Постанова № 71535570, 13.11.2017, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2017 року Житомир справа № 806/557/17

категорія 8.2.3

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Липи В.А.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області до Відкритого акціонерного товариства "Житомирський завод хімічного волокна" про стягнення 3832168,49 грн.,-

встановив:

Житомирська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Житомирській області звернулась до суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Житомирський завод хімічного волокна" про стягнення податкового боргу у сумі 3832168,49 грн. з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків.

Представник позивача через канцелярію суду надав заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином. Заперечень на адресу суду не направив.

Справа розглядається судом за наявними у ній доказами на підставі положень статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з таких підстав.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Усі громадяни щорічно подають до податкових інспекцій за місцем проживання декларації про свій майновий стан та доходи за минулий рік у порядку, встановленому законом.

Згідно із пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Пунктом 57.3 статті 57 ПК України передбачено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Згідно зі пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Статтею 269 Податкового кодексу України передбачено, що платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі. Особливості справляння податку суб'єктами господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, встановлюються главою 1 розділу XIV цього Кодексу.

Порядок обчислення плати за землю регулюється ст. 286 ПК України.

Зокрема, пункт 286.2. ст. 286 Податкового кодексу України передбачає, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Судом встановлено, що відповідно до податкової декларації Відкритого акціонерного товариства "Житомирський завод хімічного волокна" з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2016 рік та уточнюючого звіту, за відповідачем рахується податковий борг з плати за землю, який становить 1859460,49 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості податкового боргу (а.с.9-13).

Статтею 203 ПК України, визначено порядок надання податкової декларації та строки розрахунків з бюджетом по податку на додану вартість, згідно якої податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Також, судом з'ясовано, що відповідачем подано до Житомирської ОДПІ ГУ ДФС у Житомирській області податкову декларацію та уточнену декларацію по податку на додану вартість, самостійно визначено грошове зобов'язання у сумі 1972198,00 грн. та не сплачено у строк визначений Податковим кодексом , тому дане зобов'язання має статус податкового боргу. Податковий борг з податку на додану вартість відповідача становить 1972198 ,00 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості податкового боргу (а.с. 7-9).

Окрім цього, відповідно до податкового повідомлення-рішення №0008801301 від 23.06.2016 року на підставі акта №3674/13-01/00206256 від 23.06.2016 відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб у сумі 510, 00 грн., в т. ч. за штрафними санкціями 510, 00 грн.

Крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою, що передбачено п. 54.1 ст.54 Податкового кодексу України.

У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення - рішення (п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України).

24 липня 2002 року позивачем сформовано та направлено поштою відповідачу податкову вимогу форми "Ю1" № 1/4030 із зазначенням суми податкового боргу за узгодженими грошовими зобов'язаннями у розмірі 76773, 64 грн. та 02 вересня 2002 р. податкову вимогу форми "Ю2" № 2/4989(а.с. 43-44).

Відповідач суму боргу не оспорив, письмових заперечень проти позову не надіслав. Доказів погашення заборгованості в сумі 3832168,49 грн. відповідачем у добровільному порядку суду надано не було.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України визначено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до абзацу 1 пункту 95.3 статі 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно із пунктом 95.4 статті 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

З огляду на викладене та на те, що наявність податкового боргу підтверджена матеріалами справи, суд приходить до висновку, що позов необхідно задовольнити.

В силу приписів ч. 4 ст. 94 КАС України судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 128, 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

постановив:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Житомирський завод хімічного волокна" на користь державного бюджету в особі Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області податковий борг в сумі 3832168,49 грн. з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.А. Липа