Рішення № 71537013, 12.01.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

12 січня 2018 року 14 год. 30 хв. № 826/5166/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: Головуючого - судді Дегтярьової О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомСільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Еліта Придніпров’я» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 18 березня 2016 року № 0006011105 і № 0006021105, - В С Т А Н О В И В:

У березні 2016 року Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Еліта Придніпров?я» (далі також - позивач, СТОВ «Агрофірма «Еліта Придніпров?я») звернулося до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі також - відповідач, ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві), в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 18.03.2016 року № 0006011105 і № 0006021105.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідні суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість були сплачені позивачем у строки, встановлені Податковим кодексом України, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями. При цьому питання своєчасності нарахування та сплати податків може бути предметом лише документальної перевірки, а тому Акти камеральної перевірки не може мати правових наслідків та не може бути підставою для притягнення позивача до відповідальності.

Відповідач проти позову заперечував. В обґрунтування своєї позиції, посилався на те, що позивачем були подані до податкового органу засобами електронного зв'язку податкові декларації з податку на додану вартість за квітень, серпень, вересень та жовтень 2015 року, водночас платіжні доручення про перерахування коштів з поточного рахунку на спеціальний рахунок для перерахування сум податку на додану вартість були подані несвоєчасно, що і стало підставою для застосування відповідальності відповідно до ст. 126 Податкового кодексу України.

07 листопада 2017 року у судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти позовних вимог та просив відмовити в їх задоволенні.

На підставі ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України 07 листопада 2017 року суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з огляду на таке.

В ході судового розгляду було встановлено наступне.

СТОВ «Агрофірма «Еліта Придніпров?я» є платником податку на додану вартість за спеціальним режимом оподаткування діяльності у сфері сільського господарства.

ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві провела камеральну перевірку з питання своєчасності сплати податків до бюджету, за результатами якої було складено Акт від 17 березня 2016 року № 569/26-55-11-05.

В ході перевірки було встановлено, що позивачем були порушені терміни сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на додану вартість: 41 261, 77 грн. - граничний термін сплати 30 травня 2015 року, дата сплати 03 червня 2015 року, кількість днів затримки 2; 130 503, 77 грн. - граничний термін сплати 30 вересня 2015 року, дата сплати 04 листопада 2015 року, кількість днів затримки 34; 409 901, 77 грн. - граничний термін сплати 30 жовтня 2015 року, дата сплати 04 листопада 2015 року, кількість днів затримки 4; 166 643, 00 грн. - граничний термін сплати 30 листопада 2015 року, дата сплати 23 грудня 2015 року, кількість днів затримки 23.

18 березня 2016 року ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві на підставі вказаного Акта перевірки прийняла:

- податкове повідомлення-рішення № 0006011105, яким на підставі ст. 126 Податкового кодексу за затримку на 2 календарних дні сплати суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 487 303, 60 грн. позивача зобов'язано сплатити штраф в розмірі 10 % в сумі 48 730, 36 грн. та

- податкове повідомлення-рішення № 0006021105, яким на підставі ст. 126 Податкового кодексу за затримку на 34 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 130 503, 75 грн. позивача зобов'язано сплатити штраф в розмірі 20 % в сумі 26 100, 75 грн.

Відповідно до п. 209.1 ст. 209 Податкового кодексу України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин)(далі - ПК України) резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 209.6 цієї статті (далі - сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування.

В силу п. 209.2 ст. 209 ПК України згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

Зазначені суми податку на додану вартість акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України. Для перерахування суми податку із рахунку платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість на спеціальний рахунок платника в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, не пізніше ніж за три робочі дні до закінчення граничного строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов'язань, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню. На підставі такого реєстру орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов'язань, перераховує суми податку на спеціальний рахунок платника в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Сільськогосподарське підприємство - суб'єкт спеціального режиму оподаткування подає податкову декларацію у строки та в порядку, що встановлені для інших платників податку. Форма податкової декларації, яка подається сільськогосподарським підприємством - суб'єктом спеціального режиму оподаткування, затверджується відповідно до пункту 201.15 статті 201 цього Кодексу (п. 209.13 ст. 209 ПК України).

Механізм акумулювання сум податку на додану вартість на спеціальних рахунках, відкритих у банках та/або органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, що не підлягають сплаті до бюджету і нараховуються сільськогосподарськими підприємствами - суб'єктами спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства і рибальства на вартість поставлених ними сільськогосподарських товарів (послуг) визначається в Порядку акумулювання сільськогосподарськими підприємствами сум податку на додану вартість на спеціальних рахунках, відкритих у банках та/або органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 січня 2011 року № 11, (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин)(далі - Порядок).

Відповідно до п. 2 сільськогосподарське підприємство у разі обрання спеціального режиму оподаткування відкриває протягом одного звітного (податкового) періоду спеціальний рахунок (поточний рахунок із спеціальним режимом використання) відповідно до законодавства за умови подання копії витягу з реєстру платників податку на додану вартість про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування.

Згідно з п. 3 Порядку на підставі даних бухгалтерського та податкового обліку сільськогосподарське підприємство складає податкову декларацію і в строки, встановлені статтею 203 Кодексу, подає її в електронному вигляді до територіального органу ДФС.

Сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) сільськогосподарським підприємством відповідно до податкової декларації за операціями з постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах (крім підакцизних товарів, за винятком виноматеріалів за кодами згідно з УКТЗЕД 2204 29 і 2204 30, які поставляються підприємствами первинного виноробства), тобто різниця між сумою податкового зобов'язання за звітний (податковий) період та сумою податкового кредиту за такий період, перераховується із рахунку платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість на спеціальний рахунок у порядку та строки, встановлені постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 р. № 569 «Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість».

При цьому вимога щодо надання сільськогосподарським підприємством не пізніше останнього календарного дня місяця, що настає за звітним (податковим) періодом, до податкового органу копії платіжних доручень про фактично зараховані на спеціальний рахунок суми податку на додану вартість за кожний звітний (податковий) період в редакції Постанови Кабінету Міністрів від 12 січня 2011 року № 11 з 19 травня 2015 року відсутня, оскільки п. 3 був викладений в новій редакції згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 05 травня 2015 року № 262 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 12 січня 2011 року № 11» від 05 травня 2015 року № 262, яка набрали чинності 19 травня 2015 року.

Таким чином, з 19 травня 2015 року у позивача був відсутній обов'язок подачі платіжних доручень про зарахування на спеціальний рахунок суми податку на додану вартість, що спростовує висновки про вчинені позивачем порушення.

Інших порушень відповідачем встановлено не було.

З огляду на викладене, висновки Акта перевірки, на підставі якого були прийняті спірні податкові повідомлення - рішення, не відповідають вимогам законодавства, а тому застосування відповідальності на підставі ст. 126 ПК України є безпідставним.

В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та наданих учасниками справи доказів, суд дійшов висновку необхідність визнання протиправним та скасування спірних податкових повідомлень - рішень.

На підставі ч. 1 ст. 139 ПК України суд присуджує на користь позивача понесені судові витрати.

Керуючись ст. 2, ст. 7, ст.ст. 72 - 77, ст. 139, ст. ст. 241 - 246, ст. 250, ст. 255, ст. 292 - ст. 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Еліта Придніпров’я» задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення - рішення від 18 березня 2016 року № 0006011105 і № 0006021105.

3. Присудити на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Еліта Придніпров’я» (ідентифікаційний номер 30932551, 01024, м. Київ, пров. Чекістів, 1а) судові витрати у розмірі 1378, 00 грн. за рахунок бюджетний асигнувань Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві (ідентифікаційний код 39669867, 01011, м. Київ, вул. Лєскова, 2).

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржена за правилами, встановленими в ст.ст. 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень п. 15.5 ч. 1 розд. VII «Перехідні положення» цього Кодексу.

Суддя О.В. Дегтярьова