Ухвала суду № 71537063, 12.01.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

в частині позовних вимог

12 січня 2018 року м. Київ № 826/15634/17

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Шевченко Н.М., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами ОСОБА_1 до Києво-Святошинської районної ради Київської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1) звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовною заявою до Києво-Святошинської районної ради Київської області, в якій просить суд:

- визнати неправомірним та скасувати розпорядження Голови Києво-Святошинської районної ради №151-К від 27.10.2017;

- визнати неправомірними дії Постійної комісії з питань управління комунальним майном, діяльності комунальних підприємств, житлово-комунального господарства, паливо-енергетичного комплексу та енергозберігаючих технологій Києво-Святошинської районної ради в частині, що стосується висновків діяльності позивача та скасувати Протокол №26 від 26.10.2017;

- зобов'язати відповідача внести запис до трудової книжки;

- зобов'язати відповідача виплатити позивачу середній заробіток за час вимушеного прогулу, а саме з 27.11.2017 по 20.12.2017 включно;

- зобов'язати відповідача відшкодувати позивачу моральну шкоду у розмірі 3 248,00 грн.

Відповідно до пунктів 4 та 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Водночас, згідно з частиною першою статті 3 КАС України порядок здійснення адміністративного судочинства встановлюється Конституцією України, цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

При цьому, частиною першою статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Поряд із цим, за приписами частини першої статті 55, частини третьої статті 124 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Судочинство здійснюється Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції.

Вивчивши матеріали позовної заяви та долучені додатки до неї, приходжу до наступного.

Так, як убачається із позовної заяви, ОСОБА_1 звернувся до суду із даним позовом про визнання протиправним та скасування розпорядження Києво-Святошинської районної ради Київської області, зобов'язання вчинити дії.

Крім того, позивач просить суд визнати неправомірними дії Постійної комісії з питань управління комунальним майном, діяльності комунальних підприємств, житлово-комунального господарства, паливо-енергетичного комплексу та енергозберігаючих технологій Києво-Святошинської районної ради в частині, що стосується висновків діяльності позивача та скасувати Протокол №26 від 26.10.2017.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Отже, суди розглядають виключно спори, які виникають між учасниками певних правовідносин. До адміністративних судів можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.

З наведених норм права вбачається, що позивач на власний розсуд визначає, чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. Проте ці рішення, дії або бездіяльність повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.

У той же час, протокол - документ, в якому фіксується хід обговорення питань та прийняття рішень на зборах, нарадах, засіданнях. Протокол може складати офіційна компетентна особа, засвідчуючи той чи інший факт. За обсягом фіксованих даних протоколи можна поділити на скорочені, повні, стенографічні. В залежності від способу фіксації - можуть бути рукописними (машинописними), стенографічними, фонографічними

Протоколи оформляються на підставі записів і стенограм, зроблених у ході засідань.

У разі коли засідання стенографується, зміст виступів до протоколу не заноситься. Розшифрована та оформлена належним чином стенограма додається до протоколу. Якщо хід засідання фіксується на магнітній плівці шляхом запису на магнітофоні чи диктофоні, після засідання записані на ній тексти виступів передруковуються і заносяться до протоколу.

Таким чином, вищезазначений протокол Комісії не підлягає оскарженню, оскільки, він є внутрішнім документом Комісії, а не актом індивідуальної дії Комісії - центрального органу виконавчої влади.

При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що нормативний акт - це прийнятий уповноваженим державним чи іншим органом у межах його компетенції офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, носить загальний чи локальний характер та застосовується неодноразово.

Що ж до актів ненормативного характеру (індивідуальних актів), то вони породжують права і обов'язки тільки у того суб'єкта (чи визначеного ними певного кола суб'єктів), якому вони адресовані.

Отже, враховуючи все вищевказане, Протокол постійної комісії з питань управління комунальним майном, діяльності комунальних підприємств, житлово-комунального господарства, паливно-енергетичного комплексу та енергозберігаючих технологій №26 від 26.10.2017 є таким, що не створює юридичних наслідків для позивача. Офіційним письмовим документом, який породжує для позивача права та обов'язки, є, зокрема, Розпорядження про звільнення від виконання обов'язків генеральних директорів комунальних підприємств Києво-Святошинської районної ради Київської області №151-К від 27.10.2017.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України. Слід зазначити, що Протокол не є рішенням органу владних повноважень в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки сам по собі Протокол не породжує правових наслідків та не порушує прав, свобод та інтересів позивача, а отже не може бути розглянутий в порядку адміністративного судочинства.

Таким чином, Протокол постійної комісії з питань управління комунальним майном, діяльності комунальних підприємств, житлово-комунального господарства, паливно-енергетичного комплексу та енергозберігаючих технологій №26 від 26.10.2017, а також дії вказаної комісії предметом оскарження бути не можуть, тому за предметом позову заявлені вимоги не підпадають під положення ст. 19 КАС України, якою визначено юрисдикцію адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ.

Згідно із частиною другою статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі лише, якщо, позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Водночас, частинами п'ятою статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Відповідно до частини другої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі суддя постановляє ухвалу.

На підставі вищенаведеного, керуючись статтями 19, 170, 171, 241, 242 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,

У Х В А Л И В :

1.У відкритті провадження в адміністративній справі № 826/15634/17 за позовом ОСОБА_1 до Києво-Святошинської районної ради Київської області про визнання протиправним та скасування розпорядження, зобов'язання вчинити дії в частині позовних вимог про визнання неправомірними дій Постійної комісії з питань управління комунальним майном, діяльності комунальних підприємств, житлово-комунального господарства, паливо-енергетичного комплексу та енергозберігаючих технологій Києво-Святошинської районної ради в частині, що стосується висновків діяльності позивача та скасування Протоколу №26 від 26.10.2017 відмовити.

2.Роз'яснити позивачеві про те, що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

3.Копію ухвали про відмову у відкритті провадження в частині позовних вимог в адміністративній справі невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву.

4.Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня її отримання особою, яка оскаржує ухвалу, за правилами, встановленими ст.ст. 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.М. Шевченко