
Справа № 289/1913/17
Номер провадження 2/289/76/18
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09.01.2018 м. Радомишль
Радомишльський районний суд Житомирської області у складі:
головуючого - судді Невмержицького І.М.,
при секретарі - Прокопчук А.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Заболотської сільської ради про визнання права власності на спадкове майно,-
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання права власності на спадкове майно.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що після смерті спадкодавця ОСОБА_2 залишилось спадкове майно, що складається зокрема з права на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП «Явір» с. Заболоть, Заболотської сільської ради Радомишльського району Житомирської області розміром 3,02 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), вартістю 8 336,00 гривень, що належало покійній ОСОБА_2 згідно Сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ЖТ № 0030918 від 13.09.1996 року, виданий головою Радомишльської райдержадміністрації, на підставі рішення Радомишльської РДА № 282 від 13.09.1996 року, інших спадкоємців які б мали право та претендували на зазначене майно немає, тому просив суд визнати за ним право на вищевказане майно.
В судовому засіданні позивач не з»явився, про дату час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, надіслав заяву в якій просив справу розглянути без його участі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надіслав до суду письмову заяву, просив розгляд справи проводити без його участі, з позовними вимогами погодився просив позов задовольнити.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази в їх сукупності, приходить до висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступних підстав.
Виходячи зі змісту ст.4 ЦПК України Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст.ст.12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється виключно на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1, народився 14.05.1976 року в с. Заболоть, Радомишльського району, Житомирської області, де і на даний час зареєстрований та проживає.
10 квітня 1995 року гр. ОСОБА_2, на випадок своєї смерті зробила розпорядження у вигляді заповіту, в якому вказала, що все її майно, де б воно не було та з чого б воно не складалось, і взагалі все те, що їй належатиме на день її смерті і на що вона за законом матиме право заповіла – ОСОБА_1.
24 січня 1996 року ОСОБА_2 померла у віці 81 років в с. Заболоть, Радомишльського району Житомирської області – даний факт підтверджує свідоцтво про смерть серії І-ТП № 048173, видане Заболотською сільською радою Радомишльського району Житомирської області 25.01.1996 року.
Спадщину після смерті заповідачки, ОСОБА_2, у відповідності до ст.ст. 548-549 ЦК УРСР 1963 року (що діяв на той час), прийняв позивач ОСОБА_1, шляхом фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном, а саме: доглядом за будинком, обробітком земельної ділянки та інше – даний факт також підтверджують довідки за № 107 від 08.04.2015 року та № 61 від 25.03.2014 року з виконавчого комітету Заболотської сільської ради Радомишльського району Житомирської області.
До складу спадкового майна, яке залишилося після смерті ОСОБА_2 входить земельний пай члена КСП «Явір» с. Заболоть, Заболотської сільської ради Радомишльського р-ну Житомирської області, розміром 3,02 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), вартістю 8 336,00 гривень, що належав померлій згідно Сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ЖТ № 0030918 від 13.09.1996 року, виданого на її ім’я на підставі рішення Радомишльської РДА № 282 від 13.09.1996 року.
У відповідності до п. 216 Наказу Міністерства юстиції України «Про затвердження інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» від 3 березня 2004 року за № 20/5, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, провадиться нотаріусом після подання правовстановлювальних документів про належність цього майна спадкодавцеві.
Однак, набути вищезазначене майно в порядку передбаченому ст. 1298 ЦК України, шляхом отримання свідоцтва про право на спадщину на земельну частку (пай) позивач, як спадкоємець за заповітом – не має можливості через те, що оригінал Сертифікату на право на земельну частку (пай) втрачений (що також підтверджує оголошення в газеті «Зоря Полісся» № 34 від 19.08.2016 року), що в свою чергу, згідно ЗУ «Про нотаріат», є перешкодою для вчинення необхідної нотаріальної дії, а саме видачі свідоцтва про право на спадщину.
Отже, визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.
Згідно ст. 1216 та ст. 1217 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).
Пунктом 2 Указу Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» від 8 серпня 1995 року N 720/95 передбачено, що право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподар-ського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю. При паюванні вартість і розміри в умовних кадастрових гектарах земельних часток (паїв) всіх членів підприємства, кооперативу, товариства є рівними.
Відповідно до положень п. 24 постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» № 7 від 16 квітня 2004 року, сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення земельної ділянки в натурі (на місцевості) та видачі державного акта про право власності на землю (пункт 17 розділу Х «Перехідні положення» ЗК України).
Згідно постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» судовим рішенням може визнаватися право власності в порядку спадкування, якщо через відсутність документів не можливо оформити спадщину через нотаріуса.
Відповідно до ст. 55 Конституції України та ст. 16 Цивільного кодексу України, кожен має право на звернення до суду за захистом своїх прав, свобод та інтересу.
У відповідності до ч. 1 ст. 1277 ЦК України, у разі відсутності спадкоємців за заповітом та за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття суд визнає спадщину відмерлою за заявою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Керуючись ст.ст. 325, 392, 1216-1218, 1261, 1268-1269 ЦК України, ст.ст. 208-209, 212-215, 218 ЦПК України, суд,-
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Заболотської сільської ради про визнання права власності на спадкове майно – задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2, яка померла 24.01.1996 року у віці 81 років в с. Заболоть, Радомишльського району, Житомирської області – право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП «Явір» с. Заболоть, Заболотської сільської ради, Радомишльського району, Житомирської області, розміром 3,02 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), вартістю 8 336,00 гривень, що належало покійній ОСОБА_2 згідно Сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ЖТ № 0030918 від 13.09.1996 року, виданий головою Радомишльської райдержадміністрації, на підставі рішення Радомишльської РДА № 282 від 13.09.1996 року.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Житомирської області через Радомишльський районний суд протягом тридцяти днів, починаючи з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні, під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Суддя І. М. Невмержицький
Судове рішення № 71528521, Радомишльський районний суд Житомирської області було прийнято 09.01.2018. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 289/1913/17. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: