Постанова № 71539330, 20.12.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/3338/17 Прізвище судді (суддів) першої інстанції:

Федорчук А.Б.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді: Собківа Я.М.,

суддів: Петрика І.Й., Сорочка Є.О.

за участю секретаря с/з: Бордунової К.Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 вересня 2017 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «О.М.С.» до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення №2882615147 від 21.12.2016 року,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач в особі Товариства з обмеженою відповідальністю «О.М.С.» звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, в якому просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача №2882615147 від 21.12.2016 року.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 вересня 2017 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «О.М.С.» задоволено повністю.

Відповідач не погоджуючись з прийнятим рішенням суду звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні вимог даного позову.

Свої вимоги апелянт мотивує тим, що рішенням Державної фіскальної служби України від 02.03.2017р. №4310/6/99-99-11-03-01-25 було скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 21.12.2016 №2882615147, а тому спірне податкове повідомлення-рішення в силу положень підпункту 60.1.1 пункту 60.1 статті 60 Податкового кодексу України вважається відкликаним.

Заслухавши в судовому засіданні суддю доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися до суду апеляційної інстанції, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У відповідності до ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Як установлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, у період з 07.06.2016 по 12.09.2016, з перервою термінів з 09.06.2016 по 06.09.2016, Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві (далі по тексту - ГУ ДФС у м. Києві) була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «О.М.С.» з питань дотримання вимог правильності обчислення повноти та своєчасності сплати до бюджету орендної плати за земельну ділянку площею 6904 кв.м., розташованої за адресою: м. Київ, пр. Перемоги, 136, за період з 01.01.2013 по 31.03.2016, за результатами якої складено акт перевірки від 19.09.2016 № 153/26-15-14-07-02-10/32386037, в якому зроблено висновок про порушення позивачем вимог: п.286.2 ст. 286, п.287.1 ст.287, 288.2 ст.288 розділу XII Податкового кодексу України, а саме: неподання податкових декларацій з плати за землю за 2015, 2016 pp. та несплата орендної плати за землю в загальному розмірі 2268558,23 гривень., в т.ч.: за період з 27.01.2015 по 31.12.2015 в сумі 1614874,54 гривень., за період з 01.01.2016 по 30.03.2016 в сумі 653683,69 гривень.

На підставі акту перевірки від 19.09.2016 №153/26-15-14-07-02-10/32386037, ГУ ДФС у м. Києві було винесено податкове повідомлення-рішення від 21.12.2016 №2882615147, яким за порушення п.286.2 ст. 286, п.287.1 ст.287, 288.2 ст.288 розділу XII Податкового кодексу України позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: орендна плата з юридичних осіб в сумі 2468092,11 грн., з яких: за основним платежем - 1974473,69 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 493618,40 грн.

Не погоджуючись із спірним податковим повідомленням-рішенням, позивач подав скаргу до Державної фіскальної служби України, за результатом розгляду якої Державною фіскальною службою України прийнято рішення від 02.03.2017 №4310/6/99-99-11-03-01-25, яким скаргу позивача задоволено, а податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у м. Києві від 21.12.2016 №2882615147 скасовано.

Позивач вважаючи висновки акту перевірки безпідставними, незаконними та такими, що не відповідають нормам податкового законодавства та фактичним обставинам справи, а податкове повідомлення-рішення №2882615147 від 21.12.2016 року неправомірним, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки відповідачем не надано допустимих та достатніх доказів на підтвердження порушення позивачем вимог чинного податкового законодавства.

Колегія суддів знаходить помилковим такий висновок суду першої інстанції, з огляду на таке.

Відповідно до п. 288.1 ст. 288 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України), підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Згідно п. 288.2 ст. 288 ПК України, платником орендної плати є орендар земельної ділянки.

За приписом п. 288.3 ст. 288 ПК України, об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

Для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок (п. 289.1 ст. 289 ПК України).

У відповідності до п.286.1 ст. 286 ПК України, центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно у сфері будівництва, щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. 288.7 ст. 288 ПК України, податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 цього розділу.

Дослідженням матеріалів справи колегією суддів встановлено, що між ТОВ «О.М.С.» (Орендар) та Київською міською радою (Орендодавець) було укладено Договір оренди землі від 17.01.2012 року, яким передано в оренду земельну ділянку, розташовану за адресою: м. Київ, проспект Перемоги 136, з кадастровим номером 8000000000:75:172:0054, у зв'язку з чим ТОВ «О.М.С.» набуло статусу платника податку на землю.

Зазначений Договір було зареєстровано в Головному управлінні земельних ресурсів за №75-6-00545 від 18.04.2012 року.

Київською міською радою 12.07.2012 року прийнято рішення № 940/8277 «Про визнання таким, що втратило чинність рішення Київської міської ради від 26.07.2007 року №101/1935» та про розірвання договору оренди земельної ділянки № 75-6-00545 від 18.04.2012 року, укладеного між Київською міською радою та ТОВ «О.М.С.».

Вищезазначеним рішенням визнано таким, що втратило чинність рішення Київської міської ради № 101/1935 від 26.07.2007 «Про передачу земельної ділянки ТОВ «О.М.С.» для реконструкції та будівництва, експлуатації та обслуговування торговельно-офісного центру із закладами громадського харчування, автостоянкою та комплексним благоустроєм території на просп. Перемоги, 136 у Святошинському районі м. Києва». Розірвано в односторонньому порядку договір оренди земельної ділянки № 75-6-00545 від 18.04.2012 року, укладений між Київською міською радою та ТОВ «О.М.С.» для реконструкції та будівництва, експлуатації та обслуговування торговельно-офісного центру із закладами громадського харчування, автостоянкою та комплексним благоустроєм території на просп. Перемоги, 136 у Святошинському районі м. Києва та зобов'язано Головне управління земельних ресурсів внести до книги записів державної реєстрації договорів оренди землі запис про розірвання договору оренди земельної ділянки від 18.04.2012 року № 75-6-00545 та зняти з реєстрації цей договір оренди.

Не погоджуючись з рішенням Київської міської ради № 940/8277 від 12.07.2012 року, ТОВ «О.М.С.» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради про скасування рішення Київської міської ради № 940/8277 від 12.07.2012 року «Про визнання таким, що втратило чинність рішення Київської міської ради № 101/1935 від 26.07.2007 року та про розірвання договору оренди земельної ділянки № 75-6-00545 від 18.04.2012 року, укладеного між Київською міською радою та ТОВ «О.М.С.».

Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.10.2014 року по справі №5011-66/10331-2012 позов ТОВ «О.М.С.» задоволено повністю. Визнано нечинним та скасовано рішення Київської міської ради ІХ сесії VI скликання №940/8277 від 12.07.2012 «Про визнання таким, що втратило чинність рішення Київської міської ради №101/1935 від 26.07.2007 та про розірвання договору оренди земельної ділянки №75-6-00545 від 18.04.2012, укладеного між Київською міською радою та ТОВ «О.М.С.».

Постановою Вищого господарського суду України від 01.04.2015 року по справі №5011-66/10331-2012 залишено без задоволення касаційну скаргу Київської міської ради та залишено без змін постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.01.2015р. та рішення Господарського суду міста Києва від 20.10.2014 року, яким скасовано рішення Київської міської ради IX сесії VI скликання № 940/8277 від 12.07.2012 «Про визнання таким, що втратило чинність рішення Київської міської ради № 101/1935 від 26.07.2007 та про розірвання договору оренди земельної ділянки № 75-6-00545 від 18.04.2012, укладеного між Київською міською радою та ТОВ «О.М.С.». Внаслідок цього, було поновлено чинність Договору оренди земельної ділянки за №75-6-00545 від 18.04.2012 року, у зв'язку з чим ТОВ «О.М.С.» з 27.01.2015 року набуло статусу платника податку на землю, який не було сплачено Товариством в період з 27.01.2015 року по 31.03.2016 року.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, в рамках кримінального провадження №32016100000000045 від 14.03.2016 року на підставі ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 06.04.2016 року за фактом умисного ухилення службовими особами ТОВ «О.М.С.» від сплати до місцевих бюджетів податку на землю та орендної плати в особливо великих розмірах, відповідачем була призначена та проведена податкова перевірка позивача.

Водночас, постановою старшого слідчого з ОВС 1-го ВРКП СУ ГУ ДФС у м. Києві старшого лейтенанта податкової міліції Зінчук І.М. від 15.12.2016 року кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32016100000000045 від 14.03.2016 закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв'язку з відсутністю в діях службових осіб ТОВ «О.М.С.» складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

Постановою прокурора відділу прокуратури м. Києва Дмитренка В.В. від 04.01.2017 року скасовано постанову старшого слідчого з ОВС 1-го ВРКП СУ ГУ ДФС у м. Києві старшого лейтенанта податкової міліції Зінчук І.М. від 15.12.2016 року, а матеріали даного кримінального провадження направлено начальнику СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві для організації подальшого досудового розслідування.

Постановою старшого слідчого з ОВС 1-го ВРКП СУ ГУ ДФС у м. Києві старшого лейтенанта податкової міліції Зінчук І.М. від 24.01.2017 року повторно було закрито кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32016100000000045 від 14.03.2016 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв'язку з відсутністю в діях службових осіб ТОВ «О.М.С.» складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

Згідно постанови про закриття кримінального провадження від 15.12.2016 року, під час здійснення досудового розслідування за висновками призначеної постановою слідчого від 13.12.2016 року судово-економічної експертизи, які були викладені у експертному висновку за № 1-15/13/2016-се від 15.12.2016 року, висновки акту документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «О.М.С.» за № 210/26-15-14-07-02-10/32386037 від 09.12.2016 року, яким встановлено порушення посадовими особами ТОВ «О.М.С.» норм податкового законодавства, документального та нормативного підтвердження не знайшли, що свідчить про відсутність в діях посадових осіб ТОВ «О.М.С.» прямого умислу, спрямованого на ухилення від сплати податків, а також ознак вчинення кримінального правопорушення, оскільки вони не призвели до фактичного ненадходження до бюджету коштів в значних, великих чи особливо великих розмірах.

Рішенням Київської міської ради № 940/8277 Головному управлінню земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) було доручено: внести до книги записів державної реєстрації договорів оренди землі запис про розірвання договору оренди земельної ділянки від 18.04.2012 № 75-6-00545 та зняти з реєстрації цей договір оренди; проінформувати керівництво ТОВ «О.М.С.» про прийняття цього рішення.

Так, при ухваленні оскаржуваного судового рішення суд першої інстанції дійшов висновку, що договір оренди земельної ділянки від 18.04.2012 за № 75-6-00545 був припинений в 2012 році внаслідок його одностороннього розірвання, про що Головним управлінням земельних ресурсів був внесений до книги записів державного реєстру договорів оренди відповідний запис про його розірвання, та знято з реєстрації, у зв'язку з чим із дати вчинення зазначеного запису підприємство юридично втратило статус орендаря земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:75:172:0054, з втратою усіх відповідних прав та обов'язків.

При цьому, станом до 27.01.2015 (дата набрання чинності постанови Київського апеляційного господарського суду від 27.01.2015 по справі № 5011-66/10331-2012) орендні правовідносини між ТОВ «О.М.С.» (орендар) та Київською міською радою (орендодавець) щодо земельної ділянки, розташованої за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, 136, площею 0,6904 га з кадастровим номером 8000000000:75:172:0054, були відсутні.

Задовольняючи даний позов, суд першої інстанції, зокрема, дійшов висновку, що у відповідності до статті 125 Земельного Кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав, а тому станом на 01.01.2013 року у позивача відсутнє право на користування спірною земельною ділянкою, оскільки на вказану дату договір оренди був розірваний, що в свою свідчить про відсутність речового права (право оренди земельної ділянки), яке підлягало державній реєстрації; здійснена до 01.01.2013 (18.04.2012) реєстрація договору оренди земельної ділянки від 18.04.2012 за № 75-6-00545 була знята з реєстрації в 2012 році, а поновлено лише 02.08.2016, отже в період до серпня 2016 у позивача був відсутній обов'язок декларувати та сплачувати орендну плату за таку земельну ділянку.

Проте колегія суддів зауважує, що на момент розгляду справи оскаржуване податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у м. Києві №2882615147 від 21.12.2016 року було скасовано рішенням ДФС України від 02.03.2017 № 4310/6/99-99-11-03-01-25, а тому в силу положень підпункту 60.1.1 пункту 60.1 статті 60 Податкового кодексу України вважається відкликаним.

У зв'язку з цим, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення вимог даного позову, з огляду на відсутність порушених прав позивача. Натомість матеріали даної справи не містять доказів звернення позивача до адміністративного позову з іншими позовними вимогами.

Позивачем також було подано заперечення на апеляційну скаргу, однак доводи викладені в даних запереченнях не спростовують обставин викладених в апеляційній скарзі податкового органу.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. У зв'язку з цим, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві задовольнити, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 вересня 2017 року скасувати та прийняти нову, якою у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «О.М.С.» слід відмовити повністю.

Керуючись статтями 34, 243, 250, 308, 319, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві задовольнити.

Скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 вересня 2017 року повністю та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «О.М.С.» до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення №2882615147 від 21.12.2016 року повністю.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду відповідно до статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Собків Я.М.

Суддя Петрик І.Й.

Суддя Сорочко Є.О.

Повний текст постанови виготовлено - 21.12.2017р.