Рішення № 71535833, 04.01.2018, Львівський окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 січня 2018 року справа № 813/3825/17

Львівський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючого судді Брильовського Р.М.,

при секретарі Телиці О.В.

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому з асіданні у місті Львові справу за позовом ОСОБА_3 до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання частково протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області, в якому просить:

- визнати частково протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області № НОМЕР_1 від 13 вересня 2017 року про визначення ОСОБА_3 податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачені фізичними особами за результатами річного декларування в розмірі 118 153,97 грн в частині 74933,49 грн і за штрафними санкціями 29 538,49 грн. в частині 18 733,37 грн;

- визнати частково протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області №0126781307 від 13 вересня 2017 року Головним управлінням Державної фіскальної служби у Львівській області про визначення ОСОБА_3 податкового зобов'язання з військового збору в розмірі 9044, 25 грн в частині 5757,04 грн та за штрафними санкціями 2261,06 грн в частині 1439,26 грн.

В обгрунтування позову позивач зазначає, що відповідно до підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» ПК України сума боргу прощена (анульована) ПАТ «Укрсоцбанк» не підлягає включенню до загального місячного (річного) оподаткованого доходу позивача відповідно до п. 165.1.5 9 п. 165.1 ст. 16 5 ПК України курсова різниця між сумою основного (прощеного) боргу в іноземній валюті за офіційним курсом НБУ на дату зміни валюти зобов'язання з іноземної валюти у гривню (тобто, при визначенні розміру оподатковуваного доходу у національній валюті України в еквіваленті сумі спрощеного боргу в іноземній валюті на дату такого прощення), та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом НБУ станом на 1 січня 2014 року.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, просить задовольнити позов.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти позову, посилається на те, що спірні податкові повідомлення-рішення є законними та прийнятими відповідно до діючого податкового законодавства України. Просить в задоволенні позову відмовити.

Розглянувши подані документи і матеріали та заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд встановив наступне.

26.06.2007 між позивачем та Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» було укладено договір кредиту № 620/30-147 на суму 75000,00 доларів СІІ1А зі сплатою 14% річних. Після підписання договору строки кредитування та відсоткові ставки змінювались.

Станом на 15.09.2015 заборгованість позивача за кредитним договором становила 54 993,61 дол США (основний борг та відсотки за користування кредитом).

15.09.2015 між позивачем та Публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк» було укладено договір про внесення змін №4 до договору кредиту відповідно до якого, за умови погашення позивачем заборгованості у сумі 27500,00 доларів США, банк здійснює анулювання (прощення) залишку заборгованості за кредитом (27 493,61 долар США) після такого погашення.

В той же день, 15.09.2015 позивачем була здійснена сплата вищезазначеної заборгованості, про що була складена заява на сплату заборгованості згідно умов опції 50-50 з частковим анулюванням, у якій позивач просив анулювати (здійснити прощення) заборгованість за договором кредиту в сумі 27 493,61 доларів США, також зазначено, що позивач є належним чином повідомлений банком про обов'язок самостійно сплатити податок з доходів фізичних осіб з суми прощеної основної заборгованості за кредитом і відобразити такий дохід у річний податковій декларації відповідно до вимог п.п. 164.2.17 ст. 164 Податкового кодексу України.

ПАТ «Укрсоцбанк» направив до ГУ ДФС у Львівській області податковий розрахунок сум доходу, нарахованого на користь фізичної особи і сум утриманого з них податку - форма 1ДФ із зазначенням розміру суми прощеної основної заборгованості за кредитом, перераховану у національну валюту України за курсом НБУ станом на 15.09.2015, що становило 603 558, 83 грн.

ГУ ДФС у Львівській області 03.08.2017 була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка позивача з питання отримання додаткового блага у вигляді суми боргу анульованого кредитором за період з 01.01.2015 по 31.12.2015, результати перевірки зафіксовані актом № 1163/13-07/НОМЕР_2 від 03.08.2017.

Податковий орган дійшов висновку про порушення позивачем п. 164.2.17 п. 164:2. ст. 164 Податкового кодексу України, яке полягало у невключенні позивачем в повному обсязі до загального річного оподаткованого доходу суми доходу у вигляді додаткового блага у розмірі 603 558,83 грн, що призвело до нарахування податку на доходи фізичних осіб у сумі 147 692, 46 грн (118 153,97 грн основний платіж та 29 538,49 грн штрафна санкція) та військового збору у сумі 11305, 31 грн (9044,25 грн. основний платіж та 2261,06 грн штрафна санкція).

До такого висновку податковий орган дійшов на підставі відомостей ЦБД про суми виплачених доходів позивачу від ПАТ «Укрсоцбанк» за 2015 рік в розмірі 603 558,83 грн (дохід за ознакою « 126-додаткове благо»). В свою чергу, позивач не подав декларації про майновий стан і доходи за 2015 рік та відповідно не задекларував в розділі «інші доходи» суму отриманого доходу. Також, податкова інспекція дійшла до висновку про заниження військового збору на суму 9044, 25 грн.

За висновками перевірки 13.09.2017 Головним управлінням ДФС у Львівській області були прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № НОМЕР_1, в якому з посиланням на п.п. 54.3.2 п. 54.3 ст.54, абз.2 п. 123.1 ст. 123 та п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачені фізособами за результатами річного декларування, на 118 153, 97 грн а також застосовані штрафні санкції на суму 29538, 49 грн.

- № НОМЕР_3, в якому з посиланням на 54.3.2 п. 54.3 ст.54, абз.2 п.123.1 ст. 123 та п.п.1.2,п.п1.3, ппі.6. п.16 прим.1 підрозділу 10 розділу XX ПК України, було збільшено суму грошового зобов'язання зі сплати військового збору на 9044, 25 грн. а також застосовані штрафні санкції на суму та 2261,06 грн.

Позивач вважає зазначені податкові повідомлення-рішення неправомірними та такими, що підлягають частковому скасуванню, тому звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обгрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникла між сторонами, суд виходить з наступного.

В силу п.162.1 ст.162 Податкового кодексу України платниками податку з доходів фізичних осіб є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.

Відповідно до пп.14.1.56 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами. Відповідно до пп. 14.1.54 ПК України доходом з джерелом його походження з України є будь-який дохід, отриманий резидентом або нерезидентом, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України, її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.

Згідно з пп.14.1.47 п.14.1. ст.14 Податкового кодексу України додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

Відповідно до п.163.1 ст.163 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Згідно з п. 164.1 ст. 164 Податкового кодексу України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

З аналізу наведених положень Податкового кодексу України можна зробити висновок, що до доходів взагалі та додаткових благ, зокрема, відносяться матеріальні та нематеріальні цінності, кошти та інші активи, які безпосередньо отримані платником податку та які збільшують загальний майновий стан цього платника і забезпечують приріст його активів у тій чи іншій формі.

Види доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, визначені п.164.2 сг.164 Податкового кодексу України. В силу абз. "д" пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються: дохід, отриманий платником податку як додаткове благо у вигляді: основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), установленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов'язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов'язаний виконати всі обов'язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.

Згідно з пп "б" п. 176.2 ПК України сума доходу платника податку - боржника у вигляді суми анульованого боргу відображається кредитором у податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за формою №1ДФ за підсумками звітного періоду, в якому такий борг було анульовано, за ознакою доходу "126".

З матеріалів справи вбачається, що контролюючим органом із суми прощеного боргу (603 558, 83 грн) визначено податок з доходів фізичних осіб в сумі 118153,97 грн (12180 грн (дохід оподатковуваний за ставкою 15%) х 15%) + (603558,83 - 12180,00 грн (дохід оподатковуваний за ставкою 15%) - 609,00 (50 % однієї мінімальної заробітної плати станом на 2015, яка не підлягає оподаткуванню) х 20% = 1 18153,97 грн та нараховано військовий збір у розмірі 9044,25 грн. ((603558,83-609) х 1,50) за ставками, визначеними пп. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу України.

При цьому, ПАТ "Укрсоцбанк" передано до податкових органів інформацію про прощений борг за валютним кредитом в сумі 27493,61 доларів США (603558,83 грн.) по курсу 21,95 грн. за 1 долар США.

Слід зазначити, що у зв'язку з політичною та фінансовою кризою, яка сталася у 2014 році та спричинила девальвацію національної валюти в Україні, враховуючи скрутне становище, в якому опинилися позичальники - фізичні особи, які отримали споживчі кредити в іноземній валюті, підрозділ 1 розділу XX було доповнено пунктом 8 згідно із Законом №321 -VIIІ від 09.04.2015.

Відповідно до п. 8 підрозділу 1 розділу XX Перехідні положення ПК України не вважається додатковим благом платника податку та не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу сума, прощена (анульована) кредитором у розмірі різниці між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначена за офіційним курсом Національного банку України на дату зміни валюти зобов'язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом Національного банку України станом на 1 січня 2014 року, а також сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені) за такими кредитами, прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Норми цього пункту застосовуються до фінансових кредитів в іноземній валюті, не погашених до 1 січня 2014 року. Дія абзацу першого цього пункту поширюється на операції з прощення (анулювання) кредитором боржникові заборгованості за фінансовим кредитом в іноземній валюті, що здійснювалися починаючи з 1 січня 2015 року.

З вищевикладеної норми вбачається, що до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу позивача не повинна включатися сума, прощена (анульована) кредитором у розмірі різниці між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначена за офіційним курсом Національного банку України на дату зміни валюти зобов'язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом Національного банку України станом на 1 січня 2014 року, а також сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені) за такими кредитами, прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням.

Оскільки, з матеріалів справи встановлено, що позивачу було анульовано (прощено) основну заборгованість по кредиту, при визначенні об'єкту оподаткування слід виходити з прощеної суми 27493,61 доларів США визначеної за офіційним курсом Національного банку України станом на 1 січня 2014 року.

Враховуючи вищезазначені обставини та норми чинного законодавства України, позивачу слід було визначити розмір податку на доходи фізичних осіб та військового збору за 2015 рік, наступним чином:

- об'єкт оподаткування 27493, 61 доларів США анульовано (прощено) х 7,993 (курс НБУ на 01.01.2014 року) = 219756,42 грн;

- податок з доходів фізичних осіб (за ставкою 15% від об’єкта оподаткування в розмірі 10 м.з.п. на 2015 рік) складає: 12180 грн (об'єкт оподаткування) х 15% (ставка податку) = 1827,00 грн;

- податок з доходів фізичних осіб (за ставкою 20%, що нараховуються на об’єкт оподаткування, розмір якого перевищує 10 м.з.п. на 2015 рік та зменшений на 609,00 грн (50 % однієї м.з.п. станом на 2015, яка не підлягає оподаткуванню) складає: (219 756,42 - 609 - 12180) грн (об'єкт оподаткування) х 20% (ставка податку) = 41393,48 грн;

Таким чином, розмір податку на доходи фізичних осіб позивача ОСОБА_3 за 2015 рік становить 43220,48 грн (1827+41393,48).

Військовий збір - 219147,42 грн ( 219 756,42 - 609) (об'єкт оподаткування) х 1.5% (ставка збору) = 3287, 21 грн.

Таким чином, розмір військового збору, який підлягає сплаті позивачем ОСОБА_3 за 2015 рік становить 3287, 21 грн (219147,42грн.х 1,5%) а сума штрафної санкції - 821, 80 грн.

За наведених обставин суд погоджується з доводами позивача про те, що відповідачем при визначенні позивачу грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб та військового збору з суми прощеного боргу було завищено податкове зобов'язання позивача, а тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення підлягають частковому скасуванню.

Зокрема, податковим повідомленням-рішенням № НОМЕР_1 від 13.09.2017 відповідачем завищено позивачеві зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 93666, 86 грн в тому числі за податковим зобов’язанням сума завищення - 74933, 49 грн (118153,97-43220,48) та за штрафними санкціями -18733,37 грн (29538,49-10805,12).

Податковим повідомленням-рішенням № НОМЕР_3 від 13.09.2017 відповідачем завищено позивачеві зобов’язання за військовим збором на загальну суму 7196,3 грн в тому числі за податковим зобов’язанням сума завищення становить 5757,04 грн (9044,25-3287,21) та за штрафними санкціями - 1439,26 грн (2261,06-821,80).

Згідно зі статтею статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Проаналізувавши норми податкового законодавства, дослідивши зібрані докази, суд вважає, що відповідач не довів правомірність прийнятих податкових повідомлень-рішень.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позов є обгрунтованим, а тому його слід задовольнити.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, усі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, –

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати частково протиправним та частково скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управлінням ДФС у Львівській області № НОМЕР_1 від 13 вересня 2017 року в частині визначення ОСОБА_3 податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачені фізичними особами за результатами річного декларування в частині 74933,49 грн та за штрафними санкціями в частині 18733,37 грн.

Визнати частково протиправним та частково скасувати податкове повідомлення- рішення Головного управлінням ДФС у Львівській області № НОМЕР_3 від 13 вересня 2017 року в частині визначення ОСОБА_3 податкового зобов'язання з військового збору в частині 5757,04 грн та за штрафними санкціями в частині 1439, 26 грн.

Стягнути з Головного управлінням ДФС у Львівській області (код ЄДРПОУ 39462700) за рахунок його бюджетних асигнувань 1576 (одна тисяча п’ятсот сімдесят шість) грн 67 коп сплаченого судового збору на користь ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2) .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено та підписано 11.01.2018.

Суддя Р.М. Брильовський