Постанова № 71549436, 09.01.2018, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Справа№ 641/5257/17 Головуючий 1- ОСОБА_1

Провадження № 22-ц/790/720/18 Доповідач – Кругова С.С.

Категорія – забезпечення позову

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

9 січня 2018 року Апеляційний суд Харківської області в складі:

головуючого Кругової С.С.,

суддів Маміної О.В.,

ОСОБА_2,

за участю секретаря Прологаєвої А.Д..,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу № 641/5257/17 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, треті особи: Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_5, ОСОБА_6, про визнання договору недійсним

за апеляційною скаргою ОСОБА_3

на ухвалу Комінтернівського районного суду міста Харкова від 13 листопада 2017 року про забезпечення позову, постановлену суддею Курганниковою О.А.

в с т а н о в и в :

У серпні 2017 року позивач звернувся до суду з позовом до Комінтернівського районного суду міста Харкова, в якому просив визнати недійсними:

-договір позики від 16 серпня 2013 року, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_3Є;

-договір іпотеки від 16 серпня 2013 року, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_6,

а також забезпечити позов шляхом накладення арешту на будинок розташований за адресою: м. Харків, вул. Кустанайська,9.

Ухвалою Комінтернівського районного суду міста Харкова від 13 листопада 2017 року у задоволенні заяви ОСОБА_3 про забезпечення позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати вказану ухвалу та постановити нову, якою задовольнити його заяву про забезпечення позову.

В обґрунтування скарги посилається на неповне з’ясування судом обставин, які мають значення для справи, порушення норм матеріального і процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи.

Зазначає, що всі правовстановлюючи документи на спірне майно знаходяться у відповідача, який може скористатися цим та зареєструвати право власності на себе, що може утруднити чи унеможливити виконання рішення у справі у разі задоволення позову.

Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив з того, що клопотання про забезпечення позову не містить посилання на беззаперечні мотиви, за якими ОСОБА_3 вважає, що захист прав позивача , свобод та інтересів буде неможливим без вжиття відповідних заходів і для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також не вказано в чому полягає значимість таких зусиль і наскільки значні витрати будуть позивачем при цьому понесені.

З таким висновком суду, судова колегія погоджується, з наступних підстав.

Відповідно до ч.3 ст.151 ЦПК України, в редакції, що діяла на час постановлення ухвали забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Крім того, п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства про розгляді заяв про забезпечення позову» визначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати недійсними договір позики, який укладено між ним та відповідачем, а також договір іпотеки, укладений між відповідачем та третьою особою – ОСОБА_6

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивачем не наведено фактів, що у разі невжиття заходів забезпечення позову буде неможливим чи утруднить виконання судового рішення у разі визнання договору позики недійсним.

Позовні вимоги щодо визнання договору іпотеки недійсним, який укладено між відповідачем та третьою особою – ОСОБА_6 не можуть бути обґрунтуванням для задоволення заяви про забезпечення позову, оскільки позивач не є стороною вказаного договору.

Так, з позовом звернувся ОСОБА_3 до ОСОБА_4 та третіх осіб приватного нотаріуса та ОСОБА_6, тоді як іпотекодавцем є третя особа ОСОБА_6, який з відповідним позовом про визнання іпотечного договору недійсним не звертався .

Отже, враховуючи, що власником іпотечного майна є саме третя особа ОСОБА_6, а не позивач ОСОБА_3, підстав для забезпечення позову не має.

Викладені в апеляційній скарзі доводи щодо підстав для визнання правочину недійсним мають значення під час вирішення спору по суті, а не вирішення питання про забезпечення позову, тому не заслуговують на увагу колегії суддів.

Отже, судова колегія вважає, що ухвала суду першої інстанції про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову відповідає вимогам закону та обставинам справи і підстав для її скасування немає.

Керуючись ст. ст. 149, 150, 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 – залишити без задоволення.

Ухвалу Комінтернівського районного суду міста Харкова від 13 листопада 2017 року – залишити без змін.

Постанова Апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття. Касаційна скарга може бути подана протягом 30 днів з дня складення повного тексту безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий С.С. Кругова

Судді О.В. Маміна

ОСОБА_2

Повний текст постанови складено 11 січня 2018 року