Ухвала суду № 71535880, 12.01.2018, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АДМІНІСТРАТИВНОГО ПОЗОВУ

12 січня 2018 рокуСправа № 808/138/18 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Калашник Ю.В., розглянувши заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про забезпечення позову у адміністративній справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування припису та постанов,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (позивач) звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області (відповідач), в якому просить визнати протиправними та скасувати припис № 19 від 07.12.2017 та постанови про накладення стягнень, передбачених ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів» від 15.12.2017 № № 000053, 000054.

Разом із адміністративний позовом позивачем надано заяву про забезпечення позову, у задоволенні якої судом відмовлено, про що 11.01.2018 винесено ухвалу.

12.01.2018 позивач повторно звернулась до суду із заявою про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчих документів – постанови про накладення стягнень, передбаченого ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів» від 15.12.2017 № 000053 та постанови про накладення стягнень, передбаченого ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів» від 15.12.2017 № 000054.

На обґрунтування вказаної заяви зазначає, що оскаржувані постанови винесені відповідачем 15.12.2017 та отримані позивачем 26.12.2017. Строк на добровільну оплату вказаних постанов становить 15 днів – до 10.01.2018. Тобто, позивач не пропустив такий строк та звернувся до суду із позовом про їх скасування.

В той же час, 10.01.2017 Олександрівським відділом державної виконавчої служби Запорізького територіального управління юстиції було відкрито виконавче провадження з виконання постанови від 15.12.2017 №000053 (ВП №55492855) та постанови від 15.12.2017 №000057 (ВП №55492990). Відомості про позивача внесені до Єдиного державного реєстру боржників, накладний арешт на все належне позивачу майно та оголошено розшук належних позивачу автомобільних засобів. Указані факти підтверджуються відомостями, зазначеними у Інформації про виконавче провадження.

Приймаючи рішення про забезпечення позову, суд оцінює наявність обставин, що зумовлює винесення відповідної ухвали, з урахуванням доказів, що містяться в матеріалах справи та керуючись законом.

Відповідно до частини першої статті 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Частиною 2 цієї статті встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Тобто, забезпечення адміністративного позову – це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

Згідно із частиною 4 ст. 150 КАС України подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб’єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Таким чином, статтею 150 КАС України визначено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

В розумінні наведеної норми закону, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв’язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги; ймовірності ускладнення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушення у зв’язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є у часниками даного судового процесу.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» в тій частині, яка стосується загальних положень застосування забезпечення позову, а також Постанови Пленуму Вищого адміністративного Суду України від 06 березня 2008 року № 2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ» при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з’ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Аналізуючи приписи викладених вище норм законодавства, необхідною передумовою вжиття заходів забезпечення адміністративного позову є вірогідність того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Судом із наданих позивачем доказів встановлено, що щодо позивача відкриті виконавчі провадження на підставі постанов, які є предметом оскарження у цій справі, відомості про позивача внесені до Єдиного державного реєстру боржників, накладний арешт на все належне позивачу майно та оголошено розшук належних позивачу автомобільних засобів. Указані факти підтверджуються відомостями, зазначеними у Інформації про виконавче провадження.

Відповідно до ч.3 ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження», у разі необхідності розшуку транспортного засобу боржника виконавець виносить постанову про такий розшук, яка є обов’язковою для виконання поліцією.

Враховуючи, що правомірність постанов відповідача від 15.12.2017 №№000053,000054 є предметом судового розгляду у даній справі, та на думку суду існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, а захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття заходів забезпечення позову, тому суд приходить до висновку, що клопотання є обґрунтованим, та його необхідно задовольнити.

Відповідно до п.5 ч.1 ст. 151 КАС України, позов може бути забезпечено зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.

Згідно з ч. 1 ст. 35 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у випадках, передбачених пунктами 1, 4, 6, 8 частини першої статті 34 цього Закону, до закінчення строку дії зазначених обставин, а у випадках, передбачених пунктами 2, 3 і 5 частини першої статті 34 цього Закону, - до розгляду питання по суті.

Відповідно ч.1 ст.154 КАС України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Відповідно ч. 2, 3 ст.156 КАС України, примірник ухвали про забезпечення позову негайно надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів. Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Керуючись ст. ст. 150, 151, 154 КАС України, суд –

УХВАЛИВ:

Заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити.

Зупинити стягнення на підставі постанови про накладення стягнень, передбаченого ст.23 Закону України «Про захист прав споживачів» від 15.12.2017 № 000053.

Зупинити стягнення на підставі постанови про накладення стягнень, передбаченого ст.23 Закону України «Про захист прав споживачів» від 15.12.2017 № 000054.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Копію даної ухвали направити позивачу, відповідачу, Олександрівському відділу державної виконавчої служби Запорізького територіального управління юстиції у Запорізькій області та Головному управлінню Національної поліції у Запорізькій області.

Роз’яснити учасникам справи, що у відповідності до ч. 6 ст.157 КАС України, у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо відмови у задоволенні позову заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним судовим рішенням.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили у строк та порядок визначений ст.ст.251, 256, 295 КАС України.

Ухвала суду першої інстанції оскаржується у строк та порядок встановлений ст.ст.251, 295 КАС України.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя Ю.В.Калашник