Постанова № 71539376, 11.01.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2018 рокуЛьвів№ 876/11844/17

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Старунського Д.М.,

суддів Багрія В.М., Рибачука А.І.,

за участю секретаря судового засідання Лемцьо І.В.,

позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2017 року про залишення позовної заяви без розгляду у справі № 813/2497/17 (ухвала постановлена у м. Львові, у складі головуючого - судді Кухар Н.А.) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправними і скасування наказів, поновлення на роботі,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 11.07.2017 звернувся в суд із адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції у Львівській області, в якому просив визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП у Львівській області за №1951 від 22 серпня 2016 року, «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівника Сокальського відділення Червоноградського ВП ГУНП у Львівській області»; визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП у Львівській області за №286о/с від 21 вересня 2016 року та зобов'язати ГУНП у Львівській області поновити його в органах внутрішніх справ України на посаді заступника начальника - начальника слідчого відділення Сокальського відділення поліції Червоноградського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2017 року позовну заяву залишено без розгляду.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить рішення суду першої інстанції скасувати та направити справу на продовження її розгляду до суду першої інстанції.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

У судовому засіданні позивач підтримав вимоги, наведені в апеляційній скарзі та просив її задовольнити. Додатково зазначив, що з моменту відсторонення від служби під час досудового розслідування та до моменту ознайомлення із оскаржуваними наказами не знав про його звільнення зі служби, оскільки жодних наказів за адресою проживання та реєстрації не отримував.

Відповідач в судове засідання не прибув, про дату, час і місце апеляційного розгляду був повідомлений належним чином, тому колегія суддів, у відповідності до ч. 2 ст. 313 КАС України, вважає за можливе розглядати справу за його відсутності.

Заслухавши суддю - доповідача, позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що так як позивач після закінчення терміну відсторонення не виходив на службу, не приступив до виконання своїх посадових обов'язків, не отримував кореспонденцію та не відповідав на телефонні дзвінки, що підтверджено актом від 03.09.2016, а тому причини пропуску строку звернення до суду з оскарженням вищевказаних наказів не можуть бути поважними та слід рахувати з часу коли особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав.

Проте, такий висновок суду першої інстанції, на думку колегії суддів, є помилковим, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 107 Кодексу адміністративного судочинства (надалі - в редакції, на момент звернення із розглядуваним позовом), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ст. 100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала. Позовна заява може бути залишена без розгляду, як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

Положеннями п. 9 ст. 155 КАС України передбачено, що суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважним.

Судом встановлено, що позивач 11.07.2017 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із даним позовом.

З матеріалів справи видно, що предметом адміністративного позову є визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі.

З позовної заяви, зареєстрованої судом першої інстанції 11.07.2017 видно, що про існування наказу за №268 о/с від 21.09.2016 та наказу №1951 від 22.08.2016 позивач дізнався при видачі йому трудової книжки та витягу з наказу 12.06.2017.

Також, в матеріалах справи відсутня інформація про те, що позивач одержував оскаржувані накази, оскільки такі повертались із зазначенням - «за закінченням терміну зберігання» (а.с. 80-81 зворот). Тобто позивач не отримував жодної кореспонденції, що підтверджується актом від 03.09.2016 (а.с. 79), відтак виключається його обізнаність щодо існування таких наказів, а також і можливість про них дізнатися.

Відтак, у суду першої інстанції на день винесення оскаржуваної ухвали про залишення позовної заяви без розгляду не було інформації щодо належного повідомлення позивача про отримання даних наказів.

З огляду на викладене, у суду першої інстанції не було підстав застосовувати положення п. 9 ч. 1 ст. 155 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи вищенаведені норми, колегія суддів дійшла переконання, що, оскільки судом першої інстанції порушено норми процесуального права, що призвело до незаконного судового рішення, що є наслідком скасування ухвали суду першої інстанції та прийняттю постанови, якою слід справу направити для продовження її розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 243, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2017 року про залишення позовної заяви без розгляду у справі № 813/2497/17 скасувати і направити справу до суду першої інстанції для продовження її розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Д. М. Старунський судді В. М. Багрій А. І. Рибачук Повне судове рішення складено 11.01.2018