Рішення № 71537494, 09.01.2018, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.01.2018м. ДніпроСправа № 904/9907/17

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Камша Н.М.

за участю секретаря судового засідання Полевичек Д.А.

за позовом ОСОБА_1, м. Дніпро

до Публічного акціонерного товариства "Дніпропетровський трубний завод", 49068, м. Дніпро, вул.Маяковського,31, код ЄДРПОУ 05393122

про стягнення заборгованості по заробітній платі та компенсації середнього заробітку за затримку розрахунку

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 - паспорт серія НОМЕР_2 виданий 20.05.2010р. Ленінським РВД МУ ГУ МВС України у Дніпропетровській області

від відповідача: Коваль Г.М. - довіреність №45-53/юр від 26.12.17р., представник ПАТ "Дніпропетровський трубний завод"

СУТЬ СПОРУ:

Громадянин ОСОБА_1, м.Дніпро (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до господарського суду Дніпропетровської області із позовною заявою про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Дніпропетровський трубний завод", 49068, м. Дніпро, вул. Маяковського, 31, код ЄДРПОУ 05393122 (далі - ПАТ "Дніпропетровський трубний завод", відповідач) заборгованості по заробітній платі за період з червня 2017р. по 27 листопада 2017р. в сумі 14 534, 00 грн., компенсації середнього заробітку за затримку розрахунку в сумі 60 508, 47 грн. та моральної шкоди в розмірі 15 000, 00 грн.

Ухвалою господарського суду від 28.11.17р. позовну заяву прийнято до розгляду, судове засідання призначено на 19.12.17р., зобов'язано позивача подати оригінали документів доданих до заяви (для огляду у судовому засіданні); відповідача - відзив на позов, довідку про заборгованість заробітної плати позивача, докази в обґрунтування заперечень, контррозрахунок стягуваної суми.

З 15.12.17р. набрали чинності зміни до Господарського процесуального кодексу України в редакції від 03.10.2017р.

Як зазначено у пункті 9 Прикінцевих та перехідних положень Господарського процесуального кодексу України (у редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII) справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відтак, з 15.12.2017р. вказана справа має розглядатися за правилами Господарського процесуального кодексу України (у редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII).

У зв'язку зі складністю та категорією даної справи, подальший її розгляд відбуватиметься за правилами загального позовного провадження.

Враховуючи стадію вирішення даного спору (до набрання новим ГПК України законної сили), яка відповідає стадії підготовчого провадження, а саме визначенню обставин справи, які підлягають встановленню, та зібранню відповідних доказів, суд 19.12.17р. розпочав слухання справи зі стадії підготовчого провадження.

Представник відповідача 19.12.17р. подав відзив на позов з довідкою № 49-р/421 від 18.12.2017р., у яких вимоги позивача визнав частково, а саме заборгованість по виплаті заробітної плати на суму 19 859 грн., в іншій частині позовні вимоги просить відмовити.

Ухвалою господарського суду від 19.12.2017р. в порядку п. 3 ч. 2 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 09.01.18р.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши у судовому засідання 09.01.18р. пояснення позивача та представника відповідача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відносно відповідача господарським судом Дніпропетровської області 11.06.15р. порушено провадження у справі № 904/4592/15 про банкрутство, на даний час провадження перебуває на стадії розпорядження майном.

Згідно з частиною четвертою статті 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про стягнення заробітної плати. Аналогічні положення містяться в пункті 8 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України.

Позивач 18.02.2014р. був прийнятий до Публічного акціонерного товариства "Дніпропетровський трубний завод" на посаду слюсаря-ремонтника 6 розряду та на теперішній час працює на даній посаді.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що в всупереч вимогам КЗпП України, відповідач не виплачує позивачу заробітну плату.

Відповідно до ст. 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується. Питання державного і договірного регулювання оплати праці, прав працівників на оплату праці та їх захисту визначається цим Кодексом, Законом України "Про оплату праці" та іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 115 КЗпП України передбачено, що заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

У разі коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні.

Розмір заробітної плати за першу половину місяця визначається колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не менше оплати за фактично відпрацьований час з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника.

Заробітна плата працівникам за весь час щорічної відпустки виплачується не пізніше ніж за три дні до початку відпустки.

Згідно ч. 5 ст. 97 КЗпП України оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов'язань щодо оплати праці.

Як вбачається з довідки відповідача від 18.12.2017р. № 49-р/421 загальна сума заборгованості відповідача перед ОСОБА_1 по заробітній платі становить 19 859 грн.

Відповідачем не надано доказів виплати позивачу заробітної плати, що належить йому від підприємства, з огляду на що, господарський суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості по заробітній платі у розмірі 14 534,00грн., яка саме зазначена позивачем в позовній заяві.

Стосовно стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, господарський суд зазначає наступне.

Позивач на даний час працює на ПАТ "Дніпропетровський трубний завод" та не звільнений, що підтверджується матеріалами справи, відповідно підстав для стягнення компенсації за час затримки розрахунку при звільненні згідно зі ст. 117 КЗпП України не має, тому в задоволення цих вимог слід відмовити, оскільки вони заявлені без достатніх правових підстав.

Позивач також просив суд стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 15 000 грн., обґрунтувавши свої вимоги наступним. Відповідач як голова родини не мав можливості забезпечити свою родину матеріально, щоденно купувати продукти харчування та ліки для осіб його родини, внаслідок чого його сім'я була позбавлена нормального життєвого спілкування. Тому вважає, що згідно ст. 237-1 КЗпП України, відповідач зобов'язаний відшкодувати йому моральну шкоду, яку він оцінив в 15 тисяч гривень.

За змістом ст.124 Конституції України позивач має право звернутися з такими вимогами до суду.

За моральну (немайнову) шкоду, заподіяну працівником під час виконання трудових обов'язків, відповідальність несе організація з якою цей працівник перебуває у трудових відносинах, а останній відповідає перед нею в порядку регресу (статті 130, 132-134 КЗпП, якщо спеціальною нормою закону не встановлено іншого.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. (ст. 73 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи те, що позивачем не подано будь-яких доказів, що підтверджують понесення моральної шкоди, суд вважає за необхідне у задоволенні зазначених позовних вимог відмовити.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Позивач звільнений від сплати судового збору, тому відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у сумі 1 762,00 грн. слід віднести на відповідача, стягнувши його в доход державного бюджету України.

Враховуючи вищеозначене, керуючись ст.ст. 94, 97, 115 КЗпП, ст.ст. 20, 129, 194, 238, 240, 241, 256 Господарського процесуального кодексу України, ст.10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Дніпропетровський трубний завод" (49068, м. Дніпро, вул. Маяковського, буд 31, код ЄДРПОУ 05393122) на користь ОСОБА_1 (49000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) заборгованість із заробітної плати у розмірі 14 534 (чотирнадцять тисяч п'ятсот тридцять чотири) грн. 00 коп.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Дніпропетровський трубний завод"

(49068, м. Дніпро, вул. Маяковського, буд 31, код ЄДРПОУ 05393122) на користь державного бюджету (одержувач коштів - ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, рахунок отримувача 31215256700001, банк одержувача - Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, код банку отримувача 820019, код класифікації доходів бюджету 22030106) судовий збір, код ЄДРПОУ господарського суду Дніпропетровської області 03499891) 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп. - судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

В решті позовних вимог - відмовити.

Рішення набирає законної сили у відповідності до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 12.01.2018р.

Суддя Н.М. Камша