Ухвала суду № 71548901, 10.01.2018, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

10.01.2018

Ленінський районний суд м.Харкова

У Х В А Л А

Іменем України

10 січня 2018р. Справа №642/4602/17 Провадження 1-кс/642/55/18

Суд у складі: Слідчого судді: Євтіфієва В.М.

Секретаря: Пшенична Т.М.

За участі: Прокурора Чеблуков Д.М.

Слідчого Висоцкий А.Б.

Захисник ОСОБА_1

Обвинуваченого: ОСОБА_2

розглянувши клопотання Слідчого Холодногірського відділу поліції ГУ НП в Харківській області лейтенант поліції ОСОБА_3, у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016220510004455 від 19.12.2016р., відносно:

ОСОБА_2 Вікторовіча, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешкає АДРЕСА_1, раніше судимого, останній раз 2014 року Жовтневим районним судом, ч.1 ст.185, ч.2 ст.185, ч.2 ст. 186, ч.1 ст. 70, ч.1 ст.71, ч.1 ст.72 КК України до 4 років 1 місяця позбавлення волі, звільненого на підставі ст.. 6 Закону України «Про амністію» від 08.04.2014;

підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.2 ст.185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

19.12.2016 близько 12 годин 28 хвилин ОСОБА_2, перебуваючи у приміщенні магазину «АТБ-маркет Продукти-863» ТОВ «АТБ-маркет», який розташований за адресою: м.Харків, вул.. Холодногірська, 11, в Холодногірському районі м Харкова, ОСОБА_2 маючи намір, на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, узяв зі стелажу в торговій залі вказаного магазину дві банки червоної ікри, вагою 120г. кожна, «Парамушир лососева зерниста червона», вартістю, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №13833 від 21.12.2016, 253 грн. 80 коп., які поклав до правої та лівої кишені своєї курточки та направився в бік касової зони. Пройшовши через касову зону, не сплативши за товар, направився в бік виходу з магазину, де був зупинений працівниками охорони вказаного магазину. Тим самим ОСОБА_2 не довів свій злочинний намір до кінця по причинам, які не залежали від його волі, та не зміг розпорядитися викраденим майном на свій розсуд.

Таким чином, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.15, ч.2 ст185 КК України, тобто закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

10.01.2017 року ОСОБА_2 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.2 ст.185 КК України.

10.01.2018 слідчий звернувся з клопотанням до суду про застосування відносно ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

В обґрунтування клопотання слідчий вважає, що підставою застосування до ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді тримання під вартою є наявність ризиків передбачених ст.177 КПК України.

Слідчий клопотання підтримав, посилався на те, що застосування жодного із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам передбачених ст.177 КПК України. З метою запобігання спроби ОСОБА_2 переховуватися від органів досудового розслідування та суду, перешкоджання подальшої злочинної діяльність, перешкодити кримінальному провадженню іншим чином, просить обрати запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Прокурор пітримав клопотання слідчого.

Захисник не згоден з правовою позицією звинувачення та вважає відсутність підстав для засосування запобіжного захисту.

Підозрюваного ОСОБА_2 вину визнав. В поясненні вказав, що він згоден з обставинами підозри.

Вислухавши пояснення учасників судового засідання, судом встановлені наступні факти та обставини:

Матеріалами клопотання підтверджено винність у висунутої підозри, а саме показаннями потерпілого, свідків, висновком експерта.

ОСОБА_2 від органів досудового слідства переховувся, до слідчого не з'являвся.

Згідно зі змістом ст.ст.131-132 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.

Відповідно до ч. 1 ст.181 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст..177 КПК України.

Ч. 2 ст. 183 КПК України зазначає, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 3 роки.

Під час досудового слідства встановлено, що знайшло підтвердження у судовому засіданні, наявність ризиків, передбачених п.п.1, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Судом оцінено репутацію підозрюваного.

При цьому суд враховує практику Європейського суду з прав людини, згідно якої тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшують ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» від 26 липня 2001 року Європейським судом з прав людини зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Враховуючи зазначені обставини, застосування до підозрюваного більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не може бути достатнім для запобігання зазначених ризиків.

Як зазначає Європейський суд з прав людини, підозрюваного необхідно звільнити з-під варти, якщо він зможе забезпечити достатні гарантії явки до суду (органу досудового розслідування), в тому числі, через внесення застави.

Враховуючи дані про особу підозрюваного, тяжкість скоєного злочину та те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом; вважаю за необхідне визначити заставу відповідно до ч.5 ст.182 КПК України у розмірі до 20 розмірів прожиткового мінімуму, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.

Відповідно до ч.7 ст.182 КПК України у випадках, передбачених ч.3 або 4 ст.183 КПК України, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, встановленому в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до ч.3 ст.183 та ч.5 ст.184 КПК України у разі внесення застави покласти на підозрюваного такі обов'язки:

1) прибувати до визначеної службової особи - слідчого, прокурора або суду, із визначеною періодичністю;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або місця роботи;

4) утримуватись від спілкування з потерпілими, свідками.

Відповідно до ч.4 ст.202 КПК України, підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Відповідно ст..209 КПК України особа є затриманою з моменту, коли вона силою або через покорення наказу змушена залишатися поряд із уповноваженою службовою особою чи в приміщенні, визначеному уповноваженою службовою особою.

Вимогами статті 4 Закону України «Про попереднє ув'язнення» визначено: Установами для тримання осіб, щодо яких як запобіжний захід обрано тримання під вартою або до яких застосовано тимчасовий чи екстрадиційний арешт, є слідчі ізолятори Державної кримінально-виконавчої служби України, гауптвахти Військової служби правопорядку у Збройних Силах України. В окремих випадках, що визначаються потребою в проведенні слідчих дій, ці особи можуть перебувати в ізоляторах тимчасового тримання.

Керуючись ст.ст.131, 132, 176-178, 182-184, 193, 194, 197, 199, 202, 205, 309, 369-372, 395 КПК України, -

У Х В А Л И В :

Клопотання слідчого Холодногірського відділу поліції ГУ НП в Харківській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Застосувати щодо ОСОБА_4 Вікторовіча, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк моменту затримання 09.01.2018 року до «24»год. 07.03.2018р. з триманням в установі Державної кримінально-виконавчої служби України.

Розмір застави визначити в межах 20 прожиткових мінімумом в сумі 35260 (тридцять п’ять тисяч двісті шістьдесят) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на Депозитний рахунок ТУ ДСА України в Харківській області (Одержувач ТУ ДСА у Харківській області, Банк ДКС України, код ЄДРПОУ 26281249, МФО 820172, рахунок: 37318098006674, призначення платежу – запобіжний захід, до сплину терміну тримання під вартою).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного наступні обов'язки:

1) прибувати до визначеної службової особи - слідчого, прокурора або суду, із визначеною періодичністю;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або місця роботи;

4) утримуватись від спілкування з потерпілими, свідками.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Ленінського районного суду м.Харкова.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв'язку із внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала слідчої судді підлягає до негайного виконання після її проголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокуратуру Харківської області.

Про прийняте рішення повідомити зацікавлених осіб.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Харківської області протягом п'яти днів з моменту її проголошення, а підозрюваним який перебуває під вартою в той же строк з моменту вручення йому копії ухвали.

Слідчий суддя: В.М.Євтіфієв