Ухвала суду № 71541824, 11.01.2018, Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 211/5141/17

Провадження № 2/211/487/18

У Х В А Л А

11 січня 2018 року Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі

головуючого судді Сарат Н.О.,

при секретарі Зоріній С.М.

у відсутність сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «СБЕРБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

09.11.2017 року публічне акціонерне товариство «СБЕРБАНК» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, вказавши, що 17 грудня 2013 року між Публічним акціонерним товариством «Дочірний банк Сбербанку Росії», правонаступником якого є ПАТ «СБЕРБАНК» (далі Позивач, Банк) та ОСОБА_1 було укладено ОСОБА_2 договір № 69#00017686968 (далі кредитний договір -1), відповідно до якого Позивач надав Відповідачу кредит в сумі 72000,00 грн. під 33% річних на поточні потреби, а Відповідач зобов’язався повернути наданий кредит у повному обсязі не пізніше 16 грудня 2018 року та щомісячно погашати кредит та проценти за користування кредитом згідно Графіку. Але в результаті порушення умов Кредитного договору -1 станом на 30.10.2017 року, згідно розрахунку заборгованості по кредиту, у відповідача наявна заборгованість у розмірі 355724,97 грн.

Банк, керуючись своїм правом в односторонньому порядку достроково вимагати від Позичальника сплати заборгованості за ОСОБА_2 договором -1, Боржнику направив 23.12.2014 року Повідомлення – вимогу.

Станом на 30 жовтня 2017 року загальна заборгованість Відповідача за ОСОБА_2 договором -1 становить 355724,97 грн.

Зважаючи на розмір боргу по пені за невиконання зобов’язань по Кредитному договору -1 просить суд стягнути з відповідача суму штрафних санкцій в наступному розмірі: пеню за прострочення заборгованості за кредитом – 50000,00 грн.; пені за прострочення сплати процентів за користування кредитом – 40000,00 грн.

13 серпня 2013 року між Банком та Відповідачем був укладений Договір №26200000686968/980/Р щодо обслуговування на умовах пакету продуктів та послуг «Лояльний»/ «Зарплатний плюс» в рамках договору щодо банківського обслуговування від 13.08.2013 року (надалі ОСОБА_2 договір-2), відповідно до якого Банк відкрив карткові рахунки в національній валюті України, видав відповідачу ОСОБА_2 картку з ПІН – кодом та встановив на кредитну картку кредитний ліміт під 32% річних на 2 роки. Відповідач на власний розсуд частково або в повному обсязі використовує впродовж строку його дії кредит і має зобов’язання повернути кредит та проценти за його користування на умовах передбачених договором. Але в результаті порушення умов Кредитного договору -2 (по картковому рахунку №26255000686968) станом на 30.10.2017 року становить 99,42 грн., станом на 01.11.2017 року (по картковому рахунку №26254001686968) становить 36092,48 грн.

Позивач просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №69#00017686968 від 17.12.2013 року у розмірі 231176,39 грн., та за кредитним договором №26200000686968/980/Р щодо обслуговування на умовах пакету продуктів та послуг «Лояльний»/ «Зарплатний плюс» в рамках договору щодо банківського обслуговування від 13.08.2013 року у розмірі 36191,90 грн.

Ухвалою суду від 06 грудня 2017 року відкрито провадженні у справі.

15 грудня 2017 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу Адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147-VIII від 03.10.2017 року, яким ЦПК України викладено в новій редакції.

Судом встановлено, що позивачем при подачі позову не дотримані вимоги ст.119 ЦПК України (в редакції до 15.12.2017 року).

В порушення вимог п.5 ч.1 ст. 119 ЦПК України (в редакції до 15.12.2017 року), у позовній заяві не викладено обґрунтованого висновку щодо суми боргу 231 176,39 грн. Так, зі змісту позовної заяви та розрахунку заборгованості ОСОБА_1 сума заборгованості станом на 30.10.2017 року складає 355 724,97 грн., а позивач просить стягнути 231176,39 грн., що підлягає уточненню.

Крім того, відповідно до п.8.1 Кредитного договору -1 кінцевим терміном повернення кредиту є 16 грудня 2018 року.

Пунктом 8.4. Кредитного договору-1, передбачено, що у разі, якщо Банк використовує своє право щодо вимоги в односторонньому порядку дострокового повернення повної суми заборгованості за цим Договором, то він зобов'язаний в письмовій формі повідомити про це Позичальника.

На підтвердження повідомлення відповідача про дострокове повернення заборгованості, позивач надав суду Повідомлення – вимогу вих.. №10870/7/18-6, від 23.12.2014 року, в якому ОСОБА_1 повідомляється про заборгованість за договором №6970341 від 14.08.2013 року, який не зазначений у позові.

Таким чином, позивачем в порушення вимог п.6 ч.1 ст. 119 ЦПК України (в редакції до 15.12.2017 р.) позовна заява не містить зазначення доказів, що підтверджують повідомлення Банком відповідача про дострокове повернення заборгованості за кредитним договором №69#00017686968 від 17.12.2013 року.

Відповідно до пп.9 п.1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» нової редакції Цивільного процесуального кодексу України, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Підпунктом 11 п.1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» нової редакції Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не відкрито на момент набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цієї редакції Кодексу.

Оскільки, провадження по справі відкрито до набрання чинності Цивільного процесуального кодексу України в редакції від 15 грудня 2017 року, суд розглядає справу за правилами нової редакції Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до п.5 ч.3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Аналізуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що п.п.5,6 ч.1 ст.. 119 ЦПК України (в редакції до 15.12.2017 р.) та п.5 ч.3 ст.. 175 ЦПК України аналогічні за змістом.

Відповідно до п.8 ч.1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, та не було сплачено судовий збір і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк.

В даному випадку провадження відкрито, але позовна заява не відповідає вимогам п.5 ч.3 ст. 175 ЦПК України (п.п. 5,6 ч.1 ст. 119 ЦПК України в редакції до 15.12.2017 р.). У зв’язку з чим, в силу вимог оговорених ст. 175 ЦПК України (ст.. 119 ЦПК України в редакції до 15.12.2017), ст. 257 ЦПК України, слід відкласти розгляд справи та надати позивачу строк для усунення вищезазначених недоліків.

На підставі викладеного, керуючись ст..ст. 175,240,257,260 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Відкласти розгляд справи за позовом Публічного акціонерного товариства «СБЕРБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором на 05 лютого 2018 року на 10.00 год.

Надати позивачу строк для усунення недоліків, зазначених в мотивувальній частині цієї ухвали, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Роз’яснити позивачу, що у разі невиконання ухвали суду в зазначений строк позов буде залишений без розгляду згідно вимог п. 8 ч.1 ст.. 257 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Сарат Н. О