Ухвала суду № 71548657, 11.01.2018, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Комінтернівський районний суд м.Харкова

Провадження № 2-з/641/1/2018 Справа № 641/8823/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 січня 2018 року

Суддя Комінтернівського районного суду м. Харкова Фанда О.А. розглянувши заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову,

в с т а н о в и в:

29 грудня 2017 року ОСОБА_1, в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2, звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, 3-я особа – приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_5 про визнання недійсним договору купівлі – продажу квартири від 17 жовтня 2017 року № 263 в буд. 16 по пр-ту 50-річчя СРСР (пр-т ОСОБА_6) в м. Харкові та визнання вказаної квартири спільною сумісною власністю.

9 січня 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на вказану квартиру та заборони вчиняти будь-які дії щодо відчуження квартири.

В обґрунтування заяви посилалася на те, що вона та її неповнолітня донька постійно проживає за вказаною адресою й по теперішній час, на підтвердження чого надала копію паспорту з відміткою про її реєстрацію за вказаною адресою, довідку з комунального підприємства "Жилкомсервіс" про склад сім"ї та прописку, а також відомості про реєстрацію місця проживання особи Управління ведення Реєстру територіальної громади Департаменту реєстрації Харківської міської ради. У жовтні 2017 року її колишній чоловік ОСОБА_3 продав вказану квартиру, про що вона дізналася, коли за адресою її проживання прийшли нові власники квартири та почали вимагати звільнити житло. Посилаючись на вказані обставини, а також на те, що її донька не має іншого житла, з часу народження проживає та зареєстрована за зазначеною адресою, органом опіки та піклування не було надано згоду на продаж квартири ОСОБА_3, вказану квартиру вона вважає спільною сумісною власністю подружжя, оскільки за час її проживання в квартирі суттєво збільшилася вартість квартири внаслідок її витрат, про що подала позов, ОСОБА_1 просила заяву про вжиття заходів забезпечення позову задовольнити, оскільки невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Питання про відкриття провадження за вказаним позовом ОСОБА_1 станом на 11 січня 2018 року не вирішено.

Розглянувши заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову в порядку, передбаченому ст. 153 ЦПК України, суд приходить до висновку, що клопотання про вжиття заходів забезпечення позову обґрунтоване та підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У відповідності з положеннями ч. 1 ст. 150 ЦПК України одними із видів забезпечення позову є накладення арешту на майно, заборона вчиняти певні дії. При цьому, види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Разом з тим, відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки сторони позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

З врахуванням вищезазначеного, суд приходить до висновку, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду у разі відчуження вказаної квартири та вважає за необхідне забезпечити позов шляхом накладення заборони вчиняти дії направлені на відчуження квартири № 263 в буд. 16 по пр-ту 50-річчя СРСР (пр-т ОСОБА_6) в м. Харкові.

Зазначені заходи забезпечення позову є співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Вирішуючи питання про необхідність застосування зустрічного забезпечення суддя виходить з того, що, на час вирішення клопотання про забезпечення позову, у судді відсутні будь-які відомості про існування визначених ч. 3 ст. 154 ЦПК України обставин, за наявності яких, суд зобов’язаний застосувати зустрічне забезпечення.

Зазначене не перешкоджає учасникам справи, за наявності підстав, в порядку ст. 156 ЦПК України звернутися до суду з заявою про заміну виду забезпечення позову або в порядку ст. 158 ЦПК України про скасування заходів забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 149-153 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, (місце проживання: кв. № 263 в буд. 16 по пр-ту 50-річчя СРСР (пр-т ОСОБА_6) в м. Харкові) про вжиття заходів забезпечення позову – задовольнити частково.

Заборонити будь-яким особам вчиняти дії направлені на відчуження кв. № 263 в буд. 16 по пр-ту 50-річчя СРСР (пр-т ОСОБА_6) в м. Харкові до вирішення спору по суті.

В задоволенні інших вимог заяви про забезпечення позову – відмовити.

Ухвала підлягає негайному виконанню. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею 11 січня 2018 року.

Примірник ухвали про забезпечення позову направити сторонам, а також відповідним державним органам для вжиття відповідних заходів.

Ухвалу може бути оскаржено до апеляційного суду Харківської області через Комінтернівський районний суд м. Харкова протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя -ОСОБА_7