Рішення № 71534074, 10.01.2018, Оболонський районний суд міста Києва

10.01.2018 Справа № 756/14312/17

Унікальний № 756/14312/17

Справа № 2-о/756/59/18

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 січня 2018 року Оболонський районний суд м. Києва

у складі головуючого судді Васалатія К.А.

при секретарі Ільченко Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за заявою ОСОБА_1, зацікавлені особи: ГТУЮ у Полтавській області, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, -

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2017 р. заявник із даною заявою звернулась до суду. В обґрунтуванні своїх вимог вказала, що у ІНФОРМАЦІЯ_2 помер її батько ОСОБА_4 Після його смерті відкрилась спадщина, у вигляді жилого будинку з надвірними побудовами в АДРЕСА_2. На підставі заповіту спадкоємцями стали його доньки - ОСОБА_2, ОСОБА_3 та заявник ОСОБА_1

Як вказано у заяві, під час видачі свідоцтва про право на спадщину у м. Диканька Полтавської обл., нотаріус зробила помилку у прізвищі заявника вказавши «ОСОБА_1» замість «ОСОБА_1». На звернення заявника щодо виправлення даної описки, нотаріальна контора запропонувала звернутись до суду.

За таких обставин заявник просить суд встановити факт, що свідоцтво про право на спадщину по заповіту, яке видане Диканською державною нотконторою за реєстровим № 151 від 04.02.1992 р., видане на ім'я «ОСОБА_1.» належить «ОСОБА_1.»

У судове засідання заявник не з'явилась, надіслала свою заяву щодо підтримки заяви у повному об'ємі.

Зацікавлена особа № 1 - ГТУЮ у Полтавській області, надіслала лист щодо слухання справи у її відсутність.

Інші зацікавлені особи також у судове засідання не з'явились, надіслали письмові заяви щодо підтримки вимог ОСОБА_1

Суд, дослідивши матеріали справи прийшов до висновку, що заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню з таких підстав.

Як з'ясував суд, ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_4 - батько заявника та зацікавлених осіб № 2 та № 3. Після його смерті відкрилась спадщина, до якої входить жилий будинок з надвірними побудовами в АДРЕСА_2. При цьому 28.12.1990 р. ОСОБА_4 склав заповіт на своїх дітей - ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2 щодо свого майна.

Згідно п. 2.9. Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі, затвердженої наказом Державного Комітету України по земельних ресурсах 04.05.1999 р. № 43, що регулювала порядок видачі державних актів, усі записи в державних актах мають бути зроблені українською мовою, чітко і розбірливо, виправлення не допускаються.

Як з'ясував суд, при видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріус допустила помилку у відтворенні прізвища заявника на друкарській машинці - «ОСОБА_1.» вказавши - «ОСОБА_1.»

Тому оцінюючі всі зібрані в справі докази суд вважає доведеним факт належності вищевказаного документу заявнику ОСОБА_1, так як це підтверджено іншими документами в їх сукупності, і тільки непрофесіоналізм нотаріуса та не вміння друкувати документи призвели до того, що заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню у повному об'ємі.

На підставі викладеного та керуючись ст. 19, 42, 81, 89, ст. 258, 263, 265, 315, 319, 354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 - задовольнити.

Встановити факт, що свідоцтво про право на спадщину за заповітом, яке видане Диканською державною нотаріальною конторою за реєстровим № 151 від 04.02.1992 р., видане на ім'я «ОСОБА_1» належить «ОСОБА_1» ІНФОРМАЦІЯ_1

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду м. Києва протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя К.А. Васалатій