Рішення № 71544390, 09.01.2018, Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №348/2084/17

09 січня 2018 року м. Надвірна

Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого - судді Грещука Р.П.,

секретаря - Шпитко М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Надвірна справу за позовом ОСОБА_1 до Надвірнянського районного відділу державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області про зняття арешту з нерухомого майна,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Надвірнянського районного відділу державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області про зняття арешту з нерухомого майна.

Просить суд зняти арешт з усього нерухомого майна, в тому числі з земельної ділянки площею 0.0987 га, кадастровий номер 2624010100:07:001:0446, з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться в м. Надвірна по вул. Соборна (Леніна), 99, Івано-Франківської області, та належить йому на праві власності, який був накладений на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 10.03.2010 року державного виконавця відділу державної виконавчої служби Надвірнянського районного управління юстиції Івано-Франківської області ОСОБА_2 (реєстраційний номер обтяження 9600189 в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 10.03.2010 року).

В судове засідання позивач не прибув, натомість на адресу суду направив заяву в якій просить суд розглянути справу у його відсутність, позов підтримує та просить його задоволити.

Відповідач - Надвірнянський районний відділ ДВС Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області в судове засідання також не прибув, однак начальник Надвірнянського РВ ДВС надіслав до суду заяву, в якій просить розглянути дану справу без їх участі.

Суд, дослідивши докази, надані сторонами на виконання вимог ст.81 ЦПК України, і які сторони вважають достатніми для обгрунтування і заперечення своїх позовних вимог, з’ясувавши фактичні обставини справи, та, за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні обставин справи, прийшов до висновку про можливість задоволення позову ОСОБА_1 з наступних підстав.

Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Зі змісту ст.81 ЦПК України випливає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В судовому засіданні встановлено, що згідно судового наказу Надвірнянського районного суду, Івано-Франківської області № 2н-51/2008 від 29.02.2008 року з ОСОБА_1 в користь ЗАТ «Український мобільний зв'язок» в особі Івано-Франківської філії ЗАТ «УМЗ» заборгованості за надані послуги у сумі 104 грн.77 коп. та 649 грн. 38 коп. договірної санкції.

Постановою про відкриття виконавчого провадження від 29.01.2010 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Надвірнянського районного управління юстиції Івано-Франківської області ОСОБА_2 було відкрито виконавче провадження.

23.02.2010 року позивач погасив свою заборгованість перед ПрАТ «МТС Україна».

Як вбачається з постанови державного виконавця ВДВС Надвірнянського РУЮ про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 10.03.2010 року, для своєчасного і повного виконання рішення суду, та для забезпечення збереження майна боржника накладено арешт на все майно, що належить ОСОБА_1 на праві власності та оголошено заборону на його відчуження.

Також судом достовірно встановлено, що 17.10.2010 року державний виконавець відділу державної виконавчої служби Надвірнянського районного управління юстиції Івано-Франківської області ОСОБА_2 виніс постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на його вимогу.

Як перевірено в судовому засіданні, ОСОБА_1 23.02.2010 року погасив свою заборгованість перед ПрАТ «МТС Україна» (ЗАТ «Український мобільний зв'язок»), про що свідчить повідомлення керівника приватного акціонерного товариства «МТС Україна» ОСОБА_3, яке знаходиться в матеріалах справи.

Згідно ч.1 ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому зазначеним кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст.30 ЦПК України позови про зняття арешту з майна пред’являються за місцезнаходженням цього майна або основної його частини.

Відповідно до ч.1 ст. 40 Закону України у разі закінчення виконавчого провадження (крім офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв’язку із закінченням виконавчого провадження. Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб’єкта оціночної діяльності – суб’єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв’язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову.

У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Відповідно до положень п. 4 Постанови Пленуму ВСУ України № 6 від 27.08.1976 року « Про судову практику в справах про виключення майна з опису » за правилами, встановленими для розгляду позовів про виключення майна з опису, розглядаються вимоги громадян і організацій, що ґрунтуються на праві власності на описане майно або на праві володіння ним.

Згідно з роз’ясненнями, викладеними у пункті 5 постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 03.06.2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна», у разі якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК. Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, що передбачено ст.60 Закону України « Про виконавче провадження ».

Беручи до уваги письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, про можливість зняття арешту з майна, що належить на праві власності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, оскільки його незняття порушує права та законні інтереси позивача по справі, в зв’язку з чим його позов підлягає до задоволення.

На підставі ст.40 З-ну України «Про виконавче провадження», керуючись ст.ст. 259, 265, 268 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 - задоволити.

Зняти арешт з усього нерухомого майна, в тому числі з земельної ділянки площею 0.0987 га, кадастровий номер 2624010100:07:001:0446, з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться в м. Надвірна по вул. Соборна (Леніна), 99, Івано-Франківської області, та належить ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на праві власності, який був накладений на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 10.03.2010 року державного виконавця відділу державної виконавчої служби Надвірнянського районного управління юстиції Івано-Франківської області ОСОБА_2 (реєстраційний номер обтяження 9600189 в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 10.03.2010 року).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошеннядо апеляційного суду Івано-Франківської області.

Суддя Грещук Р.П.

Повний текст рішення виготовлено 12.01.2018 року.