Ухвала суду № 71540771, 11.01.2018, Верховний Суд (діє з 15.12.2017)

ВЕРХОВНИЙ СУД

УХВАЛА

11.01.2018 Київ К/9901/713/18 815/7085/15 Суддя Касаційного адміністративного суду у Верховному Суді Гриців М.І. під час розгляду касаційної скарги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Фонду, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» Чернявської Олени Степанівни про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

суд першої інстанції за наслідками розгляду позову постановив рішення про часткове задоволення заявлених у ньому вимог. Суд апеляційної інстанції це рішення залишив без змін.

Фонд не погодився із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій і подав 12 грудня 2017 року касаційну скаргу про їх скасування та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (далі - Закон № 2147-VІІІ).

Згідно з підпунктом 12 пункту 1 Перехідних положень КАС заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не відкрито на момент набрання ним чинності, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Оскільки скаржник подав касаційну скаргу до набрання чинності новою редакцією КАС, то відповідно до вимог процесуальних положень Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) у редакцій, чинній на час подання скарги, мав дотримуватись їх в частині вимог щодо форми, змісту та порядку подання касаційної скарги. Положення КАС у новій редакції не містять положень для визнання касаційної скарги такою, що подана з дотримання вимог про її форму та зміст.

Вважаю, що касаційна скарга подана без дотримання встановлених процесуальним законом форми та змісту її подання.

До неї не додано документ про сплату судового збору (частина п'ята статті 214 цього Кодексу).

Натомість у касаційній скарзі викладено клопотання про звільнення від сплати цього збору через відсутність коштів. Зокрема, Фонд обґрунтовує своє клопотання тим, що постійно здійснює виплати вкладникам неплатоспроможних банків, сума яких вимріюється мільярдами гривень.

Проте ці причини не підпадають під перелік підстав, за яких можливо звільнення від сплати судового збору, передбаченого статтею 8 Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (у редакції, чинній на час звернення з касаційною скаргою; далі - Закон № 3674-VI).

До усунення зазначених недоліків подальший розгляд касаційної скарги неможливий. У зв'язку з цим відповідно до вимог статей 169, 332 КАС скаргу слід залишити без руху та надати Фонду строк для усунення її недоліків. Протягом цього строку скаржнику потрібно надати суду документ про сплату судового збору у сумі 768 грн.

Щодо суми судового збору слід зазначити таке.

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI за подання касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору встановлюється у розмірі 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви. Цією ж статтею передбачено, що за подання позову немайнового характеру, який подано фізичною особою розмір ставки судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно із статтею 7 Закону України від 21 грудня 2016 року № 1801-VIII «Про Державний бюджет України на 2017 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня становить 1600 гривень.

Як видно з оскаржуваних судових рішень, у позовній заяві об'єднано дві вимоги немайнового характеру.

Таким чином, розмір судового збору, що підлягає сплаті за звернення з цією касаційною скаргою, складає 1536 грн (640*2= 1280; 1280*120%=1536).

Судовий збір необхідно сплатити за наступними реквізитами: отримувач коштів УДКСУ у Печерському районі, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38004897, банк отримувача ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку отримувача (МФО) 820019, рахунок отримувача 31213207700007, код класифікації доходів бюджету 22030102, призначення платежу (*; 101; код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8); судовий збір, за позовом (ПІБ позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД).

У разі невиконання вимог цієї ухвали касаційна скарга буде повернута скаржнику в порядку, встановленому статтею 169 КАС.

Керуючись підпунктом 12 пункту 1 Перехідних положень, статтями 133, 169, 330, 332 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

Відмовити Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Касаційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб залишити без руху.

Недоліки слід усунути протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя М.І. Гриців