Рішення № 71541977, 11.01.2018, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/7709/17

2/212/676/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 січня 2018 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Зіміна М.В.,

секретаря судового засідання - Борух Ю.К.,

за участі:

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі Дніпропетровської області, цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» про стягнення моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з даним позовом в обґрунтування якого зазначає, що він перебував у трудових відносинах із відповідачем та працював підземним прохідником ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат». 12 квітня 2017 року із ним стався нещасний випадок, внаслідок якого він отримав травму у виді відкритого перелому нижньої третини обох кісток правої гомілки (на нозі) з зміщенням відламків. За наслідками розслідування нещасного випадку складено акт форми Н-5 та акт форми Н-1. Нещасний випадок призвів до стійкої втрати працездатності. Зазначає, що при первинному огляді йому було встановлено 65% стійкої втрати працездатності та друга група інвалідності до 01 вересня 2018. Вказує, що у зв'язку з отриманою виробничою травмою йому було завдано моральну шкоду, яка пов'язана зі зміною життя, внаслідок чого йому доводиться докладати додаткових зусиль для організації свого життя. Розмір моральної він оцінює у 921600,00 грн., які просить стягнути з відповідача.

Ухвалою суду від 04.12.2017 року було відкрито провадження у справі та призначено розгляд на 11.12.2017.

У зв'язку з неявкою представника відповідача до судового засідання розгляд справи 11.12.2017 року відкладено на 11.01.2018 року.

Позивач ОСОБА_3 до судового засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник позивача ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив їх задовольнити з підстав викладених в позовній заяві.

Представник відповідача ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив в позові відмовити, посилаючись на письмові заперечення в яких зазначив, що нещасний випадок з позивачем ОСОБА_3 стався з вини останнього, саме він допустив порушення вимог законодавства про охорону праці, тому відповідач не може нести відповідальність за шкоду, яка була заподіяна позивачу особистою необережністю, також зазначив, що позивачем не надано доказів щодо спричинення йому моральної шкоди та необґрунтовано визначений розмір такої шкоди.

Вислухавши пояснення представників сторін, вивчивши письмові матеріали справи, суд вважає встановленим наступне.

Позивач ОСОБА_3 з 26.02.2004 року по 19.09.2017 року, часу звільнення за станом здоров'я, який перешкоджає продовженню даної роботи, перебував у трудових відносинах з Публічним акціонерним товариством «Криворізький залізорудний комбінат», що підтверджується копією трудової книжки останнього, та не заперечувалось сторонами під час розгляду справи. (а.с.29-35).

Відповідно до акту форми Н-5 проведення розслідування нещасного випадку, що стався 12 квітня 2017 року о 21 годині 50 хвилин на Публічному акціонерному товаристві «Криворізький залізорудний комбінат», комісія провела з 13 квітня 2017 року по 18 квітня 2017 року розслідування нещасного випадку, що стався з ОСОБА_3 на дільниці №12 у головному квершлагу горизонту 1390 метра шахти «Родіна» ПАТ «Кривбасзалізрудком» з одним потерпілим, без смертельного наслідку, прийшла до висновку, що нещасний випадок з тяжким наслідком з підземним прохідником дільниці №12 шахти «Родіна» ПАТ «Кривбасзалізрудком» ОСОБА_3, визнано таким, що пов'язаний з виробництвом, складається акт за формою Н-1.

Особою підприємства, дії або бездіяльність якої призвели до настання нещасного випадку, є ОСОБА_3, підземний прохідник дільниці №12 шахти «Родіна» ПАТ «Кривбасзалізрудком», який під час пересування по гірничій виробці не подбав про особисту безпеку та не дотримався особливої обережності, у результаті чого зачепився лівою ногою за рейку та впав на праву ногу, вдарившись нею при цьому об рейку, чим порушив пункт 1.18.1 «Інструкції з охорони праці№01 для працівників, зайнятих на підземних роботах (загальні положення, вимоги безпеки в аварійних ситуаціях)» з кодовим номером ОП-71-01-2017, затвердженої наказом ПАТ «Кривбасзалізрудком» №1305 від 05.04.2017 року та пункт 18.12 СТП-00191307-Р-2011 «Настанови по системі управління охороною праці ПАТ «Кривбасзалізрудком» ( у новій редакції).

Відповідно до акту про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, на підприємстві ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат», форми Н-1 за №18-71, затвердженого 19.04.2017 року директором з охорони праці ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат» вказано, що 12 квітня 2017 року о 21 годині 50 хвилин на шахті «Родіна», дільниця №12, головний квершлаг горизонту 1390 метра стався нещасний випадок, в результаті якого ОСОБА_3 отримав відкритий 2В ступеню перелом нижньої третини обох кісток правої гомілки зі зміщенням відламків. Дана травма відносить до категорії тяжких. ОСОБА_3 не знаходився у стані алкогольного сп'яніння. Згідно зазначеного акту причиною настання нещасного випадку є особиста необережність потерпілого. Особою, яка допустила порушення вимог законодавства про охорону праці є ОСОБА_3. (а.с. 1-25).

Згідно довідки про результати визначення ступеня професійної працездатності у відсотках, потреб у додаткових видах допомоги, серії 12 ААА №016160, ОСОБА_3 при первинному огляді встановлено 65% втрати професійної працездатності, друга група інвалідності з 09.08.2017 року до 01.09.2018 року, трудове каліцтво, з переоглядом 01.09.2018 року. Визначена потреба у медикаментозному лікуванні, ВМП, відновному лікуванні в умовах реабілітаційних заходів. (а.с.26).

Згідно виписки з медичної картки стаціонарного хворого №2652/333 травматологічного відділення Криворізької міської лікарні №5, ОСОБА_3 перебував на стаціорному лікуванні у даному відділенні у зв'язку із виробничою травмою з 12.04.2017 до 10.05.2017 року. (а.с.10).

Згідно ст.ст.15, 16 ЦК кожна особа має право на захист свого порушеного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду по захист свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про охорону праці» державна політика в галузі охорони праці базується, зокрема, на принципах пріоритету життя і здоров'я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці, соціального захисту працівників, повного відшкодування особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

У відповідності зі ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Згідно до ст. ст. 23, 1167 ЦК України, моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві або внаслідок профзахворювання складається, зокрема, у фізичному болі, душевних стражданнях, які він поніс у зв'язку з ушкодженням здоров'я.

Як зазначено у Рішенні Конституційного Суду №20-рп/2008 від 08.10.2008 року, положеннями пункту 1, абзацу третього пункту 5, пункту 9, абзацу третього пункту 10, пункту 11 розділу I Закону № 717-V скасовано право застрахованих громадян, що потерпіли на виробництві від нещасного випадку або професійного захворювання, на відшкодування моральної шкоди за рахунок Фонду, яке вони мали відповідно до приписів первинної редакції Закону № 1105-XIV. Проте Конституційний Суд України вважає, що саме право цих громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки статтею 1167 ЦК України та статтею 237-1 КЗпП України їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця). Встановлений законодавцем розподіл обов'язків щодо відшкодування моральної шкоди потерпілим на виробництві від нещасного випадку та професійного захворювання не суперечить вимогам статті 22 Конституції України.

За таких обставин, відповідальність за шкоду, завдану позивачу, покладено саме на роботодавців.

За п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 р. № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (із відповідними змінами), під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Наведені вище докази свідчать про те, що ушкодження здоров'я, заподіяне позивачеві під час виконання ним трудових обов'язків, заподіює йому моральні й фізичні страждання, які обмежують його можливість вести звичний спосіб життя, тягнуть за собою не відновлення здоров'я, відчуття болю.

Зазначені обставини наступили у ОСОБА_3 у зв'язку із нещасним випадком на виробництві під час виконання ним трудових обов'язків, яке призвело до встановлення стійкої втрати професійної працездатності, що було встановлено судом, тому суд приходить до висновку про те, що позивачеві заподіяна моральна шкода.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат» є винним підприємством у трудовому каліцтві позивача, яке виникло внаслідок нещасному випадку, який стався із ОСОБА_3 під час виконанням ним трудових обов'язків та повинно нести відповідальність за спричинену моральну шкоду.

Вирішуючи питання про розмір відшкодування позивачеві моральної шкоди, суд враховує наявність у ОСОБА_3 65% втрати працездатності із встановленням другої групи інвалідності, у зв'язку з трудовим каліцтвом, наявність вини самого позивача у нещасному випадку пов'язаному з виробництвом, глибину фізичних та моральних страждань позивача, та виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, визначає розмір моральної шкоди, яка підлягає стягненню з ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат», у вигляді одноразового відшкодування в сумі 39000,00 грн. без утримання податку з доходів фізичних осіб.

На підставі ст. 141 ЦПК України з ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат» підлягає стягненню на користь держави судовий збір у сумі 640,00 грн.

На підставі ст. ст. 23, 1167 ЦК України, ст. 237-1 КЗпП України, керуючись ст. ст.ст. 4,12, 23, 76-83,141,258, 259,263,264,265, 268, 271,273 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» про стягнення моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я - задовольнити частково.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» (місцезнаходження юридичної особи: м.Кривий Ріг, вул.Симбірцева, 1А, код ЄДРПОУ 00191307) на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1), який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 39000 (тридцять дев'ять тисяч) гривень, без утримання податку з доходів фізичних осіб.

В задоволені решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» (місцезнаходження юридичної особи: м.Кривий Ріг, вул.Симбірцева, 1А, код ЄДРПОУ 00191307) на користь держави судовий збір в розмірі 640 (шістсот сорок) гривень 00 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення, а в разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається в апеляційний суд Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Повний текст рішення складено та підписано 12 січня 2018 року.

Суддя: М. В. Зімін