Ухвала суду № 71534776, 10.01.2018, Бориславський міський суд Львівської області

Справа № 438/390/17

Провадження № 1-кп/438/14/2018

У Х В А Л А

10 січня 2018 року Бориславський міський суд Львівської області

у складі: головуючого - судді Слиша А.Т.,

при секретарі Валькович Г.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Бориславі кримінальне провадження стосовно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Борислава Львівської області, проживає за адресою: АДРЕСА_1 громадянина України,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.15 ч.2 ст.185, ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.3 ст.357 КК України,

та стосовно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця м.Борислав Львівської області, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2, громадянина України,

обвинуваченого у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.3 ст.357 КК України,

за участі сторін судового провадження прокурора Федини Л.М., обвинуваченого ОСОБА_1, його захисника Стельмащука М.Д., обвинуваченого ОСОБА_2, його захисника Галишина А.В., -

в с т а н о в и в:

У судовому засіданні прокурор Федина Л.М. заявив клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_2, посилаючись на те, що останній обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.3 ст.357 КК України, дане кримінальне провадження не закінчено і потребує часу для розгляду.

В обґрунтування клопотання посилається на те, що згідно обвинувального акту ОСОБА_2 за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_1 03.10.2017 в період часу з 12 год. 00 хв. до 15 год. 30 хв., маючи єдиний прямий умисел на таємне викрадення чужого майна, шляхом розбиття шиби метало-пластикового вікна, проник у приміщення квартири АДРЕСА_3, яка перебуває у власності ОСОБА_5, звідки повторно, таємно викрав майно, яке належить потерпілій, а саме: ніж марки «Browning»; мультитул марки «llied»; ноутбук марки «Lenovo У-570»; грошові кошти в сумі 187 гривень; куртку чоловічу темно-синього кольору марки «Reserved»; куртку чоловічу чорного кольору марки «Monoprixhomme»; батнік чоловічий сірого кольору марки «Sana»; телевізор марки «Sаmsung UE40D500PW; клавіатуру до телевізора марки «Rapoo»; переносний жорсткий диск марки «Toshubo»; рюкзак чорного кольору марки «Exxess»; скатертину білого кольору з квітами; дві вервички; намисто з бісеру; намисто з бірюзи; дві зв'язки з трьох ключів; зв'язка з шести ключів; сережки пара срібло 925 проба вага 1,6 грам; підвіска срібло 925 проба вага 0,6 грам; пара сережок срібло 925 проба вага 1,9 грам; перстень срібло 925 проба вага 2,4 грам; браслет срібло 925 проба вага 2,31 грам; пара сережок срібло 925 проба вага 1,7 грам; перстень срібло 925 проба вага 1,9 грам; кулон срібло 925 проба вага 4,96 грам; ланцюжок срібло 925 проба вага 3,82 грам; перстень срібло 925 проба вага 2,07 грам; ланцюжок срібло 925 проба вага 4,2 грам; кулон срібло 925 проба вага 1,07 грам; пара сережок срібло 925 проба вага 2,6 грам; пара сережок срібло 925 проба вага 1,6 грам; підвіска срібло 925 проба вага 0,81 грам; пара сережок срібло 925 проба вага 1,9 грам; ланцюжок срібло 925 проба вага 26,69 грам; ланцюжок срібло 925 проба вага 9,21 грам; пара сережок срібло 925 проба вага 1,5 грам; перстень срібло 925 проба вага 2,2 грам; підвіска срібло 925 проба вага 2,0 грам; ланцюжок срібло 925 проба вага 3,43 грам; перстень срібло 925 проба вага 2,1 грам; перстень срібло 925 проба вага 4,31 грам; перстень срібло 925 проба вага 1,16 грам; ланцюжок срібло 925 проба вага 1,9 грам; кольє срібло 925 проба вага 0,78 грам; кулон срібло 925 проба вага 2,8 грам; ланцюжок срібло 925 проба вага 8,2 грам; перстень срібло 925 проба вага 1,6 грам; шнурок каучуковий срібло 925 проба вага 3,67 грам; шнурок каучуковий срібло 925 проба вага 0,70 грам; кулон срібло 925 проба вага 1,20 грам; шнурок шовковий срібло 925 проба вага 0,75 грам; браслет срібло 925 проба вага 5,05 грам; пара сережок срібло 925 проба вага 2,0 грам; перстень срібло 925 проба вага 3,93 грам; пара сережок срібло 925 проба вага 4,07 грам; перстень чоловічий срібло 925 проба вага 2,93 грам; пара сережок срібло 925 проба вага 4 грам; браслет срібло 925 проба вага 11,8 грам золото 375 проба вага 0,32 грам; перстень срібло 925 проба вага 2,15 грам золото 375 проба вага 0,07 грам; підвіска - хрестик срібло 925 проба вага 1,6 грам золото 375 проба вага 0,06 грам; підвіска срібло 925 проба вага 1,57 грам золото 375 проба вага 0,02 грам; перстень срібло 925 проба вага 3,49 грам золото 375 проба вага 0,08 грам; перстень срібло 925 проба вага 2,52 грам золото 375 проба вага 0,03 грам; перстень срібло 925 проба вага 2,68 грам золото 375 проба вага 0,03 грам; перстень срібло 925 проба вага 1,75 грам золото 375 проба вага 0,03 грам; перстень срібло 925 проба вага 1,84 грам золото 375 проба вага 0,03 грам; перстень срібло 925 проба вага 3,04 грам золото 375 проба вага 0,07 грам; пара сережок срібло 925 проба вага 2,88 грам золото 375 проба вага 0,07 грам; кольє золото 585 проба вага 33,30 грам; пара сережок золото 585 проба вага 2,40 грам; пара сережок золото 585 проба вага 5,35 грам; пара сережок золото 585 проба вага 0,8 грам; пара сережок золото 585 проба вага 0,86 грам; пара сережок золото 585 проба вага 0,8 грам; перстень чорний керамічний золото 585 проба вага 1,31 грам; перстень білий керамічний золото 585 проба вага 1,31 грам; сережки пара золото 585 проба вага 3,2 грам; сережки пара золото 585 проба вага 1,2 грам; два перстні золото 585 проба вага 3,5 грам; підвіска - хрестик золото 585 проба вага 2,5 грам; пара сережок золото 585 проба вага 4 грам; підвіска золото 585 проба вага 0,8 грам; шнурок каучуковий золото 585 проба вага 1,8 грам, чим спричинив потерпілій ОСОБА_5 матеріальної шкоди.

Крім цього, ОСОБА_2 за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_1 03.10.2017 в період часу з 12 год. 00 хв. по 15 год. 30 хв., маючи єдиний прямий умисел на таємне викрадення чужого майна, шляхом розбиття шиби метало-пластикового вікна, проник у приміщення квартири АДРЕСА_3, яка перебуває у власності ОСОБА_5, звідки таємно викрав інші важливі особисті документи, а саме: диплом НОМЕР_1 виданий на ім'я потерпілої, свідоцтво про народження серія НОМЕР_2 видана на ім'я ОСОБА_6, закордонний паспорт серія НОМЕР_3 виданий на ім'я потерпілої, військовий квиток серія НОМЕР_4 виданий на ім'я потерпілої, трудову книжку серія НОМЕР_5 видану на ім'я потерпілої.

09 листопада 2017 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 357 КК України. 13 листопада 2017 року на підставі ухвали слідчого судді Бориславського міського суду підозрюваному ОСОБА_2 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів терміном до 11 січня 2018 року. 14 листопада 2017 року обвинувальний акт скеровано в Бориславський міський суд для розгляду по суті.

Вина ОСОБА_2 повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема: протоколами огляду місця події, протоколом допиту потерпілого, протоколами допиту свідка ОСОБА_7 та іншими матеріалами кримінального провадження.

Обвинувачений ОСОБА_2 вчинив ряд умисних тяжких злочинів, за які законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від 3 до 6 років, ніде не працює та не навчається, не має постійного джерела доходів, що свідчить про те, що останній може переховуватись від органів досудового розслідування та перебуваючи на волі може продовжити вчиняти інші кримінальні правопорушення вказаної категорії, незаконно впливати на потерпілого та свідків, іншого обвинуваченого, може сховати, або спотворити будь-яку із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, що свідчать про те, що заявлені ризики не зменшились.

З огляду на вищенаведене, беручи до уваги те, що строк дії попередньої ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_2 закінчується 11 січня 2018 року, а також те, що обвинувачений ОСОБА_2 після закінчення строку тримання під вартою може переховуватись від суду, продовжити вчиняти інші кримінальні правопорушення вказаної категорії, перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, незаконно впливати на потерпілих та свідків, іншого обвинуваченого, може сховати, або спотворити будь-яку із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а дані обставини свідчать про те, що викладені ризики на даний час не зменшилися, а тому підстав для застосування до обвинуваченого ОСОБА_2 більш м'якого запобіжного заходу немає. Тому просить обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_2 строком на 60 днів.

Обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник Галишин А.В. у судовому засіданні заперечили проти задоволення клопотання прокурора щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Захисник Галишин А.В. у судовому засіданні подав клопотання про зміну стосовно ОСОБА_2 запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт із забороною залишати житло в нічний період доби. В обґрунтування клопотання посилається на те, що мотивація тримання ОСОБА_2 під вартою визначається тим, що він може переховуватись від органів досудового розслідування, суду, впливати на потерпілих та свідків у справі. Така мотивація суперечить практиці ЄСПЛ, яка відображає принцип, пов'язаний з належним відправленням правосуддя, у рішенні судів мають адекватно зазначатися підстави, на яких вони ґрунтуються. Ступінь застосування цього обов'язку наводити підстави може змінюватися залежно від характеру рішення та повинен визначатися з огляду на обставини справи (рішення ЄСПЛ у справі «Гарсія Руіс проти Іспанії»). Згідно довідки від 09 січня 2018 року інфекційного відділення Бориславської міської лікарні ОСОБА_2 перебуває на диспансерному обліку у інфекціоніста ЦМЛ м.Борислава з приводу хронічного вірусного гепатиту С та згідно до оперативного реєстру пацієнтів з ХВГС підлягає до обстеження та противірусному лікуванню гепатиту С зa Державною програмою. Вважає, що застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло в нічний період доби буде достатнім для забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків. Після спливу певного проміжку часу (судового розгляду) навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину не може бути єдиним виправданням тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого. Продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості (рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України», рішення у справі «Єлоєв проти України»).

У судовому засіданні прокурор Федина Л.М. вважає, що клопотання захисника Галишина А.В. про зміну стосовно ОСОБА_2 запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт не підлягає задоволенню.

Заслухавши думку учасників судового провадження, оглянувши матеріали кримінального провадження, суд прийшов до такого висновку.

Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

У відповідності до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Згідно з ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Розглядаючи клопотання прокурора про фактичне продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує вимоги п.п.3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого (підозрюваного) від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення. Крім цього, положення ст.5 Конвенції передбачають, що кожен, кого заарештовано або затримано згідно з положеннями підпункту «с» пункту 1 цієї статті, має негайно постати перед суддею чи іншою посадовою особою, якій закон надає право здійснювати судову владу, і йому має бути забезпечено розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження. Таке звільнення може бути обумовлене гарантіями з'явитися на судове засідання.

Судом встановлено, що прокурором порушено встановлений ч.1 ст.199 КПК України строк подання клопотання про продовження строку тримання під вартою.

Згідно ухвали слідчого судді Бориславського міського суду від 13 листопада 2017 року до ОСОБА_2 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, тобто з 13 листопада 2017 року до 11 січня 2018 року. Також визначено розмір застави в порядку ст.183 КПК України.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі Нечипорук та Йонкало проти України від 21 квітня 2011 року термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (також рішення від 30 серпня 1990 р. у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom), п. 32, Series А, № 182).

Виходячи з наявних в матеріалах провадження даних, вбачається обґрунтованість підозри ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185 та ч.3 ст.357 КК України, тобто таємному викраденні чужого майна, за попередньою змовою групою осіб, поєднаному із проникненням до житла, а також незаконному заволодінні способом викрадення інших важливих особистих документів.

Проте суд констатує відсутність кваліфікуючої ознаки «повторності», оскільки остання відсутня у пред'явленому обвинуваченні.

У ході розгляду клопотання прокурора встановлено ризик, передбачений ст. 177 КПК України.

Судом встановлено, що вбачається з вимоги про судимість від 20 жовтня 2017 року (а.с.65, матеріали провадження №438/1018/17), вбачається, що ОСОБА_2 17 лютого 2016 року було пред'явлено інше обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, та у подальшому справу направлено з обвинувальним актом до суду.

Наведене свідчить про наявність ризику вчинення обвинуваченим ОСОБА_2. іншого кримінального правопорушення, зокрема, злочину проти власності.

При цьому, прокурор не довів обставини, що свідчать про продовження існування ризику переховування обвинуваченого від органів досудового розслідування та суду. Такий ризик не було підтверджено жодними доказами.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого, суд враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.

Посилання прокурора на те, що ОСОБА_2, перебуваючи на волі, може незаконно впливати на потерпілого та свідків, іншого обвинуваченого, може сховати, або спотворити будь-яку із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, також не були підтверджені жодними доказами.

При цьому, іншим обвинуваченим у даному кримінальному провадження є ОСОБА_1, якому на цей час обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Відтак, прокурор не обґрунтував яким чином ОСОБА_2, перебуваючи на волі, зможе незаконно впливати на обвинуваченого ОСОБА_1, який перебуває під вартою.

Прокурор також посилається на ризик сховати або спотворити будь-яку із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Проте, прокурор не зазначив щодо підстав вважати про існування таких «речей», які саме це речі. У клопотанні не надано жодних відомостей про можливість у обвинуваченого знищити, сховати або спотворити такі речі чи документи. Відтак, наявність зазначеного ризику прокурором не доведено.

Суд прийшов до висновку, що у задоволенні клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до обвинуваченого ОСОБА_2 слід відмовити, оскільки при розгляді клопотання прокурор не довів обставин недостатності застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання встановленим ризикам, не довів необхідність продовження найсуворішого та виняткового запобіжного заходу - тримання під вартою.

Клопотання прокурора містить формальні посилання на ризики, передбачені ст. 177 КПК України, однак вони жодним чином не підтверджені будь-якими доказами.

Із зазначених прокурором у клопотанні обставин не вбачається обставин, що виправдовують подальше тримання обвинуваченого ОСОБА_2 під вартою.

Прокурором не доведено, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які були визначені ухвалою слідчого судді Бориславського міського суду Львівської області від 13 листопада 2017 року, не зменшилися, а також не доведено нових ризиків, які б виправдовували продовження тримання особи під вартою.

Таким чином, суд не знаходить підстав для задоволення клопотання прокурора.

Суд також враховує наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим ОСОБА_2 кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.3 ст.357 КК України. При цьому, беручи до уваги тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому в разі визнання його винним, даних про його особу, зокрема, ОСОБА_2 не працює, не має постійного джерела доходів, наявність у обвинуваченого постійного місця проживання, - суд приходить до висновку, що застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, зокрема, цілодобовий домашній арешт з обов'язком носити електронний засіб контролю зможе забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігти ризикам, передбаченим п.5 ч.1 ст. 177 КПК України.

З урахуванням наведеного, доведеності прокурором обставин, передбачених пунктами 1 та 2 ч. 1 ст. 194 КПК України, та не доведеності обставин, передбачених п. 3 ч. 1 цієї статті, суд дійшов висновку про необхідність зміни обраного обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою більш м'якимзапобіжним заходом - цілодобовим домашнім арештом строком на два місяці, а саме до 10 березня 2018 року, зобов'язавши обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду, та покласти на обвинуваченого ОСОБА_2 обов'язок носити електронний засіб контролю.

Відтак, клопотання захисника Галишина А.В. про зміну стосовно ОСОБА_2 запобіжного заходу підлягає до часткового задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 182 - 184, 199, 201, 331, 376 КПК України, суд, -

у х в а л и в:

Відмовити у задоволенні клопотання прокурора Федини Л.М. про обрання обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Клопотання захисника обвинуваченогоОСОБА_2- адвоката Галишина А.В. про зміну ОСОБА_2 запобіжного заходу задовольнити частково.

Змінити обраний ухвалою від 13 листопада 2017 року слідчого судді Бориславського міського суду Львівської області запобіжний захід у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_2 на запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Застосувати стосовно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, громадянина України, уродженця м.Борислав Львівської області, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2, запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, строком на два місяці, а саме до 10 березня 2018 року, заборонивши обвинуваченому ОСОБА_2 залишати житло за адресою проживання, а саме: квартиру АДРЕСА_2 цілодобово та зобов'язавши останнього прибувати за кожною вимогою до суду.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_2 обов'язок носити електронний засіб контролю.

Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_2, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло обвинуваченого, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.

Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченому ОСОБА_2 та скерувати начальнику ЛУВП №19 УДПтС у Львівській області.

Копію ухвали скерувати на виконання у Бориславське відділення поліції Дрогобицького ВП ГУНП у Львівській області.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора.

Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає і набирає законної сили в момент ухвалення.

Головуючий суддя А.Т.Слиш