Ухвала суду № 71548545, 14.01.2018, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/105/18

Номер провадження 1-кс/623/58/2018

УХВАЛА

іменем України

14 січня 2018 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області у складі:

слідчого судді Бєссонової Т.Д.,

за участю секретаря Довгополої І.В.,

прокурора Красилі І.І.,

слідчого СВ Ізюмського ВП ГУНП Новікова Д.Є.,

підозрюваного ОСОБА_2,

захисника Міщенко І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ізюмі Харківської області клопотання слідчого СВ Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області ст.лейтенанта поліції Новікова Д.Є., погодженого з прокурором Ізюмської місцевої прокуратури Красилею І.І., по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань 12.01.2018 року за № 12018220320000038 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця селища Нова Пристань, Саткінського району, Челябінської області, Російської Федерації, росіянина, громадянина України, з професійно-технічною освітою, не одруженого, не працюючого, раніше судимого: 1) 18.02.2009 року Ізюмським міськрайонним судом Харківської області за ч. 2 ст. 121 КК України до 8 років позбавлення волі, звільненого 02.02.2016 по відбуттю строку покарання з урахуванням ухвали Червонозаводського районного суду м. Харкова від 02.02.2016 р. та змін, внесених до ст. 72 КК України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2,

за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

14 січня 2018 року слідчий СВ Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області Новіков Д.Є. звернувся до Ізюмського міськрайонного суду Харківської області з клопотанням, погодженим з прокурором Ізюмської місцевої прокуратури Красилею І.І., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України.

Обгрунтовуючи клопотання, слідчий посилався на те, що ОСОБА_2, 11.01.2018, приблизно о 23 годині, діючи з корисливих мотивів, маючи умисел на викрадення чужого майна, за попередньою змовою та спільно з ОСОБА_6, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, шляхом пошкодження вхідних верей проник до квартири АДРЕСА_1, звідки таємно викрав телевізор «Rolsen c 2190 Plat», вартістю 300 грн. та алюмінієву сковороду з кришкою, вартістю 75 грн., які належали ОСОБА_7, чим заподіяв останній майнову шкоду, згідно з довідкою про вартість від 12.01.2018, на загальну суму 375 грн.

Відомості про даний злочин 12.01.2018 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018220320000038 за ознаками злочину передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України - а саме, крадіжка, тобто таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у житло, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

У вчиненні вищезазначеного злочину підозрюється ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець селища Нова Пристань, Саткінського району, Челябінської обл., РФ, росіянин, громадянин України, з середньою-спеціальною освітою, не одружений, не працюючий, раніше судимий: 1) 18.02.2009 року Ізюмським міськрайонним судом Харківської області за ч. 2 ст. 121 КК України до 8 років позбавлення волі, звільнений 02.02.2016 року по відбуттю строку покарання з урахуванням ухвали Червонозаводського районного суду м. Харкова від 02.02.2016 р. та змін, внесених до ст. 72 КК України, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2.

ОСОБА_2 12.01.2018, о 17 годині 10 хвилин затримано в порядку ст. 208 КПК України. Фактично ОСОБА_2 затримано 11.01.2018 о 23 годині 30 хвилин.

ОСОБА_2 12.01.2018 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Вина ОСОБА_2 повністю підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами: протоколами огляду місця події, протоколом огляду речей, протоколом допиту потерпілої ОСОБА_7, протоколами допиту свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9, речовими доказами.

В діях ОСОБА_2 вбачаються ознаки кримінального правопорушення - злочину, відповідальність за вчинення якого передбачена ч. 3 ст. 185 КК України.

За ч. 4 ст.12 КК України, вчинене ОСОБА_2 кримінальне правопорушення - є тяжким злочином, відповідно, за вчинення якого, передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до шести років.

Згідно ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, крім випадків, передбачених частиною п'ятою ст. 176 КПК України.

Слідчий вважає, що враховуючи те, що підозрюваний ОСОБА_2 скоїв тяжкий злочин, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років, тому є підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від суду та органів досудового розслідування, може вчинити інший злочин та продовжити свою злочинну діяльність, крім того може незаконно впливати на свідків, а відтак все вказане свідчить про неможливість запобігання вказаним ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.

В судовому засіданні слідчий, прокурор підтримали клопотання в повному обсязі та просили його задовольнити.

Підозрюваний ОСОБА_2 в судовому засіданні проти застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечував, просив суд обрати запобіжний захід, не пов'язаний з позбавленням волі, посилаючись на те, що має матір-інваліда, яка потребує догляду та за якою саме він доглядає та сестру з двома дітьми, якій він також надає допомогу.

Захисник підозрюваного - адвокат Міщенко І.І. в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечувала, просила суд обрати стосовно свого підзахисного ОСОБА_2 запобіжний захід, не пов'язаний з позбавленням волі у вигляді домашнього арешту, посилаючись на зазначені ним обставини.

Заслухавши прокурора, слідчого, підозрюваного, його захисника, дослідивши копії матеріалів, додані до клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання слідчого є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Слідчим суддею встановлено, що 12 січня 2018 року відомості про дане кримінальне правопорушення внесені до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за № 12018220320000038 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України.

12.01.2018 року в порядку ст.ст.276-278 КПК України ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Виходячи зі змісту ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.

Слідчий, звертаючись з клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а прокурор при розгляді клопотання довели про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, що підтверджується матеріалами проведення досудового розслідування, а саме: протоколом огляду місця події, допитами свідків, речовими доказами.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного, слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.

Крім того, необхідність задоволення клопотання слідчого вбачається й через призму декількох рішень ЄСПЛ, висновки яких прямо кореспондуються з положеннями ч.2 ст.8 КПК України, де зазначено, що принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

З практики ЄСПЛ вбачаються принципи конвенційного прецедентного права, як підстави для відмови в звільненні особи з-під варти, а саме: 1. ризик неявки обвинуваченого на судовий розгляд (рішення ЄСППЛ «Штегмюллер проти Австрії» від 10.11.1969 року; 2. ризик перешкоджання з боку обвинуваченого, у випадку його звільнення, процесові здійснення правосуддя ( рішення ЄСППЛ «Вемгофф проти Німеччини» від 27.06.1968 року).

У справі «Москаленко проти України» (рішення від 20.05.2010 року п. 36) Європейський суд зазначив, що органи судової влади неодноразово посилалися на імовірність того, що до заявника може бути застосоване суворе покарання, враховуючи тяжкість злочинів, у скоєнні яких він обвинувачувався. У цьому контексті ЄСПЛ нагадав, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Також ЄСПЛ визнав, що, враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує.

В рішеннях Європейського суду існує розширене трактування терміну обґрунтована підозра, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати обєктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року), що будь-яка стороння особа може бути переконаною в тому, що ця особа причетна до даного кримінального провадження.

Враховуючи те, що ОСОБА_2 вчинив тяжкий умисний злочини, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі від трьох до шести років, з метою уникнення кримінальної відповідальності може може переховуватися від суду та органів досудового розслідування, може вчинити інший злочин та продовжити свою злочинну діяльність, крім того може незаконно впливати на свідків, що перешкоджатиме встановленню істини по даному кримінальному провадженню, обрання стосовно підозрюваного ОСОБА_2 більш м'якого запобіжного заходу не зможе запобігти наявним ризикам, та у зв'язку з відсутністю доказів тих сімейних обставин, на які посилався підозрюваний ОСОБА_2 в судовому засіданні, які б могли підтвердити, що він дійсно має матір-інваліда, за якою здійснює догляд та сестру з двома дітьми, яка потребує його допомоги, а тому слідчий суддя дійшов висновку про необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_2

Відповідно до вимог ст.182 КПК України, слідчий суддя з урахуванням викладених обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, ризиків, передбачених ст.177 КПК України, визначає заставу, достатню для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України - в розмірі 40 (сорока) прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 70 480,00 грн. (1762 х 40 = 70 480 грн.).

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 177,178,182,183,184,192-194,196,197,395 КПК України, рішенням ЄСППЛ «Штегмюллер проти Австрії», «Вемгофф проти Німеччини», «Москаленко проти України», «Мюррей проти Об'єднаного Королівства», «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства», ст. 5, 6 Європейської Конвенції з прав людини, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СВ Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області Новікова Д.Є. - задовольнити.

Застосувати відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Харківської установи виконання покарань № 27 на 60 днів, а саме: з моменту фактичного затримання - з 23 години 30 хвилин 11 січня 2018 року до 23 години хвилин 30 хвилин 11 березня 2018 року включно.

Визначити суму застави у розмірі 70 480,00 (сімдесят тисяч чотириста вісімдесят шістдесят) гривень, яку необхідно внести на депозитний рахунок: р/р № 37318098006674 в ГУДКСУ у Харківській області, МФО 820172, код ЄДРПОУ 26281249, призначення платежу: застава згідно КПК по справі № 623/105/18; н/п - 1-кп/623/58/2018 від ОСОБА_2 або його рідних.

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_2 з-під варти звільнити.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_2 наступні обов'язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора, чи суду за першою вимогою;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та\або місця роботи.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Харківської області протягом п'яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним ОСОБА_2 - в той же строк, але з моменту вручення йому копії ухвали суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий суддя Т.Д. Бєссонова