Вирок № 71546588, 12.01.2018, Рубіжанський міський суд Луганської області

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.01.2018 425/3125/17

1-кп/425/120/18

Рубіжанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Синянської Я.М.,

при секретарі

судового засіданні Брудницькій О.В.,

за участі прокурора Безденежного В.Ю.,

потерпілої ОСОБА_2,

обвинуваченої ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі суду м. Рубіжне Луганської області кримінальне провадження по обвинуваченню:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Рубіжне Луганської області, громадянки України, яка має базову середню освіту, не працює, незаміжня, згідно зі ст. 89 КК України є такою, що не має судимості, яка зареєстрована за місцем проживання: АДРЕСА_1, - у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

З обвинувального акту встановлено, що 30.10.2017 року, приблизно о 13 год. 00 хв., ОСОБА_3 знаходилась у АДРЕСА_2, де разом з власницею будинку ОСОБА_2 та її співмешканкою ОСОБА_4 вживали алкогольні напої.

Приблизно о 13 год. 30 хв., ОСОБА_2 та ОСОБА_4 лягли відпочивати, а ОСОБА_3 під час пошуку зарядного пристрою для мобільного телефону знайшла у шафі кімнати, в якій вони знаходились, грошові кошти у сумі 5800 гривень, після чого у останньої виник злочинний намір на крадіжку вищевказаних грошових коштів.

Далі, реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_3, переконавшись що за її діями ніхто не спостерігає, взяла грошові кошти, які належали ОСОБА_2, з шафи, та поклала до себе у зовнішній карман куртки, та місце вчинення кримінального правопорушення покинула, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.

В результаті своїх протиправних злочинних дій, ОСОБА_3 спричинила ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 5800 грн. 00 коп.

Таким чином, своїми умисними діями, що виразилися у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), ОСОБА_3 вчинила кримінальне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 185 КК України.

21 листопада 2017 року між підозрюваною (а наразі - обвинуваченою) ОСОБА_3 та потерпілою ОСОБА_2 було укладено угоду про примирення на підставі ст. ст. 468, 469, 471 КПК України, яка скріплена підписами сторін, відповідно до якої: ОСОБА_3 у повному обсязі визнає свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України; сторони погоджуються на призначення ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки, згідно зі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з іспитовим строком. В угоді зазначені наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, передбачені ст. 473 КПК України, а також наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України.

Враховуючи ту обставину, що під час досудового розслідування між обвинуваченою та потерпілою було укладено угоду про примирення, суд вважає за можливе розглянути кримінальне провадження відповідно до положень ст. 474 КПК України.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про примирення, судом встановлено, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, яке згідно зі ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості.

У підготовчому судовому засіданні потерпіла та обвинувачена просили затвердити угоду про примирення. Прокурор вважав, що угода підлягає затвердженню.

Під час підготовчого судового засідання, на виконання вимог ст. 474 КПК України, судом з'ясовано обставини, які дають змогу впевнитись у тому, що обвинувачена повністю розуміє: права, передбачені п. 1 ч. 5 ст. 474 КПК України; наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, передбачені п. 1 ч.1 ст. 473 КПК України; характер обвинувачення, щодо якого вона беззастережно визнає себе винною; вид покарання, який буде застосований до неї у разі затвердження угоди судом; наслідки невиконання угоди відповідно до ст. 476 КПК України.

Також, на виконання вимог ст. 474 КПК України, судом з'ясовано обставини, які дають змогу впевнитись у тому, що потерпіла повністю розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, передбачені п. 2 ч.1 ст. 473 КПК України.

Судом встановлено, що укладання угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Згідно з ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду про примирення.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що угода про примирення може бути затверджена судом, оскільки її умови не суперечать вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України, відповідають інтересам суспільства і не порушують права, свободи та інтереси сторін чи інших осіб, правова кваліфікація кримінальних правопорушень правильна, відсутні обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, узгоджені сторонами вид та міра покарання відповідають ступеню тяжкості вчиненого ОСОБА_3 кримінального правопорушення, загальним правилам призначення покарань, передбаченим КК України, очевидна можливість виконання нею взятих на себе за угодою зобов'язань.

Підстав для відмови у затвердженні угоди відповідно до ч. 7 ст. 474 КПК України, судом не встановлено.

Цивільний позов по справі не заявлений.

Витрати на залучення експерта у розмірі 494 грн. 35 коп., пов'язані з проведенням дактилоскопічної експертизи, підлягають стягненню з обвинуваченої ОСОБА_3 відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України, оскільки її провина знайшла своє підтвердження у судовому засіданні.

Відповідно до обвинувального акту речовими доказами у кримінальному провадженні є сейф пакет № 2745954 зі слідами папілярних ліній, 3 купюри номіналом 100 гривень, 3 купюри номіналом 20 гривень, 1 купюра номіналом 10 гривень, 2 купюри номіналом 5 гривень, 5 купюр номіналом 2 гривні, 4 купюри номіналом 1 гривня.

Питання про долю речових доказів підлягає вирішенню відповідно до ст. 100 КПК України, у зв'язку з тим що у суду не має відомостей відповідно до п.1 ч. 9 ст.100 КПК України та документів про належність цього майна, суд, враховуючи вимоги ч. 10 ст. 100 КПК України, не має підстав для вирішення питання про їх долю.

Керуючись ст. ст. 314, 368, 468, 469, 471, 473- 475 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про примирення, укладену 21 листопада 2017 року у місті Рубіжне Луганської області, між обвинуваченою ОСОБА_3 та потерпілою ОСОБА_2.

Визнати винною ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України та призначити їй узгоджене сторонами покарання за цією статтею у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.

Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік.

Керуючись ст. 76 КК України, зобов'язати ОСОБА_3 періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, у разі працевлаштування - місце роботи.

Стягнути з ОСОБА_3 витрати на залучення експертів у розмірі 494 (чотириста дев`яносто чотири) грн. 35 (тридцять п`ять) коп. на користь держави на р/р 31117106700071, ЄДРПОУ 37904431, МФО 804013, код 21081100, одержувач УДКСУ.

Вирок може бути оскаржений шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Луганської області через Рубіжанський міський суд Луганської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 394 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій, потерпілій та прокурору.

Суддя Я.М. Синянська