Постанова № 7152831, 02.12.2009, Луганський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

Іменем України

02 грудня 2009 року Справа № 2а-27086/09/1270

Категорія № 2.5

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді Качуріної Л.С.

при секретарі Лемба А.В.,

в присутності сторін: представника позивача: Єфременко О.В., Кириєнко М.В.

представника відповідача: Дрогачов Д.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Комунального підприємства «Первомайськ-Сервіс» до Відділу виконавчої служби Первомайського міського управління юстиції Луганської області про зняття арешту з усіх рахунків, -

В С Т А Н О В И В:

26 жовтня 2009 року до Луганського окружного адміністративного суду звернулося Комунального підприємства «Первомайськ-Сервіс» з адміністративним позовом до відділу Державної виконавчої служби Первомайського міського управління юстиції Луганської області про зняття арешту з усіх рахунків.

У позовній заяві позивач просив суд визнати дії ВДВС незаконними; скасувати постави від 12.10.2009 р.; розстрочити платіж за виконавчим листом від 2а-2044/08, виданого 11.09.2008 р. Луганським окружним адміністративним судом у сумі 203796, 76 грн. шляхом перерахування 2 % відсотків грошових коштів, які будуть надходити на розрахунковий рахунок № 26000051003055, код 32082126 код банку 3004795 в Луганській філії ЗАТ КБ «Приватбанк» м. Луганська .

23 листопада 2009 року під час судового засідання від представника позивача надійшла заява про зміну позовних вимог, в яких він просив зняти арешт коштів з розрахункових рахунків: № 35432001003521 код 32082126 код банку 804013 ГУДКУ у Луганській області та № 26000051003055, код 3282126 код банку 3004795 в Луганській філії ЗАТ КБ «Приватбанк» м. Луганська, КП «Первомайськ-Сервіс» в частині виконавчого листа № 2а-2044/08, виданого 11.09.2009 р. Луганським окружним адміністративним судом на суму боргу 100 207, 68 грн.

У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги та пояснив, що згідно постанови Луганського окружного адміністративного суду по адміністративній справі №2а-2044/08 від 11.09.2008 року з Комунального підприємства «Первомайськ-Сервіс» на користь держави було стягнуто податковий борг у сумі 203796, 76 грн. Згідно акту звірки КП Первомайської міської ради «Первомайськ-Сервіс» та Державної податкової інспекції в м. Первомайська станом на 17.11.2009 року за КП «Первомайськ-Сервіс» залишився непогашеним податковий борг у сумі 100207, 68 грн.

12 жовтня 2009 року Комунальне підприємство «Первомайськ-Сервіс» отримало від виконуючого обовязки начальника відділу Державної виконавчої служби Первомайського міського управління юстиції Жихарєва В.С. постанови про арешт коштів боржника від 12.10.2009 року, якими Комунальне підприємство «Первомайськ-Сервіс» було повідомлене про те, що з метою виконання виконавчих листів № 9/670, 2а-2046/08, 2а-2044/09, 16/471 про стягнення податкового боргу з урахуванням виконавчого збору на користь держави, накладено арешт на кошти підприємства.

Позивач вважає постанови про арешт коштів боржника від 12.10.2009 року незаконною, оскільки згідно до ст.7 Закону України від 21.04.1999 року №606-ХІV «Про виконавче провадження» (надалі Закон №606-ХІV) встановлені гарантії прав громадян і юридичних осіб у виконавчому провадженні, де зазначено, що державний виконавець зобовязаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.

Відповідачем в порушення ч.5 ст. 24 Закону №606-ХІV не була направлена на адресу позивача постанова від 07.08.2009 року про відкриття виконавчого провадження та не було надано змоги виконати зазначену постанову добровільно.

Представник відповідача у судовому засіданні проти адміністративного позову заперечував і просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог, обґрунтовуючи свої заперечення тим, що 30.10.2008 року було відкрите виконавче провадження відповідно до ст.ст. 3, 18, 24 Закону України від 21.04.1999 року №606-ХІV «Про виконавче провадження», копія якого була надіслана боржнику 04.11.2008 року простою кореспонденцією (реєстр №1634 від 04.11.2008 року), що відповідає вимогам ст. 27 цього Закону.

Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, дослідивши надані сторонами докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що позивач субєкт господарювання Комунальне підприємство Первомайської міської ради «Первомайськ-Сервіс» є міськім комунальним підприємством, заснованим на власності Первомайської міської ради , створене у відповідності до чинного законодавства, ідентифікаційний код 32082126, юридична адреса: 93200, Луганська область, м. Первомайськ, вул. Менделєєва, 1а.

Згідно постанови Луганського окружного адміністративного суду від 11.09.2008 року по адміністративній справі № 2а-2044/08 за позовом Прокурора м. Первомайська в інтересах державнив в особі Державної податкової інспекції у м. Первомайську Луганської області з Комунального підприємства «Первомайськ-Сервіс» на користь держави було стягнуто податковий борг у сумі 203796, 76 грн.

З матеріалів справи вбачається, що 13.04.2009 року Луганським окружним адміністративним судом був виданий виконавчий лист № 2а-2044/08 щодо стягнення податкового боргу з боржника - Комунального підприємства «Первомайськ-Сервіс» в сумі 203796, 76 грн.

07 серпня 2009 року державний виконавець відділу Державної виконавчої служби Первомайського міського управління юстиції Герасимова С.В. розглянувши документ щодо примусового виконання виконавчий лист № 2а-2044/08 від 13.04.2009 року, виданий Луганським окружним адміністративним судом та посилаючись на ст.ст. 3, 18, 24 Закону України «Про виконавче провадження» відкрила виконавче провадження № 1012/2 з виконання зазначеного виконавчого листа про стягнення податкового боргу з боржника - Комунального підприємства «Первомайськ-Сервіс» в сумі 203796, 76 грн.

У п.2 постанови про відкриття виконавчого провадження від 07.08.2009 року боржнику було розяснено про необхідність добровільного виконання постанови суду та встановлено для цього строк, а також у п.3 цієї постанови боржник був попереджений, що при невиконанні рішення в наданий для добровільного виконання строк, повинен буде виконати його в примусовому порядку зі стягненням з боржника виконавчого збору та витрат, повязаних з провадженням виконавчих дій.

Згідно реєстру відправки кореспонденції ВДВС Первомайського міського управління юстиції, вих. № 2015 від 10.08.2009 року, під порядковим номером 20 зазначене відправлення простої кореспонденції на адресу Комунального підприємства «Первомайськ-Сервіс».

Але, згідно пояснень представника Комунального підприємства «Первомайськ-Сервіс» відділ Державної виконавчої служби Первомайського міського управління юстиції не надсилав, а вони не отримували постанову про відкриття виконавчого провадження.

З матеріалів справи також вбачається, що 12 жовтня 2009 року виконуючий обовязки начальника відділу Державної виконавчої служби Первомайського міського управління юстиції Жихарєва В.С. виніс дві постанови про арешт коштів боржника - Комунального підприємства «Первомайськ-Сервіс» в межах суми 313142, 65 грн., що містяться на рахунках:

- № 35432001003521 код 32082126 код банку 804013 ГУДКУ у Луганській області ;

- № 26000051003055, код 32082126 код банку 3004795 в Луганській філії ЗАТ КБ «Приватбанк» м. Луганська .

Суд погоджується з позивачем щодо невідповідності чинному законодавству України отриманого ним 12.10.2009 року виконавчого документу, що свідчить про неправомірність накладання арешту коштів на розрахункові рахунки № 35432001003521 та № 26000051003055 КП «Первомайськ-Сервіс».

Суд вважає, що відповідач не довів у судовому засіданні дотримання ним вимог чинного законодавства з питань примусового виконання рішень судів та інших органів при накладанні арешту коштів в порядку виконавчого провадження за виконавчим листом № 2а-2044/08, виданим Луганським окружним адміністративним судом 13.04.2009 року.

Відповідно до частини 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Стаття 86 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює право і обовязок суду оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному і повному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

У звязку з цим, завданням суду, як одного з різновидів державної влади в системі розподілу влад є вирішення спору про право, поновлення порушених субєктивних прав громадян і організацій, зміцнення законності в державі.

Правовідносини, що вирішуються у даній справі регулюються Законом України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року №606-ХІV (далі Закон №606-ХІV), який визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

У відповідності до ч.7 ст.3 КАС України субєкт владних повноважень це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший субєкт при здійсненні ним владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Отже службова особа відділу державної виконавчої служби є субєктом владних повноважень оскільки є виразником державних і суспільних інтересів, носієм публічної влади в силу наділення владними повноваженнями щодо регламентації відносин за участю держави.

Статтею 1 Закону N606-XIV визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Зокрема, відповідно до абзацу 2 ст.3 Закону N606-XIV державною виконавчою службою підлягають виконанню виконавчі листи, що видаються судами, та накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду, які є однією з підстав для відкриття виконавчого провадження.

Статтею 19 Закону N606-XIV визначено, що у виконавчому документі повинні бути зазначені:

1) назва документа, дата видачі та найменування органу, посадової особи, що видали документ;

2) дата і номер рішення, за яким видано виконавчий документ;

3) найменування (для юридичних осіб) або імя (прізвище, імя та по батькові за його наявності для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання (для фізичних осіб), ідентифікаційний код субєкта господарської діяльності стягувача та боржника за його наявності (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника за його наявності (для фізичних осіб платників податків), а також інші відомості, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, такі як дата і місце народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника тощо;

4) резолютивна частина рішення;

5) дата набрання чинності рішенням;

6) строк предявлення виконавчого документа до виконання.

Виконавчий документ має бути підписаний уповноваженою посадовою особою і скріплений печаткою.

Законом можуть бути встановлені також інші додаткові вимоги до виконавчих документів.

Державний виконавець зобовязаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк предявлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та предявлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення. (Частина перша статті 24 із змінами, внесеними згідно із Законами N 1095-IV від 10.07.2003, N 2716-IV від 23.06.2005)

Крім того, у відповідності до ст. 24 Закону N606-XIV державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, повязаних з провадженням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Копія постанови про відкриття виконавчого провадження не пізніше наступного дня надсилається стягувачу, боржнику та органу (посадовій особі), який видав виконавчий документ.

Постанова про відкриття виконавчого провадження може бути оскаржена сторонами начальнику відповідного органу державної виконавчої служби або до відповідного суду у 10-денний строк.

Суд установив, що постанова від 07.08.2009 року про відкріття виконавчого провадження не було направлено позивачеві тоб-то було порушено порядок, встановлений частиною 1 ст.24 Закону N606-XIV, у насліднок чого позивач був позбавлений права добровільного виконання рішення. В той же час, у відповідності зі ст.7 Закону N606-XIV встановлені гарантії прав громадян і юридичних осіб у виконавчому провадженні, де зазначено, що державний виконавець зобовязаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.

Виходячи з вищезазначеного, суд встановив, що постанови від 12.10.2009 року про арешт коштів боржника були винесені виконуючим обовязки начальника відділу Державної виконавчої служби Первомайського міського управління юстиції Жихарєва В.С. у виконавчому провадженні, яке було відкрите з порушенням вимог ст.19 та ст. 24 Закону N606-XIV, у звязку з чим зазначені постанови підлягають визнанню незаконними і скасуванню.

Крім того, зазначені рахунки позивачем використовувалися на виконання п. 3.2.1. Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, згідно якому кошти на рахунку прирівняні до коштів бюджетних фондів і на них, згідно з п. 3.2.2. зазначеного Закону, не може бути накладено стягнення за підставами, відмінними від стягнення такого податку, збору. Таким чином, державний виконавець неправомірно наклав арешти та допустив стягнення коштів з рахунків позивача.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Це означає, що акт державного чи іншого органу управління повинен бути прийнятий в межах компетенції відповідного органу, не порушувати інтересів держави, прав та інтересів фізичних чи юридичних осіб, відповідати вимогам діючого законодавства і бути прийнятним у формі та порядку, визначеному законом.

Враховуючи встановлені судом обставини та аналізуючи вищенаведені норми чинного законодавства, суд приходить до висновку, що відповідач не довів у судовому засіданні, що складаючи виконавчий документ, відкриваючи виконавче провадження та виконуючи дії з виконавчого провадження за виконавчим листом №2а-2044/08, виданим 13.04.2009 року Луганським окружним адміністративним судом, діяв у відповідності до вимог Закону N 606-XIV.

Отже суд, при вирішенні цієї справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

У звязку з цим суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача щодо зняття арешту коштів з розрахункових рахунків: № 35432001003521 код 32082126 код банку 804013 ГУДКУ у Луганській області та № 26000051003055, код 3282126 код банку 3004795 в Луганській філії ЗАТ КБ «Приватбанк» м. Луганська, КП «Первомайськ-Сервіс» в частині виконавчого листа № 2а-2044/08, виданого 11.09.2009 р. Луганським окружним адміністративним судом на суму боргу 100 207, 68 грн. підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до частини 3 ст. 94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Згідно ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні, у якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено представників сторін про те, що постанову у повному обсязі буде виготовлено протягом 5-денного строку.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, 158, - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Комунального підприємства «Первомайськ-Сервіс» до Відділу виконавчої служби Первомайського міського управління юстиції Луганської області про зняття арешту з усіх рахунків задовольнити частково.

Зобовязати Відділ виконавчої служби Первомайського міського управління юстиції Луганської області зняти арешт з розрахункових рахунків Комунального підприємства «Первомайськ-Сервіс» (вул. Менделєєва, 1а, м. Первомайськ, Луганська обл., і.к. 3282126) № 35432001003521 код 32082126 код банку 804013 ГУДКУ у Луганській області, та № 26000051003055, код 32082126 код банку 3004795 в Луганській філії ЗАТ КБ «Приватбанк» м. Луганська в частині виплат заробітної плати та обовязкових платежів до бюджету.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Комунального підприємства «Первомайськ-Сервіс» державне мито у розмірі 1 грн.70 коп.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанову складено у повному обсязі та підписано 07 грудня 2009 року.

СУДДЯ Л.С. Качуріна