Рішення № 71529620, 04.01.2018, Знам'янський міськрайонний суд Кіровоградської області

04.01.2018

ЄУН №389/617/17

Провадження №2/389/215/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 січня 2018 року м.Знам'янка

Знам'янський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Ткаченка Б.Б.

за участю секретаря судового засідання Шевченко В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду міста Знам'янка цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором, обгрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідно до укладеного договору від 23.05.2007 ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 2500 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. В порушення норм закону та умов договору відповідач зобов'язання належним чином не виконував. Станом на 31.01.2017 має заборгованість 17247 грн. 86 коп., яка складається із заборгованості за кредитом 465 грн. 32 коп., заборгованості по процентам за користування кредитом 12285 грн. 02 коп., заборгованості за пенею та комісією 3200 грн. 00 коп., а також штрафів відповідно до п.8.6 Умов та Правил надання банківських послуг, а саме штраф (фіксована частина) 500 грн., штраф (процентна складова) 797 грн. 52 коп. На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання зобов'язання і заборгованість за договором не погашає, що є порушенням законних прав банку. Тому позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором та судові витрати по справі.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, у якій просить суд позов задовольнити.

Відповідач та його представник в судове засідання не з'явилися, надали суду заперечення проти позову. В обгрунтування заперечень зазначили, що банк неправомірно продовжував строк дії картки, відповідач не користується карткою близько чотирьох років, під час користування карткою він частково погашав кредитну заборгованість. Просили відмовити у задоволенні позову у зв'язку з пропуском строку позовної давності.

Суд, дослідивши у судовому засіданні матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 23.05.2007 року між сторонами був укладений договір шляхом підписання заяви, яка разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами складає між сторонами кредитний договір.

На підставі зазначеного договору відповідач отримав кредит у розмірі 2500 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36 % річних на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що він ознайомився з Умовами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами та підписана заява разом з Умовами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами складає між ним та Банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві.

ПАТ КБ «ПриватБанк» свої зобов'язання за Договором про надання банківських послуг виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту.

З наданих суду розрахунку заборгованості та виписки за картковим рахунком на ім'я відповідача вбачається, що останній несвоєчасно виконував обов'язки за укладеним договором зі своєчасного погашення суми кредиту та відсотків, у результаті чого утворилась заборгованість.

Відповідно до п.3.1.3 Правил користування платіжною карткою по закінченню строку дії картки позичальнику видається нова картка, якщо від клієнта не надійшла письмова заява про закриття картрахунку або банк з власної ініціативи не закрив картрахунок.

Строк дії кредитної картки неодноразово банком продовжувався, останній раз до 30.11.2014, що підтверджується довідкою позивача.

Згідно зі статтями 526, 530, 610, частиною 1 статті 612 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як визначено ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з ч.1 ст.1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Частинами 1, 3 ст.549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Таким чином, відповідач зобов'язання за кредитним договором щодо своєчасного повернення кредиту, погашення процентів за користування кредитом належним чином не виконував, внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 17247 грн. 86 коп.

В поданих суду запереченнях відповідач не спростовує несвоєчасне погашення кредиту та наявність заборгованості, доказів втрати ним картки та у зв'язку з цим звернення до позивача суду не надано.

Твердження відповідача про неправомірне продовження позивачем строку дії картки не заслуговують на увагу, оскільки відповідно до п.3.1.3 Правил користування платіжною карткою по закінченню строку дії картки позичальнику видається нова картка, якщо від клієнта не надійшла письмова заява про закриття картрахунку або банк з власної ініціативи не закрив картрахунок.

З матеріалів справи вбачається та сторонами не оспорюється, що з письмовою заявою про закриття картрахунку відповідач звернувся до позивача лише 15.05.2017, з власної ініціативи банк картрахунок відповідача не закривав, а тому заперечення відповідача в цій частині є небгрунтованими та безпідставними.

Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач та його представник подали до суду заяву про застосування до вимог банку строку позовної давності.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.

Загальна позовна давність установлюється тривалістю в три роки (стаття 257 ЦК України).

Для окремих видів вимог законом встановлено спеціальну позовну давність.

Зокрема, частина друга статті 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила; за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частини перша та п'ята статті 261 ЦК України).

Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Таким чином, аналізуючи умови договору та зміст зазначених правових норм, слід дійти висновку, що за договором, що визначає щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту перебіг позовної давності (ст. 257 ЦК України) щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі зі спливом останнього дня місяця дії картки (ст. 261 ЦК України), а не закінченням строку дії договору.

Указаний висновок відповідає правовій позиції, викладеній у постановіВерховного Суду України від 19.03.2014 року у справі №6-14цс14.

З інформації, наданої ПАТ КБ «ПриватБанк» вбачається, що термін дії виданої відповідачу картки був визначений до останнього дня листопада 2014 року.

З поданих суду позивачем розрахунком заборгованості та випискою за картковим рахунком на ім'я відповідача вбачається, що останній активно користувався указаною карткою шляхом зняття готівкових коштів через банкомат, поповнення цієї картки через термінал самообслуговування (останній платіж на суму 500 грн здійснено 19.05.2014).

Отже, перебіг позовної давності щодо повернення кредиту в повному обсязі почався після закінчення строку дії картки, виданої відповідачу - тобто після 30 листопада 2014 року.

Останній платіж в сумі 500 грн. на погашення заборгованості за кредитом за вказаним картковим рахунком відповідачем було здійснено 19.05.2014 року, тобто до закінчення строку дії картки, що вказує на те, що строк позовної давності, який почався після 30.11.2014 року відповідно до частини першої статті 264 ЦК України не переривався.

Із позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором ПАТ «КБ «ПриватБанк» звернулось до суду 15 березня 2017 року, тобто в межах трирічного строку загальної позовної давності для стягнення заборгованості за кредитом, відсотками та іншими платежами, крім тих, до яких застосується спеціальна позовна давність.

З огляду на викладене, заява відповідача про застосування строку загальної позовної давності не підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про стягнення пені та штрафів, суд виходить з правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду України від 21.10.2015 у справі №6-2003цс15.

Цивільно-правова відповідальність це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обовязку новим, або у приєднанні до невиконаного обовязку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обовязків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Статтею 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

За положеннями ст.61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Враховуючи вищевикладене та відповідно до ст.549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення строків виконання грошових зобовязань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у ст.61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Оскільки, пеня і штраф нараховані за одне і теж зобов'язання порушення строків погашення кредиту, тому стягненню з відповідача підлягає лише пеня.

Заява представника відповідача про застосування строку позовної давності до вимог про стягнення неустойки (пені та штрафу), оскільки він був пропущений при пред'явленні позову до суду, підлягає задоволенню з наступних підстав.

Частина друга статті 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

За правилами ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Тобто пеня - це санкція, яка нараховується з першого дня прострочення й до тих пір поки зобов'язання не буде виконано. Її розмір збільшується залежно від продовження правопорушення.

Правова природа пені така, що позовна давність до вимог про її стягнення обчислюється по кожному дню (місяцю), за яким нараховується пеня, окремо. Право на позов про стягнення пені за кожен день (місяць) виникає щодня (щомісяця) на відповідну суму, а позовна давність обчислюється з того дня (місяця), коли кредитор дізнався або повинен був дізнатися про порушення права.

Отже, стягнення неустойки (пені) обмежується останніми 12 місяцями перед зверненням кредитора до суду, а починається з дня (місяця), з якого вона нараховується, у межах строку позовної давності за основною вимогою.

Зазначена правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 6 листопада 2013 року № 6-116цс13, від 19 березня 2014 року № 6-20цс14.

Таким чином, заява про застосування позовної давності до стягнення неустойки підлягає задоволенню, пеню необхідно стягнути за останні 12 місяців перед зверненням позивача до суду та відповідно до проведених судом розрахунків, у розмірі 1200 грн.

З огляду на вищевикладене, з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення заборгованість за кредитом в сумі 465 грн. 32 коп., заборгованість по процентам за користування кредитом в сумі 12285 грн. 02 коп. та пеня в сумі 1200 грн. 00 коп. (в межах річного строку), а позовні вимоги про стягнення 500 грн. штрафу (фіксована частина) та 797 грн. 52 коп. штрафу (процентна складова) задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. З огляду на те, що позов задоволено частково, з відповідача підлягають до стягнення на користь позивача судові витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 1296 грн.

На підставі викладеного, ст.ст.526, 530, 549, 610, 612, 1049, 1050, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст.141, 263, 264, 265 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570, рахунок №29092829003111, МФО №305299) заборгованість за кредитним договором від 23.05.2007 в сумі 13 950 (тринадцять тисяч дев'ятсот п'ятдесят) грн. 34 коп., з яких: 465 грн. 32 коп. заборгованість за кредитом, 12285 грн. 02 коп. заборгованість по процентам за користування кредитом, 1200 грн. 00 коп. заборгованість за пенею та комісією.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570, рахунок №29092829003111, МФО №305299) судовий збір в сумі 1296 (одна тисяча двісті дев'яносто шістсот) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційного суду Кіровоградської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», місце знаходження: вул. Набережна Перемоги, 50, м. Дніпро, 49094, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 14360570.

Відповідач: ОСОБА_1, місце проживання: АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1.

Повне рішення суду складено 10 січня 2018 року.

Суддя Знам'янського міськрайонного суду

Кіровоградської області Б.Б. Ткаченко