Ухвала суду № 71525585, 11.01.2018, Верховний Суд (діє з 15.12.2017)

Верховний

Суд

УХВАЛА

11 січня 2018 року

м. Київ

справа № 911/2813/17

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду:

Стратієнко Л.В.,

розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ЄІС"

на постанову Київського апеляційного господарського суду

(головуючий - Жук Г.А., судді - Мальченко А.О., Чорногуз М.Г.)

від 06.12.2017,

за позовом - товариства з обмеженою відповідальністю "Б25"

до - товариства з обмеженою відповідальністю "ЄІС"

про стягнення 75 377,89 грн

ВСТАНОВИВ:

07.12.2017 товариство з обмеженою відповідальністю "ЄІС" звернулось з касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.12.2017 у справі № 911/2813/17 до суду касаційної інстанції.

Підпунктом 11 пункту 1 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України (в редакції з 15.12.2017) встановлено, що заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не порушено на момент набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Однак касаційна скарга відповідача не відповідає вимогам статті 111 Господарського процесуального кодексу України (в редакції чинній на момент звернення з касаційною скаргою).

Частиною 4 статті 111 Господарського процесуального кодексу України (в редакції чинній до 15.12.2017) встановлено, зокрема, що до скарги додаються докази сплати судового збору.

Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу (в редакції чинній з 15.12.2017) до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Проте до касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі .

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції чинній на момент подачі касаційної скарги) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За подання касаційної скарги на рішення суду ставки судового збору встановлюються у розмірі 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви (підпункт 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" в редакції чинній на момент подачі касаційної скарги).

Ставка судового збору, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру становила 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У зв'язку із тим, що позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою у вересні 2017 року, а касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.12.2017 відповідач подав 07.12.2017, то при подачі цієї касаційної скарги останній повинен був сплатити судовий збір у розмірі 1 920,00 грн (120 % від 1 600,00 грн (75 377,89 грн x 1,5%: 100% = 1 130, 67 грн(проте не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб))).

Проте, касаційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю "ЄІС" судовим збором не оплачена, натомість ним було заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору. Вказане клопотання обґрунтоване тим, що на момент подачі цієї касаційної скарги відповідач не може здійснити оплату судового збору у зв'язку зі складним фінансовим становищем.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, чинній на момент подачі касаційної скарги) суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити його від сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Разом з тим, в силу вимог ст. 8 Закону України "Про судовий збір", особа, яка заявляє клопотання про відстрочення сплати судового збору або звільнення від сплати судового збору повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав сплаті нею судового збору у встановленому законом порядку і розмірі. Проте, цією статтею передбачено право суду, а не обов'язок щодо відстрочення сплати судового збору.

Оскільки вказане клопотання відповідача не обґрунтовано та не підтверджено належними та допустимими доказами, то у задоволенні цього клопотання слід відмовити.

Згідно з частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України (в редакції чинній з 15.12.2017) у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Відповідно до частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України (в редакції чинній з 15.12.2017) в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Оскільки суд касаційної інстанції має застосовувати вказані вимоги до касаційних скарг, то у зв'язку з несплатою судового збору, відповідачу необхідно усунути недоліки касаційної скарги та надати суду оригінал документу, що підтверджує сплату судового збору у встановленому на час подання касаційної скарги розмірі 1 920,00 грн.

Крім того, колегія суддів звертає увагу відповідача, що Листом Державної казначейської служби України № 16-08/1082-20145 від 01.12.2017 повідомлено реквізити рахунку для зарахування до державного бюджету судового збору за розгляд справ Верховним судом:

- Рахунок отримувача: 31213207700007;

- Отримувач коштів: УК у Печерському р-ні,

- Банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві;

- Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897;

- Код банку отримувача: 820019;

- Код класифікації доходів бюджету: 22030102 .

Враховуючи викладене та приписи підпункту 11 пункту 1 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України (в редакції чинній з 15.12.2017), касаційна скарга подана без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, які діяли до набрання чинності цієї редакцією Кодексу, а тому підлягає залишенню без руху на підставі частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній з 15.12.2017).

Керуючись статтею 111 Господарського процесуального кодексу України (в редакції до 15.12.2017), статтями 174, 234, 290, 292 та підпунктом 11 пункту 1 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, статтями 4, 8 Закону України "Про судовий збір"(в редакції від 17.05.2017), суд

У Х В А Л И В:

1. Відмовити у задоволенні клопотання товариства з обмеженою відповідальністю "ЄІС" про відстрочення сплати судового збору.

2. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ЄІС" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.12.2017 у справі № 911/2813/17 залишити без руху.

3. Надати товариству з обмеженою відповідальністю "ЄІС" строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.

4. Роз'яснити товариству з обмеженою відповідальністю "ЄІС", що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто.

5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя Л. Стратієнко