Рішення № 71548998, 10.01.2018, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/2915/14-ц

Номер провадження 2/629/1/18

Р I Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.01.2018 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі

головуючої - судді - Мішуровської С.Т.,

при секретарі судових засідань - Фалькової І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Лозова Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третьої особи: Шатівської сільської ради Лозівського району Харківської області про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та за зустрічним позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_2, третьої особи: ОСОБА_5, про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, -

у с т а н о в и в:

ОСОБА_2 звернулася до ОСОБА_3 з позовом про усунення перешкод у користуванні земельної ділянки, посилаючись на те, що вона як власник житлового будинку АДРЕСА_1 має у особистому користуванні згідно господарської книги ¹5 за 2011-2015 роки біля будинку земельну ділянку 0,30 га, а саме: для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель - 0,25 га для ведення особистого селянського господарства - 0,05, вказане підтверджується довідкою Шатівської сільськї ради від 24.12.2013 року за № 864. Їй було надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою, щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, однак сусідка ОСОБА_3, яка є суміжною земле користувачкою відмовилася від підпису та узгодження меж земельних ділянок, також виявилося, що вона самовільно побудувала паркан, захопила частину земельної її ділянки на 50 см. в глиб її земельної ділянки. Тому ОСОБА_2 просить зобов'язати ОСОБА_3 не перешкоджати їй у вільному користуванні земельною ділянкою та зобов'язати ОСОБА_3 звільнити самовільно зайняту частину земельної ділянки, шляхом демонтажу самовільно встановленого нею паркану, стягнути судовий збір в розмірі 243 грн.

ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулися з зустрічною уточненою позовною заявою до ОСОБА_2, третьої особи: ОСОБА_5, в якому просить поновити її порушене право на користування земельною ділянкою, розташованою в АДРЕСА_2, зобов'язавши ОСОБА_2 відновити минулу межу та перенести її вглиб земельної АДРЕСА_1 від колодязю зі сторони АДРЕСА_1 до точки, вказаної в кадастровому плані земельної ділянки АДРЕСА_2, як точка 41 до кінця городу тобто до точки 47 на один метр. Стягнути з ОСОБА_2 сплачену суму судового збору в розмірі 243 грн., посилаючись на те, що 30 жовтня 1996 року придбала по договору купівлі-продажу № 128 житловий будинок, розташований в АДРЕСА_2. При цьому земельна ділянка не була обміряна, але відповідно до довідки Шатівської сільської ради від 29 липня 2014 року по господарським книгам значиться 0,41 га. Відповідно до Акту обстеження земельної ділянки від 07.02.2014 року ширина земельної ділянки зі сторони АДРЕСА_2 становить 30,40, з протилежного боку -29,82, що більш від даних, вказаних в експлікації. Дане пояснюється тим, що влітку 2010 року відповідач самостійно переставила паркан у сторону її земельної ділянки на 43 см. та в зв'язку з цим відстань від мого будинку до паркану відповідачки фактично стала в межах від точки АА-1=57 см. точки ББ-1=67 см., точки ВВ-1=85 см., що заважає її належним чином обслуговувати будинок. В 1996 році відстань від стіни її будинку до паркану відповідачки становила 1 м., що відповідає встановленим нормам для належного обслуговування будинку, але згодом ОСОБА_2 порушила раніше встановлену межу, чим завдає шкоду в користуванні земельною ділянкою та в обслуговуванню її будинку.

В судовому засіданні ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_6 підтримали свої позовні вимоги повністю, посилаючись на обставини, викладені в своєму позові, зустрічний уточнений позов не визнали, просили в його задоволенні відмовити.

В судовому засіданні ОСОБА_3 та її представник ОСОБА_7 підтримали свої уточнені позовні вимоги повністю, посилаючись на обставини, викладені в своєму позові, позов ОСОБА_2 не визнали, просили в його задоволенні відмовити.

Представник третьої особи Шатівської сільської ради Лозіського району та ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилися, належним чином про явку в судове засідання були повідомлені.

Суд, вислухавши думку сторін, перевіривши матеріали справи, та дослідивши надані сторонами докази, прийшов до наступного.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом установлено та підтверджується наявними доказами, а саме: копією технічного паспорту станом на 05.12.2008 року, інвентарною справою, яка вивчалася в судовому засіданні, витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно, що ОСОБА_2 належить житловий будинок АДРЕСА_1 та в її особистому використанні згідно господарської книги № 05 за 2011-2015 роки біля будинку знаходиться земельна ділянка 0,30 з неї для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель - 0,25 га та для ведення особистого селянського господарства - 0,05 га, що підтверджується довідкою Шатівської сільської ради Лозівського району за № 864.

ОСОБА_3 згідно договору купівлі-продажу від 30 жовтня 1996 року належить саманний житловий будинок з господарчими спорудами та земельна ділянка, яка не обміряна.

В Акті обстеження земельної ділянки від 07 лютого 2014 року вказано, що ОСОБА_2 згідно замірів належить 0,2949 га. та ОСОБА_3 0,40 га.

Із довідки Шатівської сільської ради від 29.07.2014 року вбачається, що за домоволодінням за адресом: АДРЕСА_2 згідно господарських книг рахувалася земельна ділянка за ОСОБА_3 у 1997 році - 0,39 га. у 1999 р. -0,47 га. у 2000 р.-0,46 га., у 2010-2014 р.р. - 0,41 га.

Із довідки від 20.05.2015 року Шатівської сільської ради Лозівського району Харківської області вбачається, що по розділам земельно-кадастрової книги Шатіської сільської ради ОСОБА_2 належить 0,50 га. га. ОСОБА_3 належить всього земель 0,39 га, про що сторони не заперечували в судовому засіданні.

Згідно ст. 158 Земельного кодексу України виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.

Згідно ч.2 ст.152 Земельного кодексу України Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Дане положення відповідає Постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», де вказано, що власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його права, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється згідно з частиною третьою статті 152 ЗК України.

Ч.1 ст.106 Земельного кодексу України наголошує, що власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановленню твердих меж, а також відновленню межових знаків у випадках, коли вони зникли, перемістились або стали невиразними.

Відповідно до ст.107 Земельного кодексу України, основою для відновлення меж є дані земельно-кадастрової документації.

У разі неможливості виявлення дійсних меж їх встановлення здійснюється за фактичним використанням земельної ділянки. Якщо фактичне використання ділянки неможливо встановити, то кожному виділяється однакова за розміром частина спірної ділянки.

У випадках, коли в такий спосіб визначення меж не узгоджується з виявленими обставинами, зокрема з встановленими розмірами земельних ділянок, то межі визначаються з урахуванням цих обставин.

Згідно ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно інвентарної вбачається, що ОСОБА_2 придбала будинок згідно договору довічного утримання.

Інвентарна справа за адресом: АДРЕСА_2, яка належить ОСОБА_3, в зв'язку з перевезенням архіву не знаходиться в житловій установі, тобто інвентарна справа у ОСОБА_3 відсутня.

Рішенням Шатівської сільської ради Лозівського району Харківської області від 12 грудня 2013 року ОСОБА_2 було надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою, щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1

Також ОСОБА_3 рішенням Шатівської сільської ради Лозівського району Харківської області від 09 вересня 2009 року було надано дозвіл на розробку технічної документації на земельну ділянку, яка перебуває в її користуванні площею- 0,39 га, в тому числі для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд - 0,25 га., ведення особистого селянського господарства - 0,14 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2.

Однак до теперішнього часу земельні ділянки не приватизовані, межі землекористування між сторонами не погоджені.

По справі була призначена судова земельно-технічна експертиза, однак вона не була виконана в зв'язку з тим, що клопотання судового експерта про надання додаткових матеріалів не було виконано, в зв'язку з відсутністю необхідних документів.

В судовому засіданні ОСОБА_3 та її представник просили повернути сплачену вартість за проведення судової земельно-технічної експертизи, про підтвердили квитанцією на суму 4634 грн. Суд, враховуючи, що експертною установої не виконана експертиза, вартість якої була належним чином сплачена ОСОБА_3, то її вимога в даній частині підлягає задоволенню, що відповідає вимогам ст.133, 141 ЦПК України.

Як встановлено в судовому засіданні, Державні акти на земельні ділянки у ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відсутні, межі землекористування між сторонами не погоджені, які-небудь інші правовстановлюючі документи на земельні ділянки АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 сторонами до суду не надано, тому суд вважає, оскільки не надано сторонами належних доказів в обґрунтування своїх позовних вимог, їх вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 354 ЦПК України, ст.ст.106,107,152, 158 Земельного кодексу України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третьої особи: Шатівської сільської ради Лозівського району Харківської області, про зобов'язання не перешкоджати у вільному користуванні земельною ділянкою та зобов'язання звільнити самовільно зайняту частину земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 - відмовити.

У задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_5, про поновлення порушеного права на користування земельною ділянкою, зобов'язавши ОСОБА_2 відновити минулу межу та перенести її вглиб земельної ділянки АДРЕСА_1, усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_2 - відмовити.

Стягнути з Харківського НДІСЕ ім.Засл.проф.М.С.Бокаріуса (код ЄДРПОУ 02883133) на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с. Октябрське Близнюківського району Харківської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_2, вартість невиконаної судово земельно-технічної експертизи в сумі 4634,00 грн.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції через Лозівський міськрайонним суд Харківської області протягом 30 днів з дня проголошення рішення.

Суддя С.Т.Мішуровська