Ухвала суду № 71531135, 10.01.2018, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 552/6071/17 Номер провадження 22-ц/786/120/18Головуючий у 1-й інстанції Самсонова О. А. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2018 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

головуючого – судді: Триголова В.М.,

суддів: Кузнєцової О.Ю., Одринської Т.В.,

секретар: Діхтяр Т.В.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Полтава цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк"

на рішення Київського районного суду м.Полтави від 19 жовтня 2017 року

по справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И Л А :

У вересні 2017 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором. У позові банк просив стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 18 301, 82 грн. за кредитним договором №б/н від 07.10.2011 року, яка складається з наступного: 132, 31 грн. – заборгованість за кредитом; 13 321, 80 грн. – заборгованість по процентами за користування кредитом; 3500 грн. – заборгованість за пенею та комісією, а також штрафи відповідно до п.2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500 грн. штраф (фіксована частина), 847, 71 грн. (процентна складова).

Рішенням Київського районного суду м.Полтави від 19 жовтня 2017 року у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором – відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням районного суду, ПАТ КБ «ПриватБанк» подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове про задоволення позовних вимог банку в повному обсязі, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи. Також банком на підтвердження своїх доводів приєднано до апеляційної скарги виписку за договором (а.с. 53-54).

Судом першої інстанції вірно встановлено, 7 жовтня 2011 року між сторонами по справі укладено кредитний договір б/н.

За умовами зазначеного договору позивач надав відповідачу кредит в сумі 500 грн. у виді встановленого кредитного ліміту на платіжну карту зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 30,00 % річних. Позичальник зобов’язувався забезпечити повернення кредиту та сплатити відсотки за користування кредитом.

Пунктом 2.1.1.7.6. Умов та правил надання банківських послуг, які є невідємною частиною кредитного договору, передбачено сплату штрафу за порушення строків сплати будь-якого з грошових зобов’язань у розмірі 500 грн. + 5% від суми заборгованості.

Зазначаючи, що відповідачем взяті на себе зобов’язання не виконані, станом на 31 серпня 2017 року позивач обраховує заборгованість відповідача по одержаному кредиту у розмірі 132,31 грн. Заборгованість по процентам за користування кредитом позивач обраховує у розмірі 13321,80 грн.

Відповідно до ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно до ч.1 ст 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У статті 60 ЦПК України визначено, що доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

На підтвердження наявності у ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором, позивачем надавався розрахунок заборгованості за договором (а.с. 4-5).

Разом з тим, місцевий суд, дослідивши інформацію наведену у наданому ПАТ КБ «ПриватБанк» розрахунку заборгованості, вірно прийшов дор висновку, що станом на 29.09.2014 року заборгованість з урахуванням неустойки погашена відповідачкою в повному обсязі, виходячи з наступного.

Розмір заборгованості за відсотками станом на 29 вересня 2014 року позивач обраховує у розмірі 620,74 грн. (а.с 4), але відповідно до умов кредитного договору відсотки за вказаний період суд обраховує у розмірі 166,28 грн. за наступним розрахунком:

до 28 лютого 2013 року заборгованість за відсотками 14,61 грн., з 01 березня 2013 року по 31 серпня 2014 року (1 рік 184 дні), заборгованість за кредитом 316,71 грн., відсоткова ставка 30% річних, заборгованість за відсотками 142,91 грн.: (316,71 грн. / 100 х 30) + (316,71 грн. / 100 х 30 / 365 х 184);

з 01 по 29 вересня 2014 року (29 днів), заборгованість за кредитом 316,71 грн., відсоткова ставка 34,8% річних, заборгованість за відсотками 8,76 грн.: 316,71 грн. / 100 х 34,8 / 365 х 29.

Отже, станом на 29 вересня 2014 року заборгованість за тілом кредиту та відсотками становила 482,99 грн. На цей день позивач також нарахував відповідачу пеню у розмірі 1400 грн. Відповідно, загальний розмір заборгованості з врахуванням штрафних санкцій на цей день складав 1882,99 грн.

Як вбачається з розрахунку заборгованості, 29 вересня 2014 року відповідачем сплачено 2000 грн., чим і здійснено погашення всієї заборгованості.

Враховуючи викладене, а також проведений розрахунок, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позову ПАТ КБ «ПриватБанк» та стягнення боргу з відповідача.

Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги ПАТ КБ «ПриватБанк» щодо наявності у ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором б/н від 07.10.2011 року, оскільки як вірно було встановлено судом першої інстанції 29.09.2014 року відповдіачка сплатила 2000 грн. в рахунок погашення боргу, який складався із 482, 99 грн. заборгованості по тілу кредиту і відсоткам, а також в тому числі і 1400 грн. пені.

Приєднана до апеляційної скарги виписка за договором не спростовує розрахунки та висновки зроблені судом першої інстанції, оскільки містить відомості щодо надходження-витрату коштів по рахунку ОСОБА_2, без деталізації природи таких нарахувань.

На підставі наведеного та враховуючи, що апеляційна скарга не містить доводів щодо неправильності рішення суду, які б були підставою для його скасування, колегія суддів приходить до висновку, що підстави для скасування чи зміни рішення суду відсутні.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 382, 383 ЦПК України, колегія суддів -,

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк"– залишити без задоволення.

Рішення Київського районного суду м.Полтави від 19 жовтня 2017 року – залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя: (підпис) ОСОБА_1

Судді: (підписи) ОСОБА_3

ОСОБА_4

З оригіналом згідно: ОСОБА_1