Ухвала суду № 71544207, 12.01.2018, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/461/18

Провадження № 1-кс/344/220/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2018 року м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Пастернак І.А., з участю секретаря Кріцак Г.В., прокурора Буджак І.Я., підозрюваної ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12017090010004585 від 07.11.2017, -

В С Т А Н О В И В:

Слідчий звернувся з вказаним клопотанням, яке погоджено з прокурором в обгрунтування якого посилався на те, що слідчим відділом Івано-Франківського ВП ГУ НП в Івано-Франківській розслідується кримінальне провадження № 12017090010004585, внесене до ЄРДР 07.11,2017, за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 301 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1, перебуваючи в період часу з листопада 2017 року по січень 2017 року в м. Івано-Франківську, діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, маючи протиправний умисел, спрямований на виготовлення з метою розповсюдження, та розповсюдження відео-зображень порнографічного характеру у всесвітній мережі Інтернет, всупереч моральним засадам суспільства, та в порушення вимог ст. ст. 2, 6 Закону України «Про захист суспільної моралі» та ст.ст. 1, 2 Міжнародної конвенції «Про запобігання обороту порнографічних видань та торгівлі ними, які посягають на суспільні відносини та забезпечують основні принципи суспільної моральності у сфері статевих стосунків», вчинила злочини проти моральності при наступних обставинах.

Так, при невстановлених досудовим розслідуванням часі та місці, у ОСОБА_6, ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_1, виник протиправний умисел, спрямований на виготовлення з метою розповсюдження відеопродукції порнографічного характеру у всесвітній мережі Інтернет.

Реалізуючи свій протиправний умисел, ОСОБА_6, діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_7, при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах, орендували однокімнатну квартиру за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Тичини 61а /17, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_8

Окрім цього, усвідомлюючи, що для реалізації їх протиправного умислу необхідні комп'ютерна техніка з доступом до всесвітньої мережі Інтернет, спеціальне освітлення, відео- та аудіо-записуюча техніка, ОСОБА_6, діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5, при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах, придбав та розмістив усе необхідне у приміщенні найманої квартири, тим самим створив місце розпусти, - порностудію, тобто приміщення, підготовлене для вчинення розпусних дій фізичного та інтелектуального характеру з подальшим розповсюдженням їх відео-зображень у всесвітній мережі Інтернет.

Після чого, у невстановлені досудовим розслідуванням періоди часу, перебуваючи в приміщенні квартири за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Тичини, 61-А/17, ОСОБА_1, діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, реалізовуючи свій протиправний умисел, систематично вступали один з одними у статеві акти із застосуванням людських екскрементів, копрофілії, лесбіянства, групового сексу, генітально-генітальних, генітально-анальних та генітально-оральних, в тому числі мастурбаторних контактів, з метою подальшого розповсюдження виготовлених відео-зображень таких статевих актів відвідувачам спеціалізованих сайтів всесвітньої мережі Інтернет, зокрема Інтернет сайту «https:\\www.scatshop.com».

11 січня 2018 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 301 КК України.

ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 301 КК України.

Причетність ОСОБА_5 до вчинення злочину повністю обґрунтовується зібраними в кримінальному провадженні доказами: показаннями свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10, матеріалами отриманими в ході проведення негласних слідчих (розшукових) дій, висновками мистецтвознавчих експертиз, протокол обшуку, проведеного за місцем проживання ОСОБА_6, та іншими зібраними доказами в їх сукупності.

Злочини, передбачені ч. 3 ст. 301 КК України, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_1, згідно ст. 12 КК України відносяться до категорії тяжких злочинів, за вчинення яких, відповідно до санкції зазначеної статті передбачено максимальне покарання у вигляді позбавлення волі на строк до семи років.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка та жителька м. Івано-Франківськ, вул. Фіголя, 22/12, українка, громадянка України, непрацююча, раніше несудима.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:

- п. 1 - переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки ОСОБА_1 відомо про те, що вона підозрюється у вчиненні злочинів, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до семи років, і відповідно усвідомлює неминучість покарання за вчинення цих злочинів;

- п. 3 - незаконно впливати на інших підозрюваних ОСОБА_6, ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_4, оскільки їй відоме їх місце перебування;

- п. 5 - продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється чи вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки підозрювана ОСОБА_1 офіційно не працює, постійного джерела доходу немає, та з метою отримання засобів для існування, може продовжити свою злочинну діяльність.

Застосовування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов’язання не може запобігти зазначеним ризикам, оскільки ОСОБА_1 підозрюється у чиненні тяжких злочинів, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі.

Застосування запобіжного заходу у вигляді особистої поруки не може запобігти зазначеним ризикам, оскільки до органів досудового розслідування не надходили заяви від жодних осіб про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним, покладених на ОСОБА_1 обов’язків відповідно до ст. 194 КПК України і зобов’язуються, за необхідності, доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу.

Інший вид запобіжного заходу - заставу, застосувати відносно підозрюваної також не можливо, оскільки вона не працює, не має постійного джерела доходів та власних коштів, відсутні особи, які б могли внести кошти на спеціальний рахунок з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов’язків.

Запобіжний захід у вигляді домашнього арешту- застосувати відносно підозрюваної також не можливо, оскільки вона не працює, не має постійного джерела доходів, може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, а також повторно вчиняти злочин.

Враховуючи вище наведені ризики, обрання останній запобіжного заходу більш м’якого чим тримання під вартою не може запобігти цим ризикам.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, з підстав викладених в ньому обставини, просили задоволити та визначити розмір застави в розмірі 500 000,00 грн.

Підозрювана в судовому засіданні щодо задолволення клопотання заперечила, зобов”язалась більше не вчиняти такі ж правопорушення. При цьому, від участі захисника у розгляді клопотання відмовилась.

Заслухавши прокурора, підозрювану, дослідивши матеріали клопотання, вважаю наступне.

Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.

Ч. 2 ст. 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п’ять років.

Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя зобов’язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов’язків, передбачених цим Кодексом, який в свою чергу відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов’язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Ч. 5 ст. 182 КПК України визначено, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов’язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З матеріалів клопотання вбачається, що 11 січня 2018 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 301 КК України, санкція статті якої передбачає максимальне покарання у вигляді позбавлення волі на строк до семи років.

Відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у підпункті «с» п. 1 ст. 5 Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб будь-який захід, яким людина позбавляється волі, відповідав меті ст. 5, а саме захисту особи від свавілля.

У п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» визначено, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об’єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).

При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об’єктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду, «у п-п. «с» п. 1 ст. 5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bona fide) підозру».

В справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (1994) Суд визначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Отже враховуючи, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю матеріалів кримінального провадження, детальний перелік яких міститься у клопотанні та досліджений в судовому засіданні, а слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов’язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на ті дані, які були надані стороною обвинувачення, наявні всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 злочину передбаченого ч. 3 ст. 301 КК України.

Прокурором доведено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрювана може вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема можливість підозрюваної переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Вирішуючи дане клопотання враховую також вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_1 вказаного вище злочину, характеризуючі особу підозрюваної дані, її вік, стан здоров’я та майновий стан, міцність соціальних зв’язків, та те, що даний злочин є суспільнонебезпечним діянням, яке вкрай негативно впливає на суспільство в цілому, а тому вважаю за необхідне при визначенні застави вийти за межі п.2 ч.5 ст. 182 КПК України та визначити таку в розмірі, який перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 140 (сто сорок) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки, внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваною покладених на неї обов’язків.

При визначенні розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу, крім наведеного вище, враховую практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні, а також тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 за інкриміновані злочини, характер та обставини його вчинення.

Отже, враховуючи вищенаведене, вважаю, що в судовому засіданні поза розумним сумнівом доведено відсутність можливості застосування більш м’якого запобіжного заходу, тому клопотання слід задоволити та застосувати щодо ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави – 140 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб з покладенням на підозрюваного передбачених у ст. 194 КПК України додаткових обов’язків, необхідність покладення яких встановлена з наведеного слідчим обґрунтування клопотання і саме такий запобіжний захід буде достатнім для забезпечення дієвості даного кримінального провадження.

На підставі ст.ст. 29, 55, 62, 63, 129 Конституції України, керуючись ст.ст. 176-178, 182-183, 193, 194, 196, 197, 202, 205, 309, 376, 395 КПК України, -

У Х В А Л И В :

Клопотання задоволити.

Застосувати щодо ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки та жительки м. Івано-Франківська, вул. Фіголя, 22/12, українки, громадянки України, непрацюючої, раніше несудимої, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів – до 13 березня 2018 року включно.

Тримання під вартою підозрюваної ОСОБА_1 здійснювати в Івано-Франківській установі виконання покарань № 12.

Визначити заставу – 246 680 (двісті сорок шість тисяч шістсот вісімдесят) гривень, яка може бути внесена, як самою підозрюваною, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду (одержувач: ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код: 26289647, банк: ДКСУ м. Київ, МФО: 820172, р/р: 37312032002265).

Підозрювана або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрювану ОСОБА_1 на строк до 13 березня 2018 року включно обов’язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду за кожною вимогою;

2) не відлучатися із населеного пункту в якому вона проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

4) утриматись від спілкування з усіма свідками в даному кримінальному провадженні;

5) здати до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в’їзд в Україну;

та роз’яснити, що в разі невиконання таких обов’язків щодо неї може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і може бути накладено грошове стягнення від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Роз’яснити ОСОБА_1, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі оригінал документу із відміткою банку має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув’язнення, яка після його отримання та перевірки має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти підозрювана вважається такою, до якої застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення, про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Івано-Франківської місцевої прокуратури ОСОБА_11

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Івано-Франківської області протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Пастернак І.А.