 року № 261, в рахі повторного прийняття особи на службу в поліцію припняється стягнення суми витрат.

Обговоривши вказану заяву, вислухавши думку апелянта та відповідача, які не заперечували проти її задоволення, колегія суддів дійшла до наступного.

Відповідно до ст.373 ЦПК України в суді апеляційної інстанції позивач має право відмовитися від позову, а сторони - укласти мирову угоду відповідно до загальних правил про ці процесуальні дії незалежно від того, хто подав апеляційну скаргу.

2. Якщо заява про відмову від позову чи мирова угода сторін відповідають вимогам статей 206, 207 цього Кодексу, суд постановляє ухвалу про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін, якою одночасно визнає нечинним судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, та закриває провадження у справі.

Статтею 206 ЦПК України передбачено правила відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем.

1.Позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

2. До ухвалення судового рішення у зв’язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз’яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.

3. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

4. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

5. Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.

Згідно до п.3 ч.1. ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: визнати нечинним судове рішення суду першої інстанції повністю або частково у передбачених цим Кодексом випадках і закрити провадження у справі у відповідній частині.

Відповідно до ч.1 ст.377 ЦПК України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу.

Оскарженим рішенням Київського районного суду м.Харкова від 09 листопада 2017 року позовні вимоги задоволено. Стягнуто з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, іпн НОМЕР_1, на користь Харківського національного університету внутрішніх справ (код: 08571096, банк одержувача: ДКУ м.Київ, р/р 31258209105066, МФО 820172, код банку одержувача 25010100) витрати, пов’язані з утриманням, в сумі 39668 грн. 93 коп. Стягнуто з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, іпн НОМЕР_1 на користь Харківського національного університету внутрішніх справ витрати по сплаті судового збору у розмірі 1600,00 грн.

Не погодившись з вказаним рішенням, ОСОБА_3 просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову. При цьому посилався на те, що суд першої інстанції безпідставно не врахував доводи відповідача і не надав їм належної правової оцінки в свою чергу не призвело до неправильного встановлення обставин, що є істотними для вирішення вказаної справи.

Відповідно до передбаченого у ст.ст. 13, 367 ЦПК України принципу диспозитивності під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Наслідки відмови від позову, пов'язані із неможливістю повторного звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається - позивачу відомі. При цьому у представника позивача згідно до наданої до суду довіреності навні повноваження для відмови позивача від позову, а такі його дії відповідають вищевказаним положенням п. 9 Порядку відшкодування і тому не суперечать інтересам позивача, якого він представляє.

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає за можливе прийняти відмову представника Харківського національного університету внутрішніх справ від позову, що відповідно до ч. 1 ст. 377 ЦПК України має наслідком визнання оскаржуваного рішення нечинним.

Керуючись ч.1 ст.206, п.4 ч.1 ст.255, ст.ст. 259, 367,368, ст.373, п.3 ч.1 ст.374, ч.1 ст.377, ст.ст. 381, 388-392 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Прийняти відмову представника Харківського національного університету внутрішніх справ ОСОБА_4 від позову.

Визнати нечинним рішення Київського районного суду м.Харкова від 09 листопада 2017 року.

Провадження у справі закрити.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття.

Касаційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст судового рішення складений 11 січня 2018 року.

Головуючий суддя

Судді колегії