Ухвала суду № 71541040, 09.01.2018, Верховний Суд (діє з 15.12.2017)

ВЕРХОВНИЙ СУД

УХВАЛА

09.01.2018

Київ

К/9901/3983/17

806/2670/16

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Хохуляка В.В., перевіривши касаційну скаргу Києво-Святошинської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області на ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2017 року у справі № 806/2670/16 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Дельфін» до Києво-Святошинської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення -

в с т а н о в и в :

З Вищого адміністративного суду України до Верховного Суду 27 грудня 2017 року передано матеріали касаційної скарги Києво-Святошинської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області на ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2017 року у справі № 806/2670/16 за правилами підпункту 4 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України).

Ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 29 грудня 2017 року касаційну скаргу Києво-Святошинської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області на ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2017 року у справі № 806/2670/16 прийнято до провадження.

Відповідно до положень частини третьої статті 3 КАС України, що діє з 15 грудня 2017 року, провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до Закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно підпункту 4 пункту першого Розділу VII «Перехідні положення» КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Підпунктом 12 частини першої Розділу VІІ «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року) передбачено, що заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не відкрито на момент набрання ним чинності, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 08 листопада 2017 року касаційну скаргу відповідача залишено без руху у зв’язку тим, що її було подано з пропуском строку, встановленого статтею 212 КАС України, та у зв’язку з невідповідністю вимогам статті 213 КАС України з огляду на ненадання документа про сплату судового збору.

Зазначеною ухвалою заявнику надано строк для усунення недоліків протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Зазначену ухвалу заявником отримано 14 листопада 2017 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №0102921208070.

В межах строку для усунення недоліків, заявник касаційної скарги звернувся до суду з клопотанням від 11 грудня 2017 року про продовження строку на усунення недоліків, яке обґрунтовано неможливістю сплати судового збору у строк, встановлений судом, з огляду на неможливість отримання асигнувань на сплату судового збору внаслідок зупинення платежів за платіжними дорученнями у зв’язку з безспірним списанням коштів з рахунків відповідно до листа ГУ ДКС у Київській області від 16 листопада 2017 року №07-04/875-6211.

Розглянувши вказане клопотання суд не вбачає підстав для його задоволення, виходячи з наступного.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі» «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

Статтею 13 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року) учасникам справи, а також особам, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов’язки, забезпечується право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках – на касаційне оскарження судового рішення.

Статтями 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року) передбачено право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках та у визначений цим Кодексом строк.

Частина друга статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній з 15 грудня 2017) покладає учасників справи обов’язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов’язки.

Відповідно до положень пунктів 28, 29, 30 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року №845, відповідно до яких орган Казначейства протягом трьох робочих днів після надходження виконавчого документа на підставі документів, поданих стягувачем, визначає коди програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету (коди тимчасової класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів) та економічної класифікації видатків бюджету і рахунки боржника, з яких проводиться безспірне списання коштів. З дня визначення таких кодів та рахунків орган Казначейства повідомляє боржникові про здійснення безспірного списання коштів з його рахунків. У повідомленні також зазначаються строк подання боржником інформації, пов’язаної з виконанням рішення про стягнення коштів, який не може перевищувати п’яти робочих днів з дати надходження повідомлення, та відомості про непроведення органом Казначейства платежів за платіжними дорученнями боржника. Коди програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету (коди тимчасової класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів) та економічної класифікації видатків бюджету та/або рахунки, за якими проводиться безспірне списання коштів, можуть бути змінені органом Казначейства за обґрунтованою заявою боржника.

У разі недостатності поданих документів для визначення кодів програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету (кодів тимчасової класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів) та економічної класифікації видатків бюджету або рахунків, з яких проводиться безспірне списання коштів, орган Казначейства у робочий день, що настає після закінчення строку, зазначеного у пункті 28 цього Порядку, надсилає до боржника запит для встановлення відповідних даних із зазначенням строку надання відповіді.

На період встановлення даних, зазначених у пункті 29 цього Порядку, не проводяться платежі за платіжними дорученнями боржника за всіма кодами програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету (кодами тимчасової класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів) та економічної класифікації видатків бюджету, крім захищених видатків, визначених Бюджетним кодексом України.

Таким чином, долучений відповідачем до клопотання про продовження строку на усунення недоліків лист ГУ ДКС у Київській області від 16 листопада 2017 року №07-04/875-6211свідчить про зупинення операцій на рахунках Головного управління ДФС у Київській області на строк до п’яти робочих днів з дати надходження повідомлень органа Казначейства.

Заявник також не підтвердив наявність обставин щодо зупинення здійснення платежів станом на момент звернення до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою та клопотанням про продовження строку для усунення недоліків касаційної скарг та не вказав про вчинення будь яких дій спрямованих на розблокування рахунку і сплати належної суми судового збору.

Враховуючи викладене, суд відмовляє у задоволенні клопотання про продовження строку на усунення недоліків.

Згідно з частиною другою статті 332 КАС України, до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються правила статті 169 цього Кодексу.

Оскільки вимоги ухвали Вищого адміністративного суду України від 08 листопада 2017 року не виконано щодо надання документа про сплату судового збору, касаційну скаргу слід повернути особі, що її подала.

Згідно з частиною 7 статті 332 КАС України скаржнику надсилається копія ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія касаційної скарги залишається в суді касаційної інстанції.

Відповідно до частини восьмої статті 169 КАС України, повернення касаційної скарги не позбавляє скаржника права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленого законом.

На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 248, 332, підпунктом 12 пункту 1 Розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України суд -

у х в а л и в:

Відмовити в задоволенні клопотання Києво-Святошинської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про продовження строку на усунення недоліків.

Касаційну скаргу Києво-Святошинської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області на ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2017 року у справі №806/2670/16 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Дельфін» до Києво-Святошинської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення – повернути.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя В.В. Хохуляк