Рішення № 71537037, 10.01.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 січня 2018 року № 826/10314/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Кузьменко А.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Старокиївський банк» Пантіної Любові Олександрівни

про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1.) звернувся до Окружного адміністративного суду місті Києва з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Старокиївський банк» Пантіної Любові Олександрівни (далі - відповідач, Уповноважена особа Пантіна Л.О.), в якому, з урахуванням змінених позовних вимог, просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Старокиївський банк» Пантіної Любові Олександрівни, оформлене наказом №61 від 29 серпня 2014 року, в частині визнання нікчемними всіх транзакцій та договорів банківського вкладу від 12 червня 2014 року №06/1278-2014 та банківського рахунку від 28 травня 2014 року №8321;

- зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Старокиївський банк» Пантіну Любов Олександрівну подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 (НОМЕР_1, виданий Вишнівським МВМ ГУ МВС України в Київській області від 29 червня 2002 року, ІПН НОМЕР_2, адреса: АДРЕСА_1), як вкладника який має право на відшкодування коштів за вкладами в Публічному акціонерному товариству «Старокиївський банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 29 травня 2014 року між ним та Публічним акціонерним товариством «Старокиївський банк» укладено договір банківського рахунку №8321, відповідно до якого Банк відкрив клієнту поточний рахунок НОМЕР_3.

12 червня 2014 року між позивачем та Публічним акціонерним товариством «Старокиївський банк» укладено договір банківського вкладу №06/1278-2014, відповідно до умов якого Банк відкрив ОСОБА_1 вкладний (строковий) рахунок НОМЕР_3 «Недільний» у доларах США, а останній вніс на вказаний рахунок грошові кошти у розмірі 14 000,00 доларів США; процентна ставка за договором 0,5% річних, дата повернення вкладу - 19 червня 2014 року.

На виконання умов договору, як зазначив позивач, 19 червня 2014 року Публічне акціонерне товариство «Святокиївській банк» за згодою позивача закрив рахунок НОМЕР_3 та перерахував вклад за договором банківського вкладу №06/1278-2014 від 12 червня 2014 року на поточний рахунок ОСОБА_1 НОМЕР_3, на який у тому числі були перераховані відсотки за договором.

09 жовтня 2014 року позивач звернувся до відповідача з заявою про повернення й ому коштів з поточного рахунку, відкритого у ПАТ «Старокиївський банк», однак листом від 10 листопада 2014 року ОСОБА_1 повідомлено про те, що укладені між ним та Банком договір банківського рахунку №8321 від 29 травня 2014 року та договір банківського вкладу №06/1278-2014 від 12 червня 2014 року, операції з внесення грошових коштів по рахункам, відкритим на виконання вказаних договорів, визнані нікчемними.

Заперечуючи проти позовних вимог відповідач зазначив, що за результатами проведеної перевірки правочинів виявлено, що вказані договори, укладені між Публічним акціонерним товариством «Старокиївський банк» та ОСОБА_1, є нікчемними в силу пункту 2 частини 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», оскільки недодержано письмову форму договорів, відсутнє реальне внесення позивачем готівкових коштів до каси, а укладення договору банківського вкладу здійснено на строк 7 календарних днів під 0,5% річних. Вказане підтверджує нікчемність правочинів, тому Уповноважена особа Пантіна Л.О. не мала законних підстав для внесення відомостей щодо позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 червня 2015 року відкритого провадження у справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 листопада 2015 року провадження у справі зупинено.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 травня 2016 року провадження у справі поновлено.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 червня 2016 року провадження у справі зупинено.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 листопада 2017 року справа прийнята до провадження суддею Кузьменко А.І., провадження у справі поновлено та призначено до судового розгляду.

В судовому засіданні 11 грудня 2017 року представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив їх задовольнити. Представник відповідача не визнала позовні вимоги та просила у їх задоволенні відмовити, підтримавши доводи, викладені у письмових запереченнях проти позову.

На підставі частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент проведення судового засідання), в судовому засіданні 11 грудня 2017 року суд ухвалив здійснити розгляд справи у порядку письмового провадження.

Разом з тим, 15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII, яким внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, виклавши його в новій редакції.

Так, суд звертає увагу на положення пункту 10 частини 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України у редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017р. № 2147-VIII, відповідно до якого справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Враховуючи викладене, суд закінчує розгляд даної справи ухваленням рішення за правилами нової редакції Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Так, 29 травня 2014 року між Публічним акціонерним товариством «Старокиївський банк» та ОСОБА_1 укладено договір банківського рахунку №8321, відповідно до умов якого Банк за заявою клієнта відкрив банківський поточний рахунок клієнта № НОМЕР_3 у доларах США (а.с. 9).

12 червня 2014 року між Публічним акціонерним товариством «Старокиївський банк» та ОСОБА_1 укладено договір банківського вкладу №06/1278-2014, відповідно до умов якого Банк відкрив Вкладнику вкладний (строковий) рахунок НОМЕР_3 «Недільний» у доларах США, на який позивачем внесено грошові кошти у розмірі 14 000,00 доларів США з процентною ставкою 0,5 процентів річних строком до 19 червня 2014 року (а.с. 10).

У відповідності до наданої суду копії квитанції №67080 від 12 червня 2014 року та виписки з особового рахунку (321477) вбачається, що позивачем на банківський рахунок внесено грошові кошти у розмірі 14 000,00 доларів США, що еквівалентно 163 165,28 грн. станом на 12 червня 2014 року, а 19 червня 2014 року вказані грошові кошти перераховані на вкладний рахунок позивача (а.с. 11,12).

Крім того, відповідно до копії постанови Правління Національного банку України №365 від 17 червня 2014 року ПАТ «Старокиївський банк» віднесено до категорії неплатоспроможних» та виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 17 червня 2014 року прийнято рішення №50 «Про виведення з ринку та запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Старокиївський банк», відповідно до якого з 18 червня 2014 року розпочато процедуру виведення Банку з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації строком на три місяці з 18 червня 2014 року по 18 вересня 2014 року та призначено уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Пантіну Любов Олександрівну (а.с. 29-30).

На підставі Наказу Уповноваженої особи Пантіної Л.О. від 24 червня 2014 року №23 «Про перевірку договорів» створено комісію з перевірки договорів на предмет виявлення договорів (правочинів), виконання яких спричинило або може спричинити погіршення фінансового стану банку та які відповідають критеріям, передбаченим частиною 2 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (а.с. 34).

За результатами проведеної перевірки комісією складено Протокол від 29 серпня 2014 року засідання комісії з перевірки договорів, призначеної наказом №30-А від 14 липня 2014 року, яким затверджено перелік виявлених нікчемних договорів та інших правочинів, у тому числі, договорів банківського рахунку та вкладу, укладених між позивачем та Публічним акціонерним товариством «Старокиївський банк» (а.с. 35, 55).

Відповідно до Наказу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві «Старокиївський банк» Пантіної Л.О. від 29 серпня 2014 року №61, зупинено перерахування/виплата за транзакціями і правочинами, у тому числі за договорами банківського рахунку та банківського вкладу, укладеними між ПАТ «Старокиївський» та позивачем, а також визнано нікчемними всі транзакції та правочини (договори), до числа яких входять й вищевказані договори банківського рахунку та банківського вкладу, укладені з позивачем (а.с. 54, 55).

При цьому, на офіційному сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (http://www.fg.gov.ua/not-paying/liquidation/46-starokyiv-bank/1068-802-publichne-akcionerne-tovarystvo-starokyivskyj-bank-z-03-veresnya-2014-roku-pochynae-vyplaty-koshtiv-vkladnykam-cherez) 02 вересня 2014 року розміщено оголошення про те, що з 03 вересня 2014 року ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «СТАРОКИЇВСЬКИЙ БАНК» починає виплати коштів вкладникам за договорами, строк дії яких закінчився по 18 червня 2014 року включно, та за договорами банківського рахунку (поточні та карткові рахунки). Виплати коштів будуть здійснюватися протягом терміну дії тимчасової адміністрації через установи Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь», а також зазначено, що виплати гарантованої суми відшкодування здійснюватимуться у період з 25 вересня 2014 року по 04 листопада 2014 року відповідно до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду. Відшкодування вкладникам ПАТ «Старокиївський банк», які з будь-яких причин не звернуться до банку-агента Фонду в період з 25 вересня 2014 року по 04 листопада 2014 року, здійснюватимуться за результатами розгляду їх індивідуальних письмових звернень на адресу Фонду до дня внесення запису про ліквідацію банку як юридичної особи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб.

Відповідно до Постанови Правління Національного банку України №563 від 11 вересня 2014 року «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Старокиївський банк» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішенням №92 від 17 вересня 2014 року про початок здійснення процедури ліквідації ПАТ «Старокиївський банк» та призначення Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ «Старокиївський банк» Пантіну Любов Олександрівну на період з 18 вересня 2014 року по 18 вересня 2015 року включно (а.с. 32).

Відповідно до рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №1555 від 18 серпня 2016 року продовжено строки здійснення процедури ліквідації ПАТ «Старокиївський банк» на один рік до 18 вересня 2017 року включно та продовжено повноваження ліквідатора ПАТ «Старокиївський банк» провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту управління активами Пантіної Любові Олександрівни на один рік до 18 вересня 2017 року включно (http://www.fg.gov.ua/not-paying/liquidation/46-starokyiv-bank/5637-prodovzheno-likvidatsiiu-pat-starokyivskyi-bank).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач неодноразово звертався до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Старокиївський банк» Пантіної Л.О. з заявою про повернення йому банківського вкладу (а.с. 13,15-16).

Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Старокиївський банк» Пантіною Л.О. направлялись на адресу позивача листи від 10 листопада 2014 року за вих..№702/09-02 та від17 квітня 2015 року №2871/09-02, якими позивача повідомлялося про визнання договору банківського рахунку, договору банківського вкладу, операцій з внесення та перерахування грошових коштів по рахункам, відкритим на виконання вказаних договорів, нікчемними відповідно до вимог статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та статті 228 Цивільного кодексу України (а.с. 14,17).

Вважаючи такі дії відповідача протиправними, а також протиправним Наказ №61 від 29 серпня 2014 року Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві «Старокиївський банк» Пантіної Л.О. в частині визнання нікчемними всіх транзакцій та правочинів (договорів), зупинення перерахування/виплат за транзакціями і правочинами позивачу, останній звернувся з відповідним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, Окружний адміністративний суд міста Києва приходить до наступних висновків.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин.

За визначенням статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» вклад - це кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.

У відповідності до частини 1 статті 3 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Частиною 1 статті 11 та частиною 3 статті 12 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» виконавча дирекція Фонду здійснює управління поточною діяльністю Фонду; виконавча дирекція Фонду має такі повноваження у сфері забезпечення відшкодування коштів за вкладами:

1) визначає порядок ведення реєстру учасників Фонду;

2) визначає порядок відшкодування Фондом коштів за вкладами відповідно до розділу V цього Закону;

3) визначає порядок ведення банками бази даних про вкладників та ведення Фондом відповідної узагальненої бази даних;

4) приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку;

5) затверджує порядок визначення банків-агентів та визначає на підставі цього порядку банків-агентів;

6) приймає рішення про оплату Фондом витрат, пов'язаних із процедурою виведення неплатоспроможного банку з ринку, у межах кошторису витрат Фонду, затвердженого адміністративною радою Фонду;

7) встановлює вимоги до змісту договорів банківського вкладу, договорів банківського рахунка з питань, що стосуються функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб.

Згідно з частиною 1 статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Відповідно до частини 2 статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Пунктом 1 частини 4 статті 38 «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачено, що Фонд протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

Згідно з нормами статті 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Нарахування відсотків за вкладами припиняється в останній день перед початком процедури виведення Фондом банку з ринку (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - у день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку).

Уповноважена особа Фонду протягом одного робочого дня (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - протягом 15 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, з визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника.

Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.

Протягом трьох робочих днів (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - протягом 20 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат гарантованої суми відшкодування відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом одного робочого дня (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - протягом 15 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує переліки вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4-11 частини четвертої статті 26 цього Закону.

Пунктами 3-5 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09 серпня 2012 року №14 в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Положення), Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду (додаток 8), із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню (далі - Перелік).

Перелік складається станом на день прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів, але не більше суми, встановленої адміністративною радою Фонду на день прийняття рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, незалежно від кількості вкладів в одному банку.

Визначений у Переліку залишок гарантованої суми надається з урахуванням розрахункових сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у неплатоспроможному банку.

Якщо вкладник не отримав свої вклади у межах граничного розміру суми відшкодування протягом дії тимчасової адміністрації за рахунок цільової позики Фонду, така сума відшкодування включається до Переліку.

Перелік складається в алфавітному порядку за прізвищами вкладників та подається до Фонду на паперових та електронних носіях разом із супровідним листом.

Інформація про вкладника в Переліку має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.

Перелік на паперових носіях (пронумерованих, прошитих) засвідчується підписом уповноваженої особи Фонду та відбитком печатки банку, що ліквідується, на електронних носіях подається на CD-дисках у csv файлі. Дані на паперових та електронних носіях повинні бути ідентичними.

Файл csv формується за структурою інформаційного рядка файла «Перелік вкладників» (додаток 9) та за правилами формування csv файлів (додаток 10).

Протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників.

Додаткова інформація залежно від її типу надається окремими файлами, що формуються згідно з додатками 9 та 10 до цього Положення.

У відповідності до пункту 6 Розділу ІІІ Положення протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників.

Пунктами 2,3 розділу IV Положення передбачено, що Фонд складає на підставі Переліку загальний Реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, за формою, наведеною у додатку 11 до цього Положення (далі - Загальний Реєстр).

Загальний Реєстр складається на паперових та електронних носіях.

Загальний Реєстр на паперових носіях (пронумерованих, прошитих) підписується відповідальною особою, яка його склала, та засвідчується підписом директора-розпорядника та відбитком печатки Фонду, на електронних носіях - на CD-дисках у csv файлі. Дані на паперових та електронних носіях повинні бути ідентичними.

Таким чином, процедура визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, включає такі етапи:

1) складення уповноваженою особою Фонду переліку вкладників та визначення розрахункових сум відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду;

2) передача уповноваженою особою Фонду сформованого переліку вкладників до Фонду;

3) складення Фондом на підставі отриманого переліку вкладників Загального Реєстру;

4) затвердження виконавчою дирекцією Фонду Загального реєстру.

При цьому, Уповноважена особа може надавати Фонду протягом процедури ліквідації додаткову інформацію про вкладників, зокрема щодо збільшення кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування.

У відповідності до приписів частини 2 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов'язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Відповідно до частини 3 статті 38 того ж Закону Правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав:

1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог;

2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим;

3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору;

4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна;

5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність";

6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.

9) здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.

Порядок виявлення нікчемних договорів, а також дій Фонду у разі їх виявлення визначаються нормативно-правовими актами Фонду.

При цьому, суд звертає увагу на той факт, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів та не доведено суду, що умови укладених договорів банківського вкладу та банківського рахунку передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання позивачу чи кредиторам банку переваг (пільг), прямо не встановлених для нього законодавством чи внутрішніми документами банку. Крім того, позивач є вкладником, а не кредитором ПАТ «Старокиївський банк», а тому є тією особою, яка набула право на гарантоване відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.

Також, суд вважає безпідставними та необґрунтованими доводи відповідача щодо нікчемності вищевказаних договорів банківського вкладу та банківського рахунку, у зв'язку із тим, що операції на виконання вказаних договорів не передбачали фактичного внесення готівкових коштів та здійснювались за рахунок внутрібанківських проводок, оскільки зазначене не свідчить про нікчемність укладених правочинів, а факт розміщення на вкладному рахунку позивача грошових коштів у відповідних розмірах відповідачем не заперечується.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до частини 1 статті 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Частинами 1 та 2 статті 228 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Також, частиною 3 статті 228 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Тобто, для застосування санкцій, передбачених статтею 228 Цивільного кодексу України, необхідним є наявність умислу на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, наприклад, вчинення удаваного правочину з метою приховання ухилення від сплати податків чи з метою неправомірного одержання з державного бюджету коштів шляхом відшкодування податку на додану вартість у разі його несплати контрагентами до бюджету.

Однак, відповідного судового рішення щодо визнання укладених договорів недійсними відповідачем суду не надано.

Тобто, відповідачем не доведено наявність правових підстав для не включення позивача до переліку вкладників Публічного акціонерного товариства «Старокиївський банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, за договором банківського вкладу та не подання інформації про останнього до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а посилання відповідача на внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про вчинення службовими особами Публічного акціонерного товариства «Старокиївський банк» кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 364-1 Кримінального кодексу України, не є підставою для визнання вищевказаних договорів нікчемними.

При цьому, суд звертає увагу, що переказ грошових коштів позивачем з власного поточного рахунку на вкладний рахунок, відкритий у Публічному акціонерному товаристві «Старокиївський банк» здійснено до запровадження тимчасової адміністрації, тобто до 18 червня 2014 року.

Таким чином, суд приходить до висновку, що рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації Публічного акціонерного товариства «Старокиївський банк» Пантіної Л.О. щодо зупинення перерахування/виплати за транзакціями і правочинами, визнання нікчемними всіх транзакцій та правочинів (договорів), у тому числі договору банківського вкладу №06/1278-2014 від 12 червня 2014 року та договору банківського рахунку №8321 від 29 травня 2014 року, укладених між Публічним акціонерним товариством «Старокиївський банк» та ОСОБА_1, оформлене Наказом від 29 серпня 2014 року №61 є протиправним та таким, що не ґрунтується на вимогах діючого законодавства України, а тому підлягає скасуванню.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

За таких обставин, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та визнання протиправним й скасування Наказу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Старокиївський банк» Пантіної Любові Олександрівни №61 від 29 серпня 2014 року в частині визнання нікчемними всіх транзакцій та правочинів (договорів), зупинення перерахування/виплат за транзакціями і правочинами щодо позивача, а також зобов'язання Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Святокиївський банк» подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про ОСОБА_1, як вкладника, який мають право на відшкодування коштів за вкладом у Публічному акціонерному товаристві «Старокиївський банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в межах гарантованої суми відшкодування.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 139, 143, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві «Старокиївський банк» Пантіної Любові Олександрівни, оформлене Наказом від 29 серпня 2014 року №61, в частині зупинення перерахування за транзакціями і правочинами, визнання нікчемними всіх транзакцій та правочинів, а саме: договору банківського рахунку №8321 від 29 травня 2014 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством «Старокиївський банк» та ОСОБА_1; договору банківського вкладу №06/1278-2014 від 12 червня 2014 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством «Старокиївський банк» та ОСОБА_1.

3. Зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Старокиївський банк» (адреса: 01033, місто Київ, вулиця Микильсько - Ботанічна, 6/8, код ЄДРПОУ 19024948) подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_2), як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом у Публічному акціонерному товаристві «Старокиївський банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб відповідно до договору банківського вкладу №06/1278-2014 від 12 червня 2014 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством «Старокиївський банк» та ОСОБА_1.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Старокиївський банк» (адреса: 01033, місто Київ, вулиця Микильсько - Ботанічна, 6/8, код ЄДРПОУ 19024948) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_2) судовий збір у розмірі 73,08 грн. (сімдесят три гривні 08 копійок).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя А.І. Кузьменко