Ухвала суду № 71523538, 09.01.2018, Апеляційний суд Тернопільської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 607/7287/17-кГоловуючий у 1-й інстанції Позняк В.М. Провадження № 11-сс/789/8/18 Доповідач - Коструба Г.І.Категорія - запобіжний захід

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 січня 2018 р. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:

Головуючого - Коструби Г.І.

Суддів - Ваврів І. З., Стадник О. Б.,

з участю - прокурора – Гульовської О.Г.

захисника – ОСОБА_1

підозрюваного – ОСОБА_2

при секретарі — ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Тернопільської області матеріали за апеляційною скаргою захисника підозрюваного ОСОБА_2 – ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 09 січня 2018 року,

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 09 січня 2018 року задоволено клопотання слідчого СВ Тернопільського відділу поліції ГУНП в Тернопільській області, погоджене прокурором Тернопільської місцевої прокуратури, про застосування запобіжного заходу — тримання під вартою до

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого в ІНФОРМАЦІЯ_3, проживаючого у ІНФОРМАЦІЯ_4, відповідно до ст.89 КК України не судимого, відносно якого обвинувальний акт про його обвинувачення за ч.4 ст.407 КК України 11 жовтня 2017 року направлено в Тернопільський міськрайонний суд,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15 ч.2 ст.185, ч.2 ст.187 КК України, та застосовано запобіжний захід - тримання під вартою без визначення розміру застави терміном до 17 год. 23 лютого 2018 року.

Як вбачається з клопотання та доданих до нього матеріалів, слідчим слідчого відділу Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017210010003698 від 16 листопада 2017 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 187, ч.2 ст.15 ч.2 ст.185 КК України.

У клопотанні зазначено, що 16 листопада 2017 року близько 19:30 год. ОСОБА_4 разом з ОСОБА_5, перебуваючи біля під'їзду №3 будинку №37 по вул. Чумацькій в м. Тернополі, застосували до потерпілого ОСОБА_6, який піднімався по сходах до під'їзду свого будинку, насильство, яке є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого: ОСОБА_4 наніс удар ОСОБА_6 кулаком правої руки в лівий бік голови, а ОСОБА_5 - удар кулаком в праву ділянку голови з метою його дезорієнтації. В загальному ОСОБА_4 та ОСОБА_5 спільно нанесли ОСОБА_6 близько 8-10 ударів внаслідок чого він втратив від нанесений ударів свідомість, в результаті чого останньому було спричинено тілесні ушкодження, які за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я. Надалі ОСОБА_4, скориставшись дезорієнтацію потерпілого ОСОБА_6 у просторі, викрав у нього матерчату сумку чорного кольору, яка не становить для потерпілого матеріальної цінності, в якій знаходились грошові кошти в сумі 3 000 гривень, паспорт громадянина України та пенсійне посвідчення, видані на ім'я ОСОБА_6, зв'язку ключів від квартири, банківські картки «Приватбанк», «TAC», «A-банк», та мобільний телефон торгової марки «Huaweu», золотистого кольору вартістю 2 000 гривень, в якому знаходилась сім-картка мобільного оператора ПрАТ «Київстар» із №+380985160066 га складний металевий ніж. Із викраденим майном ОСОБА_4 та ОСОБА_5М.з місця вчинення злочину втекли, чим спричинили ОСОБА_6 матеріальну шкоду на загальну суму 6 000 гривень.

Окрім цього, 25 грудня 2017 року о 17:24 год , ОСОБА_4, перебуваючи у приміщенні магазину «Сільпо» №118, що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. Живова, 15а, переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає та його дії не будуть поміченими сторонніми особами, діючи повторно, таємно викрав із торговельного залу даного магазину дві пляшки коньяку марки «BOLGRAD» об'ємом по 0,5 л вартістю 100,8 гривень за одиницю, напій слабоалкогольний «Shake», бора-бора, об'ємом 0,5 л вартістю 16,85 гривень, напій слабоалкогольний «Kings Bridge» джин-тонік, об'ємом 0,5 л. вартістю 15,75 гривень, пасту горіхову «Nuttella» вагою 180 гр. вартістю 37.85 гривень, три тістечка «Трубочка із згущеним молоком» вартістю 19,35 гривень, фарш домашній яловичина-свинина вагою 0,932 кг вартістю 66,63 гривень та рибу скумбрія С/м вагою 0,934 кг вартістю 38,51 гривень. Вищевказаний товар ОСОБА_4 помістив в поліетиленовий пакет та вийшов із торговельного залу магазину, при цьому пройшов через касу, не розрахувавшись за товар. Однак, виконавши усі дії, які ОСОБА_4, вважав необхідними для доведення свого злочинного умислу, спрямованого на таємне викрадення чужого майна, до кінця, злочин не було закінчено з причин, що не залежали від його волі, оскільки одразу після заволодіння продуктами харчування на виході із магазину був затриманий охороною вищевказаного супермаркету.

25 грудня 2017 о 23:45 год. ОСОБА_2 в порядку ст.208 КПК України затримано за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч.2 ст. 185 КПК України (фактичний час затримання 22 год. 40 хв.).

26 грудня 2017 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України.

27 грудня 2017 року ОСОБА_4 повідомлено про нову підозру та про зміну раніше повідомленої підозри за ч.2 ст.187 КК України - напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб, та ч.2 ст. 15 ч.2 ст.185 КК України - а саме закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

Задовольняючи клопотання слідчого, слідчий суддя зазначив, що з урахуванням особи підозрюваного, характеру інкримінованих кримінальних правопорушень, які є умисними, корисливими, в тому числі із застосуванням насильства, яке небезпечне для життя та здоров'я потерпілого, вчиненими за попередньою змовою групою осіб, тяжкості покарання, яке загрожує підозрюваному у випадку визнання його винним - позбавлення волі на строк від 7до 10 років із конфіскацією майна без альтернативної міри покарання, того, що він не працює, а також врахувавши те, що при наявності обґрунтованої підозри по іншому кримінальному провадженні, що знаходиться на розгляді в суді, ОСОБА_2 знову обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину та злочину середньої тяжкості, існують ризики, що останній зможе вчиняти інші кримінальні правопорушення, переховуватись від органів досудового розслідування або суду, перешкоджати кримінальному провадженню, незаконно впливати на свідків та потерпілого.

З урахуванням існування всіх зазначених ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, та з метою їх запобігання, а також оцінюючи сукупність всіх обставин, передбачених ст.178 КПК України, зокрема особи ОСОБА_4, його майнового стану, віку, соціальних зв'язків, того, що він одружений, має неповнолітню дитину та статус учасника бойових дій, слідчий суддя прийшов до висновку про неможливість застосування більш м”якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою без визначення розміру застави.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, захисник підозрюваного ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати, оскільки вважає її незаконною, та постановити нову ухвалу, якою запобіжний захід підозрюваному ОСОБА_2 змінити та застосувати до ОСОБА_2 запобіжний захід у виді домашнього арешту за адресою: м. Тернопіль, вул. Дружби, 3/15.

Зокрема вказує, що 27 грудня 2017 року слідчим прийнята постанова про зміну кваліфікації кримінального правопорушення на ч.2 ст.15 ч.2 ст.185 КК України, тобто за кваліфікуючою ознакою повторність, в той час як йому не оголошена підозра ні за ст.186, ні за ст.187 КК України.

Стверджує, що після цього того ж дня ОСОБА_2 вручено повідомлення про нову підозру та зміну раніше повідомленої підозри, де уже правова кваліфікація значиться за ч.2 ст.187 та ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України.

Крім того зазначає, що суд, обравши виняткову міру запобіжного заходу без права внесення застави, не взяв до уваги те, що після вчинення інкримінованого ОСОБА_2 кримінального правопорушення 16 листопада 2017 року до його затримання 25 грудня 2017 року він не вчинив жодних діянь, які суд та слідство вважають ризиками. Крім того, ОСОБА_2 має сталі соціальні зв'язки - проживає з дружиною та малолітньою дитиною, ІНФОРМАЦІЯ_5, працює без офіційного працевлаштування, позитивно характеризується, є учасником бойових дій, співпрацює зі слідством.

Заслухавши доповідь судді, підозрюваного та його захисника, які просили задовольнити апеляційну скаргу захисника із наведених в ній мотивів, прокурора, який заперечував проти задоволення вказаної апеляційної скарги, вважаючи ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, вивчивши матеріали судового провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника підозрюваного ОСОБА_2 - ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Як вбачається з ухвали слідчого судді та матеріалів справи, слідчим СВ Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017210010003698 від 16 листопада 2017 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 187, ч.2 ст.15 ч.2 ст.185 КК України.

25 грудня 2017 о 23:45 год. ОСОБА_2 в порядку ст.208 КПК України затримано за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч.2 ст. 185 КПК України (фактичний час затримання 22 год. 40 хв.).

26 грудня 2017 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України.

27 грудня 2017 року ОСОБА_4 повідомлено про нову підозру та про зміну раніше повідомленої підозри за ч.2 ст.187 КК України - напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб, та ч.2 ст. 15 ч.2 ст.185 КК України -а саме закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

27 грудня 2017 року слідчий СВ Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області звернувся до слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду із клопотанням про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, мотивуючи його тим, що він обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованих йому злочинів, а тому з метою виконання підозрюваним процесуальних обов'язків в даному кримінальному провадженні його під час досудового розслідування належить утримувати під вартою.

Того ж дня ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду вказане клопотання задоволено та застосовано до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у виді взяття під варту для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.

За результатами апеляційного перегляду ухвали слідчого судді місцевого суду встановлено, що зазначені вимоги кримінального процесуального закону слідчим суддею належно дотримані.

Обираючи відносно підозрюваного запобіжний захід у виді взяття під варту, суд перевірив, що в матеріалах провадження є достатні дані, що підтверджують існування обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.187, ч.2 ст.15 ч.2 ст.185 КК України. Вагомість наявних доказів вчинення підозрюваним кримінального правопорушення доведена прокурором та сумнівів не викликає.

Під час розгляду клопотання, як того вимагає закон, слідчий суддя встановив наявність достатніх підстав вважати, що обставини, визначені п. п. 1-3, ч. 1 ст. 194 КПК України, які свідчать про наявність встановлених стороною обвинувачення ризиків у даному кримінальному провадженні, достовірність підозри, недостатність застосування менш суворого запобіжного заходу для запобігання наявним ризикам - є обґрунтованими, оскільки вони належним чином вмотивовані та доведені прокурором, при цьому підтверджуються матеріалами справи. Обґрунтовуючи свої висновки, слідчий суддя місцевого суду в сукупності із зазначеним врахував тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_2, та відомості про його особу.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправданим за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи (“Лабіта проти Італії” № 26772/95).

З урахуванням викладеного, на думку колегії суддів, слідчий суддя дійшов правильного висновку про необхідність застосування виняткового запобіжного заходу щодо ОСОБА_2, оскільки встановлені судом обставини достатньо переконливо підтверджують, що менш суворі запобіжні заходи не можуть забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків в даному кримінальному провадженні.

При цьому, застосувавши до підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою, слідчий суддя при розгляді клопотання слідчого, врахувавши конкретні обставини кримінального провадження, також дійшов вірного висновку не визначати підозрюваному ОСОБА_2 розмір застави відповідно до ч.4 ст.183 КПК України.

Колегія суддів вважає, що, враховуючи значну суспільну небезпеку вчиненого злочину, на даному етапі розслідування лише такий запобіжний захід без визначення розміру застави зможе дієво запобігти ризикам, доведеним прокурором, що виключає собою можливість застосування відносно підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу.

Крім того, слідчий суддя також правильно звернув увагу і на те, що ОСОБА_2 на момент вчинення інкримінованих йому правопорушень повідомлений про підозру у іншому кримінальному провадженні, обвинувальний акт щодо якого направлений в Тернопільський міськрайонний суд, що, на думку колегії суддів, свідчить про його підвищену суспільну небезпеку як особи, яка, перебуваючи на волі, продовжить вчиняти й інші кримінальні правопорушення, отже, вказує на наявність ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України.

Що стосується доводів захисника про те, що постанова про зміну кваліфікації на ч.2 ст.15 ч.2 ст.185 КК України прийнята слідчим до того, як ОСОБА_2 вручили повідомлення про підозру у вченні злочину, передбаченого ч.2 ст.187 КК України, то вони на увагу не заслуговують, оскільки постанови про зміну кваліфікації з ч.2 ст.15 ч.1 ст.185 на ч.2 ст.15 ч.2 ст.185 КК України, а також з ч.2 ст.186 на ч.2 ст.187 слідчим прийняті 27 грудня 2017 року, в цей же день ОСОБА_2 вручено і повідомлення про нову підозру та заміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15 ч.2 ст.185, ч.2 ст.187 КК України.

Більше того, на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинуватою у вчиненні злочину, а тому слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише визначив, що причетність ОСОБА_2 до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, підозра у якому йому повідомлена, є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього такого обмежувального заходу, як тримання під вартою.

Крім того, суд при постановленні рішення врахував особу ОСОБА_2, його майновий стан, вік, соціальні зв'язки, те, що він одружений, має неповнолітню дитину, статус учасника бойових дій, не працює та інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України.

За таких обставин ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому підстав для її скасування та обрання підозрюваному ОСОБА_2 більш м”якого запобіжного заходу, про що йдеться в апеляційній скарзі захисника, колегія суддів не знаходить.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції не виявлено.

Враховуючи викладене, колегія суддів Апеляційного суду дійшла остаточного висновку про залишення апеляційної скарги захисника підозрюваного ОСОБА_2 без задоволення.

Керуючись ст. ст. 176, 177, 178, 183, 184, 193, 194, 309, 407 ч. 3 п. 1, ч.1 418, 422 КПК України, колегія суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду Тернопільської області -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_2 - ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду від 27 грудня 2017 року про обрання підозрюваному ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді тримання під вартою без визначення розміру застави, - без змін.

Ухвала Апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області ОСОБА_7