Ухвала суду № 71540594, 09.01.2018, Верховний Суд (діє з 15.12.2017)

ВЕРХОВНИЙ СУД

УХВАЛА

09.01.2018 Київ К/9901/4170/17 820/2143/17 Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Шипуліної Т.М. розглянув матеріали касаційної скарги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 01.08.2017 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.11.2017 у справі №820/2143/17 за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправними та скасування рішення та розпорядження,

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 у травні 2017 року звернулася до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправними та скасування рішення від 26.04.2017 №0000894002 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 6800грн. та розпорядження від 18.04.2017 №250 р про анулювання дії ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.

Харківський окружний адміністративний суд постановою від 01.08.2017 позовні вимоги залишив без задоволення.

Харківський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 15.11.2017 залишив постанову Харківського окружного адміністративного суду від 01.08.2017 без змін.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася 11.12.2017 до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою та клопотанням про поновлення строку касаційного оскарження.

Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIII від 03.10.2017, який набрав чинності 15.12.2017, внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом викладення його в іншій редакції.

Відповідно до підпункту 12 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII, який набрав чинності 15.12.2017) заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не відкрито на момент набрання ним чинності, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Враховуючи викладене, Кодекс адміністративного судочинства України (редакція від 03.10.2017) зобов'язує суд здійснювати перевірку поданої касаційної скарги на відповідність вимогам процесуального закону у редакції, що діяли на момент звернення з касаційною скаргою.

При вирішенні питання про відповідність касаційної скарги вимогам Кодексу адміністративного судочинства України, що діяли на момент звернення до суду касаційної інстанції, суд виходить з такого.

Відповідно до частини п'ятої статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час подання касаційної скарги) до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.

До касаційної скарги не додано документу про сплату судового збору.

Органи доходів і зборів не належать до суб'єктів, визначених у статті 5 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI (в редакції, чинній на час подання касаційної скарги) звільнених від сплати судового збору.

У касаційній скарзі заявлено клопотання про розстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги, в обґрунтування якого позивач посилається на скрутне матеріальне становище, зумовлене утриманням двох малолітніх дітей.

Суд не вбачає підстав для задоволення вказаного клопотання з огляду на таке.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 справ «Креуз проти Польщі» «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

Як зазначено вище, частиною п'ятою статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час подання касаційної скарги) однією з вимог касаційної скарги визначено долучення документу про сплату судового збору.

Відповідно до частини першої статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент вчинення судом процесуальної дії) суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Наведені положення Кодексу адміністративного судочинства України кореспондують положенням частини першої статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент звернення до суду з касаційною скаргою).

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Наведені обґрунтування позивача щодо підстав для розстрочення сплати судового збору є загальним посиланням на незадовільний майновий стан без конкретизації фактів та доказів.

Відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI (в редакції, чинній на час подання касаційної скарги) за подання касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Згідно з частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI (в редакції, чинній на час звернення до суду з позовом - травень 2017 року) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на 01.01.2017 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 1600 гривень (стаття 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» від 21.12.2016 №1801).

Відповідно до абзацу першого частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

У відповідності до абзацу 4 підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI (в редакції, чинній на дату звернення до суду з позовом - травень 2017 року) ставка за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою-підприємцем, становила 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У відповідності до абзацу 6 підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI (в редакції, чинній на дату звернення до суду з позовом - травень 2017 року) ставка за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою-підприємцем, становила 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У справі подано позовну заяву, в якій заявлено вимоги майнового характеру (загальна оспорювана сума за рішенням від 26.04.2017 №0000894002 становить 6800грн.) та немайнового характеру (скасування розпорядження від 18.04.2017 №250 р про анулювання дії ліцензії). Таким чином, судовий збір за подання до адміністративного суду вказаного позову складає 1600грн.х0,4+1600грн. = 2240грн.

Отже, судовий збір, який необхідно сплатити при поданні касаційної скарги, становить: 2240грн. х 120% = 2688.

Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів: УДКСУ у Печерському районі. Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897. Банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві. Код банку отримувача (МФО): 820019. Рахунок отримувача: 31213207700007. Код класифікації доходів бюджету: 22030102. Призначення платежу: «;101;___ код клієнта за ЄДРПОУ; судовий збір за позовом ____ у справі №____, Верховний Суд».

Згідно з частиною другою статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент вчинення процесуальної дії) до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, частиною першою якої передбачено залишення позовної заяви без руху із зазначенням її недоліків, способу та строку для їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, касаційну скаргу необхідно залишити без руху, встановивши строк, протягом якого скаржник має усунути вказані недоліки та надати суду касаційної інстанції документ про сплату судового збору за подання касаційної скарги у встановленому законом порядку та розмірі.

Керуючись статтями 133, 332, підпунктом 12 пункту першого Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В :

1. Відмовити Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 в задоволенні клопотання про розстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 01.08.2017 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.11.2017 у справі №820/2143/17.

2. Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 01.08.2017 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.11.2017 у справі №820/2143/17 за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправними та скасування рішення та розпорядження - залишити без руху.

3. Встановити скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги у десять днів з дня вручення копії ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

4. Направити скаржнику копію ухвали про залишення касаційної скарги без руху для виконання.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Т.М.Шипуліна