Рішення № 71526585, 10.01.2018, Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 211/4025/17

Провадження № 2/211/320/18

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

10 січня 2018 року Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Ткаченко С. В.

при секретарі Форманчук К.М.

за відсутності: позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

розглянувши в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, вказавши, що вона з відповідачем з 06.12.2003 року перебувають у зареєстрованому шлюбі.

Від шлюбу мають сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який мешкає разом з нею та знаходиться на її утриманні.

З жовтня 2015 року сторони припинили відносини і проживають окремо. Відповідач зобов'язаний законом надавати матеріальну допомогу на утримання дитини, інших утриманців не має, однак добровільно матеріальної допомоги не надає. Відповідач має нерегулярний, мінливий дохід, тому просить стягнути з відповідача аліменти на утримання сина ОСОБА_3 в твердій грошовій сумі у розмірі 1 000,00 гривень щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

Позивач ОСОБА_1 раніше зверталась до суду з заявою про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному об'ємі та просить їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 до суду не з`явився про місце та час слухання справи повідомлялася відповідно до ст. 128 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

15.12.2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIII від03.10.2017, яким ЦПК України викладеного в новій реакції.

У відповідності до п.9 п.1 Розділу ХІ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції - справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Таким чином, подальший розгляд цієї справи відбувається за правилами, що передбачені новою редакцією ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судом встановлено, що сторони з 06.12.2003 року перебувають у шлюбі, який зареєстровано у відділі реєстрації актів громадянського стану Дзержинського районного управління юстиції міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, про що зроблено запис за № 652 (а.с.6 - копія свідоцтва про одруження). Від шлюбу сторони мають сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.3 - копія свідоцтва про народження).

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 року, яка ратифікована Постановою ВР України № 789ХІІ (78912) від 27.02.1991 року та набула чинності для України 27.09.1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.

Сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (ч. 3 ст. 51 Конституції України).

Відповідно до ст.180 СК України, батьки зобов'язані утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття.

Відповідно до ст. 11 ЗУ "Про охорону дитинства" батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей.

Згідно ч.3 ст.181 Сімейного кодексу України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності. Тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідача аліменти на утримання неповнолітньої дитини у судовому порядку.

Приписами ст.182 Сімейного кодексу України, встановлено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 31) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 32) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно ч.1 ст.183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом, а відповідно до ч. ч. 1, 2 ст.184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або за домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.

Нормами ч.1 ст.191 Сімейного кодексу України передбачено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.

Як вбачається з позовної заяви, на теперішній час відповідач матеріального утримання на неповнолітнього сина не надає.

Згідно до ст.184 СК України суд погоджується зі способом визначення аліментів у твердій грошовій сумі, обраним позивачем.

При визначенні величини аліментного платежу суд, враховуючи матеріальне становище платника аліментів, величину прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, встановленого законодавством, а також положення ст.180 СК України про те, що обов'язок утримувати дитину є рівною мірою обов'язком як матері так і батька.

Відповідач перебуває в працездатному віці, відомостей про обтяження турботами щодо утримання інших осіб не надав, являючись батьком неповнолітнього ОСОБА_3 зобов'язаний утримувати його до повноліття. Також, приймаючи до уваги матеріальне положення дитини, яка потребує матеріальної допомоги, матеріальне становище відповідача та обставини, що мають істотне значення, вважає за можливе визначити розмір аліментів, стягуваних з відповідача на утримання сина на користь позивача у твердій грошовій сумі в розмірі, в якому просить позивач, а саме у розмірі 1 000,00 грн.

Суд вважає, що визначений розмір аліментів у твердій грошовій сумі щомісячно на дитину є достатнім та не буде порушувати майнові права дитини.

Крім того, при прийнятті рішення про стягнення аліментів в твердій грошовій сумі в розмірі 1 000 грн. судом прийнято до уваги, що даний розмір не є меншим, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

За таких обставин, суд вважає необхідним позов задовольнити та стягнути з відповідача аліменти на утримання його неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, до досягнення ним повноліття у твердій грошовій сумі у розмірі 1 000,00 грн. щомісячно, стягуючи аліменти на користь матері дитини ОСОБА_1, починаючи стягнення з дня пред'явлення позову, а саме з 06.09.2017 року.

У відповідності до п.1 ч.1 ст. 430 ЦПК України, рішення підлягає до негайного виконання у межах суми платежу за один місяць.

Частиною 2 ст.184 СК України, визначено, що розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.

Оскільки, спеціального закону про індексацію аліментів не прийнято, а в Україні діє Закон України «Про індексацію грошових доходів населення», то розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі на підставі ч.2 ст.184 СК України, підлягає індексації за аналогією закону згідно ч.9 ст.10 ЦПК України в порядку, передбаченому Законом України «Про індексацію грошових доходів населення».

Таким чином, обов'язок проведення індексації розміру аліментів, який визначений судом у твердій грошовій сумі, прямо передбачений законом, а саме положеннями ст.184 СК України, що зобов'язує державного виконавця проводити таку індексацію автоматично, тобто без додаткового судового рішення.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

Позивач звільнена від сплати судового збору відповідно до вимог ст. 5 Закону України "Про судовий збір", а тому судовий збір необхідно стягнути з відповідача в дохід держави.

Керуючись ст.ст. 12,13, 81, 141, 259, 223, 264ЦПК України, суд ,-

ВИРІШИВ:

позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини- задовольнити.

Стягнути аліменти з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця с. Зеленьків Тальнівського району Черкаської області, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, РНОКПП НОМЕР_1, проживаючої за адресою: АДРЕСА_2, на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у твердій грошовій сумі у розмірі 1 000 (одна тисяча) гривень 00 копійок з заробітку (доходів) щомісячно з подальшою індексацією відповідно до закону до досягнення дитиною повноліття, починаючи стягнення з 06 вересня 2017 року.

Відповідно до ч. 1 п.1 ст.430 ЦПК України рішення у частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця с. Зеленьків Тальнівського району Черкаської області, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1,на користь держави (отримувач коштів Управління Державної казначейської служби України у м. Кривому Розі Дніпропетровської області, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38032510, банк отримувача ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області м. Дніпро, Код банку отримувача (МФО) 805012, рахунок отримувача 31215206700021, Код класифікації доходів бюджету 22030101 ) судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири ) грн. 80 коп.

Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі протягом 30 днів апеляційної скарги з дня проголошення судового рішення, з урахуванням п.15.5 Перехідних положень ЦПК України.

Суддя: С. В. Ткаченко