Постанова № 71539190, 20.12.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 825/840/15-а Прізвище судді (суддів) першої інстанції:

Скалозуб Ю.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді: Собківа Я.М.,

суддів: Петрика І.Й., Сорочка Є.О.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області, Відділу Держземагенства у Козелецькому районі Чернігівської області, Заступника начальника відділу Держземагенства у Козелецькому районі Чернігівської області Бабича Олександра Олексійовича, Заступника начальника відділу - завідувача сектором Державного земельного кадастру відділу Держземагенства у Козелецькому районі Чернігівської області Дибаня Олексія Миколайовича, Головного спеціаліста сектору Державного земельного кадастру відділу Держземагенства у Козелецькому районі Чернігівської області Морисенка Андрія Петровича, Провідного спеціаліста сектору державного земельного кадастру відділу Держземагенства у Козелецькому районі Чернігівської області Бевза Олександра Олександровича, Завідувача юридичного сектору відділу Держземагенства у Козелецькому районі Чернігівської області Грицика Дмитра Даниловича, Провідного спеціаліста сектору землеустрою та ринку земель відділу Держземагенства у Козелецькому районі Чернігівської області Довженок Світлани Вікторівни про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області, Відділу Держземагенства у Козелецькому районі Чернігівської області, Заступника начальника відділу Держземагенства у Козелецькому районі Чернігівської області Бабича Олександра Олексійовича, Заступника начальника відділу - завідувача сектором Державного земельного кадастру відділу Держземагенства у Козелецькому районі Чернігівської області Дибаня Олексія Миколайовича, Головного спеціаліста сектору Державного земельного кадастру відділу Держземагенства у Козелецькому районі Чернігівської області Морисенка Андрія Петровича, Провідного спеціаліста сектору державного земельного кадастру відділу Держземагенства у Козелецькому районі Чернігівської області Бевза Олександра Олександровича, Завідувача юридичного сектору відділу Держземагенства у Козелецькому районі Чернігівської області Грицика Дмитра Даниловича, Провідного спеціаліста сектору землеустрою та ринку земель відділу Держземагенства у Козелецькому районі Чернігівської області Довженок Світлани Вікторівни, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просив:

1. визнати протиправним наказ заступника начальника відділу Держземагенства у Козелецькому районі Чернігівської області від 06 червня 2014 року №21 «Про затвердження розподілу обов'язків між начальником відділу, заступниками начальника відділу та заступником начальника відділу - завідувачем сектору державного земельного кадастру відділу Держземагенства України у Козелецькому районі Чернігівської області»;

2. визнати протиправними (неправомірними) дії Державного агенства земельних ресурсів України щодо складання, надсилання до в.о. Начальника Головного управління Держземагенства у Чернігівській області Колотіліна О.К. листа від 07 липня 2014 року № 22-28-0.15-7690/2-14 про стажування ОСОБА_2 в Головному управлінні Держземагенства у Чернігівській області терміном два місяці;

3. визнати протиправним (недійсним) наказ Головного управління Держземагенства у Чернігівській області від 08 липня 2014 року № 77-к «Про проведення стажування ОСОБА_2.»;

4. визнати протиправним (недійсним) наказ Головного управління Держземагенства у Чернігівській області від 11 липня 2014 року № 120 «Про створення комісії»;

5. визнати протиправним (недійсним) наказ заступника начальника відділу Держземагенства у Козелецькому районі Чернігівської області від 16 липня 2014 року№ 7-к «Про звільнення ОСОБА_2.»;

6. визнати протиправними (недійсними) акти від 09 липня 2014 року; від 10 липня 2014 року, від 16 липня 2014 року про відсутність на робочому місці, так і в службовому кабінеті начальника відділу ОСОБА_2 та внесення на їх підставі даних до Табелю обліку використання робочого час за період 01 липня 2014 року та по 16 липня 2014 року (включно);

7. визнати неправомірними дії відділу Державного агентства земельних ресурсів у Козелецькому районі Чернігівської області щодо ведення Табелю обліку використання робочого часу щодо ОСОБА_2 за період з 01 липня 2014 року та по 16 липня 2014 року і, частині відпрацювання 1 дня - 2 год. 20 хв., 1 дня - 5 год. 30 хв. 1 дня - 6 год.;

8. зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області вчинити певні дії, а саме: у Табелі обліку використання робочого часу щодо ОСОБА_2 за період з 01 липня 2014 року та по 16 липня 2014 року відобразити:

замість 1 дня - 2 год. 20 хв., 1 день - 8 год.;

замість 1 дня - 5 год. 30 хв. 1 день - 8 год.;

замість 1 дня - 6 год. 1 день - 8 год.

9. стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області на користь ОСОБА_2 середню заробітну плату за відпрацьовані 8,1 год. за період часу з 01.07.2014 року та по 16.07.2014 року, щодо днів, в які зазначено у Табелі використання робочого часу 1 дня 2 год. 20 хв., 1 дня 5 год. 30 хв., 1 дня 6 год. суму у розмірі 116,14 грн.;

10. допустити негайне виконання судового рішення в частині стягнення з Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області на користь ОСОБА_2 середньої заробітної плати за відпрацьовані 8,1 год. роботи, що становить 116,14 грн.;

11. визнати протиправними дії посадових осіб відділу Держземагенства у Козелецькому районі Чернігівської області, вчинених 09 липня 2014 року, 10 липня 2014 року та 16 липня 2014 року: Бабича Олександра Олексійовича - заступника начальника відділу; Дибаня Олексія Михайловича - заступника начальника відділу - завідувача сектором Державного земельного кадастру відділу Держземагенства у Козелецькому районі Чернігівської області; Грицика Дмитра Даниловича - завідуючого юридичного сектору; Морисенка Андрія Петровича - головного спеціаліста сектору державного земельного кадастру; Бевза Олександра Олександровича - провідного спеціаліста; Довженок Світлани Вікторівни - провідного спеціаліста, щодо складання актів від 09 липня 2014 року, від 10 липня 2014 року, від 16 липня 2014 року про відсутність на робочому місці, так і в службових приміщеннях начальника відділу ОСОБА_2 та внесення на їх підставі даних до Табелю обліку використання робочого часу за період з 01 липня 2014 року та по 16 липня 2014 року (включно);

12. визнати недійсними всі вчинені юридичні дії від імені відділу Держземагенства у Козелецькому районі Чернігівської області Дибанем Олексієм Миколайовичем за період з 01 липня 2014 року та по 16 липня 2014 року.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2017 року задоволено клопотання Держгеокадастру України та залишено без розгляду адміністративний позов ОСОБА_2 в частині вимог про:

1. визнання протиправним наказу заступника начальника відділу Держземагенства у Козелецькому районі Чернігівської області від 06 червня 2014 року №21 «Про затвердження розподілу обов'язків між начальником відділу, заступниками начальника відділу та заступником начальника відділу - завідувачем сектору державного земельного кадастру відділу Держземагенства України у Козелецькому районі Чернігівської області»;

2. визнання протиправними (неправомірними) дій Державного агенства земельних ресурсів України щодо складання, надсилання до в.о. Начальника Головного управління Держземагенства у Чернігівській області Колотіліна О.К. листа від 07 липня 2014 року № 22-28-0.15-7690/2-14 про стажування С.С. в Головному управлінні Держземагенства у Чернігівській області терміном два місяці;

3. визнання протиправним (недійсним) наказу Головного управління Держземагенства у Чернігівській області від 08 липня 2014 року № 77-к «Про проведення стажування ОСОБА_2.»;

4. визнання протиправним (недійсним) наказу Головного управління Держземагенства у Чернігівській області від 11 липня 2014 року № 120 «Про створення комісії»;

5. визнання протиправним (недійсним) наказу заступника начальника відділу Держземагенства у Козелецькому районі Чернігівської області від 16 липня 2014 року№ 7-к «Про звільнення ОСОБА_2.»;

6. визнання протиправними (недійсними) актів від 09 липня 2014 року; від 10 липня 2014 року, від 16 липня 2014 року про відсутність на робочому місці, так і в службовому кабінеті начальника відділу ОСОБА_2 та внесення на їх підставі даних до Табелю обліку використання робочого час за період 01 липня 2014 року та по 16 липня 2014 року (включно);

7. визнання неправомірними дій відділу Державного агентства земельних ресурсів у Козелецькому районі Чернігівської області щодо ведення Табелю обліку використання робочого часу щодо ОСОБА_2 за період з 01 липня 2014 року та по 16 липня 2014 року і, частині відпрацювання 1 дня - 2 год. 20 хв., 1 дня - 5 год. 30 хв. 1 дня - 6 год.;

8. зобов'язання Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області вчинити певні дії, а саме: у Табелі обліку використання робочого часу щодо ОСОБА_2 за період з 01 липня 2014 року та по 16 липня 2014 року відобразити:

замість 1 дня - 2 год. 20 хв, 1 день - 8 год.;

замість 1 дня - 5 год. 30 хв. 1 день - 8 год.;

замість 1 дня - 6 год. 1 день - 8 год.

9. визнання протиправними дій посадових осіб відділу Держземагенства у Козелецькому районі Чернігівської області, вчинених 09 липня 2014 року, 10 липня 2014 року та 16 липня 2014 року, а саме: Бабича Олександра Олексійовича - заступника начальника відділу; Дибаня Олексія Михайловича - заступника начальника відділу - завідувача сектором Державного земельного кадастру відділу Держземагенства у Козелецькому районі Чернігівської області; Грицика Дмитра Даниловича - завідуючого юридичного сектору; Морисенка Андрія Петровича - головного спеціаліста сектору державного земельного кадастру; Бевза Олександра Олександровича - провідного спеціаліста; Довженок Світлани Вікторівни - провідного спеціаліста, щодо складання актів від 09 липня 2014 року, від 10 липня 2014 року, від 16 липня 2014 року про відсутність на робочому місці, так і в службових приміщеннях начальника відділу ОСОБА_2 та внесення на їх підставі даних до Табелю обліку використання робочого часу за період з 01 липня 2014 року та по 16 липня 2014 року (включно);

10. визнання недійсними всіх вчинених юридичних дій від імені відділу Держземагенства у Козелецькому районі Чернігівської області Дибанем Олексієм Миколайовичем за період з 01 липня 2014 року та по 16 липня 2014 року.

На вказане судове рішення позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2017 року та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В запереченнях на апеляційну скаргу відповідачі просили відмовити в задоволенні вимог апеляційної скарги ОСОБА_2, посилаючись на необґрунтованість доводів апелянта.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Згідно ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином.

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_2 не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Переглядаючи ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2017 року, колегія суддів досліджує дотримання судом першої інстанції норм процесуального права, що були чинними на момент постановлення даного судового рішення.

Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII, далі - КАС України), провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ст. 99 КАС України (у редакції, чинній на час прийняття оскаржуваного судового рішення), адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з частинами 1, 3 статті 99 КАС України (у редакції, чинній на час прийняття оскаржуваного судового рішення), адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Відповідно до ст. 100 КАС України (у редакції, чинній на час прийняття оскаржуваного судового рішення), адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Дана норма закону означає, що за загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Тобто, початок місячного строку визначено альтернативно - це день, коли особа: дізналася або повинна була дізнатися про порушення. При цьому, йдеться не про те, коли особа з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням, а про те, коли вона дізналася про ці рішення, дії чи бездіяльність.

Разом з тим, процесуальний закон обмежує право звернення до адміністративного суду певними часовими рамками, що сприяє юридичній визначеності у публічно-правових відносинах та дисциплінуванню учасників судового процесу. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Отже, для вирішення питання про застосування строку звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів особи необхідно встановити початок його перебігу.

Зазначена позиція також узгоджується із практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права, та свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків для звернення до суду за захистом порушених прав.

Так, із Рішення Європейського Суду з прав людини по справі "Іліан проти Туреччини" слідує, що правило встановлення обмежень до суду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду, повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.

Відтак, правило про пропуск строку звернення до суду не має абсолютного характеру і не повинно застосовуватися автоматично, застосування правила пропуску строку звернення до суду залежить від обставин справи. Під цим слід розуміти вагомість права, про захист якого особа звернулася до суду, її поведінку, що передувала зверненню до суду та аргументи, щодо пропуску строку такого звернення.

При цьому, суд самостійно повинен перевірити чи пропущено позивачем встановлений строк звернення до суду, якщо так, то чи є в матеріалах адміністративного позову докази поважності причин його пропуску.

Дослідженням матеріалів справи колегією суддів встановлено, що з даним позовом позивач звернувся 14 березня 2015 року, що сторонами не заперечується.

При цьому, як було вірно встановлено судом першої інстанції, про існування спірного наказу від 06 червня 2014 року № 21 «Про затвердження розподілу обов'язків між начальником відділу, заступником начальника, заступником начальника відділу - завідувачем сектору державного земельного кадастру відділу Держземагенства у Козелецькому районі Чернігівської області» позивачу стало відомо 01.07.2014 року, про що ним було повідомлено в судовому засіданні суду першої інстанції, призначеному на 13 жовтня 2015 року, при розгляді адміністративної справи №825/2789/15-а за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Відділу Держгеокадастру у Козелецькому районі Чернігівської області, посадової особи суб'єкта владних повноважень заступника начальника відділу - завідувача сектором Державного земельного кадастру відділу Держземагенства у Козелецькому районі Чернігівської області (в даний час заступник начальника відділу Держгеокадастру у Козелецькому районі Чернігівської області) Дибаня Олексія Миколайовича, посадової особи суб'єкта владних повноважень - завідувача юридичного сектору відділу Держземагенства у Козелецькому районі Чернігівської області (після звільнення пенсіонер) Грицика Дмитра Даниловича, посадової особи суб'єкта владних повноважень - завідувача сектору землеустрою та ринку земель відділу Держземагенства у Козелецькому районі Чернігівської області Науменко Віри Іванівни, посадової особи суб'єкта владних повноважень - головного спеціаліста з питань кадрової роботи Белан Людмили Володимирівни, посадової особи суб'єкта владних повноважень - заступника начальника відділу Держземагенства у Козелецькому районі Чернігівської області Бабича Олександра Олексійовича, посадової особи суб'єкта владних повноважень - головного спеціаліста - бухгалтера відділу Держземагенства у Козелецькому районі Чернігівської області Корогод Любові Дмитрівни, заступника начальника ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області (до призначення в.о. - начальника ГУ Держземагенства у Чернігівській області) Колотіліна Олександра Костянтиновича про визнання дій протиправними, скасування наказу про звільнення та стягнення середньої заробітної плати за час затримки розрахунку при звільненні та компенсації за невикористану відпустку.

Отже, наведені вище обставини, на думку колегії суддів, вказують на те, що позивач не був позбавлений можливості своєчасно звернутися до суду з позовом про оскарження наказу від 06 червня 2014 року № 21 «Про затвердження розподілу обов'язків між начальником відділу, заступником начальника, заступником начальника відділу - завідувачем сектору державного земельного кадастру відділу Держземагенства у Козелецькому районі Чернігівської області» у разі незгоди з винесенням даного наказу.

Разом з тим, в матеріалах справи міститься також надана позивачем копія наказу від 03.07.2014 року б/н «Про визнання таким, що втратив чинність наказу № 21 від 06.06.2014 року «Про затвердження розподілу обов'язків між начальником відділу, заступником начальника, заступником начальника відділу - завідувачем сектору державного земельного кадастру відділу Держземагенства у Козелецькому районі Чернігівської області» за підписом ОСОБА_2, що на думку колегії суддів є прямим доказом обізнаності позивача про існування спірного наказу № 21 від 06.06.2014 року.

Що стосується висновку суду першої інстанції про недотримання позивачем процесуального строку звернення до адміністративного суду в частині оскарження ним актів від 09 липня 2014 року, від 10 липня 2014 року, від 16 липня 2014 року про відсутність на робочому місці і в службових приміщеннях начальника відділу ОСОБА_2, дій суб'єктів владних повноважень - посадових осіб відділу Держземагенства у Козелецькому районі Чернігівської області: Бабича Олександра Олексійовича - заступника начальника відділу; Грицика Дмитра Даниловича завідуючого юридичного сектору; Морисенка Андрія Петровича - головного спеціаліста сектору державного земельного кадастру; Бевза Олександра Олександровича - провідного спеціаліста; Довженок Світлани Вікторівни - провідного спеціаліста, щодо складання ними спірних актів та дій відділу Державного агентства земельних ресурсів у Козелецькому районі Чернігівської області стосовно ведення Табелю обліку використання робочого часу щодо ОСОБА_2 за період з 01 липня 2014 року та по 16 липня 2014 року, колегія суддів зважає на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, про існування актів від 09 липня 2014 року; від 10 липня 2014 року, від 16 липня 2014 року щодо відсутності на робочому місці так і в службовому кабінеті начальника відділу ОСОБА_2 та внесення на їх підставі даних до Табелю обліку використання робочого час за період 01 липня 2014 року та по 16 липня 2014 року (включно), позивачу стало відомо саме з моменту отримання ним листа-відповіді відділу Держземагенства у Козелецькому районі Чернігівської області від 15.10.2014 року №01-16/2306, який надійшов на запит ОСОБА_2 від 09.10.2014 року. Про це, зокрема наголошує і сам апелянт, посилаючись в апеляційній скарзі на факт отримання ним зазначеного листа.

Крім того, зі змісту згаданого листа вбачається, що попередньо листом від 15.09.2014 року №01-15/1931 позивача було повідомлено про кількість відпрацьованих днів та годин за період з 01.07.2014 року по 16.07.2014 року включно, у зв'язку з чим останній не був позбавлений можливості своєчасно звернутися до суду з позовом про оскарження вищезазначених актів та дій відповідачів по веденню Табелю обліку використання робочого часу щодо ОСОБА_2 за період з 01 липня 2014 року та по 16 липня 2014 року.

Стосовно недотримання позивачем строку звернення до адміністративного суду з позовом в частині вимог про визнання недійсними всіх вчинених юридичних дій від імені відділу Держземагенства у Козелецькому районі Чернігівської області Дибанем Олексієм Миколайовичем за період з 01 липня 2014 року та по 16 липня 2014 року, колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції, що вказані обставини були відомі позивачу у липні 2014 року, оскільки з метою їх з'ясування останній 08.07.2014р. звертався до Головного управління Держземагенства у Чернігівській області, Козелецької районної Державної адміністрації та Держземагенства з відповідними листами за №№ 01-16/1315, 01-16/1314, 01-16/1316, копії яких наявні у матеріалах даної справи.

Крім того, зі змісту листа Головного управління Держземагенства у Козелецькому районі Чернігівської області від 16.07.2014 р. № 01-16/1462 вбачається, що спірний наказ від 16 липня 2014 року № 7-к «Про звільнення ОСОБА_2.» позивачу було направлено засобами поштового зв'язка та отримано останнім 26.07.201 р.

При цьому, питання щодо правомірності спірного наказу заступника начальника відділу Держземагенства у Козелецькому районі Чернігівської області від 16 липня 2014 року № 7-к «Про звільнення ОСОБА_2.» було також предметом розгляду в адміністративній справі № 825/2789/15-а.

Так, ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2015 року відкрито провадження у справі №825/2789/15-а та призначено справу до судового розгляду на 01 вересня 2015 року. А ухвалою цього ж суду від 13 жовтня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду 11 листопада 2015 року, позовну заяву ОСОБА_2 у справі №825/2789/15-а залишено без розгляду у зв'язку з відсутністю підстав для визнання причин пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду поважними.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12 жовтня 2016 року у справі № К/800/51863/15 частково задоволено касаційну скаргу ОСОБА_2, скасовано судові рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2015 року, Київського апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2015 року в частині вимог про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку та компенсації за невикористану відпустку з направленням справи в цій частині для продовження розгляду до суду першої інстанції. В решті рішення судів першої та апеляційної інстанції залишено без змін.

Так, в своєму рішенні Вищий адміністративний суд України зазначив: «Як установлено судами попередніх інстанцій, що відповідає фактичним обставинам справи, наказом Голови Держземагенства України від 16 липня 2014 року № 321-кт/а ОСОБА_2 звільнено з посади начальника відділу Держземагенства у Козелецькому районі Чернігівської області за власним бажанням. Того ж дня, наказом № 7 заступника начальника відділу - завідувача сектору державного земельного кадастру вище згаданий наказ оголошено. Зазначені рішення направлено позивачу 16 липня, отримано 26 липня 2014 року, а з позовом він звернувся лише 19 серпня 2015 року, тобто поза межами строків, передбачених законом».

Що стосується недотримання позивачем процесуального строку при зверненні з адміністративним позовом в частині вимог про визнання протиправними (неправомірними) дій Державного агентства земельних ресурсів України щодо складання, надсилання до в.о. начальника Головного управління Держземагенства у Чернігівській області Колотіліна O.K. листа від 07 липня 2014 року №22-28-015-7690/2-14 про стажування ОСОБА_2 в Головному управлінні Держземагенства у Чернігівській області терміном два місяці; визнання протиправним (недійсним) наказу Головного управління Держземагенства у Чернігівській області від 08 липня 2014 року №77-к «Про проведення стажування ОСОБА_2.» та визнання протиправним (недійсним) наказу Головного управління Держземагенства у Чернігівській області від 11 липня 2014 року №120 «Про створення комісії», колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції, що зазначені вище обставини позивачу були відомі ще задовго до моменту його звільнення, тобто до 16.07.2014 року.

Як свідчать матеріали даної справи, на виконання листа Голови Державного агентства земельних ресурсів України від 07 липня 2014 року №22-28-0,15-7690/2-14, Головним управлінням Держземагенства у Чернігівській області було видано наказ №77-к від 08.07.2014 «Про проведення стажування ОСОБА_2.». Проте поновлений на посаді позивач ухилявся від ознайомлення з листом Голови Державного агентства земельних ресурсів України від 07 липня 2014 року №22-28-0,15-7690/2-14 та наказом про проведення його стажування, у зв'язку з чим 09-10 липня 2014 року він не з'явився для проходження стажування. З цих підстав, 11 липня 2014 року Головним управлінням Держземагенства у Чернігівській області було видано наказ №120 «Про створення комісії» з метою вжиття заходів для надання позивачем власноручних письмових пояснень на ім'я керівника Держземагенства та керівника Головного управління Держземагенства у Чернігівській області щодо неприбуття на стажування, який того ж дня направлено на адресу позивача листом за № 23-25-0.12-4493/2-14.

Вказане, на думку колегії суддів, свідчить про те, що позивач у всіх вищенаведених випадках мав можливість своєчасно звернутися до суду з відповідним адміністративним позовом для захисту порушених прав та законних інтересів, у строк, визначений ч. 3 ст. 99 КАС України (у редакції, чинній на час прийняття оскаржуваного судового рішення), а тому недотримання позивачем зазначеної норми закону стало підставою для постановлення судом ухвали про залишення позовної заяви ОСОБА_2 в частині заявлених ним вимог без розгляду.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст.155 КАС України (в редакції чинній на час постановлення оскаржуваного рішення), суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За змістом частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове - без змін.

Керуючись статтями 34, 243, 250, 308, 311, 312, 316, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Залишити апеляційну скаргу ОСОБА_2 без задоволення, а ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2017 року - без змін.

Постан ова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду відповідно до статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Собків Я.М.

Суддя Петрик І.Й.

Суддя Сорочко Є.О.

Повний текст постанови виготовлено - 21.12.2017р.