Рішення № 71535721, 09.01.2018, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 січня 2018 року м. Житомир справа № 806/2888/17

категорія 6.2.1

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Попової О. Г.,

секретар судового засідання Ясинська К.В.,

за участю:

позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (вул. Залісся, 41, Лучин, Попільнянський район, Житомирська область, 13512) до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області (вул. Довженка, 45, Житомир, 10002), треті особи: Попільнянська районна державна адміністрація Житомирської області (вул. Б. Хмельницького, 7, смт Попільня, Житомирська область, 13501), Корнинська селищна рада (вул. Соборна, 19, Корнин, Попільнянський район, Житомирська область, 13514) про визнання протиправною відмову та зобов'язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом в якому, з урахуванням уточненого адміністративного позову в порядку усунення недоліків (а.с. 25-30), просить:

- визнати протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 08.08.2017 по заяві ОСОБА_1 щодо вирішення питання про виділення в натурі (на місцевості) земельної частки (паю) шляхом передачі у приватну власність земельної ділянки 6,36 умовних кадастрових гектара, право на яку виникло на підставі сертифікату на земельну частку (пай) серії РН №150002 від 31.10.2016 виданого Попільнянською районною державною адміністрацією та рішення Попільнянського районного суду 15.08.2016 у справі №288/914/16-ц;

- зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області вирішити питання про надання дозволу про передачу у власність земельної ділянки - земельної частки (паю) шляхом передачі у приватну власність земельної ділянки 6,36 умовних кадастрових гектара, право на яку виникло на підставі сертифікату на земельну частку (пай) серії РН №150002 від 31.10.2016 виданого Попільнянською районною державною адміністрацією та рішення Попільнянського районного суду 15.08.2016 у справі №288/914/16-ц.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 01.11.2017 відкрито провадження у справі, судовий розгляд справи призначено на 20.11.2017 о 09:50. (а.с. 2)

В судове засідання, призначене на 20.11.2017 о 09:50 прибув представник позивача. На електронну поштову адресу суду надійшло клопотання Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 17.11.2017 про відкладення розгляду справи у зв'язку з участю представника у іншому судовому засіданні (а.с. 37) та клопотання Корнинської селищної ради від 20.11.2017 про розгляд справи без участі представника селищної ради (а.с. 40). До канцелярії суду надійшло клопотання Попільнянської районної державної адміністрації від 14.11.2017 про розгляд справи без участі представника Попільнянської районної державної адміністрації. (а.с. 36) Судовий розгляд справи було відкладено у зв'язку із клопотанням відповідача про відкладення розгляду справи, наступне судове засідання призначене на 04.12.2017 о 10:30.

В судові засідання, призначені на 04.12.2017 о 10:30 та на 12.12.2017 на 14:30 прибули представник позивача та представник відповідача. З метою надання додаткових доказів в цих судових засіданнях оголошувались перерви.

Позивач та представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі з підстав, викладених у уточненій позовній заяві від 26.10.2017 (а.с. 25-30).

Представник відповідача в судовому засіданні щодо задоволення позовних вимог заперечував з підстав, викладених у письмових запереченнях на адміністративний позов (а.с. 54-57)

Представник третьої особи Попільнянської районної державної адміністрації в судове засідання не прибув, надіслав на адресу суду клопотання від 14.11.2017 про розгляд справи без участі представника Попільнянської районної державної адміністрації (а.с. 36).

Представник третьої особи Корнинської селищної ради в судове засідання не прибув, надіслав на електронну поштову адресу суду клопотання від 20.11.2017 про розгляд справи без участі представника селищної ради (а.с. 40).

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі та присутні в судовому засіданні, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Встановлено, що рішенням Попільнянського районного суду Житомирської області від 15.08.2016 в цивільній справі №288/914/16-ц за позовом ОСОБА_1 до Лучинської сільської ради Попільнянського району Житомирської області про визнання права на земельну частку (пай) позовні вимоги задоволено. Визнано за ОСОБА_1 право на земельну частку (пай) у розмірі 6,36 в умовних кадастрових гектарах, яка відповідає розміру інших бувших членів реформованого КСП "Промінь" Лучинської сільської ради Попільнянського району Житомирської області. Рішення суду набрало законної сили 25.08.2016 (а.с. 6-7).

На підставі рішення Попільнянського районного суду Житомирської області від 15.08.2016 в цивільній справі №288/914/16-ц Попільнянською районною державною адміністрацією видано ОСОБА_1 сертифікат на право на земельну частку (пай) серії РН №150002 від 31.10.2016 згідно якого ОСОБА_1 належить право власності на земельну частку (пай), яка перебуває у колективній власності КСП "Промінь" розміром 6,56 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості). Сертифікат зареєстровано 31.10.2016 у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №302. (а.с. 8 та зворот)

Розпорядженням голови Попільнянської районної державної адміністрації Житомирської області №394 від 09.11.2016 надано дозвіл ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) власниці сертифіката на земельну частку (пай) в розмірі 6,56 умовних кадастрових гектарів для ведення особистого селянського господарства по реформованому КСП "Промінь" на території Лучинської сільської ради. Рекомендовано ОСОБА_1 замовити у суб'єкта господарювання, який має право на проведення робіт із землеустрою відповідно до закону, розроблення проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв). (а.с. 9)

Рішенням Корнинської селищної ради Попільнянського району Житомирської області восьмої сесії І скликання №231 від 16.12.2016 погоджено виділення громадянам земельних ділянок, що знаходяться за межами населених пунктів селищної ради для ведення особистого селянського господарства із земель державної власності, а саме: ОСОБА_1, згідно рішення Попільнянського районного суду, орієнтовною площею 6,36 умовні кадастрові гектари. (а.с. 10)

У відповідності до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Частиною третьої статті 77 КАС України встановлено, що докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Представником Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області на виконання ч. 2 ст. 77 КАС України надано копії пакету документів позивача, за результатами розгляду якого відповідачем прийнято оскаржуване рішення, оформлене листом Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області № Ш-10162/0-9413/6-17 від 08.08.2017 (а.с. 90-95).

Встановлено, що ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області із заявою від 30.06.2017 про надання дозволу ОСОБА_1 на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки сільськогосподарського призначення №1824783600:01:000 площею 17,588 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Корнинської об'єднаної територіальної громади, с. Лучин Попільнянського району (а.с. 90). Додатками до заяви вказано: ксерокопія паспорта, ідентифікаційного коду (а.с. 94-95), довідка про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки по передачі у власність у розмірі земельної частки (паю) від 26.06.2017 №0-6-0.31-364/116-17 (а.с.92-93), викопіювання з матеріалів інвентаризації земель запасу (а.с. 91).

Згідно довідки про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки по передачі у власність у розмірі земельної частки (паю) від 26.06.2017 №0-6-0.31-364/116-17, ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної по передачі у власність у розмірі земельної частки (паю) щодо земельної ділянки на території Корнинської об'єднаної територіальної громади, с. Лучин Попільнянського району, номер кадастрової зони, кварталу: 1824783600:01:000:0351, орієнтовна площа земельної ділянки та склад угідь? 17, 588 умовних кадастрових гектари, в тому числі пасовища: 17,588 га. Форма власності: державна; категорія земель: землі сільськогосподарського призначення; правовий статус земельної ділянки: землі запасу; цільове призначення земельної ділянки: ведення товарного сільськогосподарського виробництва. (а.с. 92-93)

Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області листом №Ш-10162/0-9413/6-17 від 08.08.2017 повідомило позивача, що заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 17,588 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Корнинської об'єднаної територіальної громади, с. Лучин Попільнянського району Житомирської області розглянуто. Повідомлено, що у зв'язку із невідповідністю місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, на підставі п. 7 ст. 118 Земельного кодексу України, Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області відмовляє у задоволенні заяви (а.с. 13).

Не погоджуючись із такою відмовою Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області оформлена листом №Ш-10162/0-9413/6-17 від 08.08.2017 по заяві ОСОБА_1, позивач звернулась із вказаним позовом до суду.

Перевіряючи оскаржуване рішення на відповідність вимогам ч.2 ст. 2 КАС України, суд зазначає наступне.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України.

Статтею 13 Конституції України від 28 червня 1996 року № 254к/96-ВР встановлено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до положень статті 14 Основного Закону, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Частиною 1 статті 3 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року №2768-III визначено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

У відповідності до ч. 2 ст. 116 Земельного кодексу України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно ч. 1, ч. 4 ст. 122 Земельного кодексу України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Відповідно до абзацу 2 пункту 8 Розділу X Перехідних положень Земельного Кодексу України, члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств та працівники державних і комунальних закладів освіти, культури та охорони здоров'я, розташованих на території відповідної ради, а також пенсіонери з їх числа, які на час набрання чинності цим Кодексом не приватизували земельні ділянки шляхом оформлення права на земельну частку (пай), мають право на їх приватизацію в порядку, встановленому статтями 25 та 118 цього Кодексу. В сільськогосподарських акціонерних товариствах право на земельну частку (пай) мають лише їх члени, які працюють у товаристві, а також пенсіонери з їх числа.

Відповідно до змісту позовної заяви, позивач зазначає, що Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області листом № Ш-10162/0-9413/6-17 від 08.08.2017 відмовило ОСОБА_1 у вирішенні питання про виділення в натурі (на місцевості) земельної частки (паю) шляхом передачі у приватну власність земельної ділянки 6,36 умовних кадастрових гектара, право на яку виникло на підставі сертифікату на земельну частку (пай) серії РН №150002 від 31.10.2016 виданого Попільнянською районною державною адміністрацією та рішення Попільнянського районного суду 15.08.2016 у справі №288/914/16-ц.

Суд зазначає, що лист Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області листом № Ш-10162/0-9413/6-17 від 08.08.2017 не містить відмови у виділенні в натурі (на місцевості) земельної частки (паю) шляхом передачі у приватну власність земельної ділянки 6,36 умовних кадастрових гектара, право на яку виникло на підставі сертифікату на земельну частку (пай) серії РН №150002 від 31.10.2016 виданого Попільнянською районною державною адміністрацією та рішення Попільнянського районного суду 15.08.2016 у справі №288/914/16-ц.

Здійснивши аналіз наявних у матеріалах справи доказів суд наголошує, що ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області із заявою від 30.06.2017 про надання дозволу ОСОБА_1 на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки сільськогосподарського призначення №1824783600:01:000 площею 17,588 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Корнинської об'єднаної територіальної громади, с. Лучин Попільнянського району (а.с. 90).

Таким чином, доводи ОСОБА_1 про звернення до відповідача із заявою про надання дозволу ОСОБА_1 на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 6,36 умовних кадастрових га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва не відповідають та спростовуються наявними у матеріалах справи доказами, зокрема, копією пакета документів, з якими ОСОБА_1 зверталась до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області. (а.с. 90-95)

Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Завданням адміністративного судочинства згідно з частиною першою статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Статтею 5 КАС України встановлено право на судовий захист і передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист

Право на захист - це самостійне суб'єктивне право, яке з'являється у володільця регулятивного права лише в момент порушення чи оспорення останнього.

З аналізу викладеного встановлено, що завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи в публічно-правових відносинах. При цьому захист прав, свобод та інтересів осіб передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення.

Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, в Рішенні від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб'єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

Утвердження правової держави відповідно до приписів статті 1, другого речення частини третьої статті 8, статті 55 Основного Закону України полягає, зокрема, у гарантуванні кожному судового захисту прав і свобод, а також у запровадженні механізму такого захисту.

Відносини, що виникають між фізичною чи юридичною особою і представниками органів влади під час здійснення ними владних повноважень, є публічно-правовими і поділяються, зокрема, на правовідносини у сфері управлінської діяльності та правовідносини у сфері охорони прав і свобод людини і громадянина, а також суспільства від злочинних посягань. Діяльність органів влади, у тому числі судів, щодо вирішення спорів, які виникають у публічно-правових відносинах, регламентується відповідними правовими актами.

Рішення, прийняті суб'єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частин першої, другої статті 55 Конституції України, статей 2, 5 КАС.

Отже, обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Таким чином, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті, і є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Суд зазначає, що оскаржуване рішення не містить зазначеної позивачем протиправної відмови стосовно виділення в натурі (на місцевості) земельної частки (паю) шляхом передачі у приватну власність земельної ділянки 6,36 умовних кадастрових гектара та не порушує права та законні інтереси позивача, зазначені ОСОБА_1 у позовній заяві.

Враховуючи вищевикладене, у задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 08.08.2017 по заяві ОСОБА_1 щодо вирішення питання про виділення в натурі (на місцевості) земельної частки (паю) шляхом передачі у приватну власність земельної ділянки 6,36 умовних кадастрових гектара, право на яку виникло на підставі сертифікату на земельну частку (пай) серії РН №150002 від 31.10.2016 виданого Попільнянською районною державною адміністрацією та рішення Попільнянського районного суду 15.08.2016 у справі №288/914/16-ц слід відмовити.

Щодо позовних вимог в частині зобов'язання Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області вирішити питання про надання дозволу про передачу у власність земельної ділянки - земельної частки (паю) шляхом передачі у приватну власність земельної ділянки 6,36 умовних кадастрових гектара, суд зазначає, що вони є похідними від першої позовної вимоги.

Стаття 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У рішеннях по справах "Клас та інші проти Німеччини", "Фадєєва проти Росії", "Єрузалем проти Австрії" Європейський суд з прав людини зазначив, що суд не повинен підміняти думку національних органів будь-якою своєю думкою. Згідно Рекомендації Комітету ОСОБА_4 Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом ОСОБА_4 11.03.1980 року на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Суд зазначає, що позивач, заявляючи дану позовну вимогу, фактично просить суд втрутитися у дискреційні повноваження Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області щодо надання або відмови у наданні надання дозволу про передачу у власність земельної ділянки.

Задоволення вказаної позовної вимоги фактично порушить закріплені законом виключні повноваження Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області щодо здійснення дозвільної діяльності на розробку проекту землеустрою та зобов'яже відповідача вчинити дії поза встановленою чинним законодавством процедурою.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що у задоволенні позовної вимоги в частині зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області вирішити питання про надання дозволу про передачу у власність земельної ділянки - земельної частки (паю) шляхом передачі у приватну власність земельної ділянки 6,36 умовних кадастрових гектара, право на яку виникло на підставі сертифікату на земельну частку (пай) серії РН №150002 від 31.10.2016 виданого Попільнянською районною державною адміністрацією та рішення Попільнянського районного суду 15.08.2016 у справі №288/914/16-ц слід відмовити.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідачем та наявною у матеріалах справи сукупністю належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів спростовано порушення листом Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області №Ш-10162/0-9413/6-17 від 08.08.2017 права ОСОБА_1 на виділення в натурі (на місцевості) земельної частки (паю) шляхом передачі у приватну власність земельної ділянки 6,36 умовних кадастрових гектара, право на яку виникло на підставі сертифікату на земельну частку (пай) серії РН №150002 від 31.10.2016 виданого Попільнянською районною державною адміністрацією та рішення Попільнянського районного суду 15.08.2016 у справі №288/914/16-ц.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про безпідставність заявлених вимог, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню.

Зважаючи на відсутність судових витрат у даній адміністративній справі питання про їх розподіл судом не вирішується.

Керуючись статтями 77, 90, 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий суддя О.Г. Попова

Повне судове рішення складене: 11 січня 2018 року