Ухвала суду № 71534578, 10.01.2018, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Апеляційне провадження № 22-ц/796/1628/2018 Доповідач - Ратнікова В.М.

У х в а л а

м. Київ Справа № 761/10016/16-ц

10 січня 2018 року суддя Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва Ратнікова В.М., розглянувши матеріали апеляційної скарги представника відповідача Державної Казначейської служби України ОлешкаОлексія Миколайовича на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 15 червня 2017 року, ухвалене під головуванням судді Гуменюк А.І., у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Державної Казначейської служби України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Головне управління Національної поліції у місті Києві, Київська місцева прокуратура № 1 міста Києва, голова Ліквідаційної комісії ГУ МВС України в м. Києві Нечитайло Володимир Олександрович про стягнення сум, сплачених у зв'язку з наданням юридичної допомоги та відшкодування моральної шкоди, завданої органами досудового розслідування і прокуратури, -

в с т а н о в и в:

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 15 червня 2017 року задоволено в повному обсязі позов ОСОБА_3 до Державної Казначейської служби України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Головне управління Національної поліції у місті Києві, Київська місцева прокуратура № 1 міста Києва, голова Ліквідаційної комісії ГУ МВС України в м. Києві Нечитайло Володимир Олександрович про стягнення сум, сплачених у зв'язку з наданням юридичної допомоги та відшкодування моральної шкоди, завданої органами досудового розслідування і прокуратури.

Зобов'язано Державну Казначейську службу України стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_3 кошти, сплачені в зв'язку з наданням юридичної допомоги, в розмірі 40 000,00 грн..

Зобов'язано Державну Казначейську службу України стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_3 моральну шкоду в розмірі 128 000,00 грн..

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, 01 грудня 2017 року представник відповідача Державної Казначейської служби України Олешко Олексій Миколайович подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 15 червня 2017 року скасувати та ухвалити у справі нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Також в апеляційній скарзі клопотав про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 15 червня 2017 року, посилаючись на те, що даний строк пропущено з поважних причин.

Зазначив, що в судовому засіданні 15 червня 2017 року було проголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, а його повний текст отримано поштою 28 листопада 2017 року. Маючи намір оскаржити рішення суду першої інстанції, відповідач 01 грудня 2017 року підготував апеляційну скаргу, проте допустив помилку щодо порядку її подання та направив безпосередньо до Апеляційного суд м. Києва. Після отримання листа від суду апеляційної інстанції з роз'ясненням вірного порядку подання скарги апелянт направив її до суду першої інстанції, проте вищезазначена помилка призвела до пропуску десятиденного строку на апеляційне оскарження. Наполягаючи на тому, що Державна Казначейська служба Україна має намір скористатися своїм гарантованим право на апеляційне оскарження, на користь чого свідчать первісне і своєчасне подання скарги, хоч і з порушенням порядку її направлення, просив даний строк поновити.

Згідно пункту 11 Перехідних положень ЦПК України, в редакції Закону України

№ 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року, який набрав чинності з 15 грудня 2017 року, заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якимине відкрито на момент набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цієї редакції Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність поданої апеляційної скарги вимогам ст.ст. 354, 356 ЦПК України, вивчивши доводи клопотання про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, приходжу до наступних висновків.

Так, статтею 354 ЦПК України встановлено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днівз дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до ст. 127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

З матеріалів справи вбачається, що в судовому засіданні 15 червня 2017 року було проголошено вступну та резолютивну частину рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 15 червня 2017 року.

Відомостей щодо дати складення повного судового рішення матеріали справи не містять, проте вбачається, що копію повного тексту рішення було направлено сторонам супровідним листом від 07 листопада 2017 року.

Долученими до апеляційної скарги документами підтверджується, що копію рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 15 червня 2017 року Державною Казначейською службою України отримано 28 листопада 2017 року.

Також, з наданих апелянтом документів встановлено, що апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції було подано 01 грудня 2017 року до Апеляційного суду міста Києва, а після з'ясування помилки щодо її направлення та повернення матеріалів скарги від апеляційного суду, перенаправлено до суду першої інстанції 21 грудня 2017 року.

Враховуючи все викладене, варто зробити висновок, що доводи апелянта про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції є обґрунтованими та узгоджуються з матеріалами справи.

Стаття 129 Конституції України закріпила, що забезпечення апеляційного та, у визначених законом випадках, касаційного оскарження рішення суду є однією з основних засад судочинства (пункт 8 частини третьої статті 129 Конституції України).

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях наголошує, що стаття 6 Конвенції, якою передбачено право на справедливий суд, не встановлює вимог до держав засновувати апеляційні або касаційні суди. Проте там, де такі суди існують, гарантії, що містяться у вказаній статті, повинні відповідати також і забезпеченню ефективного доступу до цих судів (пункт 25 Рішення у справі "Делкур проти Бельгії" від 17 січня 1970 року та пункт 65 Рішення у справі "Гофман проти Німеччини" від 11 жовтня 2001 року).

За таких обставин, з метою забезпечення дотримання закріпленого в законодавстві принципу апеляційного оскарження судового рішення, оскільки матеріалами справи підтверджується, що вперше апеляційну скаргу Державною Казначейською службою України було подано у передбачений законом строк, вважаю за необхідне поновити представнику відповідача Державної Казначейської служби України Олешку Олексію Миколайовичу процесуальний строк на подачу апеляційної скарги на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 15 червня 2017 року, оскільки він пропущений з поважних причин.

Так як за змістом ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні апеляційної скарги судовий збір сплачується в розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, одночасно стаття 3 цього закону передбачає, що за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду судовий збір не справляється, клопотання Державної Казначейської служби України про звільнення від сплати судового збору є обґрунтованим.

За формою та змістом апеляційна скарга відповідає вимогам ст. 356 ЦПК України.

Апеляційна скарга подана особою, яка має право на апеляційне оскарження

Керуючись ст. 127, 356, 359 ЦПК України, -

у х в а л и в:

Поновити представнику відповідача Державної Казначейської служби України Олешку Олексію Миколайовичу процесуальний строк на подачу апеляційної скарги на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 15 червня 2017 року.

Відкрити апеляційне провадження в цивільній справі за апеляційною скаргою представника відповідача Державної Казначейської служби України Олешка Олексія Миколайовича на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 15 червня 2017 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Державної Казначейської служби України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Головне управління Національної поліції у місті Києві, Київська місцева прокуратура № 1 міста Києва, голова Ліквідаційної комісії ГУ МВС України в м. Києві Нечитайло Володимир Олександрович про стягнення сум, сплачених у зв'язку з наданням юридичної допомоги та відшкодування моральної шкоди, завданої органами досудового розслідування і прокуратури.

Встановити учасникам справи строк на подання відзиву на апеляційну скаргу до 22 січня 2018 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.

Суддя: