Ухвала суду № 71548341, 12.01.2018, Апеляційний суд Рівненської області

У Х В А Л А

12 січня 2018 року м. Рівне

Суддя Апеляційного суду Рівненської області Бондаренко Н.В., при вирішенні питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою законного представника ОСОБА_1, подану в інтересах неповнолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на рішення Володимирецького районного суду від 31 жовтня 2011року у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1, ОСОБА_5 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою,

в с т а н о в и в:

Рішенням Володимирецького районного суду від 31 жовтня 2011року усунуто перешкоди у здійсненні ОСОБА_4 права користування та розпорядження земельною ділянкою, завдані будівництвом зі сторони відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_5 шляхом знесення будівель та прибирання будівельних матеріалів із землі позивачки у відповідності до висновку№10414/3 ФМ від 18.04.2011року. Зобов’язано відповідачів відновити межові знаки на суміжній межі з позивачкою.

13.11.2017 року ОСОБА_1 в інтересах дітей ОСОБА_2, 2000р.н. та ОСОБА_3,2004р.н. подано на вказане рішення апеляційну скаргу.

В її обґрунтування ОСОБА_1 зазначав, що його дітям ОСОБА_2 та ОСОБА_3 належить по 1/4 частині будинку за адресою м. Кузнецовськ вул. Нова,22 Рівненської області, який розташований на земельній ділянці, що межує із земельною ділянкою позивачки. Стверджує, що у справі відповідачами притягнуто лише двох співвласників нерухомості - ОСОБА_1 та ОСОБА_5, без залучення інших співвласників у справу їх дітей - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 Доводить, що вказане рішення порушує права неповнолітніх дітей, просить поновити строк на апеляційне оскарження рішення суду та вказує поважною причиною його пропуску те, що дочки на час постановлення судового рішення були малолітніми і в повній мірі не розуміли повноти порушення своїх прав.

Ухвалою судді Апеляційного суду Рівненської області від 6 грудня 2017 року, вказані законним представником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнано неповажними, апеляційну скаргу залишено без руху та надано йому строк тридцять днів з моменту отримання копії даної ухвали для зазначення інших підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження.

Копію вказаної ухвали суду законним представником ОСОБА_1 отримано 12 грудня 2017 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

5 січня 2018року заявником подано до апеляційного суду заяву, в якій він просить поновити строк на апеляційне оскарження, покликаючись на те, що під час чергового виклику ОСОБА_1 та ОСОБА_5 до Варашського ДВС, а саме 24.10.2017року донькам стало відомо про існування судового рішення про знесення частини їх будинку і він дітям повідомив, що підставою таких дій є рішення суду від 31.10.2011року. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 станом на 1.11.2017року ініціювали подання вказаної апеляційцної скарги.

15 грудня 2017 року набрала чинності нова редакція ЦПК України, згідно п.11 Розділу XIII "Перехідні положення" якої заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не відкрито на момент набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цієї редакції Кодексу.

Відповідно до положень ч.1 ст.127 ЦПК України (в редакції від 15.12.2017 року) суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до пункту 72 рішення Європейського суду з прав людини від 25 липня 2002 року (рішення чинне з 6 листопада 2002 року, заява № 48553/99) в справі «Совтрансавто-Холдінг» проти України», у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів (аналогічний висновок мається також і в рішенні Суду по справі «Брумареску проти Румунії», пункт 61).

У справі «Устименко проти України» (заява № 32053/13) Європейський суд з прав людини констатував порушення пункту першого статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

ЄСПЛ зазначив, що одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов’язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими непереборними обставинами.

Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності.

З матеріалів даної справи вбачається, що рішення Володимирецького районного суду від 31 жовтня 2011року двічі переглядалось в апеляційному порядку за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_5, яке ухвалою Апеляційного суду Рівненської області від 21.06.2012року залишено без змін. ОСОБА_1, як співвласник майна та батько ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з 2007року достеменно знав, що його дочкам на праві власності належить по 1/4 частині будинковолодіння №22 по вул.Нова в м.Кузнецовськ і, що спір у справі зачіпає і їх права та інтереси.

Відповідно, ОСОБА_1, являючись законним представником своїх дітей, які на момент розгляду даної справи в суді були малолітніми і не могли самостійно відстоювати свої права, повинен був вчиняти дії по захисту прав та інтересів своїх малолітніх дітей у даній справі, оскільки був належним чином обізнаний про спір про право.

В заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження законний представник не наводить жодних на те причин, та, з урахуванням обставин справи, зокрема того, що ОСОБА_1 був стороною у справі, зокрема одним із відповідачів, був присутнім в судовому засіданні, ще в листопаді 2011року отримав копію рішення суду першої інстанції, оскаржив його у апеляційному порядку, вважаю, що поновлення строку на оскарження через 6 років є втручанням у принцип правової визначеності та порушенням права позивача на справедливий судовий розгляд за пунктом 1 статті 6 Конвенції (пункт 53 цього ж рішення).

Відповідно до п.4 ч.1 ст.358 ЦПК України (в редакції від 15.12.2017 року) суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Враховуючи викладене, наведені заявником в заяві від 5 січня 2018 року підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження також є неповажними, законному представнику ОСОБА_1 слід відмовити у відкритті апеляційного провадження.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі.

Таким чином, сплачені ОСОБА_1, як судовий збір, кошти в сумі 9,35грн. підлягають поверненню.

Керуючись ст. 358 ЦПК України, ст. 7 Закону України "Про судовий збір", суддя

у х в а л и в :

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою законного представника ОСОБА_1, подану в інтересах неповнолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на рішення Володимирецького районного суду від 31 жовтня 2011року у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1, ОСОБА_5 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою.

Зобов’язати управління Державної казначейської служби України у м. Рівне повернути ОСОБА_1 кошти в розмірі 9 (девять) грн. 35 коп., які були сплачені ним на рахунок отримувача УДКСУ у м. Рівне № 31215206780002, код отримувача 38012714, банк отримувача ГУ ДКСУ у Рівненській області, код банку 833017, згідно квитанції № 26 від 13 листопада 2017 року.

Касаційна скарга на ухвалу апеляційного суду подається до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Апеляційного суду Бондаренко Н.В.

Рівненської області