Рішення № 71535950, 10.01.2018, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 січня 2018 р. № 814/4197/15 м. Миколаїв

Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Гордієнко Т. О. розглянула за правилами загального позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом:Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, 54000

до відповідача:Головного управління ДФС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001

про:визнання протиправним та скасування рішення від 27.05.2015р. №000032/03-21,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій № 000032/03-21 від 27.05.2015.

Позивач обґрунтовує позов тим, що відповідач перевірку не проводив, працівники міліції не мали будь-яких документів, які б дозволяли ним проводити перевірку. Співробітники міліції не були наділені повноваженнями стосовно складання протоколу за правопорушення, передбачене ст.156 КУпАП. Продавець не здійснювала продаж пива неповнолітньому. Крім того, неповнолітній ОСОБА_2 не мешкає за адресою АДРЕСА_2.

Відповідач надав заперечення проти позову, просить у задоволенні позову відмовити, оскільки на підставі наданих документів міліції було правомірно прийнято рішення про застосування фінансових санкцій до позивача.

Ухвалою суду від 17.12.2015 було зупинено провадження у справі до розгляду Центральним районним судом м. Миколаєва справи № 490/4753/15-а.

07.06.2017 позивач надав суду заяву про поновлення провадження у справі.

Ухвалою суду від 12.06.2017 поновлено провадження у справі.

19.12.2017 позивач надав суду заяву про розгляд справи за його відсутністю в порядку письмового провадження.

Відповідач надав суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку із необхідністю приведення довіреностей представників ГУ ДФС у Миколаївській області у відповідність до нової редакції КАСУ.

Клопотання відповідача задоволенню не підлягає, оскільки такі підстави для відкладення розгляду справи не передбачені ст.205 КАС України.

Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України, суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч.5 ст.250КАС України).

Дослідив докази, суд дійшов висновку:

Рішенням про застосування фінансових санкцій № 000032/03-21 від 27.05.2015 згідно з абз.9 ч.2 ст.17 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” від 19.12.1995 р. №481/95-ВР до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 застосовано фінансову санкцію у вигляді штрафу в сумі 6800 грн. за продаж алкогольного пива особі, яка не досягла 18 років.

Відповідач отримав від Центрального РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області матеріали для подальшого розгляду та прийняття рішення щодо вжиття штрафних санкцій на приватного підприємця ОСОБА_1, в зв’язку з тим, що 31.03.2015 співробітниками СКМСД Центрального РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області був виявлений факт продажу алкогольного напою у вигляді пива «Чернігівське» неповнолітньому ОСОБА_2, реалізатором магазину «Продукти», розташованого по вул.Володарського,4, в м. Миколаєві громадянкою ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_1, яка скоїла правопорушення передбачене ч.2 ст.156 КУпАП.

Від підпису у поясненні, а також в протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 відмовилась, що підтвердили поняті ОСОБА_3, ОСОБА_4

Пояснення неповнолітнього ОСОБА_2 від 31.03.2015 свідчать, що він дійсно проживає за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2, що він 31.05.2015 об 11-30 годині зайшов в магазин «Продукти», за адресою вул.Володарського,4, в якому продавець продала йому пляшку пива «Чернігівське міцне» 0,5 л за ціною 11,50 грн., не спитав у нього скільки йому років. Коли вийшов з магазину, його зупинили працівники міліції, які спитали, де він придбав пиво, на що він показав , що в магазині « Продукти».

Копія паспорта свідчить, що ОСОБА_2 народився 27.03.1998 року у м. Миколаєві.

В позовній заяві позивач зазначає, що вона не продавала неповнолітньому пива. Вона пояснила, що цей хлопець, який потім зайшов до магазину з працівниками міліції, заходив до магазину, але в магазині була черга, оскільки вона приймала товар та не реалізовувала продукцію. Через деякий час в магазин зайшов хлопець, з пляшкою пива та працівниками міліції.

Спірні правовідносини регулюються Законом України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” від 19.12.1995 р. №481/95-ВР, який, в свою чергу, визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України.

Як слідує зі змісту вимог ст. 16 Закону України №481/95-ВР, контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.

Пунктом 5 Постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених ст. 17 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”, передбачено, що підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є: матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб'єктами підприємницької діяльності вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Відповідно до ст.17 Закону України № 481 до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: порушення вимог статті 15-3 цього Закону 6800 гривень.

Згідно абзацу 2 ч. 1 ст. 15-3 Закону України №481/95-ВР, забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років. При цьому, продавець алкогольних напоїв або тютюнових виробів має право вимагати у покупця, який купує алкогольні напої або тютюнові вироби, документ, що засвідчує його вік, якщо у продавця виникли сумніви щодо досягнення покупцем 18-річного віку.

Статтею 255 КпАП передбачено, що органи внутрішніх справ мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення ст.156 КпАП, якою передбачено, що порушення працівником підприємства (організації) торгівлі або громадського харчування правил торгівлі пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями і тютюновими виробами, а саме: торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями або тютюновими виробами продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв або тютюнових виробів особі, яка не досягла 18 років, тягне за собою накладення штрафу від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відтак, доводи позивача стосовно того, що працівники міліції (станом на 2015 рік) не мали право проводити перевірки позивача та притягувати її до відповідальності, передбаченою ст.156 КпАП, спростовуються Постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених ст. 17 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” та ст.255 КУпАП.

21.11.2017 позивач надав суду додаткові пояснення щодо уточнення підстав позову, в яких зазначив, що відповідач вирішуючи питання про відповідальність позивача повинен здійснювати його з дотриманням порядку встановленого Законом України « Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Відповідно до ст.2 Закону України № 877 ( в редакції чинною на час застосування фінансових санкцій 2015 рік) дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення заходів: контролю органами державної фіскальної служби, тому при прийнятті рішення про застосування фінансових санкцій відповідач не повинен був дотримуватись вимог Закону України « Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Постановою № 443 від 15.04.2015 року адмінкомісії адміністрації Центрального району Миколаївської області накладено на ОСОБА_1 штраф в сумі 510 грн. на підставі ст.156 ч.2 Кодексу про адміністративні правопорушення.

Постановою Центрального районного суду м. Миколаєва від 27.03.2017 позов ФОП ОСОБА_1 до адміністрації Центрального району міської ради про скасування постанови про накладання адміністративного стягнення задоволено частково. Постанову про адміністративне правопорушення № 443 від 15.04.2015 по притягненню ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.156 ч.2 КпАП скасовано, провадження у справі закрито, у зв’язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст.38 КпАП.

Судом було задоволено клопотання позивача про надсилання запиту до Управління державної міграційної служби України в Миколаївській області для з’ясування місця проживання ОСОБА_2, яка надала відповідь, що ОСОБА_2, 27.03.1998 р. н. проживає за адресою ІНФОРМАЦІЯ_3.

Таким чином, ОСОБА_2 зазначив неправильний адрес у поясненнях наданих працівникам міліції від 31.03.2015, хоча у поясненнях зазначено, що він дійсно мешкає за зазначеною адресою АДРЕСА_3.

Надана працівниками міліції копія паспорта ОСОБА_2 надана без копії аркуша, в якому ставиться штамп реєстрації місця проживання.

Поясненнями неповнолітнього ОСОБА_2 підтверджується факт, що продавець магазину «Продукти» ОСОБА_1 продала йому пиво. Позивач на спростування доводів неповнолітнього не надала пояснення працівникам міліції, що вона не продавала ОСОБА_2 пиво, постанова Центрального суду м. Миколаєва від 27.03.2017 не встановила, що в діях позивача відсутній склад правопорушення передбаченого ч.2 ст.156 КпАП.

Посилання позивача на те, що ОСОБА_2 у поясненнях надав неправильний адрес не можуть спростувати факт продажу позивачем алкогольного пива неповнолітньому.

Відповідно до вимог ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Позивач не довів суду, що не здійснював продаж пива неповнолітньому.

За таких обставин, позов задоволенню не підлягає.

Судовий збір покладається на позивача.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 194, 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_4, 54000 РНОКПП НОМЕР_1) до Головного управління ДФС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001 ідентифікаційний код 39394277) про визнання протиправним та скасування рішення від 27.05.2015р. №000032/03-21 відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Строк на апеляційне оскарження рішення суду – 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження – 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається в порядку та строки, визначені ст.ст. 295-297 КАС України і п. 15.5 Перехідних положень КАС України.

Суддя Т. О. Гордієнко