Вирок № 71532041, 11.01.2018, Зачепилівський районний суд Харківської області

справа № 620/613/17

провадження № 1-кп/620/2/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.01.2018 року Зачепилівський районний суд Харківської області

в складі : головуючого - судді Яценка Є.І.,

при секретарі - Ніколенко Л.О.,

з участю:

прокурора - Дальока М.С.,

захисника потерпілого - ОСОБА_1,

законного представника потерпілого - ОСОБА_2,

обвинуваченого - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Зачепилівського районного суду Харківської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12016220290000077 від 09.04.2016 року відносно:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, уродженця с. Миколаївка Зачепилівського району Харківської області, українця, громадянина України, освіта повна середня, працюючого оператором ПП «ОСОБА_10», офіційно не одруженого, має на утриманні 2-х неповнолітніх дітей, мешканця АДРЕСА_1 раніше не судимого,

в скоєнні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 08.04.2016 року, близько 21.00 год. в с. Нагірне Зачепилівського району Харківської області, не маючи водійського посвідчення на керування транспортним засобом відповідної категорії, керуючи неналежним йому технічно справним мопедом «ORIENT-49QT-13», рухаючись по вулиці Бречко, 7-а, зі швидкістю 40км/год., порушив вимоги п.п. 12.1, 12.2, 12.3 Правил дорожнього руху України, згідно яких:

-п. 12.1 - «Під час вибору в установлених межах безпечності руху водій повинен урахувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним»;

-п. 12.2 - « У темну пору доби та в умовах недостатньої видимості швидкість руху повинна бути такою, щоб водій мав змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги»;

-п.12.3 - «У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди».

Не прийнявши заходів щодо безпечного руху мопеда, не змінюючи швидкісного режиму, ОСОБА_3 допустив наїзд на пішохода ОСОБА_4, який рухався по правому узбіччю проїжджої частини в напрямку його руху. Дії водія ОСОБА_3 знаходяться в причинному зв»язку з настанням дорожньо-транспортної події.

В результаті дорожньо-транспортної події потерпілому ОСОБА_4 заподіяно тілесні ушкодження у вигляді: закритого осколкового перелому нижньої третини кістки правої голені зі зміщенням уламків, який згідно висновку судово-медичної експертизи № 296-КР-17 від 28.09.2017 року відноситься за ступенем тяжкості до категорії середніх тілесних ушкоджень, за критерієм тривалості розладу здоров»я та гематоми тім»яної області, яка відповідно до вказаного висновку експертизи відноситься до легких тілесних ушкоджень.

Вказані дії ОСОБА_3 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.1 ст.286 КК України - порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Прокурор Дальока М.С. в судовому засіданні заявив клопотання про звільнення ОСОБА_3 від відбування покарання на підставі п.«в» ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році», так як останній є батьком 2-х неповнолітніх дітей.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину визнав частково та пояснив, що виїхав з перехрестя вул.. Харківської в с. Нагірне Зачепилівського району Харківської області та розвинувши швидкість близько 30-40 км./год. в темну пору доби здійснив зіткнення з пішоходом ОСОБА_4. Однак вважає, що потерпілий також винен у даній події, так як на його думку, він своїми діями спровокував ДТП.

Щодо клопотання прокурора про застосування до нього ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році» обвинувачений ОСОБА_3 зазначив, що погоджується з останнім та розуміє наслідки його застосування.

В судовому засіданні захисник потерпілого ОСОБА_1 та законний представник потерпілого ОСОБА_2 заперечили проти застосування до обвинуваченого ОСОБА_3 Закону України «Про амністію у 2016 році».

Оскільки обвинувачений ОСОБА_3 повністю не визнав обставин вчинення злочину, які зазначені в обвинувальному акті, суд вважає за необхідне дослідити матеріали кримінального провадження та допитати потерпілого та свідків.

В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_4, в присутності законного представника ОСОБА_2, вказав, що в даній ДТП він винним себе не вважає, так як разом з друзями йшли по лівій стороні проїжджої частини в напрямку свого руху. Потерпілий зазначив, що він відстав на декілька метрів від друзів та повернувся до них спиною, так як чекав свою знайому, яка їх наздоганяла, але раптом відчув сильний удар в ногу та впав на узбіччя. Неподалік впав мопед та якийсь чоловік, яким, як йому в подальшому стало відомо, виявився ОСОБА_3

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні вказав, що 08.04.2016 року він разом з ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_11. рухалися по лівій стороні проїжджої частини в напрямку свого руху по вул.. Бречко в с. Нагірне Зачепилівського району Харківської області. Він з ОСОБА_6 йшов попереду, а ОСОБА_4, зупинившись, повернувся до них спиною та почав чекати свою знайому, яка його наздоганяла. В цей час на перехресті з вул.. Харківської в їх сторону повернув мопед, який проїхавши невелику відстань, почав виляти, в результаті чого заїхав на узбіччя, по якому вони йшли і вони вимушені були з ОСОБА_6 відстрибнути в сторону, щоб він на них не наїхав, однак водій, яким в подальшому виявився ОСОБА_3, здійснив наїзд на ОСОБА_4, який до нього стояв спиною та не бачив його маневрів. Після зіткнення ОСОБА_4 впав та почав скаржитися на біль в нозі і тому свідок побіг до нього додому щоб покликати батьків на допомогу. Коли через нетривалий час він разом з батьком ОСОБА_4 - ОСОБА_2 прибіг на місце події, то останній підійшов до ОСОБА_3 та запитав його, як він міг здійснити наїзд на дітей та чи вживав він алкогольні напої, на що останній відповів, що того дня він вживав алкогольні напої. ОСОБА_5 пояснив, що після цих слів ОСОБА_2 вдарив ОСОБА_3, від чого останній впав в кущі і більше на місці події він його не бачив, навіть після приїзду працівників поліції ОСОБА_3 на місці ДТП не з»являвся.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні вказала, що на початку квітня 2016 року ввечері вона разом зі своїми друзями - ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_11. йшли по вул.. Бречко в с. Нагірне Зачепилівського району Харківської області. З перехрестя вул.. Харківської назустріч їм виїхав мопед, у якого було дуже погане світло. Проїхавши рівно деяку відстань він почав виляти по дорозі, в результаті чого з»їхав на узбіччя по якому вони рухалися і ОСОБА_5 був вимушений відстрибнути в сторону та відтягнув її за собою, щоб уникнути зіткнення з мопедом. Однак водій мопеда, яким виявився ОСОБА_3, допустив зіткнення з ОСОБА_4, який стояв позаду них. Свідок вказала, що на її думку водій ОСОБА_3 перебував в стані алкогольного сп»яніння.

Вина ОСОБА_3 також повністю підтверджується наступними доказами:

-протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 08.04.2016 року;

-схемою та фото таблицею дорожньо-транспортної пригоди від 08.04.2016 року;

-висновком експерта № 119-КР/16 від 14.04.2016 року;

-протоколом проведення слідчого експерименту від 17.07.2017 року;

-схемою до протоколу проведення слідчого експерименту від 17.07.2017 року (за показами потерпілого та свідків);

-протоколом проведення слідчого експерименту від 17.07.2017 року;

-схемою до протоколу проведення слідчого експерименту від 17.07.2017 року (за показами свідка ОСОБА_3.);

-висновком експерта № 632/17 від 07.09.2017 року;

-висновком експерта № 296-КР/17 від 28.09.2017 року.

Оцінюючи зібрані по справі докази, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 підтверджується сукупністю узгоджених між собою доказів, які були досліджені в ході судового слідства, а саме: чіткими і послідовними показаннями свідків та потерпілого, висновками експертиз та протоколами слідчих дій.

Проаналізувавши в сукупності вищезазначені обставини та докази, якими вони підтверджуються, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 повністю доведена та кваліфікує його дії за ч.1 ст. 286 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Розглядаючи питання про застосування до обвинуваченого ОСОБА_3 Закону Закону України «Про амністію у 2016 році» суд виходить з наступного.

В судовому засіданні достовірно встановлено, що ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, яке відповідно до ч.2 ст.12 КК України віднесене до категорії злочинів невеликої тяжкості.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 1 Закону України «Про застосування амністії в Україні» амністія є повне або часткове звільнення від відбування покарання осіб, визнаних винними у вчиненні злочину, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили; амністія оголошується законом про амністію, який приймається відповідно до положень Конституції України, Кримінального Кодексу України та цього Закону.

Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що установивши в стадії судового розгляду кримінальної справи наявність акта амністії, що усуває застосування покарання за вчинене діяння, суд, за доведеності вини особи, постановляє обвинувальний вирок із звільненням засудженого від відбування покарання.

07 вересня 2017 року набув законної сили Закон України «Про амністію у 2016 році» від 22 грудня 2016 року. Дія цього Законупоширюється на осіб, які вчинили злочини до дня набрання ним чинності включно.

Згідно положення п.«в» ст. 1 цього Закону звільняються від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, особи, визнані винними у вчинені умисного злочину, який не є тяжким або особливо тяжким відповідно до статті 12 КК України, які не позбавлені батьківських прав та на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років.

Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 на момент набрання чинності Закону України «Про амністію у 2016 році» від 22 грудня 2016 року мав двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_6.

Обмежень щодо застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_3 амністії, визначених ч.4 ст.86 КК України, ст. 4 Закону України «Про застосування амністії в Україні» та ст. 9 Закону України «Про амністію у 2016 році», судом не встановлено, раніше амністія до нього не застосовувалася.

Враховуючи вимоги, які викладені в ст. 10 Закону України «Про амністію в 2016 році», суд зобов»язаний з»ясовувати наявність згоди на застосування цього акту саме у особи, щодо якої вирішується це питання. Надання ж згоди на застосування положень законодавства про амністію з боку потерпілих не є обов»язковою.

За таких обставин суд вважає, що на обвинуваченого ОСОБА_3 поширюється дія Закону України «Про амністію у 2016 році», а тому він підлягає звільненню від відбування покарання.

Наслідки застосування амністії обвинуваченому роз'яснені.

По справі є судові витрати пов'язані з проведенням судово-автотехнічної експертизи в розмірі 1186,44 грн., які необхідно стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3

Долю речових доказів вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 370, 371, 373, 374 КПК України, ЗУ «Про амністію у 2016 році», суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винним за ч.1 ст. 286 КК України і призначити йому покарання за ч.1 ст. 286 КК України у вигляді 2 років обмеження волі.

Звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного за цим вироком покарання на підставі п. «в» ст.1 Закону України "Про амністію у 2016 році" від 22 грудня 2016 року.

Стягнути з засудженого ОСОБА_3 судові витрати за проведення судово-автотехнічної експертизи № 632/17 від 07.09.2017 року в розмірі 1186,44 грн. (одна тисяча сто вісімдесят шість грн.. 44 коп.), які перерахувати на рахунок УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова: код ЄДРПОУ 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011.

Речові докази: мопед «ORIENT-49QT-13» червоного кольору, який знаходиться на майданчику Зачепилівського ВП Красноградського ВП ГУНП в Харківської області, після набрання вироком законної сили повернути законному власнику - ОСОБА_9.

Вирок може бути оскаржений протягом 30 днів з моменту його проголошення в кримінальну палату Апеляційного суду Харківської області через Зачепилівський районний суд Харківської області. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий, суддя Є.І. Яценко